Рішення № 77204634, 09.10.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/19438/17

Провадження № 2/638/1986/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2018 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Семіряд І.В.

при секретарі Романової О.В.

за участю :

представника позивача Мудраченко І.В.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку « ЖК ТРІУМФ » до ОСОБА_2, ОСОБА_3 « Про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії », -

ВСТАНОВИВ:

20.01.2018 позивач ОСББ «ЖК Тріумф» звернувся до Дзержинського райсуду м. Харкова з позовом до відповідачів про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії, обгрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що відповідачі переобладнали приміщення з порушенням проекту забудови, без узгодження його з власником будинку та без відповідного проекту, тобто своїми діями привели до обмеження інтересів інших мешканців будинку та порушили п.п. 1.4.1., 1.4.2. п. 1.4. «Правил утримання житлових будинків і при будинкових територій» затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005 р., ч. 3 п. 30 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. за № 630, п. 2 та п. 8 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Тому позивач просив визнати протиправним підключення обігріву підлоги в квартирі АДРЕСА_1 та зобов'язати відповідачів за власний рахунок привести в попередній стан підлогу в квартирі згідно проекту забудови, шляхом демонтування приладу опалення, встановленого під підлогою. Факт переобладнання позивач обґрунтовує складеним актом візуального обстеження технічного стану внутрішньо будинкових систем від 10.11.2017 р.

Також позивач вважає, що відповідачі самовільно, без виконання законодавчо встановлених процедур встановили багатотарифний лічильник гарячої води з датчиком температури ЛВ-4Т-М1, що, як вказує позивач ставить під сумнів вірність показань даного засобу обліку, та на думку «Позивача» такий засіб обліку потрібно демонтувати. В обґрунтування своєї правової позиції посилається на п. 9, 29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. за № 630, п. 1.4.Правил утримання житлових будинків і при будинкових територій затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005 р., пункти 7,8,9,11,17-19 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року № 1198, державні будівельні норми: ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт», ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинкі. Основні положення». Та з цих підстав просив суд визнати протиправним самовільне встановлення в квартирі АДРЕСА_1 багатотарифного лічильника гарячої води з датчиком температури та зобов'язати відповідачів за власний рахунок демонтувати багатопрофільний лічильник гарячої води з датчиком температури в квартирі АДРЕСА_1. Позивач вказує, що про факт встановлення в квартирі АДРЕСА_1 багатотарифного лічильника гарячої води с датчиком температури ЛВ-4Т-М1 за № 16/1106222 йому стало відомо з листа від 06.11.2017 р.

Представник позивача Мудраченко І.В. у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві, просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилась, про день та час слухання справи була повідомлена належним чином, звернулась до суду з заявою з проханням проводити слухання справи за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог з підстав зазначених у запереченнях на позовну заяву, додатково пояснивши, що вони з моменту купівлі-продажу квартири не робили будь-яких робіт по підключенню до загальної системи опалення будинку, тому як з самого початку були підключені до неї, та завжди оплачували спочатку ТОВ «ЖЕУ № 7», а після створення ОСББ «ЖК Тріумф» кошти за отримане теплопостачання у відповідності до встановленого лічильника тепла. Відповідно лічильник тепла був встановлений у відповідності до робочого проекту від 2016 року (наданий до суду), що був погоджений з ТОВ «ЖЕУ № 7», яке до моменту створення ОСББ «ЖК Тріумф» займалась організацією наданням житлово-комунальних послуг мешканцям будинку, у тому числі послуг з теплопостачання. Також наполягали на тому факті, що у квартирі зовсім відсутні будь-які внутрішньо будинкові комунікації з теплопостачання загального користування. Не згодні з позицією позивача, що багатотарифний лічильник гарячої води с датчиком температури ЛВ-4Т-М1 за № 16/1106222 був встановлений відповідачами самовільно без виконання законодавчо встановлених процедур, тому як до моменту встановлення багатотарифного лічильника гарячої води з датчиком температури ЛВ-4Т-М1 на його місті вже стояв лічильник води виробництва «Новатор» № 3077816, що підтверджують надані до суду рахунки на оплату послуг починаючи з лютого по серпень 2017 р., однак він не враховував якісні показники гарячої води затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 151 від 17.02.2010 р., щодо кількісних і якісних показників послуг та зменшення плати у разі їх відхилення від нормативних. Відповідно враховуючи той факт, що починаючи з жовтня 2016 року відповідачі не одноразово зверталися до адміністрації «Позивача» з проханням виправити ситуацію з гарячою водою, про що свідчать надані до суду листи та акти-претензії про неналежне надання гарячої води до квартири, на підставі листа позивача № 82 від 29.08.2017 р. відповідачам робітником ОСББ «Тріумф» наприкінці серпня 2017 була проведена заміна лічильника гарячої води на лічильник Виробничо-технічного центру «Прилад» з датчиком температури ЛВ-4Т-М1 за №16/1106222 замість старого лічильника води виробництва «Новатор» № 3077816, ні якої заміни відповідачі самостійно не робили. Про той факт, що водолічильник з датчиком температури ЛВ-4Т-М1 за № 16/1106222 був узятий на облік у відповідності до п. 9 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. за № 630 свідчать рахунки на оплату починаючи с вересня 2017 р., у яких чітко визначений паспортний номер нового водолічильника, тому як копія паспорту була відразу знята після його встановлення робітниками ОСББ «ЖК Тріумф». Відповідно твердження позивача у позові, що він отримав інформацію про прилад обліку з листа від 6.11.2017 року насамперед не відповідає дійсності, тому як ще у рахунку за вересень 2017 року йому було відомий номер приладу обліку, який він вказав у рахунку.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши учасників процесу, приходить до наступного:

Приписами ст. ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що на підставі протоколу № 1 установчих зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Тріумф» від 28.05.2016 р. було ухвалено рішення створити об'єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1

Відповідно до акту приймання-передачі нерухомого майна - багатоквартирного будинку від 01.10.2016 року багатоквартирний будинок по АДРЕСА_1 було передано з балансу ТОВ «ЖЕУ-7» в управління ОСББ «ЖК Тріумф» (а.с.8-12).

З договору купівлі-продажу квартири від 20.04.2015 р. вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стали власниками квартири АДРЕСА_1 в рівних частинах по 1\2 частині кожному в особисту часткову приватну власність. (а.с 14).

Приписами ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - є юридична особа створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласниками багатоквартирного будинку - є власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Абзацем 4 статті ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

Статтею 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» на співвласників покладені певні обов'язки: виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; використовувати приміщення за призначенням, дотримуватися правил користування приміщеннями; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; відшкодовувати збитки, заподіяні майну інших співвласників; виконувати передбачені статутними документами обов'язки перед об'єднанням; запобігати псуванню спільного майна, інформувати органи управління об'єднання про пошкодження та вихід з ладу технічного обладнання; дотримуватися чистоти у місцях загального користування та тиші згідно з вимогами, встановленими законодавством.

Статутом об'єднання можуть бути встановлені інші обов'язки співвласників.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» на об'єднання покладені наступні обов'язки: забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна, що належить співвласникам; звітувати загальним зборам про виконання кошторису об'єднання за рік; забезпечувати виконання вимог статуту об'єднання; виконувати свої договірні зобов'язання; забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна; припиняти дії третіх осіб, що утруднюють або перешкоджають реалізації прав володіння, користування і розпорядження спільним майном співвласниками; у випадках, передбачених законодавством, статутом об'єднання, представляти інтереси співвласників відповідно до наданих повноважень у відносинах з третіми особами.

Виконання зобов'язань об'єднанням належить до повноважень його правління відповідно до статуту об'єднання.

Враховуючи обов'язки об'єднання на підставі статті 17 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднанню надаються права для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків, які полягають у наступному: робити співвласникам попередження про порушення ними статутних або інших законних вимог і вимагати їх дотримання; вимагати відшкодування збитків, заподіяних спільному майну об'єднання з вини власника або інших осіб, які користуються його власністю; вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів; виступати засновником (учасником) інших юридичних осіб.

Реалізація прав об'єднання, визначених цією статтею, здійснюється його правлінням за дорученням загальних зборів та відповідно до статуту об'єднання.

Окрім того, позивачем не доведений факт наявності водяних теплих полів у квартирі та факт їх установки відповідачами або іншими особами за рахунок відповідачів з початку володіння квартирою жодними належними, допустимими та достовірними доказами. Так у судовому засіданні представник позивача вказував на наявність водяних теплих полів посилаючись на акт візуального обстеження технічного стану внутрішньо будинкових систем від 10.11.2017 року, однак відповісти на питання суду де саме ці водяні поли у квартирі знаходяться та їх загальну площу не може. Крім того не зрозуміло, яким чином зазначені у акті візуального обстеження технічного стану внутрішньо будинкових систем особи встановили їх наявність та чи мають вони будь-яку кваліфікацію з цього приводу, тому як згідно твердження представника позивача при слуханні справи розводка опалення від точки розподілу, що знаходиться за межами квартири, до приборів опалення, у нашому випадку радіаторів опалення, під підлогою їм вважається теплим полом.

Позивач у своїх позовних вимогах просить суд зобов'язати відповідачів за власний рахунок привести в попередній стан підлогу в квартирі згідно проекту забудови, шляхом демонтування приладу опалення, встановленого під підлогою. Однак до суду їм не було надано проекту забудови. Так у відповідності до п.1.2. Правил утримання житлових будинків і при будинкових територій затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005 р. до складу технічної документації постійного зберігання включається проектно-кошторисна документація зі схемами влаштування внутрішньобудинкових мереж водопостачання, каналізації, центрального опалення, тепло-, газо-, електропостачання тощо, а також паспорти котельного господарства, котлові книги, у разі наявності вбудованих та прибудованих котелень. Однак до суду позивачем будь-якої технічної документації на підставі якої можна було би дослідити порушення схеми внутрішньобудинкових мереж з теплопостачання та їх знаходження у квартирі відповідачів надано не було, що фактично не уможливлює вирішення питання відносно втручання відповідачів у внутрішньобудинкову мережу з теплопостачання. Виходячи з цього суд приходить до висновку, що у даному випадку посилання позивача на порушення п.п. 1.4.1., 1.4.2. п. 1.4. Правил утримання житлових будинків і при будинкових територій затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005 р. є безпідставним, тому як він не довів суду, що у квартирі відповідачів було проведено будь-яке самовільне переобладнання, що погіршує технічний стан житлового будинку в цілому та права інших споживачів, відповідно посилання на інші норми права позивачем у позові, які є відсильними, - є також безпідставним.

Що стосується твердження позивача про самовільне, без виконання законодавчо встановлених процедур встановлення багатопрофільного лічильника гарячої води з датчиком температури ЛВ-4Т-М1 відповідачами.

Судом встановлено, що також підтверджено сторонами по справі, що у квартирі АДРЕСА_2 була проведена заміна лічильника води виробництва «Новатор» № 3077816 на багатотарифний лічильник Виробничо-технічного центру «Прилад» з датчиком температури ЛВ-4Т-М1 за № 16/1106222. Підставою для заміни лічильника став той факт, що старий лічильник води виробництва «Новатор» № 3077816 не враховував якісні показники гарячої води затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 151 від 17.02.2010 р., щодо кількісних і якісних показників послуг та зменшення плати у разі їх відхилення від нормативних. Так відповідачі починаючи з жовтня 2016 року не одноразово зверталися до адміністрації позивача з проханням виправити ситуацію з гарячою водою, що надається до квартири за температурою нижче 40 0С та відповідно 09.02.2017 року та 17.02.2017 р. були складені акти-претензії про надання гарячої води неналежної якості до квартири, що також є у позивача. З моменту складення актів-претензій позивач не ініціював повторного проведення перевірки якості гарячої води, що надається до квартири відповідачів, хоча у відповідності до викладеного у листі відповідача від 22.02.2017 р., що був отриманий головою правління позивача вказувалось, що відповідачі не проти проведення представником ОСББ «ЖК Тріумф» заміру температури гарячої води у квартирі та складення нового акту, у разі, якщо позивачем буде відновлене постачання гарячої води належної якості (температури). Також судом встановлено, що жодних зауважень ні під час складання актів-претензій, ні після їх надання від позивача до відповідачів не надходило. Навпаки судом встановлено, що позивачу було відомо про відсутність гарячої води належної якості у квартирі відповідачів, про що він зазначив у листі № 82 від 29.08.2017 р. отриманому відповідачами. При цьому заміна лічильника була проведена саме після отримання цього листа, так як зазначав відповідач саме робітником позивача. Суд у свою чергу враховуючи вказаний лист та вказане у рахунках виставлених на оплату комунальних послуг відповідачам починаючи з вересня 2017 року, де вже був чітко вказаний новий номер засобу обліку гарячої води, приходить до висновку, що заміна лічильника гарячої води була погоджена відповідачами з адміністрацією позивача та відповідно цей лічильник був узятий на облік ОСББ «ЖК Тріумф», тобто твердження у позові про самовільність такої заміни не знаходить свого підтвердження у відповідності до наданих доказів до суду.

Згідно преамбули Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 р. (набрав чинності 02.08.2017 р.) цей Закон визначає засади забезпечення комерційного, у тому числі розподільного, обліку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та забезпечення відповідною обліковою інформацією споживачів таких послуг.

У відповідності до статті 2 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 р. цей Закон регулює відносини щодо: комерційного обліку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги); розподілу між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг; встановлення, обслуговування, заміни вузлів обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії; формування та надання споживачам рахунків на оплату комунальних послуг; забезпечення споживачів обліковою інформацією.

Статтею 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 р., що регулює обслуговування, заміну та абонентський облік вузлів обліку не передбачено у разі заміни засобів обліку теплової енергії або водопостачання необхідність розроблення проектної документації, видачі технічних умов та інших вимог до встановлення засобу обліку, на що вказує позивач у своєї позовної заяві. Крім того суду не було доведено позивачем факту не можливості саме заміні одного лічильника на інший. Посилання у позовній заяві позивачем на норми права, які начебто не дають право на заміну лічильника без отримання проектної документації та т.п., регулюють правовідносини по первісному оснащенню приміщень у будівлях вузлами розподільного обліку/приладами- розподілювачами теплової енергії та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку. Однак, як встановлено судом, що також підтверджено сторонами по справі до заміни лічильника гарячої води там вже був встановлений лічильник води виробництва «Новатор» № 3077816, який був встановлений у відповідності до вимог діючого законодавства.

Враховуючи вище вказане позивач не довів суду як протиправність відповідачів по встановленню засобу обліку гарячої води, так і факт не можливості заміни одного лічильника гарячої води на інший.

Відповідно до ст.ст. 77, 78, 79, 80, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своєї сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування

За приписами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів. Суд надає оцінку зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу(групи доказів).

Керуючись ст.ст. 2,19,76-81,89,133,141,258,259,263-265, 268,273 ЦПК України, ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку « ЖК ТРІУМФ » до ОСОБА_2, ОСОБА_3 « Про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії », - відмовити.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 16.10.2018.

Суддя: І.В. Семіряд