Ухвала суду № 77201402, 18.10.2018, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

1-кп/130/243/2018

152/894/18

У Х В А Л А

18.10.2018 р.

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

у складі: головуючого судді Верніка В.М.;

із участю: - секретаря Росовської О.Ю.,

- прокурора Барановського С.Ф.,

- потерпілої ОСОБА_1,

- представника потерпілої ОСОБА_2,

- обвинуваченого ОСОБА_3,

- захисника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринці кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017020020003637 від 03.11.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.119, ч.1 ст.146, ч.1 ст.186 КК України,

УСТАНОВИВ :

23.06.2018 року до Жмеринського міськрайонного суду відповідно до положень ст.34 КК України згідно ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 23.06.2018 року надійшов на розгляд обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12017020020003637 відносно ОСОБА_3 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч.1 ст.119, ч.1 ст.146, ч.1 ст.186 КК України, відповідно за обставин вчинення ним через власну необережність вбивства потерпілої ОСОБА_5, умисного вчинення відкритого заволодіння майном малолітнього ОСОБА_6, а також вчинення незаконного позбавлення волі потерпілого ОСОБА_7

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 21.08.2018 року призначено судовий розгляд даного кримінального провадження.

В судове засідання за викликом не з'явились потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_7, при цьому останній попередньо подав до суду письмову заяву щодо розгляду кримінального провадження у його відсутність.

Документальними відомостями про вручення судового виклику потерпілій ОСОБА_6 суд наразі не володіє, жодних особистих її звернень також не отримано.

Прокурор просив відкласти судове засідання, вважаючи неможливим судовий розгляд за викладених підстав, проти чого не заперечували інші учасники.

Також прокурор вказав про необхідність продовження терміном на 60 днів строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3, посилаючись на подальшу тривалість попередньо визначених ризиків щодо можливості останнього переховуватись від суду або вчинити інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню, протиправно впливаючи на потерпілих та свідків, які визначаються обставинами його обвинувачення у вчиненні злочинів середньої тяжкості щодо здоров’я, волі та майна інших осіб, вчинених за обтяжуючих відповідальність обставин, відсутністю міцних соціальних зв'язків за місцем його проживання, особистої обізнаності з потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, а також притягненням його до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних умисних злочинів.

Потерпіла ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримали думку прокурара стосовно доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3

Захисник ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_3 заперечили проти продовження останньому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на недоведеність на їх думку прокурором заявлених ризиків. Посилавшись на тривалий час тримання ОСОБА_3 під вартою, визнання ним своєї вини за пред'явленим обвинуваченням, наявність у обвинуваченого постійного місця роботи та місця постійного проживання, за яким він характеризується позитивно, а також його приналежності до осіб, які мають статус учасника бойових дій, просили застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 більш м’який запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем його проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1.

Заслухавши думки учасників судового засідання, вивчивши матеріали судового провадження, суд доходить наступного.

Згідно вимог ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження обвинуваченому терміну дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених статтею 177 КПК України, а саме: запобігання можливостям обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення та незаконно впливати на потерпілих та свідків, які не зникли і продовжують існувати, а продовжений ОСОБА_3 востаннє ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 21.08.2018 року строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою закінчується 19.10.2018 року, в межах якого неможливо завершити судовий розгляд .

Так будь-яких об'єктивних відомостей про зменшення чи відсутність ризиків, визначених статтею 177 КПК України, для можливості застосування обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Суд не приймає до уваги доводи сторони захисту щодо обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочинів середньої тяжкості, оскільки їх тяжкість не є самостійно визначальним фактором щодо виду запобіжного заходу, надто з урахуванням обставин того, що санкція кожного із сукупності кримінальних правопорушень, у вчиненні яких наразі обвинувачено ОСОБА_3, передбачає покарання у виді позбавлення волі відповідно строком на три, або більше років.

При цьому, суд враховує вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу обвинуваченого ОСОБА_3, його вік, характер та обсяг висунутого звинувачення, грунтовність якого наразі ніким не заперечена, тяжкість покарання, що загрожує в разі визнання його винуватим, у їх взаємозв'язку з можливими ризиками, які вказано прокурором, та які не спростовані стороною захисту самим лише запереченням щодо їх доведеності стороною обвинувачення. Заявлені прокурором ризики визначаются тим, що обвинувачений ОСОБА_3 з метою уникнення притягнення його до кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень проти основних прав та свобод людини, що законом, у тому числі міжнароднимправом, визначаються найвищими цінностями, надто за обставин, які обтяжують покарання, а саме щодо вчинення злочину повторно та особою, яка перебувала у стані алкогольного сп'яніння, може переховуватись від суду, а перебуваючи на волі за відсутності міцних соціальних зв'язків та особистого самоконтролю стосовно наслідків вживання алкогольних напоїв може вчиняти інші злочини. Також з огляду на особисту обізнаність із свідками та потерпілими, включно щодо місця їх проживання, може протиправно впливати на останніх, відповідний прояв чого стосовно погроз фізичною розправою малолітнім особам встановлено ухвалою слідчого судді Шаргородського районного суду Вінницької області від 13.02.2018 року при вирішенні питання обрання запобіжного заходу.

Окрім того, судом у відповідності до положень ч.1 ст.314-1 КПК України стосовно використання інформації, яка характеризує обвинуваченого, судом за змістом досудової доповіді, складеної 10.09.2018 року Шаргородским районним сектором з питань пробації стосовно обвинуваченого ОСОБА_3, враховуються оцінки високого ризику вчинення останнім повторного кримінального правопорушення та високого ризику небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб.

З урахуванням сукупності наведеного судом визначається, що доводи сторони захисту належно не підтверджують можливості запобігання заявленим прокурором ризикам в умовах домашнього арешту обвинуваченого ОСОБА_3, а тому з огляду на невстановлення виключних обставин щодо неможливості застосування щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд не вбачає достовірних підстав для застосування інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, як таких, що недостатні для запобіганню цим ризикам та належному виконанню обвинуваченим процесуальних обов'язків.

Відтак суд визначає виправданим продовження дії застосованого виняткового запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_3, оскільки наявний більш вагомий суспільний інтерес у виді права на справедливий судовий розгляд, а також унеможливлення переховування обвинуваченого від суду, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалюють над принципом поваги до особистої свободи, що становить достатні підстави його продовження строком на 60 днів з урахуванням потреб проведення судового розгляду.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 177, 178, 181, 325, 331 КПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Судовий розгляд відкласти на 11 годин 00 хвилин 10.12.2018 року із викликом учасників провадження та свідків.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ухвалою слідчого судді Шаргородського районного суду Вінницької області від 13.02.2018 року, продовжити строком на 60 днів, тобто до 16.12.2018 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вернік В.М.