
ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 210/2142/18
Провадження № 2/210/1292/18
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
"16" жовтня 2018 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Скотар Р.Є.,
за участі секретаря Соколовської Т.О.,
за участі сторін не з’явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «БАНК «ЮНІСОН» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Публічне акціонерне товариство «БАНК «ЮНІСОН» (далі – ПАТ «БАНК «ЮНІСОН»), звернувся 03.05.2018 року до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № SA-000284 від 23.03.2015 року, сума якої складає 35899,49 гривень та судові витрати у справі.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 23.03.2015 року між ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» та відповідачем укладений кредитний договір № SA-000284 , відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 10000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом розмірі 20,0% на рік. Взятих на себе зобов'язань відповідач не виконує, у зв'язку з чим, станом на 18.04.2018 року виникла заборгованість у розмірі 35899,49 гривень.
Представник позивача ОСОБА_3 (довіреність № 27/06-35 від 27.06.2018 року, дійсна до 31.12.2018 року)/а.с.79/ у судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав, просив задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений за зареєстрованою в установленому порядку адресою, про причину неявки суд не повідомив. Копію ухвали про відкриття провадження, копію позовної заяви з додатками отримав 18.07.2018 року, відзив на позов не подавав, заяви про розгляд справи за його відсутності, відкладення розгляду справи до суду не надходило, тому суд розглядає справу у відсутність відповідача з ухваленням заочного рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, та якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що буде відповідати вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.03.2015 року між ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» та відповідачем укладений кредитний договір № SA-000284 , відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 10000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом розмірі 20,0% на рік (а.с.4-9).
Згідно умов п.1.1. кредитного договору SA-000284 від 23.03.2015 року банк надає позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 10 000 грн. на строк з 23 березня 2015 року по 23 березня 2018 року (включно) та на умовах передбачених у цьому Договорі, а позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені цим договором та виконати зобов'язання у повному обсязі в строки передбачений цим Договором.
Надання позивачем кредиту відповідачу підтверджується меморіальним ордером № 185421 від 23.03.2015 року /а.с.18/.
Відповідач, починаючи з 23.04.2015 року зобов'язання щодо здійснення фіксованих платежів, передбачених п/п. 2.1.1 п. 2.1 розділу 2 Кредитного договору, не виконує, тим самим, порушивши п. 2.4 розділу 2, в якому зазначається, що платежі, згідно з цим Договором, вважаються здійсненими у встановлений строк, якщо сума платежів в повному обсязі надійшла на рахунок, який використовується Банком для обліку кредитів на поточні потреби що надані фізичним особам, протягом банківського дня, який визначений, як термін здійснення Ануїтетних платежів.
Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору кредит надавався на строк до 23.03.2018 року (включно).
Договір є зобов’язанням і, відповідно, підставою для виникнення цивільних прав та обов’язків (ст. 11 Цивільного кодексу України).
Статтями 1049, 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути Кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, якщо інше не встановлено і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Таким чином, проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054 ЦК є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.
У порушення вищевказаних норм закону та умов договору відповідач зобов'язання вказаним договором належним чином не виконав.
Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки.
Відповідачем порушено п. 4.1 розділу 4 Кредитного договору, відповідно до Позичальник зобов’язується сплачувати комісійну винагороду, у розмірі, передбаченому умовами Кредитного договору, повернути Банку отриманий кредит та сплатити нараховані Банком за користування Кредитом у повному обсязі, виконувати інші зобов’язання в порядку та строки, встановлені Договором, у тому числі у випадку дострокового часткового погашення Кредиту шляхом забезпечення наявності на рахунку, зазначеному у п. 2.1.1 Кредитного договору грошових коштів у сумі, достатній для здійснення таких платежів, до настання терміну їх сплати.
Згідно п. 7.1 розділу 7 Кредитного договору за порушення терміну сплати Ануїтетних платежів за цим Договором Позичальник сплачує пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, в тому числі за день погашення простроченої заборгованості. У випадку часткової сплати суми Ануїтетного платежу пеня нараховується на його несплачену частину.
Відповідач зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконала станом на 18.04.2018 року має заборгованість за кредитом в сумі 35899,49 грн., яка за розрахунком банку складається з наступного: прострочена заборгованість за кредитом – 8937,08 грн., прострочена заборгованість по процентам – 4863,25 грн., прострочена заборгованість за комісіями – 9600,00 грн., пеня за прострочення сплати кредиту – 5674,73 грн., пеня за прострочення сплати процентів – пеня за прострочення сплати комісії – 3868,85 грн. , штраф – 900,00 грн. /а.с.12-15/.
Враховуючи правову природу зобов’язань, які виникли між сторонами у справі, їх неналежне виконання відповідачем, статті 526, 527, 530, 599, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача простроченої заборгованості за кредитом – 8937,08 грн., по відсоткам за користування кредитом 4863,25 грн., простроченої заборгованості за комісіями 9600,00 грн.
Щодо стягнення неустойки, вимоги підлягають частковому задоволенню.
Суд зазначає, що цивільно-правова відповідальність – це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов’язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов’язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов’язків, як заходу цивільно-правової відповідальності, має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Конституційний Суд України в рішенні від 10.11.2011 року N 15-рп/2011 зазначає, що держава, встановлюючи законами України засади створення і функціонування грошового та кредитного ринків (п. 1 ч. 2 ст. 92 Конституції України), має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і охоронюваними законом правами та інтересами споживачів їх кредитних послуг.
За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Отже вбачається, що штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – порушення строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15.
Тому суд вважає, що стягнення пені призведе до подвійної відповідальності, що унеможливлює задоволення позовних вимог в цій частині, тому стягує з відповідача лише штраф – 900,00 грн. та вважає за необхідне відмовити в задоволенні вимоги про стягнення пені.
Таким чином, загальна заборгованість, яку суд стягує з відповідача на користь позивача становить: 24400,33 грн., яка розраховується судом наступним чином: 8937,08 грн., простроченої заборгованості по процентам 4863,25 грн., простроченої заборгованості за комісіями 9600,00 грн., штраф– 900,00 грн., в іншій частині позову – відмовити.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у зв’язку з задоволенням позову з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати сплачені за подання позову, а саме в розмірі 1762,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 280-282, ЦПК України, ст. ст. 4, 5, 16, 526, 536, 527, 546, 549, 550, 610, 1054 ЦК України, суд,
В И Р І Ш И В:
Позов Публічного акціонерного товариства «БАНК «ЮНІСОН» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн: НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства «БАНК «ЮНІСОН» ( код ЄДРПОУ 38514375), заборгованість за кредитним договором № SA-000284 від 23.03.2015 року станом на 18 квітня 2018 року в розмірі 24400,33 грн. (двадцять чотири тисячі чотириста гривень 33 коп.), яка складається з простроченої заборгованості за кредитом – 8937,08 грн., простроченої заборгованості по процентам - 4863,25 грн., простроченої заборгованості за комісіями 9600,00 грн., штрафу – 900,00 грн.
В решті позову – відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн: НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства «БАНК «ЮНІСОН» ( код ЄДРПОУ 38514375) судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.).
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення через Дзержинський суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Р. Є. Скотар
Судове рішення № 77198648, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 16.10.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 210/2142/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: