Вирок № 77198570, 18.10.2018, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/773/17

Провадження № 1-кп/175/51/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2018 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Новік Л.М.,

при секретарі - Єльшиній А.С.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Данильченка В.В.,

захисника - Пінчук Л.Л.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Слобожанське Дніпропетровської області кримінальне провадження №12017040440000176 відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Дніпропетровську, громадянина України, з середньо – спеціальною освітою, неодруженого, не працюючого, не військовозобов'язаного, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимого: 22.03.2006 р. Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст..75 КК України звільнений від покарання з іспитовим строком на 3 роки; постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 13.04.2007 року скасовано іспитовий строк; 14.10.2011 року звільнений від відбування покарання на підставі п. «а» ст. 3 Закону України «Про амністію 2001 році»,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.2 ст.186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

03 лютого 2017 року, близько о 17 годині 00 хвилин, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився на паркувальному майданчику, який знаходиться на території домоволодіння, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Братське на вул. Садова, ¹53, куди потрапив шляхом вільного доступу.

У зазначений час на паркувальний майданчик в'їхала власниця будинку ОСОБА_3 на своєму автомобілі НОМЕР_1, після чого у ОСОБА_2 виник умисел на відкрите викрадення майна ОСОБА_3

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, висловлюючи на адресу ОСОБА_3 погрози застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, ОСОБА_2 наблизився до потерпілої, яка знаходилась на місці водія та, утримуючи однією рукою на половину відкрите скло двері автомобіля, другою рукою схопив та вчинив спробу заволодіти майном потерпілої, а саме: жіночою сумкою ТМ «Bata Saner 1890», вартістю 1100 грн., в середині якої знаходився мобільний телефон ТМ « Iрhоn 6», вартістю 9075 грн. у силіконовому чохлі, вартістю 116 грн. 30 коп.

Проте, довести до кінця свій злочинний умисел ОСОБА_2 не зміг з причин, що не залежали від нього, оскільки потерпіла заблокувала двері та скло автомобілю та виїхала на ньому з двору будинку.

Кримінальна відповідальність за діяння, що містить склад кримінального правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений, передбачена ч.3 ст.15, ч.2 ст. 186 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину не визнав та надав покази, що ОСОБА_4 він знає, вона його сусідка по дачі, його дача знаходиться неподалік, він побачив ОСОБА_4 коли та заїжджала на своє подвір'я. Будинок ОСОБА_4 огороджений парканом, але ворота відсутні. Він мав можливість вільно підійти до сусідки, що і зробив. Він хотів привітатись та поспілкуватись. Можливо він тримався за скло руками, але не для того, щоб його силоміць опустити. Він не мав на меті викрадати сумку і сумку не хапав. Потім він пішов до магазину, повертаючись знов побачив автомобіль на паркувальному майданчику. Він хотів поспілкуватися з сусідкою але тільки увійшов до подвір'я був схоплений та побитий чоловіком ОСОБА_4, потім він дізнався його прізвище - ОСОБА_5

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 пояснила, що обвинуваченого вона не знала і ніколи не бачила, пояснила, що знала тільки його батька. 03 лютого 2017 року вона приїхала до себе додому на автомобілі марки «Фіат». Заїхавши на майданчик для паркування вона побачила невідомого чоловіка, який стукав їй у вікно автомобіля, він намагався відкрити водійські двері, але двері в її машині блокуються автоматично. В цей час вона розмовляла зі своїм сином по телефону. Вона на половину відчинила вікно водійської двері та попросила невідомого їй чоловіка покинути її двір. Останній почав хапатися руками за вікно. В цей час вона закінчила розмовляти із сином і поклала телефон в свою сумку, яку поставила собі на коліна. В цей час ОСОБА_2 ображаючи її нецензурними словами почав протискувати своє плече у на половину відчинене вікно, а іншою рукою схопив її сумку. Вона одразу почала рух заднім ходом, тому Никитюк не зміг висмикнути сумку з машини. Вона виїхала з двору та від'їхала на відстань, щоб побачити коли останній піде з її двору. Була зима, їй було лячно, вона ще об'їхала декілька вулиць і наважилась під'їхати до свого двору. Воріт на той час у неї не було тому було видно, що у дворі нікого нема, вона швидко поставила машину, забігла у будинок і подзвонила чоловіку. Через деякий час невідомий знову з'явився у неї у дворі, у невідомого із собою був поліетиленовий пакет ТМ «АТБ», в цей час приїхав її чоловік, він схопив останнього, зв'язав його та вона викликала поліцію. Зазначила, що не подавала цивільний позов і не буде подавати. Просила покарати ОСОБА_2 по всій суворості закону, вона досі боїться ввечері заїжджати до себе до дому.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що він чоловік потерпілої ОСОБА_3, яка подзвонила йому 03 лютого 2017 року та повідомила, що на неї напав невідомий чоловік, який намагався вихопити її сумку, він одразу поїхав додому і коли під'їхав до будинку побачив невідомого чоловіка серед двору, який був п'яний з пакетом ТМ «АТБ». Він його схопив зв'язав курткою і тримав доки не приїде поліція.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що 03 лютого 2017 року він з напарником був на чергуванні, як патрульний , запам'ятав цю дату, тому що на наступний день у його родині було родинне свято. Його екіпаж був найближчим до с. Братське, тому десь за 10-15 хвилин він з іншим патрульним прибули за місцем виклику. Їм прийшов виклик у нападі на потерпілу. Коли вони прибули за адресою то побачили, що біля двору на землі лежить людина, якого зверху стримуючи тримає інший чоловік. Біля цих осіб була жінка, зі слів чоловіка вона його дружина, чоловік повідомив їм, що ця людина напала на його дружину, а жінка підтвердила. Той, що був затриманий був у крові, вони його підняли, наділи кайданки та повезли у відділок. Склали рапорт і поїхали. Затриманий від допомоги медиків відмовився, пояснив, що ніс у нього колись був зламаний.

Крім показань вказаних учасників процесу, факт вчинення обвинуваченим ОСОБА_2 інкримінованого йому кримінального правопорушення також підтверджується наступними зібраними та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами:

Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04.02.2017 року, щодо внесення відомостей про злочин згідно ч.3 ст.15, ч. 3 ст. 186 КК України (а.п. 1-2);

Рапортом інспектора патрульної поліції ОСОБА_7, з кого слідує, що патрульні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 прибули за викликом, на адресу: Дніпровський район, с. Братське, вул. Садова, 72, з приводу нападу невідомого чоловіка на жінку з метою заволодіти сумкою заявниці та затримали особу ОСОБА_2 від 03.02.2017 року, до з'ясування обставин (а.п.8);

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_3 від 03.02.2017 року (а.п.9);

Протоколом огляду від 03.02.2017 року, проведеного в присутності двох понятих, потерпілої ОСОБА_3 та фото-таблицею до нього, за адресою: вул. В.Сухомлинського, 38, каб №25 у службовому кабінеті, в якому оглянуто сумку потерпілої, чорного кольору, яка містила особисті речі, із розтягнутими ручками. (а.п.14-17);

Постановою про визнання речовими доказами від 04.02.2017 року сумку ТМ «Bata Sanner 1890», телефон ТМ «IPhon 6», гаманець ТМ «Desisan» та п»ять слідів пальців рук зі скла дверцят автомобіля марки «Fiat» ДН НОМЕР_2 (а.п. 18-21);

Розпискою про відповідальне зберігання, згідно якої, жіночу сумку ТМ «Bata Sanner 1890», телефон ТМ «IPhon 6», гаманець ТМ «Desisan» та п'ять слідів пальців рук зі скла дверцят автомобіля марки «Fiat» ДН НОМЕР_2 передано на зберігання потерпілій (а.п.22);

Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 04 лютого 2017 року, за участю свідка ОСОБА_5, понятих ОСОБА_8, ОСОБА_9, відповідно до якого ОСОБА_5 на фото №3 впізнав особу, яку він затримав на подвір'ї будинку потерпілої ОСОБА_3 (а.п.33-34);

Протоколом огляду місця події та фототаблицею до нього від 04.02.2017 року, згідно якого місцем огляду є паркувальний майданчик за адресою: вул. Садова ¹53, с. Братське, Дніпровського району, який належить потерпілій ОСОБА_3, за участю понятих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 та потерпілої, з якого убачається, що домоволодіння за вищезазначеною адресою має огорожу але на момент огляду відсутні ворота, паркувальне місце має перекриття та до нього можливо вільно потрапити. При проведенні огляду застосовані технічний засіб телефон «Мейзу М2» (а.п43-47);

Протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками особи від 04.02.2017 року, проведене за адресою: вул. В.Сухомлинського 38., смт. Слобожанське, Дніпровського району в приміщенні Дніпровського РВП ДВП у каб.№25, за участю потерпілої ОСОБА_3, понятих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 згідно якого, потерпіла на фото №2 впізнала особу, яка напала на неї, за зростом, статурою, виглядом обличчя (а.п. 48-49);

Висновком судово-товарознавчої експертизи №596 від 22.02.2017 року, згідно якої ринкова вартість жіночої сумки ТМ «Bata Sanner 1890» станом на 03.02.2017 року складає 1100,00 грн., мобільно телефону ТМ «IPhon 6» 9075,00грн., силіконового чохла - накладки складає 116,33грн. (а.п.68-70);

Довідкою про витрати на проведення судової трасологічної експертизи (а.п.76);

Судовою трасологічною експертизою із додатками Дніпропетровського НДЕКЦ за №27/4.6-190 від 20.02.2017 року, згідно якої, п'ять слідів пальців рук розмірами 24х25мм, 23х24мм, 24х27мм, 13х43мм та 14х37мм, вилучені 04.02.2017 року у ході огляду автомобіля НОМЕР_1, який знаходився за адресою: вул. Садова, 53, с. Братське, Дніпровського району, Дніпропетровської області, залишені відповідно безіменним і середнім пальцями лівої руки, середнім пальцем правої руки, мізинцем правої руки та мізинцем лівої руки, зразки відбитків рук якої, заповнені на ім'я ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.п. 78-89);

Протоколом слідчого експерименту з фото таблицею до нього за участю потерпілої ОСОБА_3, понятих ОСОБА_14 та ОСОБА_15 від 28.02.2017 року за адресою: вул. Садова 53, с. Братське, Дніпровського району, Дніпропетровської області, згідно якого, потерпіла показала та пояснила де стояла її машина, як до неї підійшов ОСОБА_2, як він хапався за скло її машини та схопив сумку, як і в який бік вона поїхала (а.п.104-111),

а також іншими матеріалами кримінального провадженні в їх сукупності.

У ході судового розгляду прокурор реалізував право, передбачене ст.338 КПК України, дійшовши переконання про необхідність зміни в частині виключення кваліфікуючої ознаки статті 186 КК України, як проникнення до іншого сховища та склав новий обвинувальний акт.

Відповідно до обвинувального акту (в редакції від 28 лютого 2017 року) умисні дії ОСОБА_2 були кваліфіковані за ч.3 ст. 15, ч.3 ст.186 КК України, як незакінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, поєднаного з проникненням до іншого сховища.

Прокурором, який підтримував обвинувачення в суді, 09 липня 2018 року це обвинувачення в порядку ч.2 ст.338 КПК України змінено та умисні дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.3 ст. 15, ч.2 ст.186 КК України, як незакінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого. (т.1 а.с.п. 244-247).

Потерпіла висловила згоду зі зміненим обвинуваченням.

Оцінюючи у сукупності зібрані та досліджені докази, суд критично ставиться до показів обвинуваченого ОСОБА_2, який вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.2 ст.186 КК України не визнав, а саме те, що не мав умислу на пограбування потерпілої ОСОБА_3

Отже доводи обвинуваченого про свою невинуватість у вчинені злочину, що виразився у незакінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, суд розцінює як спосіб захисту від обвинувачення з метою уникнення відповідальності за його вчинення, тому, що ці доводи спростовуються сукупністю зазначених доказів.

Покази потерпілої є послідовними, логічними та достовірними, досліджені судом у судовому засіданні матеріали кримінального провадження, у своїй сукупності в повному обсязі підтверджують вину обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.2 ст.186 КК України.

Досліджені у судовому засіданні докази, які в силу ст. 85 КК України є належними, які прямо підтверджують існування обставин, викладених в обвинувальному акті, в силу ст..86 КК України є допустимими, оскільки отримані у порядку, встановленому цим Кодексом.

Отже з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 у вчинені злочину за ч.3 ст.15, ч.2 ст.186 КК України та необхідність призначення йому покарання, передбаченого законом.

Відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України, суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Згідно ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

При визначенні виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини справи та особу винного, а саме: ОСОБА_2 раніше судимий за тяжкий злочин, має не зняту та не погашену судимість, 14.10.2011 року звільнений за п.а, ст.3 Закону України «Про амністію», за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має посвідчення учасника бойових дій.

Обставини, які пом'якшують його покарання відповідно до ст.66 КК України - відсутні.

Обставинами, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, рецидив злочину. Так, ОСОБА_2 22.03.2006 року був засуджений Красногвардійським судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.. 75 КК України звільнений від покарання з іспитовим строком на 3 роки; Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 13.04.2007 року був скасований іспитовий строк; 14.10.2011 року звільнений від відбування покарання на підставі п. «а» ст. 3 Закону України «Про амністію 2001 році».

Згідно ст. 37 КК України рецидивом злочинів визнається вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст.ст. 50, 65-67 КК України, а також згідно ч.3 ст.68 КК України за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті(санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, враховуючи обставини справи, особу винного, який у відповідності до ст..12 КК України вчинив новий тяжкий злочин, ставлення обвинуваченого до наслідків вчиненого злочину, вину не визнав, враховуючи думку прокурора та потерпілої, щодо виду і міри покарання, суд вважає необхідним призначити покарання в межах санкції ч.3 ст.15 ч.2 ст.186 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки, вважаючи, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових злочинів.

Підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_2 покарання з застосуванням ст. 69 КК України, суд не вбачає, у зв'язку з відсутністю передумов за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані.

Підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_2 покарання з застосуванням ст. 75 КК України, суд не вбачає, беручи до уваги, що обвинувачений скоїв новий тяжкий злочин, має не зняту та не погашену судимість, вину не визнав, вчинив злочин у стані алкогольного сп'яніння.

Зарахування обвинуваченому в строк покарання періоду його попереднього ув'язнення судом здійснюється з урахуванням правової позиції Ухвали Верховного Суду у справі № 663/537/17 від 29.08.2018 року, а також вимог ст.ст. 4, 5 КК України, з розрахунку, що 1 день попереднього ув'язнення відповідає 2 дням позбавлення волі, оскільки інкримінований йому злочин вчинено до 20.06.2017 року (дня набрання чинності матеріальним Законом № 2046-VIII, що погіршує становище особи) та останній станом на цю дату вже утримувався під вартою.

Відтак, суд вважає за необхідне зарахувати ОСОБА_2, в строк покарання термін попереднього ув'язнення з 06.02.2017 року по день набрання вироком законної сили включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Цивільний позов потерпіла не заявляла.

Витрати на залучення експерта у розмірі 1320,60 грн. (а.п.76), згідно ст.124 КПК України стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2, а саме: згідно ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Долю речових доказів колегія суддів вирішує у відповідності зі ст.100 КПК України.

Керуючись ст..ст.37, 50, 65-67,68, ст.72, ст.ст. 85-86 КК України, ст.ст.100, 124, 369, 374, 376, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати винним ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.15 ч.2 ст.186 КК України та призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Строк покарання обчислювати згідно ухвали слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2017 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тобто з 06 лютого 2017 року.

Відповідно до ст. 72 ч. 5 КК України в редакції Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року № 838-VIIІ зарахувати ОСОБА_2 в строк відбування покарання за цим вироком, термін попереднього ув'язнення з 06.02.2017 року по день набрання вироком законної сили включно, з розрахунку, що один день попереднього ув'язнення відповідає двом дням позбавлення волі.

Речові докази:

жіночу сумку ТМ «Bata Sanner 1890», телефон ТМ «IPhon 6», гаманець ТМ «Desisan», що передані потерпілій ОСОБА_3 на відповідальне зберігання, залишити потерпілій;

ліпку стрічку зі слідами п'яти пальців рук (а.п.87) залишити при матеріалах справи.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, витрати у розмірі 1320 (одну тисячу триста двадцять) грн. 60 коп. за проведення судової трасологічної експертизи на користь держави на р\р 31118115700004, одержувач платежу: УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпро, МФО 805012, код ЄДРПОУ 37989274, найменування установи банку: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, призначення платежу: за експертизу №27/4.6-190 від 20.07.2017 року.

До набрання вироком законної сили залишити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня проголошення вироку, а обвинуваченому, у той же строк з дня отримання копії вироку.

Суддя Л.М. Новік