Постанова № 77207396, 18.10.2018, Білопільський районний суд Сумської області

Справа №573/479/18

Номер провадження 1-кп/573/71/18

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

18 жовтня 2018 року м.Білопілля

Колегія суддів Білопільського районного суду Сумської області у складі:

головуючої судді: Кліщ О.В.,

суддів: Терещенко О.І., Черкашиної М.С.,

при секретарі: Сітало Ю.С.

за участю прокурора: Тимошенка Є.І.,

захисників: Щербак С.В.,

обвинувачених: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

потерпілих: ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Білопілля матеріали кримінального провадження № 12017200000000104 від 10.06.2017 року, яке надійшло до суду з обвинувальним актом відносно ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 187, ч.1 ст.199, ч.1 ст. 263 КК України, ОСОБА_3, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 187, ч.1 ст. 263 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Білопільського районного суду Сумської області знаходиться кримінальне провадження № 12017200000000104 від 10.06.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 187, ч.1 ст.199, ч.1 ст. 263 КК України, та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 187, ч.1 ст. 263 КК України.

Ухвалою колегії суддів Білопільського районного суду Сумської області від 23.08.2018 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_2 раніше обраний запобіжний захід у виді особистого зобов'язання строком на два місяці до 23 жовтня 2018 року включно та покладено на ОСОБА_2 наступні обов'язки: не відлучатися із населеного пункту в якому він зареєстрований, а саме Сумська область, м.Білопілля без дозволу прокурора або суду та повідомляти про зміну свого місця проживання та /або місця роботи; утримуватися від спілкування з обвинуваченим ОСОБА_3, потерпілими ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та свідками по кримінальному провадженню. Продовжено обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 23 жовтня 2018 року включно з утриманням його у Державній установі «Сумський слідчий ізолятор».

В судовому засіданні прокурором Тимошенко Є.І. заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 у виді тримання під вартою ( 06.10.2017 року ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 208 КПК України, ухвалою слідчого судді від 07.10.2017 року обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 04.12.2017 року, продовжено ухвалами від 29.11.2017р.-до 28.01.2018р., 25.01.2018р- до 25.03.2018р.., 23.03.2018 року- до 06.04.2018 року, 29.03.2018 року до 27.05.2018 року, 24.05.2018 р.- до 24.07.2018р., 05.07.2018 р.- до 05.09.2018 р., 23.08.2018 - до 23.10. 2018 року включно.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_3, перебуваючи на волі, може незаконно впливати на обвинуваченого ОСОБА_2, таким чином перешкоджати кримінальному провадженню. Що ОСОБА_3 може незаконно впливати як фізично так і засобами мобільного зв'язку на потерпілих, свідків. А так як ОСОБА_3 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння злочинів, передбачених ст.ст. 185,186 КК України та відбував покарання у місцях позбавлення волі, при цьому за таких обставин не став на шлях виправлення та продовжив вчиняти нові умисні злочини проти власності, а тому перебуваючи на свободі може продовжити свою злочинну діяльність або, побоюючись тяжкості покарання за вчинені діяння може переховуватися від суду, має не зняту та не погашену судимість, а тому існує ризик вчинення останням інших тяжких кримінальних правопорушень. ОСОБА_6 не має сталих соціальних зв»язків, а саме сім»ї, малолітніх дітей. Будучи особою працездатного віку не зважаючи на відсутність фізичних вад упродовж тривалого часу ніде не працює, не має постійного джерела доходів, за місцем проживання характеризується негативно. Під час вчинення кримінального правопорушення йому було байдуже, чи є його дії помітними для інших осіб, які тілесні ушкодження він завдав потерпілій і які наслідки від його дій настануть, вів себе особливо цинічно, погрожував потерпілій, зокрема тим, що підпалить легкозаймисту речовину, яку попередньо вилив на потерпілу, принижував її честь та гідність, змусивши при цьому останню зняти частину одягу та перебувати у нижній білизні, наносив удари. Наявність наведених ризиків свідчить про те, що лише продовження застосування відносно ОСОБА_3 найбільш тяжкого запобіжного заходу здатне припинити його подальшу злочинну поведінку і повністю забезпечити виконання покладених на нього обов»язків під час судового розгляду кримінального провадження.

На даний час ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися та продовжують існувати.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник Щербак С.В. не заперечували щодо задоволення клопотання прокурора.

В судовому засіданні прокурором Тимошенко Є.І. заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків на обвинуваченого: не відлучатися із населеного пункту м.Білопілля в якому він зареєстрований, а саме Сумська область, м.Білопілля без дозволу прокурора або суду та повідомляти їх про зміну свого місця проживання та /або місця роботи; утримуватися від спілкування з обвинуваченим ОСОБА_3, потерпілими ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та свідками у даному кримінальному провадженні, в обґрунтування якого прокурор зазначив, що термін дії обов'язків по запобіжному заходу у виді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_2 закінчується, а один із злочинів, які вчинив ОСОБА_2, відноситься до категорії особливо тяжких, за який передбачено покарання строком до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На даний час продовжує існувати ризик, що ОСОБА_2 може незаконно впливати на потерпілих, свідків, котрі проживають у м.Білопілля та Білопільському районі і таким чином перешкоджати кримінальному провадженню, зможе вчиняти інші злочини, тим самим не припинить своєї злочинної діяльності, може переховуватися від суду, що не забезпечить належної поведінки останнього під час судового розгляду провадження. Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання забезпечить виконання покладених на обвинуваченого обов'язків під час судового розгляду. 23.08.2018 року колегією суддів Білопільського районного суду обвинуваченоум ОСОБА_2 продовжено запобіжний ахід у вигляді особистого зобов»язання строком до 23.10.2018 року.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Щербак С.В. не заперечували проти продовження запобіжного заходу ОСОБА_2 у вигляді особистого зобов'язання.

Потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримали клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, а обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали в межах заявленого клопотання, прийшов до такого висновку.

Згідно п. 3 ч. 1ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема щодо незаконного, шляхом підбурювання, вмовлянням, залякуванням впливати на покази свідків, понятих, які були присутні під час проведення огляду місця події, на свідків, які вже допитані по кримінальному провадженню та які можуть бути встановлені в ході судового розслідування та потерпілих. Відповідно до ч. 1ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно ч.6 ст.194 КПК України обов'язки, передбачені ч.5 цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст.199 цього Кодексу.

Суд вважає, що в судовому засіданні знайшла своє підтвердження необхідність продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_3, так як прокурор довів, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

На даний момент ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, а саме, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, - не зменшилися та продовжують існувати, як і ризики - незаконно впливати на свідків, потерпілих, знищувати, приховувати та спотворювати речові докази у справі. Посилання прокурора в клопотанні на наявність ризику ухилення від явки до суду обвинуваченого ОСОБА_3 суд вважає переконливими, оскільки ОСОБА_3 не має постійного місця проживання, роботи, раніше засуджувався за вчинення тяжких злочинів проти власності та своєю поведінкою під час досудового розслідування може впливати на потерпілих та свідків.

Суд вважає, що в судовому засіданні знайшла своє підтвердження необхідність продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 у вигляді особистого зобов'язання, враховуючи, що на даний час продовжує існувати ризик, що ОСОБА_2 може незаконно впливати на потерпілих, свідків, чим перешкоджати кримінальному провадженню, зможе вчиняти інші злочини, тим самим не припинить своєї злочинної діяльності, може переховуватися від суду, що не забезпечить належної поведінки останнього під час судового розгляду провадження. Саме такий запобіжний захід забезпечить виконання покладених на обвинуваченого обов'язків.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3, суд також враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (п. 35 рішення ЄСПЛ № 12369/86 від 26.06.1991 року "Летельє проти Франції). Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Одночасно, в рішенні Харченко проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом свободи особистості.

А тому, з урахуванням вищенаведеного, враховуючи, що судове провадження не завершено, суд дійшов висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 та у виді особистого зобов'язання відносно обвинуваченого ОСОБА_2

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.177-179,194,331,372 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків на обвинуваченого ОСОБА_2, - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 раніше обраний запобіжний захід у виді особистого зобов'язання строком на два місяці до 22 грудня 2018 року включно та покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки: не відлучатися із населеного пункту в якому він зареєстрований, а саме Сумська область, м.Білопілля без дозволу прокурора або суду та повідомляти їх про зміну свого місця проживання та /або місця роботи; утримуватися від спілкування з обвинуваченим ОСОБА_3, потерпілими ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та свідками по кримінальному провадженню.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3,- задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22 грудня 2018 року включно з утриманням його у Державній установі «Сумський слідчий ізолятор».

Копію ухвали вручити для відома прокурору, обвинуваченим та їх захисникам, а також направити до Державної установи «Сумський слідчий ізолятор».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Кліщ

Судді: М.С. Черкашина

О.І. Терещенко