Ухвала суду № 77202598, 18.10.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа 127/26166/18

Провадження 1-кс/127/13649/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2018 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді Ковбаси Ю.П.,

секретаря Предан А.А.,

за участю прокурора Гоздупа К.В.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області майора юстиції ОСОБА_3, по кримінальному провадженню № 42017020000000235 внесеного до ЄРДР 03.07.2017, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, народився в смт. Вендичани, Могилів – Подільського району Вінницької області, зареєстрований та фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, одружений, ІНФОРМАЦІЯ_3, який на даний час виконує обов’язки начальника виробничого підрозділу «Жмеринська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Південно – Західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», раніше не судимий,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

17.10.2018 до Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області майора юстиції ОСОБА_3, яке погоджене з прокурором про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1.

Клопотання мотивовано тим, що слідчим провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 42017020000000235 від 03.07.2017, за підозрою ОСОБА_1, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що протягом 2017 року, ОСОБА_1, будучи службовою особою виробничого підрозділу «Жмеринська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» (далі – Жмеринська дирекція), яке є юридичною особою публічного права, одержав неправомірну вигоду у великих розмірах за надання переваг суб’єктам господарювання в подачі-прибиранні вантажних вагонів під навантаження-вивантаження, прискорення руху вантажних вагонів на проміжних станціях між вантажовідправником та вантажоодержувачем.

Протягом 2017 року, ОСОБА_1 згідно наказу №517 від 04.08.2003, перебував на посаді першого заступника начальника Жмеринської дирекції та виконував згідно своєї посадової інструкції організаційно-розпорядчі функції, зокрема:

- здійснював загальне керівництво роботою підпорядкованих відділів, в тому числі відділом перевезень (п.2.1 посадової інструкції);

- координував роботу відділу перевезень в питаннях забезпечення безперебійності виконання графіка руху поїздів (п.2.2. посадової інструкції);

- відав питаннями комплексного обслуговування вантажних та пасажирських перевезень, збільшення їх кількості і прибутковості (п.2.5 посадової інструкції).

Під час досудового слідства встановлено, що ПАТ «Українська залізниця», її структурними підрозділами, в тому числі Жмеринською дирекцією та різними суб’єктами господарської діяльності (Вантажовласник) було укладено договори про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги. Відповідно до положень вказаних договорів, які є типовими, передбачено відкриття особового рахунку Вантажовласнику і присвоєння персонального коду для подальшої роботи та здійснення розрахунків за надані послуги, які відбуваються в безготівковій формі. Приймання до перевезення та видача вантажів Вантажовласника, подача під навантаження/вивантаження вагонів (контейнерів) здійснюється Жмеринською дирекцією на підставі затверджених планів і заявок Вантажовласника.

Однак, враховуючи об’єктивні та суб’єктивні причини (відсутність необхідної кількості вагонів (контейнерів) для повного забезпечення заявок Вантажовласника, відсутність палива, необхідної кількості працівників тощо), ряд Вантажовласників та/або інших осіб, які надають посередницькі послуги третім особам в організації вантажних перевезень залізничним шляхом, розуміючи та усвідомлюючи те, що надання або ненадання під навантаження/вивантаження необхідних вагонів або їх необхідної кількості, прискорення або затримка вагонів на залізничних станціях залежить від конкретних службових осіб Жмеринської дирекції, зокрема ОСОБА_1, пропонували (обіцяли) та надавали вказаній службовій особі неправомірну вигоду.

В свою чергу, ОСОБА_1, виконуючи визначені посадовою інструкцією свої службові обов’язки, маючи єдиний злочинний задум, корисливий мотив, приймав вказані пропозиції (обіцянки) та одержував неправомірну вигоду за вчинення вищевказаних дій з використанням наданого йому службового становища при наступних обставинах.

Так, протягом 2017 року, ОСОБА_1, маючи злочинний умисел, корисливий мотив, направлений на одержання неправомірної вигоди, прийняв пропозицію (обіцянку) неправомірної вигоди від ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в інтересах ТОВ «Атлантік груп» (код ЄДРПОУ 40641829), ТОВ «ТЕК Атлантік» (код ЄДРПОУ 40645226) та інших підприємств, за надання вказаним суб’єктам господарювання переваг в подачі під навантаження/вивантаження необхідних вагонів або їх необхідної кількості, прискорення або затримки вагонів на залізничних станціях.

З метою безпосереднього виконання злочинного задуму, ОСОБА_1, використовуючи номер оператора мобільного зв’язку 067-506-94-64 надав номер своєї особистої банківської картки ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» 5363542303540794 для перерахунку неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів. В подальшому, ОСОБА_1, використовуючи вищевказаний номер оператора мобільного зв’язку, в телефонному режимі одержував інформацію щодо надання вищевказаним суб’єктам господарювання переваг в подачі під навантаження/вивантаження необхідних вагонів або їх необхідної кількості по конкретним залізничним станціям. Одержавши вказану інформацію ОСОБА_1, використовуючи своє службове становище, виконував вищевказані «замовлення».

Як результат виконаних дій в інтересах вищевказаних суб’єктів господарювання, протягом 2017 року ОСОБА_1 одержав на вищевказаний банківський картковий рахунок неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів на загальну суму 344 900 гривень.

