Рішення № 77199521, 03.09.2018, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/3632/18

Провадження № 2/185/2497/18

З А О Ч Н Е

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2018 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Бондаренко В.М.,

за участю секретаря: Гордиченко Р.С.,

розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмет спору: ОСОБА_3 державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, виконавчий комітет Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на спадкове майно, суд-

В С Т А Н О В И В :

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмет спору: ОСОБА_3 державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, виконавчий комітет Межиріцька сільська рада Павлоградського району Дніпропетровської області (яка є об'єднаною з грудня 2017 року з ОСОБА_4 сільською радою), про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на спадкове майно, в подальшому уточнивши позовні вимоги, в якій просила суд встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, яка померла 20 лютого 2012 року, а саме, що ОСОБА_1 є рідною дочкою ОСОБА_5, яка померла 20 лютого 2012 року; визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 4,464 га, що розташована на території ОСОБА_4 сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5, яка померла 20 лютого 2012 року та визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 4,638 га, що розташована на території ОСОБА_4 сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5, яка померла 20 лютого 2012 року.

В обґрунтування позову позивач посилалася на те, що 20 лютого 2012 року померла її мати ОСОБА_5. Після смерті матері відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 4,464 га, що розташована на території ОСОБА_4 сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та земельну ділянку площею 4,638 га, що розташована на території ОСОБА_4 сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Спадкоємцями після смерті ОСОБА_5 були її чоловік ОСОБА_6 та її діти ОСОБА_2, ОСОБА_1. Її брат ОСОБА_2 та батько ОСОБА_6 відмовилися від прийняття спадщини на її користь. Після звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом, завідувачем Другої ОСОБА_3 державної нотаріальної контори ОСОБА_7 19.04.2018 року було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на дві земельні ділянки, що розташовані на території ОСОБА_4 сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у зв'язку з неналежністю спадкового майна померлій та відсутністю факту родинних відносин з померлою, а саме: в її свідоцтві про народження в графі "мати" записана ОСОБА_8, а згідно свідоцтва про смерть померла ОСОБА_5. Розбіжності у написанні прізвища померлої матері виникли через те, що у 2006 році її мати отримала новий паспорт через втрату попереднього, у втраченому паспорті її прізвище було зазначено ОСОБА_8, а в новому паспорті ОСОБА_5. Земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території ОСОБА_4 сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, належали померлій ОСОБА_5 на підставі Державних актів на праві приватної власності на землю, виданих на ім'я ОСОБА_8 ОСОБА_4 сільською радою Павлоградського району Дніпропетровської області 20.08.2001 року та зареєстровані 13.11.2001 року в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю. Розбіжності у написанні прізвища матері позбавляють її можливості підтвердити родинні відносини та отримати спадкове майно, тому вона змушена звертатися до суду.

У судове засідання позивач не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, не повідомив суд про причини не явки, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином

Представник третьої особи виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, при ухваленні рішення покладається на розсуд суду.

Представник третьої особи Другої ОСОБА_3 державної нотаріальної контори Дніпропетровської області у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, при ухваленні рішення покладається на розсуд суду.

Суд, на підставі ст. 281 ЦПК України, ухвалив розглядати справу заочно.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступні обставини.

Статтею 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 20 лютого 2012 року померла ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого 24.02.2012 року Виконавчим комітетом ОСОБА_4 сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області.

Після її смерті залишилося спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 4,464 га, що розташована на території ОСОБА_4 сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та земельної ділянки площею 4,638 га, що розташована на території ОСОБА_4 сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_5 є її чоловік ОСОБА_6, який відмовився від прийняття спадщини, та діти: ОСОБА_2, ОСОБА_1.

За життя ОСОБА_8 13 лютого 2002 року було складено заповіт, яким вона заповідала Державний акт на право приватної власності на землю І-ДП № 093631 своїй дочці ОСОБА_1, Державний акт на право приватної власності на землю І-ДП № 093574 своєму синові ОСОБА_2. Вказаний заповіт посвідчено секретарем виконкому ОСОБА_4 сільської ради, зареєстровано в реєстрі за № 99.

ОСОБА_2 в установленому законом порядку відмовилися від прийняття спадщини на користь доньки спадкодавиці ОСОБА_1, надавши відповідну заяву державному нотаріусу Другої ОСОБА_3 державної нотаріальної контори Дніпропетровської області.

Однак, при зверненні ОСОБА_1 до нотаріальної контори з заявою про отримання спадщини після померлої матері,постановою завідувача Другої ОСОБА_3 державної нотаріальної контори ОСОБА_7 від 19.04.2018 року було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої 20.02.2012 року ОСОБА_5 на дві земельні ділянки, що розташовані на території ОСОБА_4 сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у зв'язку з неналежністю спадкового майна померлій та відсутністю факту родинних відносин з померлою.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 5 від 31 березня 1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» відповідно до п. 1 ст. 273 ЦПК суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.

Той факт, що померла ОСОБА_5 була матір'ю ОСОБА_1 підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_9, яка після укладення шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_1, з якого вбачається, що її батьком є "Мішньов Олексій Олексійович", матір'ю "Мішньова Олена Іванівна".

З копії паспортів громадянина Україна виданих Павлоградським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 09 січня 2001 року та 19 квітня 2006 року виданих на ім'я ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, вбачається, що вони видані одній особі, оскільки співпадає ім'я та по батькові, дата та місто народження, а прізвище відрізняється лише однією літерою.

Суд вважає, що померла ОСОБА_5 та ОСОБА_1 є матір'ю та дочкою відповідно.

Відповідно до вимог ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців),

Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруджень переходить права власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель і споруд переходить право власності на земельну ділянку, яка необхідна для її обслуговування.

Згідно п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право власності на спадок видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадок в порядку встановленим цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадок особа може звернутись в суд за правилами позовного провадження.

13 листопада 2001 року, нині померлій ОСОБА_8, були видані -Державний акт на право приватної власності на землю І-ДП № 093631, а саме, земельну ділянку площею 4,638 га, що розташована на території ОСОБА_4 сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 756/01 та Державний акт на право приватної власності на землю І-ДП № 093574, а саме, земельну ділянку площею 4,464 га, що розташована на території ОСОБА_4 сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 702/01.

У зв'язку з тим, що в судовому засіданні встановлено, що позивач є спадкоємицею за законом та заповітом після померлої 20 лютого 2012 року ОСОБА_5, якій на праві власності належали дві земельні ділянки, що розташовані на території ОСОБА_4 сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, тому суд вважає, що позовні вимоги позивача доведені матеріалами справи, обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 259, 263, 264, 265, 315 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмет спору: ОСОБА_3 державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, виконавчий комітет Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на спадкове майно - задовольнити в повному обсязі.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, яка померла 20 лютого 2012 року, а саме, що ОСОБА_1 є рідною дочкою ОСОБА_5, яка померла 20 лютого 2012 року, якій на праві власності належала земельна ділянка площею 4,638 га, що розташована на території ОСОБА_4 сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та земельна ділянка площею 4,464 га, що розташована на території ОСОБА_4 сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 4,464 га, що розташована на території ОСОБА_4 сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5, яка померла 20 лютого 2012 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 4,638 га, що розташована на території ОСОБА_4 сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5, яка померла 20 лютого 2012 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя В.М. Бондаренко