Рішення № 77200775, 16.10.2018, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/767/18

Провадження № 2/353/387/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2018 року м.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Мануляка Ю.В.,

з участю:

секретаря судового засідання Драгомирецької О.М.,

відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумачі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення розміру аліментів, -

в с т а н о в и в :

20 липня 2018 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів у її користь на утримання малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі у розмірі 1500 грн., щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Позов обґрунтовується тим, що відповідно до рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області шлюб між сторонами розірвано. У шлюбі народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який, після розірвання шлюбу між сторонами, проживає з позивачем. ОСОБА_1 уникає прямих обов’язків утримувати дитину, добровільно допомоги на утримання дитини не надає. Відповідач аліменти нікому не платить, інших неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків, повнолітніх дочки, сина немає.

Відповідач ОСОБА_1 подав до суду відзив на позовну заяву, доводи якого зводяться до того, що позов він визнає частково, в сумі розміру аліментів 1020 гривень, оскільки він не має постійного місця роботи та заробітку, його доходом є нерегулярні епізодичні заробітки внаслідок виконання ним разових робіт. Під час виконання разових робіт він пошкодив здоров’я, на даний час перебуває на лікуванні. Також у нього є непрацездатний батько ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який є пенсіонером та інвалідом ІІІ групи, та потребує постійної підтримки та матеріальної допомоги від нього.

Позивач ОСОБА_2 подала до суду відповідь на відзив, в якому зазначила, що вона є інвалідом ІІ групи з дитинства, проживає разом з матір’ю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка є інвалідом ІІ групи (онкохвора) без переогляду, у зв’язку з чим і не працює.

Позивач ОСОБА_2, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явилась.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнав частково з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, пояснив, що стан його здоров’я незадовільний, що підтверджується копією медичної карти амбулаторного хворого.

Суд, заслухавши відповідача, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню частково.

Копією рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 14.03.2017 року підтверджується, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано (а.с. 3).

Копією свідоцтва про народження серії 1-НМ № 158870 від 29.06.2010 року підтверджується, що батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є сторони (а.с. 2).

Згідно копії виписки із амбулаторної медичної карти № 13250 у ОСОБА_1 у серпні 2018 року діагностували облітеруючий склероз артерії.

Згідно з частиною 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (частина 2 статті 6 Конвенції про права дитини).

Частиною 1 та 2 статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина 3 статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» ).

Частиною 2 статті 150 СК України визначено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Таким чином, суд звертає увагу на те, що відповідно до норм міжнародних актів та СК України батьки мають рівні права та обов’язки щодо своїх неповнолітніх дітей, зобов’язані утримувати неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття та забезпечувати їм достатній рівень фізичного і духовного розвитку.

Згідно із ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до абз.2 ч.2 ст.182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч.1 ст.184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», станом на 2018 рік установлено прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року - 1860 гривень, з 1 липня - 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень.

Положеннями ст.1 Закону України «Про прожитковий мінімум» поняття прожиткового мінімуму визначено як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, у тому числі, дітей віком від 6 до 18 років.

Таким чином, аналізуючи зазначені норми закону, суд виходить з того, що батьки дитини повинні забезпечити для дитини утримання у розмірі не меншому прожиткового мінімуму на місяць, встановленого на відповідний період для певного віку дитини, як мінімальної гарантії загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку організму дитини, збереження її здоров'я та розвитку дитини.

А кожен з батьків повинен надати дитині утримання у розмірі не меншому половини цього прожиткового мінімуму щомісячно. Тобто обов'язок щодо утримання дітей покладений не лише на батька, а й на матір.

Отже, суд знаходить підстави для присудження аліментів із відповідача.

При визначенні розміру стягнення аліментів суд враховує, що відповідачем частково визнано розмір позовних вимог, стан здоров’я дитини та відповідача, матеріальний стан сторін та їх потреба в коштах для проживання при нинішніх життєвих обставинах, мінімальний розмір прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 до 18 років, який становить на даний момент 1944 грн. Обов’язок утримувати дітей покладено на обох батьків.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково.

Згідно ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України, судові витрати підлягають стягненню із відповідача до Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 180-183 СК України, ст.ст. 3, 4, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 1100 (одна тисяча сто) гривень щомісячно, починаючи з 20.07.2018 року до досягнення дитиною повноліття.

У задоволенні решти позову відмовити через безпідставність.

Рішення в частині стягнення суми аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_1, на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача: 899998; р/р 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_2, 01.02.1988р.н., РНОКПП НОМЕР_1, вул. Грушевського, 35, м.Тлумач, Тлумацький район, Івано-Франківська область, 78001.

Відповідач: ОСОБА_1, 24.11.1985р.н., РНОКПП НОМЕР_2, вул. Хоткевича, 3/2, м.Івано-Франківськ, 76001.

Суддя Мануляк Ю.В.

Повний текст рішення складено 18.10.2018 року.