Таким чином, протягом 2017 року, ОСОБА_1, будучи службовою особою, з корисливих мотивів, одержав неправомірну вигоду на загальну суму 344 900 гривень, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України – одержання службовою особою неправомірної вигоди у великих розмірах.

Відповідно до вимог пункту 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

12.10.2018, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років та відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України віднесений до тяжких злочинів.

Вина підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у ході досудового слідства доказами:

- протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 від 30.01.2018 під час якого зокрема, виявлено та вилучено 28 поштових конвертів із написами «10000» та «20000» в яких останній отримував неправомірну вигоду;

- протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_8 від 14.06.2018р., в ході якого виявлено листування між нею та ОСОБА_1 щодо конкретних обставин вчинення інкримінованих йому злочинів;

- протоколом тимчасового доступу до банківської таємниці від 24.07.2018 за результатами якого одержано інформацію щодо руху коштів по банківським рахункам ОСОБА_1;

- протоколом огляду носіїв інформації одержаних в результаті тимчасового доступу до банківської таємниці щодо руху коштів по банківським рахункам ОСОБА_1, в ході якого встановлено місце, час, спосіб, суми та конкретних осіб, які надавали неправомірну вигоду, а ОСОБА_1 її одержував на власний картковий рахунок;

- протоколом тимчасового доступу ПрАТ «Київстар» від 02.08.2018 за результатами якого одержано інформацію щодо телефонних з’єднань ОСОБА_1;

- протоколом огляду носіїв інформації одержаних в результаті тимчасового доступу ПрАТ «Київстар» у ході якого встановлені телефонні зєднання ОСОБА_1 з іншими співучасниками інкримінованих злочинів;

- протоколами негласних слідчих (розшукових) дій та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України слідчий суддя зобов’язаний в сукупності оцінити всі обставини, у тому числі те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 10 років, розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінальних правопорушень підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується дане клопотання, що свідчить про наявний обґрунтований ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

На підставі здобутих доказів встановлено, що ОСОБА_1 здійснював свою протиправну діяльність систематично та протягом тривалого часу, що свідчить про наявний обґрунтований ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.

Крім того, встановлено свідків, які можуть дати показання щодо протиправної діяльності ОСОБА_1, а тому перебуваючи на волі, останній може незаконно впливати на свідків шляхом їх підкупу, що свідчить про наявний ризик, передбачений п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Таким чином, на підставі вищевикладеного жоден з більш м’яких запобіжних заходів, передбачених пунктами 1-4 ч. 1 ст. 176 КПК України не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

За наведених підстав слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, суду пояснив, що по кримінальному провадженні існують ризики, зокрема те, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, чинити тиск на свідків в даному кримінальному провадженні, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання їй менш суворого запобіжного заходу.

Підозрюваний та його захисники в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання слідчого, просили застосувати більш м’який запобіжний захід.

Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов’язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

В даному конкретному випадку слідчим та прокурором не доведено в клопотанні та в судовому засіданні, що вказана ступінь втручання в права та свободи особи можуть виправдати потреби досудового розслідування.

Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.

Вирішуючи питання про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу, суд враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Зокрема те, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання, одружений, позитивно характеризуються, має державні нагороди, хворіє та потребує лікування, раніше не судимий, працює виконувачем обов’язки начальника виробничого підрозділу «Жмеринська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Південно – Західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця».

Під час розгляду клопотання, з матеріалів клопотання, кримінального провадження, пояснень прокурора, слідчим суддею не встановлено обґрунтованих підстав для застосування найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

З огляду на наведене вище слідчим суддею встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 є занадто суворим в даному конкретному випадку. Крім того, органом досудового розслідування під час розгляду клопотання не доведено, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе виправдати потреби досудового розслідування кримінального провадження.

Разом із тим, враховуючи характер вчиненого кримінального правопорушення, міцність соціальних зв’язків підозрюваного, наявність постійного місця проживання, особу підозрюваного, наслідки вчиненого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що так як ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, тому з метою попередження можливого переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та/або суду, чинити тиск на свідків в даному кримінальному провадженні, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, до останнього слід застосувати запобіжний захід не пов’язаний з позбавленням волі, з покладенням на підозрюваного процесуальних обов’язків, передбачених ст. 194 КПК України

На підставі наведеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 400 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області майора юстиції ОСОБА_3, по кримінальному провадженню № 42017020000000235 внесеного до ЄРДР 03.07.2017, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 – відмовити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби, що полягає у забороні залишати житло в якому він проживає, за адресою: Вінницька область, м. Жмеринка, вул. Гетьмана Сагайдачного, буд. 24, в період часу з 23:00 год. по 05:00 год. кожної доби.

Ухвала суду про застосування домашнього арешту в певний період доби відносно ОСОБА_1, діє 56 (п’ятдесят шість) днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 12 грудня 2018 року.

Відповідно до ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_1, такі обов’язки:

прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_8;

здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон, паспорт громадянина України, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_1, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.

Копію ухвали суду для організації виконання направити начальнику ГУНП у Вінницькій області.

Контроль за виконанням ухвали суду покласти на старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області майора юстиції ОСОБА_3.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя