Рішення № 77198224, 02.10.2018, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/4245/18

(2/199/2156/18)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

02 жовтня 2018 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська в складі головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Куземі О.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором в сумі 27547,26 грн. У підтвердження своїх позовних вимог посилається на те, що відповідно до укладеного договору №б/н від 04.01.2008 року відповідач по справі отримала кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

У порушення умов договору відповідач зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконала у зв’язку з чим станом на 30.04.2018 року заборгованість відповідача за кредитним договором перед банком складає 27547,26 грн., яку позивач, а також судові витрати просить стягнути з відповідача.

У судове засідання представник позивача не з’явився, надав до суду заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просив їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач до судового засідання не з’явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлений належним чином. Тому суд вважає можливим зі згоди представника позивача, провести заочний розгляд справ та постановити заочне рішення.

Дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору №б/н від 04.01.2008 року відповідач по справі отримала кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Однак зазначені умови договору відповідач належним чином не виконала, у зв’язку з чим станом на 30.04.2018 року має заборгованість перед банком, яка складається з: - заборгованість за кредитом – 900,50 грн.; - заборгованість по відсотках за користування кредитом – 21596,89 грн.; штраф (фіксована частина) - 250,00 грн.; - штраф (процентна складова) - 1299,87 грн.

За вимогами статей 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 1050 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов’язується надати грошові кошти (кредит) громадянину у розмірі та на умовах, встановлених договором, а громадянин зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки. Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу України.

Згідно розрахунку, до заборгованості включено комісію у розмірі 3500,00 грн., вирішуючи питання щодо стягнення якої, суд виходить з наступного.

Пунктом 9.6 «Умов та правил надання банківських послуг», передбачено нарахування щомісячної комісії за обслуговування картрахунку при настанні певних обставин .

Положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв’язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Суд прийшов до висновку, що, встановивши в кредитному договорі умову про сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту, відповідач не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються позивачу. Таким чином, суд вважає положення кредитного договору щодо нарахування комісії нікчемним, тому вимоги в частині стягнення комісії задоволенню не підлягають.

Загальний розмір зобов’язання, що виник у відповідача у зв’язку з отриманням кредитних коштів та користуванням станом на 30.04.2018 року, виходячи з поданих доказів, без врахування суми боргу за пенею, складає 24047,26 грн., з яких: - заборгованість за кредитом – 900,50 грн.; - заборгованість по відсотках за користування кредитом – 21596,89 грн.; штраф (фіксована частина) - 250,00 грн.; - штраф (процентна складова) - 1299,87 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача

Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір в сумі 1762,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12,81, 133,141, 144,263-265,280 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (м. Дніпро, вул. Краснопартизанська, буд. 6, корп.. 2, кв. 40, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” (код ЄДРПОУ 14360570, місце знаходження: м.Київ, вул. Грушевського,1д) заборгованість за кредитним договором від 04.01.2008 року, яка станом на 30.04.2018 року становить 24047,26 грн., з яких: - заборгованість за кредитом – 900,50 грн.; - заборгованість по відсотках за користування кредитом – 21596,89 грн.; штраф (фіксована частина) - 250,00 грн.; - штраф (процентна складова) - 1299,87 грн., а також судові витрати по справі, що складаються з судового збору в розмірі 1762,00 грн., а всього 25809 (Двадцять п’ять тисяч вісімсот дев’ять) гривень 26 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі у тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: