Ухвала суду № 77199002, 26.09.2018, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/5722/18

Провадження № 1-кс/202/5769/2018

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 року м. Дніпро

слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Кухтін Г.О.

за участю секретаря Репіної А.С.,

розглянувши клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області юриста 1 класу Матяш А.Ю. про арешт майна у кримінальному провадженні № 42018042630000469 від 11.09.2018 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно матеріалів клопотання, Дніпропетровською місцевою прокуратурою № 1 здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42018042630000469 від 11.09.2018 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що до Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області надійшла заява представника СФГ «ЛІК» адвоката ОСОБА_2, в якій він просить притягти до відповідальності директора ТОВ «МАКСАГРОТЕХ», який шахрайським шляхом, під виглядом постачання обладнання, заволодів грошовими коштами С(Ф)Г «ЛІК» на суму 588 703, 78 гривень.

Прокурором Матяш А.Ю. 12 вересня 2018 року допитано в якості представника потерпілого ОСОБА_2, який показав, що 13.06.2018 року між TOB «МАКСАГРОТЕХ» та СФГ «ЛІК» було укладено договір поставки № 1306/М. Відповідно до вказаного договору предметом договору є піднімач рідини типу «архімедова граната» 8 м (далі - Обладнання). При цьому, представники вказаного TOB запевнили, що вони є передовою компанією в питанні поставки вказаного обладнання.

Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на шахрайське заволодіння чужим майном, знаючи наперед, що поставки підіймача не буде, директор TOB «МАКСАГРОТЕХ» ОСОБА_3, апелюючи професійними термінами, ввійшов в довіру до голови СФГ «ЛІК» ОСОБА_4 Після чого, було досягнуто усної домовленості щодо укладання договору поставки між TOB «МАКСАГРОТЕХ» та СФГ «ЛІК».

З метою обмеження права на судове оскарження та повернення грошових коштів замовником обладнання, 13.06.2018 року директором TOB «МАКСАГРОТЕХ» ОСОБА_3, не плануючи виконувати умови договору, умисно було складено та передано договір № 1306/М про поставку на підписання голові СФГ «ЛІК» ОСОБА_4 Відповідно до вказаного договору, TOB «МАКСАГРОТЕХ» повинна була поставити піднімач рідини типу «архімедова граната» 8 м (Лагунний міксер МіксMegaMixPump ММР 800) загальною вартістю 21 274,56 Євро, що еквівалентно 655 544,60 грн. станом на 13.06.2018 року.

Відповідно до умов вказаного договору, оплата за обладнання здійснюється покупцем у наступному порядку: 25% від вартості обладнання сплачується протягом одного банківського дня з моменту підписання договору. 65% від вартості обладнання сплачується протягом одного банківського дня з моменту оповіщення Покупця про готовність обладнання на заводі виробника. 10% сплачується Покупцем а протязі 3-х банківських днів з моменту підписання акту прийому-передачі обладнання.

Так, на виконання умов договору про поставку обладнання, 22 червня 2018 року відповідно до платіжного доручення № 414 СФГ «ЛІК» було сплачено 25% від вартості обладнання, що еквівалентно 163 886Л 5 грн., на рахунок TOB «МАКСАГРОТЕХ».

Далі, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на шахрайське заволодіння грошовими коштами, 17.07.2017 року (як вказано прокурором у рапорті та представником потерпілого у заяві про вчинення кримінального правопорушення), ОСОБА_3, не плануючи поставляти обладнання, повідомив Голову СФГ «ЛІК» ОСОБА_4 про те, що обладнання вже виготовлено на заводі виробника, у зв'язку з чим, 18 липня 2018 року на підставі платіжного доручення № 453 СФГ «ЛІК» здійснило оплату у розмірі 424 847,63 грн. на розрахунковий рахунок TOB «МАКСАГРОТЕХ» №26001050310098.

Відповідно до Договору, Постачальник зобов'язався поставити Покупцю Обладнання у строк шість тижнів з дати отримання Постачальником 25 відсотків вартості Обладнання. Таким чином, кінцевий строк поставки - до 03.08.2018.

Так, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на шахрайське заволодіння грошовими коштами, завідомо знаючи про те, що поставляти обладнання не буде, директор TOB «МАКСАГРОТЕХ» 22.08.2018 направив на ім'я СФГ «ЛІК» лист, яким повідомляє, що у зв'язку із значною завантаженістю на заводі виробника, кінцева дата поставки Обладнання переноситься з 03.08.2018 року на 29.08.2018 року.

Станом на 30.08.2018 року СФГ «ЛІК» свої зобов'язання із здійснення передоплати у розмірі 90%, що еквівалентно 588 703,78 грн., виконало в повному обсязі.

Однак, ОСОБА_3, розуміючи, що його злочинний план по незаконному заволодінню грошовими коштами втілено, розуміючи, що залишені 10% виплати за обладнання не мають для нього значення, навіть і не збирається виконувати свої зобов'язання з поставки обладнання.

У зв'язку з чим, до TOB «МАКСАГРОТЕХ», була направлена претензія, з метою виконання умов договору по поставці обладнання, надання інформації про причини несвоєчасного виконання умов договору, а також щодо сплати пені у розмірі 18 724,18 грн. в період часу - 03.08.2018 року по 30.08.2018 року.

Слід зауважити, що на протязі часу «постачання обладнання», директор TOB «МАКСАГРОТЕХ» ОСОБА_3 навмисно, шляхом обману, звітував про стан виконання поставки шляхом дзвінків Голові СФГ «ЛІК» ОСОБА_4 з номеру мобільного телефону: +38067-641-30-00. Однак фактично, зазначені ним у дзвінках дії не виконувались.

Так, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань TOB «МАКСАГРОТРЕЙД» зареєстровано за адресою: м. Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4. Однак, виїздом на вказаний адрес встановлено, що вказане підприємство за адресою відсутнє. Цей факт викликав підозри щодо законності діяльності TOB «МАКСАГРОТРЕЙД».

Після вказаного виїзду, було здійснено дзвінок на ім'я ОСОБА_3, який на виконання плану по заволодінню грошовими коштами, повідомив, що фактично підприємство знаходиться за адресою: м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 40-а. Однак, за вказаною адресою TOB «МАКСАГРОТРЕЙД» також не було виявлено.

Далі, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на шахрайське заволодіння грошовими коштами, ОСОБА_3 перестав виходити на зв'язок та змінив номер мобільного телефону.

На сьогоднішній день обладнання не поставлене та ОСОБА_3 поставляти його не збирається. Окрім зазначеного, ОСОБА_4 неодноразово звертався до ОСОБА_3 щодо повернення грошових коштів чи поставки обладнання із сплатою пені. Останній довгий час обіцяв поставити обладнання, а потім взагалі перестав брати трубку та відповідати на повідомлення.

Незнаходження TOB «МАКСАГРОТЕХ» за адресою реєстрації, а також відсутність будь-яких контактних даних із TOB «МАКСАГРОТЕХ», що на нашу думку умисно було сплановано ОСОБА_3, унеможливило право ОСОБА_4 на звернення до суду, щодо оскарження дій TOB «МАКСАГРОТЕХ».

Також, представником потерпілого долучено копію договору поставки та платіжних доручень, відповідно до яких встановлено, що TOB «МАКСАГРОТЕХ» (код ЄДРПОУ 41195195) має наступні банківські рахунки:

- ПАТ КБ «Приватбанк» м. Дніпро, код банку (МФО) 305299, №26001050310098;

- АТ «Піреус Банк МКБ», код банку (МФО) 300658, №26001019100550.

На вказані розрахункові рахунки надійшли кошти отримані в результаті вчинення злочину. Вказані грошові кошти містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та є об'єктом кримінально протиправних дій, оскільки безпосередньо вказують на проведення шахрайських операцій. Крім того, вказані грошові кошти, які знаходяться на вказаних розрахункових рахунках, без прийняття відповідно рішення про арешт, будуть безпідставно та незаконно переведенні в готівку або на рахунки інших підприємств.

17.09.2018 року грошові кошти, які знаходяться на вищевказаних банківських рахунках визнано речовими доказами по кримінальному провадженню.

Враховуючи те, що незастосування заходу забезпечення кримінального провадження - арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів може привести до настання наслідків, передбачених ст. 170 КПК України, виникла необхідність у накладенні арешту на всі кошти, які обліковуються (знаходяться) на рахунку ТОВ «МАКСАГРОТЕХ», відкритого у ПАТ КБ «Приватбанк» м. Дніпро, код банку (МФО) 305299, №26001050310098.

Прокурор у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею не здійснювалось.

Дослідивши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження № 42018042630000469, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Всупереч вищезазначеним нормам Закону, прокурором в клопотанні про арешт майна не наведено обґрунтованих підстав у зв'язку із якими потрібно здійснити арешт, в матеріалах самого клопотання взагалі відсутня постанова про визнання речовими доказами грошових коштів на відповідних банківських рахунках, питання арешту яких порушується.

В свою чергу, при дослідженні кримінального провадження № 42018042630000469 від 11.09.2018 року, оригінали якого було надано через канцелярію суду 26 вересня 2018 року прокурором Матяш А.Ю., слідчим суддею встановлено, що 17 вересня 2018 року останнім винесено постанову про визнання речовими доказамив кримінальному провадженні № 42018042630000469 грошових коштів, які знаходяться на банківських рахунках ПАТ КБ «Приватбанк» м. Дніпро, код банку (МФО) 305299, №26001050310098; АТ «Піреус Банк МКБ», код банку (МФО) 300658, №26001019100550, однак докази, які свідчать про відкриття вищевказаних рахунків у даній банківській установі ТОВ «МАКСАГРОТЕХ» отримані прокурором тільки 19.09.2018 року, що підтверджується листом Голови комісії з реорганізації Лівобережної ОДПІ м. Дніпра ОСОБА_6 Вих. № 531/9/04-64-08-01.

Відповідно до статті 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

За правилами пункту 18 статті 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, зокрема, про: дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Згідно ч. 7 ст. 214 КПК України якщо відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені прокурором, він зобов'язаний невідкладно, але не пізніше наступного дня, з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 КПК слідчі органи Національної поліції здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 216 КПК, який набрав чинності 19.11.2012, слідчі органів Державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування злочинів, вчинених, у тому числі, працівником правоохоронного органу.

Згідно п. 1 Розділу X «Прикінцеві положення» КПК положення ч. 4 ст. 216 цього Кодексу вводяться в дію з дня початку діяльності Державного бюро розслідувань України, але не пізніше п'яти років з дня набрання чинності цим Кодексом.

Абзацом 2 пункту 1Розділу XI «Перехідні положення» КПК визначено, що після введення в дію положень частини четвертої статті 216 цього Кодексу кримінальні провадження, розпочаті слідчими органів прокуратури, продовжують здійснюватися слідчими органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначеними цим Кодексом, до закінчення досудового розслідування, але не довше двох років. Після закінчення дворічного строку кримінальні провадження, розпочаті слідчими органів прокуратури, у тримісячний строк передаються слідчим органів Державного бюро розслідувань.

Тобто, з огляду на вищевказані положення кримінального процесуального закону, органи прокуратури втратили повноваження щодо здійснення досудового розслідування у кримінальних провадженнях, розпочатих після 19.11.2017, оскільки розслідування злочинів, підслідність яких визначена ч. 4 ст. 216 цього Кодексу, повинні здійснювати слідчі органи Державного бюро розслідувань.

Згідно ч. 1 ст. 9 КПК під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Як вбачається з матеріалів клопотання, відомості про кримінальне правопорушення були внесенні прокурором Матяш А.Ю. 11.09.2018 року, однак жодних підтверджень того, що матеріали були передані до органу досудового розслідування невідкладно, відомості про слідчих, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018042630000469 від 11.09.2018 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, у поданому клопотанні відсутні.

Крім того, відомості про вчинення кримінального правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань прокурором Матяш А.Ю. на підставі заяви представника Селянського фермерського господарства «ЛІК» адвоката ОСОБА_2, в якій взагалі відсутня дата її подання, попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення вказана як ч. 1 ст. 190 КК України, тоді як згідно вищевказаної заяви сума грошових коштів, отриманих шляхом обману, і яку прокурором Матяш А.Ю. було внесено до реєстру, складає 588 703,78 грн., що, в свою чергу, згідно вимог чинного законодавства України повинно кваліфікуватись як шахрайство, вчинене у особливо великих розмірах (ч. 4 ст. 190 КК України).

Також, прокурором навмисно не внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань прізвище особи підозрюваного, хоча в клопотанні та заяві про вчинення кримінального правопорушення представник потерпілого прямо вказує на ОСОБА_3

З огляду на викладене, вважаю клопотання безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Також, слідчий суддя вважає за необхідне довести до відома Прокурора Дніпропетровської області, керівника Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України факт явного нехтування прокурором Матяш А.Ю. вимог закону при здійсненні процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 42018042630000469 від 11.09.2018 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК У країни, з метою перевірки належного виконання останнім вимог КПК України, Закону України «Про прокуратуру» щодо нагляду прокурором за додержанням законів органами, які провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, а не проведення слідства самостійно, без слідчих органів поліції.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 110, 131, 132, 170-175, 309, 369-372, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області юриста 1 класу Матяш А.Ю. про арешт майна у кримінальному провадженні № 42018042630000469 від 11.09.2018 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, - відмовити.

Направити копію ухвали керівнику Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України, Прокурору Дніпропетровської області, для перевірки та прийняття відповідного рішення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області, шляхом подачі протягом 5-ти днів з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.

Слідчий суддя: Г.О. Кухтін