Ухвала суду № 77204540, 18.10.2018, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/4022/15-ц

провадження №2/619/23/18

Ухвала

18 жовтня 2018 року

м.Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Нечипоренко І.М.,

ім’я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1,

відповідач: ОСОБА_2,

відповідач: ОСОБА_3,

треті особи: відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно

Дергачівського районного управління юстиції Харківської області; виконавчий комітет Козачолопанської селищної ради Дергачівського району Харківської області.

Питання, що вирішується ухвалою.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить встановити факт спільного проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 з 01.03.1990 по 04.10.2013 та визнати за нею право власності на ? частину житлового будинку.

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 неукладеним та анулювати актовий запис про укладення шлюбу № 32 від 05.10.2013 року, здійснений виконавчим комітетом Козачолопанської селищної ради Дергачівського району Харківської області.

У судовому засіданні представником позивача – адвокатом ОСОБА_5 заявлено клопотання, яке підтримано позивачем та представником третьої особи, про зупинення провадження у справі до розгляду кримінального провадження №12018220280001606 за заявою ОСОБА_6 про вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України щодо складення завідомо неправдивого висновку експертом.

Представник відповідача – адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечував проти клопотання, вважаючи його безпідставним та направленим на затягування розгляду справи.

Вислухавши клопотання та думку присутніх осіб, суд дійшов наступного висновку.

Згідно п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов’язаний зупинити провадження у справі у разі об’єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об’єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Отже, вирішальною підставою для зупинення провадження відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України є обставина об’єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої.

Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220280001606 18.10.2018 за заявою ОСОБА_6 внесено відомості про злочин, передбачений ч.4 ст. 358 КК України. Де у фабулі зазначено, що до Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області надійшла заява секретаря Козачолопанської селищної ради про те, що невстановлені особи надали судовим експертам ХНДІСЕ ім.. Бокаріуса підроблені документи, внаслідок чого експертом було складено завідомо неправдивий висновок. Особа, яку повідомлено про підозру відсутня.

Суд зазначає, що внесення відомостей про злочин до ЄРДР не є розглядом іншої справи, в розумінні п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України, внаслідок якої був би неможливий розгляд даної справи.

З урахуванням предмету даної цивільної справи, суд вважає, що зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду та досудове розслідування зазначеного вище кримінального провадження не впливає на вирішення даної справи, а тому відсутні підстави для зупинення провадження у справі.

До того ж, згідно з п.10 ч.3 ст.2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України за № 6-1957цс16 від 01.02.2017.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

До того ж, п.2 ч.2 ст. 423 ЦПК України передбачена можливість перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у випадку встановлення вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факту надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі.

Керуючись п. 6 ч. 1 ст. 251, 258, 260, 261 ЦПК України суд, -

постановив:

Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача адвоката ОСОБА_5

про зупинення провадження у справі

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя І. М. Нечипоренко