Рішення № 77205976, 17.10.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/1614/18

Провадження №2/522/5118/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2018 року

Приморський районний суд м. Одеси у складі :

головуючого-судді: Кічмаренко С.М.

за участю секретаря: Десятник Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Підприємства з 100% іноземними інвестиціями “Українська національна лотерея” в особі Одеської філії підприємства з 100% іноземними інвестиціями “Українська національна лотерея” про визнання незаконними та скасування наказів, стягнення заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час затримки видачі трудової книжки, поновлення на роботі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, по якому просить суд: визнати незаконним та скасувати наказ генерального директора Підприємства з 100% іноземними інвестиціями “Українська національна лотерея” від 22.12.2017 року № 264-К про застосування догани; визнати незаконним та скасувати наказ генерального директора Підприємства з 100% іноземними інвестиціями “Українська національна лотерея” від 28.12.2017 року № 274-К “Про звільнення ОСОБА_1Ю.”; стягнути з Підприємства з 100% іноземними інвестиціями “Українська національна лотерея” на користь ОСОБА_1 заробітну плату у розмірі 2500 грн.; стягнути Підприємства з 100% іноземними інвестиціями “Українська національна лотерея” на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у зв’язку із затримкою видачі трудової книжки у розмірі 357,14 грн.; стягнути з Підприємства з 100% іноземними інвестиціями “Українська національна лотерея” на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 02.01.2018 року по день поновлення на роботі; поновити ОСОБА_1 на посаді інженера з організації експлуатації та ремонту Одеської філії підприємства з 100% іноземними інвестиціями “Українська національна лотерея” негайно.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав, просив суд його задовольнити, посилаючись на ті обставини, що наказом від 28.12.2017 року позивача було звільнено з займаної посади, з підстав передбачених п.3 ст. 40 КЗпП України. Позивач зазначає, відповідачем був порушений порядок накладання дисциплінарних стягнень, зазначає, що причини звільнення не відповідають дійсності. Позивач наголошує на тому, що трудовий договір може бути розірваний з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо раніше до нього застосовувались заходи дисциплінарного стягнення. Зазначає, що причини його невиходу на роботу є поважними і не можуть вважатись прогулами.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав. Надав до суду заперечення, в яких зазначив, що позивачем неодноразово порушувалась трудова дисципліна, що стало підставою для подальшого його звільнення.

Суд, ознайомившись та дослідивши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, вважає позов таким, що задоволенню не підлягає на підставі встановлених фактичних обставин по справі.

Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК України та КЗпП України.

По справі встановлені наступні фактичні обставини.

Згідно наказу від 01.07.2013 року № 131-К ОСОБА_1 був прийнятий на посаду інженера з організації експлуатації та ремонту Одеської філії підприємства з 100% іноземними інвестиціями “Українська національна лотерея”.

Відповідно до доповідних записок директора Одеської філії підприємства з 100% іноземними інвестиціями “Українська національна лотерея” ОСОБА_2 від 29.09.2017 року, 31.10.2017 року, 30.11.2017 року та менеджера з персоналу ОСОБА_3 від 22.12.2017 року, позивач сестиматично запізнювався на роботу.

Наказом № 264-К від 22.12.2017 року «Про оголошення догани» позивачу оголошено догану за порушення трудової дисципліни, що проявилось у неправомірній відсутності працівника на робочому місці протягом робочого часу тривалістю 43 хвилини.

Відповідно до акту Підприємства з 100% іноземними інвестиціями “Українська національна лотерея” від 22.12.2017 року ОСОБА_1 було повідомлено про оголошення йому дисциплінарного стягнення у вигляді догани, про що ОСОБА_1 було надано для ознайомлення та підпису наказ директора. В присутності комісії наказ був зачитаний в голос ОСОБА_1, однак від підпису він відмовився.

Крім того, відповідно до доповідної записки від 22.12.2017 року менеджера персоналу ОСОБА_3, ОСОБА_1 22.12.2017 року, в черговий раз, запізнився на робоче місце на 43 хвилини.

Згідно акту Дисциплінарної комісії Підприємства з 100% іноземними інвестиціями “Українська національна лотерея” від 27.12.2017 року було розглянуто питання щодо застосування до інженера з організації експлуатації та ремонту ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, про що всі члени Дисциплінарної комісії проголосували одноголосно.

Наказом від 28.12.2017 року № 274-К позивача звільнено з займаної посади, посилаючись на п.3 ст. 40 КЗпП України.

Згідно ч.3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем до суду не було надано підтверджень того, що він був відсутній на робочому місці з поважних причин.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п.3 ст. 40 КЗпП Україи, трудовий договір укладений на невизначений строк може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Як зазначено в п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів», розглядаючи трудові спори, пов’язані із звільненням за ч.1 ст. 40 КЗпП України, суди зобов’язані з’ясувати: в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за п.3 ст. 40 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст.ст. 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застовування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувались вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

В п. 23 вищезазначеної постанови зазначено, що за передбачені п.3 ст. 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково ( ст. 151 КЗпП України), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минуло не більше року.

Відповідно до ст. 139 КЗпП України, працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно ч.1 ст. 147 КЗпП, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догану або звільнення.

Відповідно до ст. 149 КЗпП, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Судом приймається до уваги той факт, що до позивача протягом року застосовувались заходи дисциплінарного стягнення, а саме оголошувались догани за неналежне виконання функціональних обов’язків, які на даний час позивачем не оскаржувались.

Враховуючи вищевикладене суд вважає вимоги позивача, щодо поновлення його на роботі необгрунтованити та такими, що не підлягаєть задоволенню.

Так як відмовлено в поновленні на роботі – не має підстав для задоволення позову в частині стягнення заробітку.

Згідно ч.3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд згідно ст. 13 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Як зазначено в п.3 Постанови від 31.03.1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди) із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до ч.5 ст.263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У рішенні суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Суд, виконавши всі вимоги цивільно-процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Таким чином, суд вважає, що позов є необґрунтованим, у зв’язку з чим не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 2, 5, 11, 12, 76-80, 81, , 241, 247, 258, 263-265, 273, 354 ЦПК України, ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст. 139, 147, 149 КзпП, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Підприємства з 100% іноземними інвестиціями “Українська національна лотерея” в особі Одеської філії підприємства з 100% іноземними інвестиціями “Українська національна лотерея” про визнання незаконними та скасування наказів, стягнення заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час затримки видачі трудової книжки, поновлення на роботі - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня отримання рішення.

Суддя С.М.Кічмаренко

17.10.2018