Рішення № 77201681, 10.09.2018, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/3033/18

Номер провадження 2/404/2333/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2018 року м. Кропивницький

Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючої судді – Варакіної Н.Б.

при секретарі - Уманенко Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1,АДРЕСА_1) про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 17 330,96 грн.

В обґрунтування вимог зазначає, що 19.01.2010 відповідач звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, в зв’язку з чим підписав заяву б/н про отримання кредиту в розмірі 1000 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач станом на 03.05.2018 порушив умови кредитного договору і має прострочену заборгованість на загальну суму 17 330,96 грн., яка складається з: заборгованості по кредиту 1192,27 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом –11 45,31 грн., заборгованість за пенею та комісією –3660 грн., а також штраф (фіксована частина) 250 грн. та штраф (процентна складова)– 813,38 грн. Просить стягнути суму боргу та сплачений судовий збір в розмірі 1762 грн.

Представником позивача надано клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судовому засіданні вимоги не визнав, просив застосувати строк позовної давності, оскільки кредит отримував в 2010 у розмірі 1000 грн., з червня 2011 ніяких транзакцій не здійснював.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку що позов задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.01.2010 відповідач підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПАТ КБ «ПриватБанк» для отримання кредитної картки.

Із анкети-заяви вбачається, що відповідач надав згоду на те, що заява позичальника, разом з пам'яткою клієнта, запропонованими банком Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами - складає між позичальником і банком Договір про надання банківських послуг.

У заяві також зазначено, що Умови та Правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті банку, і відповідач зобов'язався виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті банку.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

На підставі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Згідно з ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст.1048 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За правилом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Позивач вважає, що відповідач не виконав свої зобов’язання, в зв’язку з чим станом на 03.05.2018 виникла заборгованість 17 330,96 грн.

Відповідач зазначив, що кредит отримував в 2010 у розмірі 1000 грн., з червня 2011 ніяких транзакцій не здійснював, просив застосувати строк позовної давності.

Загальна позовна давність (зокрема, до вимог про стягнення заборгованості за кредитом і процентів) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені)- тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила(частина перша статті 261 ЦК України). А за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята цієї статті).

Оскільки договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов'язок відповідача повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то незалежно від визначення у договорі строкукредитування право позивача вважається порушеним з моменту порушення відповідачем терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов'язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини другої статті 1050 ЦК Україникредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду щомісячні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів.

Такий підхід відповідає правовій позиції, сформульованій Верховним Судом України у постанові від 6 листопада 2013 року у справі № 6-116цс13. Аналогічні висновки були сформульовані Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 19 березня 2014 року у справі № 6-20цс14, від 12 листопада 2014 року у справі № 6-167цс14, від 3 червня 2015 року у справі № 6-31цс15, від 30 вересня 2015 року у справі № 6-154цс15, від 29 червня 2016 року у справі № 6-272цс16, від 23 листопада 2016 року у справі № 6-2104цс16 і від 14 грудня 2016 року у справі № 6-2462цс16.

Отже, оскільки за умовами договору відповідач мав виконувати зобов'язання, зокрема, з повернення кредиту та зі сплати процентів до певного числа кожного місяця впродовж строку кредитування, перебіг позовної давності для стягнення заборгованості за кожним з цих щомісячних платежів починається з наступного дня після настання терміну внесення чергового платежу. А тому встановлення строку кредитування у договорі, який передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів.

Відтак, за наведених умов початок перебігу позовної давності для погашення щомісячних платежів за договором визначається за кожним таким черговим платежем з моменту його прострочення.

З розрахунку, наданого позивачем вбачається, що останній раз відповідач здійснював погашення заборгованості 04.07.2011.

Позивач звернувся до суду з позовом 16 травня 2018 року, тобто після спливу позовної давності, тому суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Згідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати залишити по фактично понесеним.

На підставі ст.ст. 526, 536, 626, 629, 634, 638, 639, 1054 ЦК України, керуючись статтями ст.ст. 141, 265, 280, 282, ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позов ПАТ КБ «ПриватБанк»(01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1, АДРЕСА_2) про стягнення заборгованості– відмовити.

Судові витрати залишити по фактично понесеним.

Рішення складено 17.09.2018.

Суддя Кіровського Н. Б. Варакіна

районного суду

м.Кіровограда