Постанова № 77194600, 04.10.2018, Сихівський районний суд м. Львова

Справа№464/4422/18

пр.№ 3/464/1854/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2018 м.Львів

Суддя Сихівського районного суду м.Львова Мичка Б.Р., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКППФО - НОМЕР_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, не працює,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 31 липня 2018 року о 19 год. 30 хв. на автодорозі Довжанка-Черляни 2 км+530 м керував автомобілем марки “Volkswagen Golf”, н.з. RP 39190, з ознаками алкогольного сп’яніння – не розбірлива мова, хитка хода, розширені зіниці, запах алкоголю з ротової порожнини та від проходження медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп’яніння та продуття алкотестеру «Драгер» категорично відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України та своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

При розгляді справи у суді ОСОБА_1 свою вину у вчиненому заперечив та пояснив, що він не керував транспортним засобом, тобто не був водієм.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст.251 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення стверджується належними та допустимими доказами у відповідності до ст.251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 208828 від 31 липня 2018 року, який відповідає вимогам ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

- письмовими пояснення правопорушника, відібраними працівником патрульної поліції та долученими до матеріалів справи, згідно яких ОСОБА_2 визнає факт керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння, тобто підтверджує, що власне він був водієм, та відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння;

- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про обставини вчинення правопорушення, зокрема про відмову порушника у їх присутності від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі, що і підтвердив ОСОБА_3 у суді, подавши письмові пояснення через канцелярію суду, які долучені до матеріалів справи;

- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про обставини вчинення правопорушення, зокрема про те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності перебував у стані алкогольного сп’яніння, так як у нього була хитка хода, що дало їм підстави вважати, що він перебуває у стані алкогольного сп’яніння, а також про те, що правопорушник за кермом автомобіля знаходився сам і поблизу інших осіб не було, що і підтвердив ОСОБА_5 у суді, подавши письмові пояснення через канцелярію суду, які долучені до матеріалів справи;

- показаннями свідка працівника патрульної поліції ОСОБА_7, який будучи попереджений про кримінальну відповідальність за давання завідомо неправдивих показань за ст.384 Кримінального кодексу України, підтвердив факт відмови ОСОБА_1, який перебував з явними ознаками алкогольного сп’яніння, від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі у встановленому законом порядку у присутності двох свідків;

- даними відеозапису нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівників патрульної поліції, згідно з яких вбачається, що саме ОСОБА_1 був водієм транспортного засобу марки “Volkswagen Golf”, н.з. RP 39190, та відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі у встановленому законом порядку у присутності двох свідків.

Відтак невизнання порушником своєї вини жодним чином не підтверджене, спростовується вищенаведеним і розцінюється як спосіб уникнення від адміністративної відповідальності за вчинене.

Враховуючи вищенаведене, вина ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчиненні правопорушення доведена повністю, його дії за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення кваліфіковані вірно, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння, а відтак підлягає адміністративній відповідальності за вчинене.

Згідно із ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції передбачена відповідальність у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

У ч.2 ст.33 Кодексу України про адміністративні правопорушення зазначено, що при накладенні стягнення має враховуватись характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Тобто, санкція ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення є безальтернативною, а ч.2 ст.33 Кодексу України про адміністративні правопорушення не дозволяє при розгляді справ про правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Разом з тим, невизнання ОСОБА_1 своєї вини, характер вчиненого та його суспільна небезпека, грубе порушення правил дорожнього руху, вчинення такого умисно, адже останній керуючи транспортним засобом – джерелом підвищеної небезпеки, відмовився від огляду, перебуваючи з ознаками алкогольного сп’яніння, не свідчить про малозначність правопорушення у відповідності до вимог ст.22 Кодексу України про адміністративні правопорушення. З огляду на наведене, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, що буде згідно ст.23 Кодексу України про адміністративні правопорушення достатньою та необхідною мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушника у дусі додержання законів, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Окрім цього, у відповідності до ст.40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 4, 9 Закону України „Про судовий збір" з правопорушника слід стягнути 352,40 грн. судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

На підставі ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та керуючись ст.ст. 23, 33-35, 40-1, 221, 251, 256, 283-284 , 289, 307-308 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 352,40 гривень судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Реквізити для оплати штрафу: отримувач коштів ГУК у Львівській області/м.Львів/21081300, р/р 31115149013001, банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 38008294, МФО (код банку) 899998.

Реквізити для оплати судового збору: отримувач коштів ГУК у м.Києві /м.Київ/22030106, р/р 31211256026001, банк: Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37993783, код класифікації доходів бюджету: 22030106, МФО (код банку) 899998.

У випадку несплати штрафу у п’ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст.ст. 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через місцевий суд. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред'являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя Б.Р. Мичка