Ухвала суду № 77193390, 18.10.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/12259/18 1-кс/335/8153/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2018 р. слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя Соболєва І.П., за участю секретаря судового засідання Хома Д.М., розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області Шевченка Д.О., погодженого прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 2 Смірновим В.Ю., про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017081060000225 від 25.12.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2,3,4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання слідчого СВ Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області Шевченка Д.О. про арешт майна.

В клопотанні слідчий зазначив, що за результатом проведеної публічної закупівлі 15.11.2017 між Департаментом культури та туризму ЗМР в особі голови тендерного комітету начальника відділу організації туристичної діяльності управління туризму Департаменту культури та туризму ЗМР ОСОБА_3, що діяла на підставі довіреності №1075/01-12 від 06.07.2017 з однієї сторони, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 укладено договір № 249-Т (далі - Договір), предметом якого є поставка товару, а саме «Повноколірний світлодіодний екран (код ДК 021:2015 (СPV) 32350000-1 частини до аудіо та відео обладнання». Загальна вартість договору складає 1,803,000,00 грн. без ПДВ.

18.10.2018 ОСОБА_4 було надіслано письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2,3,4 ст. 358 та ч. 4 ст. 190, санкція якої передбачає конфіскацію майна підозрюваного.

Так, було встановлено що підозрюваному ОСОБА_4, згідно до інформації, з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на праві приватної власності належить об'єкт нерухомості, а саме АДРЕСА_1. Крім того, ОСОБА_4, на праві приватної спільної часткової власності належить 1/3 квартири АДРЕСА_4.

З огляду на викладене, з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, слідчий просив накласти арешт на майно ОСОБА_4, а саме на квартиру АДРЕСА_2; 1/3 квартири АДРЕСА_4, з забороною відчуження зазначеного майна.

Слідчий клопотання підтримав про що зазначив у заяві.

З метою забезпечення арешту майна, у відповідності до ч. 2 ст. 172 КПК України ОСОБА_4 у судове засідання не викликався.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення слідчого, слідчий суддя доходить до наступного висновку.

Як передбачено п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів. Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально - протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

При розгляді клопотання слідчим суддею встановлено достатньо підстав вважати, що майно ОСОБА_4, а саме на квартиру АДРЕСА_2; 1/3 квартири АДРЕСА_4 відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КК України, а тому накладення арешту на вказане вище майно є правомірним та обґрунтованим.

Беручи до уваги, що відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості зникнення та відчуження майна, в тому числі і грошових коштів, враховуючи розумність та співмірність обмеження права власності, з метою досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування у даному кримінальному провадженні та збереження речових доказів, слідчий суддя вважає за необхідне вжити заходи забезпечення кримінального провадження, наклавши арешт на майно ОСОБА_4, а саме на квартиру АДРЕСА_2; 1/3 квартири АДРЕСА_4.

Таким чином, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого задовольнити.

Накласти арешт на майно ОСОБА_4, а саме на квартиру АДРЕСА_3; 1/3 квартири АДРЕСА_4, із забороною відчуження зазначеного майна.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Арешт майна може бути скасований у порядку встановленому КПК України. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя І.П. Соболєва