Рішення № 77198752, 17.10.2018, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/3644/18

Провадження № 2/211/1770/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2018 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Сарат Н.О.,

при секретарі – Зоріній С.М.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «КРИВОРЖІНДУСТРБУД» про стягнення заборгованості по заробітній платі при звільненні, середнього заробітку та моральної шкоди,

-

В С Т А Н О В И В :

03.08.2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Криворіжіндустрбуд» (далі ПАТ «Криворіжіндустрбуд») про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсацію втрати частини заробітку та моральну шкоду. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що з 08.09.2014 року працював в ПАТ «Криворіжіндустрбуд». 02.05.2018 року звільнився з роботи на підставі ч.5 ст.36 КЗпП України, в зв'язку з переведенням на інше підприємство. В день звільнення йому не було виплачено заробітну плату на загальну суму 21408,61 грн. Крім заробітної плати відповідно до вимог Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» йому належні виплати компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати в розмірі 161,29 грн. Крім того, вказує, що період затримки виплати заробітної плати на день подання позову становить 58 робочих днів ( з 03 травня 2018 року по 26 липня 2018 року п’ятиденний робочий тиждень). Протиправними діями відповідача йому було завдано моральної шкоди, яка проявляється в душевних стражданнях щодо порушення права на отримання заробітної плати, пошуках додаткових джерел доходів, економії грошових коштів, яку він оцінює в розмірі 10 000 грн.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, до суду надав відзив. Просив в задоволенні позовних вимог відмовити. Позивач не надав суду належного доказу щодо нарахованої суми середнього заробітку за затримку розрахунку при виплаті заробітної плати за період з 27.12.2017 року по 10.08.2018 рік, а саме довідку про середньоденну заробітку плату та не здійснив розрахунок середнього заробітку.

Відповідно до наказу від 05 березня 2018 року № 23 «Про зміни в організації виробництва та праці та встановлення неповного робочого часу ( дня)» у зв’язку з різким зниженням попиту та будівельні роботи, змінами в організації виробництва та праці з 07 травня 2018 року встановлений неповний робочий день, тривалістю 2 години на тиждень. Оплата позивачу відповідачем середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні за повний робочий тиждень, порушує принцип рівності оплати праці в разі залишення його на посаді і фактичному виконанню ним трудових обов’язків за скороченим робочим тижнем, а також оплати праці інших працівників підприємства, які працюють в умовах скороченого робочого тижня. Отже за час затримки розрахунку при звільненні відповідач має сплатити позивачу середній заробіток враховуючи 32 робочих дня на підприємстві відповідача тривалістю дві години.

Щодо моральної шкоди, відповідач зазначив, що на даний час розпочата процедура визначення вартості майна боржника ( відповідача) з метою подальшої реалізації через систему електронних торгів, що дозволить розрахуватись в першу чергу зі звільненими працівниками. З метою спрямування грошових коштів виключно на виплату заробітної плати та враховуючи те, що грошові кошти, присуджені стороні в рахунок відшкодування моральної шкоди не є складовою частиною заробітної плати, тому просить зменшити розмір моральної шкоди до 1000 грн.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Суд, дослідивши матеріали справи встановив, що позивач працював в ПАТ «Криворіжіндустрбуд» в період з 08.09.2014 року по 02.05.2018 року, та звільнений з роботи на підставі ч.5 ст.36 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки та наказу від 02.05.2018 року № 42-к ( а.с. 10-17 – копія трудової книжки, а.с. 18 – копія наказу).

Згідно довідки ПАТ «Криворіжіндустрбуд» від 10.07.2018 року № 367, заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 складає 21408,61 грн. (з серпня 2017 року по травень ) ( а.с. 19 – копія довідки).

Відповідно до ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Нормами ст.47 КЗпП України встановлено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України.

Згідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки «класичне» право власності, яке розглядається в Україні, а й, до прикладу, виплат за трудовим договором та інші виплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача нараховану але не виплачену заробітну плату в розмірі 20 967,82 грн.

Відповідно до ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Відповідно до ст.34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Пунктами 2-4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2011 року № 159, визначено, що компенсація втрати грошових доходів, серед яких заробітна плата, проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року. Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Розрахунок компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати наданий позивачем здійснено відповідно до вимог вищевказаного законодавства, з урахуванням індексу споживчих цін за місяці невиплати вчасно заробітної плати, та становить 161,29 грн.

Відповідно до п.8 вказаного Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Відповідно до наказу від 05 березня 2018 року № 23 «Про зміни в організації виробництва та праці та встановлення неповного робочого часу ( дня)» у зв’язку з різким зниженням попиту та будівельні роботи, змінами в організації виробництва та праці з 07 травня 2018 року встановлений неповний робочий день, тривалістю 2 години на тиждень. Оплата позивачу відповідачем середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні за повний робочий тиждень, порушує принцип рівності оплати праці в разі залишення його на посаді і фактичному виконанню ним трудових обов’язків за скороченим робочим тижнем, а також оплати праці інших працівників підприємства, які працюють в умовах скороченого робочого тижня. Отже за час затримки розрахунку при звільненні відповідач має сплатити позивачу середній заробіток враховуючи 32 робочих дня на підприємстві відповідача тривалістю дві години, та в межах заявлених вимог позивачем.

В порядку ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Відповідно до роз'яснень викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди» під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Разом з тим, суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, де визнана презумпція моральної шкоди. Так, рішенням від 27.07.2004 року по справі «Ромашов проти України», суд стягнув на користь заявника моральну шкоду, хоча заявник не представив жодного документа на підтвердження своїх вимог про відшкодування моральної шкоди. У процесі розгляду заяви суд звернув увагу на те, що згідно з правилом 60 Регламенту Суду будь-яка вимога щодо справедливої сатисфакції має містити перелік претензій може бути представлено письмово разом з відповідними підтверджуючими документами або свідченнями, «без наявності яких суд може відхилити вимогу повністю або частково».

При встановленні розміру моральної шкоди суд враховує характер та ступінь душевних страждань, яких зазнав позивач, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у його житті, порушення звичного ритму життя, виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, вважає необхідним стягнути на користь позивача 1000 грн. моральної шкоди - в іншій частині позову відмовити.

Так як позивач на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, на підставі ст. 141 ЦПК України, він підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. ст. 10, 76, 83, 95, 133, 141, 259, 265 268 ЦПК України, ст. ст. 47, 115, 116, 117 КЗпП Українисуд

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «КРИВОРЖІНДУСТРБУД» про стягнення заборгованості по заробітній платі при звільненні, середнього заробітку та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Криворіжіндустрбуд" (ЄДРПОУ 01239186) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, заборгованість по заробітній платі в сумі 21408 ( двадцять одну тисячу чотириста вісім ) гривень 61 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Криворіжіндустрбуд" (ЄДРПОУ 01239186) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за 32 робочих дні, які розраховані на день подання позову.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Криворіжіндустрбуд" (ЄДРПОУ 01239186) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 моральну шкоду у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Криворіжіндустрбуд" (ЄДРПОУ 01239186) на користь держави судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривень 80 коп..

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць.

В іншій частині в задоволені вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з часу його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 18 жовтня 2018.

Суддя: ОСОБА_3