Рішення № 77200104, 17.10.2018, Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 195/1369/18

2/195/553/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

17.10.2018 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Кондус Л.А., при секретарі – Музичук В.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (с-ще Томаківка, вул.Гагаріна, 35 Томаківського району Дніпропетровської області), до ОСОБА_2 (с-ще Томаківка, вул. Гагаріна, 35 Томаківського району Дніпропетровської області), третя особа без самостійних вимог – Томаківська селищна рада Томаківського району Дніпропетровської області в особі Виконавчого Комітету ( с.Вищетарасівка, вул. Центральна, 7 Дніпропетровської області) про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що на підставі договору купівлі-продажу на житловий будинок від 12 жовтня 2012 року, зареєстрованого приватним нотаріусом в реєстрі за № 1759, він являється власником житлового будинку з надвірними спорудами, який розташований за адресою: с-ще Томаківка, Томаківського району Дніпропетровської області, вул. Гагаріна, будинок № 35, право власності на який зареєстровано за ним КП «Томаківське БТІ»ДОР» 30.10.2012 року за реєстраційним номером 36894378.

При купівлі будинку в ньому був зареєстрований ОСОБА_2, який фактично в ньому не проживав.

Відповідно з 2012 року ОСОБА_2 за вказаною адресою без поважних причин не проживає і відповідно не користується житлом, не оплачує комунальних послуг.

В зв’язку з тим, що відповідач тривалий час в належному йому домоволодінні не проживає, його реєстрація за вказаною адресою спричиняє для нього своєрідні незручності, так як він має намір розпорядитися належним йому житловим будинком на власний розсуд.

Знятись з реєстраційного обліку в добровільному порядку відповідач відмовляється.

Представник позивача подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності та за відсутності позивача, при цьому наполягає на позовних вимогах.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином – шляхом опублікування оголошення про його виклик в судове засідання на офіційному веб-порталі судової влади України, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідач, який належним чином повідомлений про відкриття провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до вимог ст. 280-281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду даної справи, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи з викликом сторін - не подав, крім того, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.

ОСОБА_2 особа - Томаківська селищна рада Томаківського району Дніпропетровської області у судове засідання не з'явилася, але подала заяву про розгляд справи за їх відсутності, при цьому просить ухвалити рішення на розсуд суду.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку № 35, розташованого по вулиці Гагаріна, с-ще Томаківка Томаківського району Дніпропетровської області, відповідно до договору купівлі-продажу на житловий будинок від 12 жовтня 2012 року, зареєстрованого приватним нотаріусом в реєстрі за № 1759, право власності на який зареєстровано за ним КП «Томаківське БТІ»ДОР» 30.10.2012 року за реєстраційним номером 36894378., копію якого додано до матеріалів справи.

Як зазначає позивач, при купівлі будинку за вищевказаною адресою був зареєстрований та фактично не проживав ОСОБА_2.

Факт реєстрації відповідача ОСОБА_2 підтверджується довідкою № 1497 від 31.08.2018 року наданою виконавчим комітетом Томаківської селищної ради Томаківського району Дніпропетровської області.

Відповідно з 2012 року ОСОБА_2 за вказаною адресою без поважних причин не проживає і відповідно не користується житлом, не оплачує комунальних послуг та не бере участі в утриманні будинку.

Зазначені обставини підтверджуються актом обстеження від 30.08.2018 року складеного депутатом Томаківської селищної ради Томаківського району Дніпропетровської області, затвердженим секретарем Виконкому селищної ради.

Відповідно до ч.1 ст.317, ч.1, 2, 3 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.2 ст. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій, для запобігання такому порушенню.

На підставі ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.

Відповідно до ст.47, 48 Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону та за рішенням суду.

Згідно до ст. 150 Житлового кодексу України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

Статтею ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням.

Згідно ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності громадянина за ним зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Відповідач не проживає вже більше вказаного строку. Відповідно до положень ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи

Згідно до ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

З огляду на вищевикладене, судом встановлено, що існують всі підстави для задоволення даних позовних вимог.

Згідно ст. 141 ЦПК України, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати по справі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 4, 9, 83, 229, 235, 258-259, 265, 274, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 16, 319, 321, 379, 386, 391 ЦК України, ст. ст. 71, 72,150 ЖК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 (с-ще Томаківка, вул.Гагаріна, 35 Томаківського району Дніпропетровської області), до ОСОБА_2 (с-ще Томаківка, вул. Гагаріна, 35 Томаківського району Дніпропетровської області), третя особа без самостійних вимог – Томаківська селищна рада Томаківського району Дніпропетровської області в особі Виконавчого Комітету ( с.Вищетарасівка, вул. Центральна, 7 Дніпропетровської області) про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим будником з надвірними спорудами, який розташований за адресою: с-ще Томаківка Томаківського району Дніпропетровської області, вул.Гагаріна, будинок № 35.

Зобов’язати Томаківську селищну раду Томаківського району Дніпропетровській області зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_2, зареєстрованого за адресою: с-ще Томаківка Томаківського району Дніпропетровської області, вул.Гагаріна, будинок № 35.

Рішення суду є підставою для органів реєстрації для зняття з реєстраційного обліку місця проживання ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений останнім судовий збір в сумі 704,80 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області.

Суддя: ОСОБА_3