
Справа № 703/3382/18
2-а/703/106/18
УХВАЛА
16 жовтня 2018 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Прилуцький В.О., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом до адміністративної комісії виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
24 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до адміністративної комісії виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області про скасування постанови від 3 серпня 2018 року про накладення на нього 850 грн. штрафу за ст. 152 КУпАП.
Одночасно позивач просив поновити строк для оскарження постанови з тих підстав, що виконавчий комітет відмовився скасувати оскаржувану постанову.
Ухвалою суду від 27 вересня 2018 року причини пропуску звернення до суду були визнані неповажними, адміністративний позов ОСОБА_1 було залишено без руху та надано йому можливість вказати інші підстави для поновлення строку.
В наданий судом термін позивач направив до суду заяву, в якій зазначив, що строк звернення до суду ним було пропущено, оскільки 6 серпня 2018 року він направив до виконавчого комітету Смілянської міської ради скаргу, в якій просив цю установу самостійно скасувати винесену постанову. Вказав, що пропуск строку виник саме виключно з вини відповідача, який не забезпечив вчасного розгляду скарги.
На підтвердження викладеного надав відповідну скаргу.
Суд зазначає, що згідно із ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов’язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо звернення до суду у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.
Єдиною підставою для поновлення пропущеного строку для звернення до суду позивач зазначає лише те, що він вважав, що відповідач самостійно скасує цю постанову на підставі поданої ним скарги.
В ухвалі від 27 вересня 2018 року суд зазначив, що сам по собі факт не скасування відповідачем постанови не може слугувати поважною причиною для поновлення строку на оскарження постанови.
Судом також оглянуто зазначену скаргу і встановлено, що на ній міститься відмітка, зроблена кульковою ручкою наступного змісту: «06.08.2018 р/Н-297/02 міськвиконком».
Суд відхиляє наведений доказ як підтвердження звернення до відповідача із скаргою, оскільки він не мітить обов’язкових реквізитів для підтвердження його отримання саме Смілянським міськвиконкомом. Так, відповідний напис зроблений в довільній формі, на скарзі не міститься ні штампу установи, яка його отримала, ні підпису, прізвища та посади особи, яка безпосередньо його прийняла.
Будь-яких інших доказів на підтвердження того, що така скарга направлялась відповідачу, позивачем не надано.
Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 року (справа Каменівська проти України), зазначив, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).
Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі Устименко проти України (Заява № 32053/13) також зазначив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення.
З матеріалів справи встановлено, що оскаржувана постанова була винесена 3 серпня 2018 року. Позивач визнає, що йому було відомо про винесену постанову, оскільки за його твердженням 6 серпня 2018 року він її оскаржив до відповідача. Таким чином, ОСОБА_1 як мінімум станом на 6 серпня 2018 року було відомо про накладення на нього адміністративного стягнення.
Частиною 2 статті 286 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Суд зазначає, що наведені скаржником підстави не можуть бути визнані судом поважними в силу відсутності об'єктивних обставин, які перешкоджали скаржнику в передбачені законодавством строки звернутись до суду з метою ефективного захисту своїх прав.
Будь-яких належних та допустимих доказів того, що позивач намагався в досудовому порядку вирішити спір, суду не надано
Відповідно до частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву про поновлення строку звернення до суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву позивачу.
Керуючись ст. 122, 123 КАС України, суддя
ухвалив:
Повернути ОСОБА_1 адміністративний позов до адміністративної комісії виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Ухвала може бути оскаржена в Шостий апеляційний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги через Смілянський міськрайонний суд протягом 15 днів з дня її підписання.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі оскарження – після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя : В. О. Прилуцький
Судове рішення № 77209140, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області було прийнято 16.10.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 703/3382/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: