Рішення № 77195925, 09.10.2018, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/6861/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2018 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Бондарчука В.В.

при секретарі Потаніній О.О.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому в режимі відеоконференції за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції в Хмельницькій області, ОСОБА_4, з участю третьої особи ОСОБА_6 про визнання дій державного виконавця незаконними, визнання недійсним та скасування постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, акту про передачу майна стягувачу,

встановив:

2 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5 міського відділу ДВС м.Хмельницького, ОСОБА_4 про визнання дій державного виконавця незаконними та про визнання недійсними та скасування постанови та акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, посилаючись на те, що 28 березня 2018 року отримав документи виконавчого провадження №50521388, з яких дізнався, що за виконавчим листом виданим Хмельницьким міськрайонним судом №1/686/115/13 від 10 жовтня 2014 року в рахунок погашення боргу перед ОСОБА_4, останній, після того, як майно позивача не було реалізовано з електронних торгів, 7 серпня 2017 року було передано у власність 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, яка належала позивачу на праві спільної часткової власності, про що державний виконавець виніс постанову і акт про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу. Позивач просить визнати дії державного виконавця, які проявилися у тому, що сторони виконавчого провадження не погодили між собою вартість майна боржника, позивач був позбавлений можливості оскаржити результати оцінки майна. Про вчинення таких дій позивач дізнався вже після передачу майна стягувачу. В постанові про призначення суб’єкта оціночної діяльності від 4 січня 2017 року відсутній підпис експерта ОСОБА_7, про те, що він попереджений про кримінальну відповідальність за відмову або ухилення від дачі висновку, за дачу завідомо неправдивого висновку. В порушення вимог ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» для визначення частки боржника, якою він володіє разом із іншими особами не було вирішено судом за поданням виконавця. На титульній сторінці звіту про оцінку зазначено, що квартира №16 в будинку №6/1 в м. Хмельницькому належить на праві спільної сумісної власності, однак не зважаючи на те, державний виконавець допустив передачу майна стягувачу без вирішення судом питання про визначення частки боржника. Відповідно до ч.8 ст.61 Закону України «Про виконавче провадження» в тому разі, якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов’язаний протягом десяти днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. Стягувачем ОСОБА_4 заяву про залишення за собою нереалізованого майна подано 2 серпня 2017 після спливу більше ніж 10 днів від дати торгів. З огляду на викладене, позивач просить його вимоги задовольнити.

В судовому засіданні позивач та його представник вимоги викладені у позовній заяві підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_5 міського відділу ДВС в м. Хмельницькому в судовому засіданні проти позову заперечив, зазначив, що будь яких порушень під час вчинення виконавчих дій щодо проведення оцінки, реалізації майна з електронних торгів та передачі нереалізованого майна стягувачу державним виконавцем допущено не було, також зазначив, що позивачем пропущено строки звернення до суду.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні в задоволенні позову просила відмовити.

Третя особа ОСОБА_6 в судове засідання не з’явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена в установленому законом порядку.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 28 серпня 2018 року було відмовлено у закритті провадження у справі з підстав, що відповідний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши наявні у справі докази, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити , виходячи із наступного.

Як встановлено в судовому засіданні 17 березня 2016 року державним виконавцем Другого міського відділу Державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції ОСОБА_8 було відкрито виконавчі провадження на підставі виконавчого листа виданого Хмельницьким міськрайонним судом 10 жовтня 2014 року №1/686/115/13 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4, ОСОБА_9 коштів в сумі по 87 461 грн 87 коп.

8 вересня 2016 року державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, якою накладено арешт на 1/3 частину квартири №16 в будинку 6/1 в м. Хмельницькому, яка належала на праві власності ОСОБА_1 згідно свідоцтва про право власності на житло від 17 січня 1994 року.

4 січня 2017 року старшим державним виконавцем Другого відділу ДВС м. Хмельницький ОСОБА_8 було винесено постанову про призначення експерта, суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання ОСОБА_10 для участі у виконавчому провадженні

Звітом №17-03/10 від 27 березня 2017 року вартість 1/3 частини квартири площею 58,7 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 що належить ОСОБА_1 визначена в сумі 123 466 грн.

11 травня 2017 року ОСОБА_5 відділ ДВС м. Хмельницького направив копії зведеного виконавчого провадження Хмельницькій філії ДП «Сетам».

6 червня 2017 року призначені електронні торги 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 не відбулися у зв’язку із відсутністю допущених учасників торгів, що підтверджується протоколом №260793.

26 червня 2017 року призначені повторні електронні торги 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 за ціною 104 946 грн 10 коп також не відбулися у зв’язку із відсутністю допущених учасників, що підтверджується протоколом №265921.

17 липня 2017 року були призначені треті електронні торги 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 за ціною 86 426 грн 20 коп. не відбулися у зв’язку із відсутністю допущених учасників торгів, що підтверджується протоколом №271339.

20 липня 2017 року головним державним виконавцем Другого відділу ДВС м. Хмельницького було запропоновано ОСОБА_4 та ОСОБА_9 відповідно до ст.61 Закону України «Про виконавче провадження» в десятиденний термін з дня отримання повідомлення вирішити питання щодо залишення за собою майна вартістю 86 426 грн 20 коп.

2 серпня 2017 року ОСОБА_4 погодилася залишити за собою 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, про що подала відповідну заяву.

7 серпня 2017 року постановою державного виконавця вищезазначену квартиру було передано ОСОБА_4 в рахунок погашення заборгованості за виконавчим листом №1/686/115/13.

7 серпня 2017 року головним державним виконавцем було складено акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, а саме: 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, загальною площею 58,7 кв.м., житловою площею 41,4 кв.м на загальну суму 86 426 грн 20 коп.

Позивач, оспорюючи дії державного виконавця Другого відділу ДВС м. Хмельницького ОСОБА_8 послався на те, що в постанові про призначення експерта – суб’єкта оціночної діяльності від 4 січня 2017 року відсутній підпис та дата експерта ОСОБА_7 проте, що він попереджений про кримінальну відповідальність за відмову або ухилення віддачі висновку, за дачу завідомо неправдивого висновку, а також, що не був повідомлений про результати оцінки.

Відповідно до ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі, якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

У виконавчому листі виданому Хмельницьким міськрайонним судом місцезнаходження боржника було вказано Хмельницьке СІЗО.

На запит державного виконавця від 17 жовтня 2016 року щодо місця перебування ОСОБА_1 Хмельницький слідчий ізолятор надав відомості, про те, що ОСОБА_1 вибув до Чернівецької УВП №33, до якої було направлено повідомлення про проведення оцінки майна та визначення вартості 1/3 частини квартири, що належала позивачу.

Враховуючи, що інших даних, щодо місця перебування ОСОБА_1 у державного виконавця не було, а вручена поштова кореспонденція назад не поверталася, відомостей про те, що ОСОБА_1 був направлений для відбування покарання до іншої установи не було, суд не вбачає порушення вимог ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем.

Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання (абзац третій частини другої статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі - Закон про оцінку майна). Суб'єктами оціночної діяльності є: суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі (частина перша статті 5 Закону про оцінку майна). Експерт або спеціаліст зобов'язаний надати письмовий висновок, а суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця (частина третя статті 20 Закону про виконавче провадження). Оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності, зокрема, зобов'язані дотримуватися під час здійснення оціночної діяльності вимог Закону про оцінку майна та нормативно-правових актів з оцінки майна, забезпечувати об'єктивність оцінки майна, повідомляти замовника про неможливість проведення об'єктивної оцінки у зв'язку з виникненням обставин, які цьому перешкоджають (згідно із статтею 13 Закону про оцінку майна). Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності (згідно із частиною першою статті 12 Закону про оцінку майна). Експерт несе кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого висновку під час здійснення виконавчого провадження, про що він має бути попереджений виконавцем. Збитки, завдані сторонам внаслідок видачі завідомо неправдивого висновку, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом. За недостовірну чи необ'єктивну оцінку майна суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання несе відповідальність у порядку, встановленому законом, а оцінювач - кримінальну відповідальність, про що він має бути попереджений виконавцем (частина п'ята статті 20 Закону про виконавче провадження).

Методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України (частина перша статті 9 Закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності несуть відповідальність за недостовірну чи необ'єктивну оцінку майна згідно із законодавством, що визначено абзацом першим пункту 55 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» затвердженого Постановою КМ України від 10 вересня 2003 року №440.

Для оцінки майна (майнових прав) під час здійснення виконавчого провадження виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання. У постанові про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання вид та характеристика майна, яке необхідно оцінити тощо, строки здійснення відповідних дій. У постанові обов'язково зазначається попередження про відповідальність: експерту - за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого висновку під час здійснення виконавчого провадження; суб'єкту оціночної діяльності - суб'єкту господарювання (оцінювачу) - за недостовірну чи необ'єктивну оцінку майна; перекладачу - за здійснення завідомо неправильного перекладу під час виконавчого провадження, а також за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків під час виконавчого провадження (пункт 8 розділу 2 Інструкції з примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2832/5).

Необ'єктивна оцінка - оцінка, яка ґрунтується на явно неправдивих вихідних даних, навмисно використаних оцінювачем для надання необ'єктивного висновку про вартість об'єкта оцінки (абзац чотирнадцятий пункту 3 Національного стандарту № 1).

Неякісна (недостовірна) оцінка - оцінка, проведена з порушенням принципів, методичних підходів, методів, оціночних процедур та (або) на основі необґрунтованих припущень, що доводиться шляхом рецензування (абзац п'ятнадцятий пункту 3 Національного стандарту № 1).

Об'єктивність та достовірність звітів та висновків оцінювача не визначається попередженням його виконавцем про кримінальну відповідальність. Об'єктивність оцінки майна та здійснення її у відповідності до вимог чинного законодавства як обов'язок оцінювача передбачені статтею 13 Закону про оцінку майна без будь-якої прив'язки до повідомлень його про відповідальність. Отже, відсутні підстави стверджувати про необ'єктивність оцінювача ОСОБА_11 через те, що він не був повідомлений про відповідну відповідальність. В судовому засіданні при огляді матеріалів виконавчого провадження, зокрема звіту, встановлено, що у ньому містилася копія постанови про призначення експерта, суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні із підписом про ознайомлення із постановою від 4 січня 2017 року та дата підпису зазначена 14 січня 2017 року.

Що стосується не вчинення державним виконавцем дії по визначенню судом частки боржника, якою він володіє спільно із іншими особами для чого державний виконавець мав звернутися до суду, слід виходити із змісту ч.6 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження», з якої вбачається, що стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця. Частка боржника у квартирі відповідно до свідоцтва про право власності на житло визначена в розмірі 1/3, у зв’язку із чим державному виконавцю не було необхідності звертатися із такими вимогами до суду.

На думку суду не заслуговує на увагу посилання позивача на те, що стягувачем пропущено десятиденний строк для того, щоб залишити майно, що не було реалізоване із публічних торгів за собою, оскільки повідомлення було направлене 20 липня 2017 року, а 2 серпня 2017 року стягувач погодився залишити за собою це майно, тобто всі дії були вчинені в межах десяти робочих днів. Вартість переданого майна стягувачу була визначена в сумі 86 426 грн 20 коп., що є менше за суму, яка підлягає стягненню на користь ОСОБА_4 з ОСОБА_1 87 461 грн 87 коп.

Так згідно частин 6,7,8 статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» у разі не реалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду. У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. За відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання. У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов'язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати виконавчого провадження, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягуються виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові. Майно передається стягувачу за ціною третіх електронних торгів або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно.

П.25 Постанови Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 07.02.2014, № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» звернуто увагу на те, що розглядаючи скарги на дії державного виконавця, пов'язані з реалізацією арештованого майна, суд повинен перевірити їх відповідність як положенням Закону про виконавче провадження, так і прийнятим відповідно до цього Закону нормативно-правовим актам.

Правова природа процедури реалізації майна відповідно до ст.61 Закону України «Про виконавче провадження» на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, або стягувача, якщо майно не було реалізоване.

Згідно з частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3,4 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Позивачем не доведено, що діями чи бездіяльністю державного виконавця та стягувача ОСОБА_4 не визнано, порушено, або оспорено його права, свободи та інтереси.

В судовому засіданні порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем під час вчинення виконавчих дій по примусовому виконанню рішення суду встановлено не було, підстави для скасування постанови та акту від 7 серпня 2017 року про передачу майна стягувачу в межах заявлених позовних вимог відсутні.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Судові витрати по справі слід покласти на державу.

Керуючись ст.ст.12, 76, 81, 265, 352, 353 ЦПК України, ст.ст.57,61,74 Закону України «Про виконавче провадження», «Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»», затвердженого Постановою КМ України від 10 вересня 2003 року №440, Інструкцією з примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Мінюсту від 29 вересня 2016 року №2831/5, суд, -

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5 міського відділу державної виконавчої служби міста Хмельницького, ОСОБА_4 Арсентівїни про визнання дій державного виконавця незаконними, визнання недійсним та скасування постанови та акту державного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 7 серпня 2017 року відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складання повного судового рішення до Апеляційного суду Хмельницької області.

Позивач ОСОБА_1, відбуває покарання у ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23», реєстраційний номер облікової картки облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач ОСОБА_5 міський відділ державної виконавчої служби міста Хмельницького Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, місцезнаходження м. Хмельницький вул. Тернопільська, 13/2, код ЄДРПОУ 37225071.

Відповідач ОСОБА_4, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки облікової картки платника податків НОМЕР_2.

Третя особа ОСОБА_6, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки облікової картки платника податків.

Повний текст рішення складений 9 жовтня 2018 року.

Суддя: