Ухвала суду № 77192786, 28.09.2018, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/4524/14-ц

Провадження №6/333/103/18

У Х В А Л А

Іменем України

28 вересня 2018 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Холода Р.С.,

за участю: секретаря судового засідання Єрохіної А.Б.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя заяву представника відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_3 про перегляд рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, треті особи: Реєстраційна служба Запорізького міського управління юстиції Запорізької області, ОСОБА_5 про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

08.08.2018 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя звернувся ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 із заявою про перегляд рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами, в якій посилається на те, що 21.05.2015 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя було прийнято рішення за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння, яким позов задоволено в повному обсязі та витребувано у ОСОБА_4 належну останньому квартиру АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 28.01.2016 року рішення суду першої інстанції було залишено в силі, а ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду кримінальних та цивільних справ від 30.03.2016 року у відкритті касаційного провадження було відмовлено.

Після постановлення вищезазначеного рішення та набрання ним чинності, а саме 17.05.2018 року, ОСОБА_3 стали відомі обставини, які є істотними для справи, і які не були і не могли бути йому та суду відомі під час розгляду вказаної справи.

Так, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення по справі за позовом ОСОБА_1 виходив з того, що станом на 24.02.2010 року за ОСОБА_6 було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2. 25.02.2010 року право власності на вказану квартиру було зареєстровано за ОСОБА_5

Застосовуючи положення ч.3 ст.388 ЦК України, вказуючи на відсутність волі ОСОБА_6 на відчуження вказаної квартири, суд зазначив, що перехід права власності від останнього до ОСОБА_5 відбувся на підставі підробленого рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04.02.2010 року.

Досліджуючи обставини справи суд обмежився доказами, наданими позивачем, і не дослідив в повній мірі, чи дійсно ОСОБА_6 не бажав і не мав наміру продати належну йому спірну квартиру, а відтак, чи дійсно вона вибула від власника без його волі, і чи могло бути звернено стягнення на неї спадкоємцями останнього.

Згідно отриманої інформації ОСОБА_6 у 2009 році здійснив декілька спроб з продажу своєї квартири. Так, 08.01.2009 року останнім було видано довіреність на ім’я ОСОБА_7 на представництво його інтересів з питань підготовки та отримання правовстановлюючих документів на нерухоме майно та того ж дня було видано довіреність на ім’я ОСОБА_8 на представництво інтересів з питань продажу нерухомого майна. Крім того, 24.12.2009 року ОСОБА_6 видав довіреність на ім’я ОСОБА_5 на представництво його інтересів з питань продажу нерухомого майна.

16.01.2009 року на підставі виданої ОСОБА_6 довіреності, ОСОБА_7 в Шостій нотаріальній конторі м. Запоріжжя отримав дублікат Свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.12.1999 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2-3190, яким було посвідчено право ОСОБА_6 на спадкування квартири АДРЕСА_3, після померлого ОСОБА_9

20.01.2009 року ОСОБА_6 особисто звернувся до ОП «ЗМБТІ» із заявою про реєстрацію за ним права власності на вказану квартиру, надавши при цьому дублікат Свідоцтва про право на спадщину № 2-3190. 09.03.2010 року саме ОСОБА_5 уклала з ОСОБА_4 договір про продаж спірної квартири АДРЕСА_4.

Тому, з вказаних обставин очевидним є той факт, що продаж вказаної квартири повністю відповідає волі ОСОБА_6 з приводу відчуження його власності, і що саме на вчинення такої дії вона і була уповноважена останнім.

Судами при винесенні рішення вказано на порушену кримінальну справу за фактом шахрайських дій щодо незаконного заволодіння спірною квартирою. В рамках даного провадження жодна з причетних до злочину осіб не встановлена, а розслідування справи призупинено. Особи, причетні до злочину, маючи на меті заволодіння чужими коштами шляхом продажу квартири, мали можливість безперешкодно продати квартиру на підставі наявних доручень. І така можливість зберігалась для ОСОБА_7 і ОСОБА_8 впродовж року аж до 08.01.2010 року, а для ОСОБА_5 – до 24.12.2013 року. Однак, не дивлячись на те, що ці довіреності були абсолютно законними, а їх використання для продажу квартири не створювало жодних перешкод і не містило будь-якої загрози бути викритими та притягнутими до відповідальності за використання підробленого документу, вони так і не були використані.

Саме з метою заволодіння грошовими коштами, шляхом продажу квартири, подальшого її витребування від добросовісного набувача і повернення у власність ОСОБА_6 було виготовлено рішення суду. Тому беззаперечним та очевидним є те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 діяли спільно, погоджено задля досягнення спільної мети, а продаж квартири відбувся за згодою ОСОБА_6 та вільним волевиявленням останнього.

Обставини, що вказані в заяві, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи і є істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду, але не були встановлені судом під час судового розгляду та враховані при ухваленні судового рішення. Крім того, ці обставини не були і не могли бути відомі відповідачу по справі ОСОБА_4А і були встановлені вже після набрання рішенням законної сили, що згідно по вимог п.1 ч.2 ст.423 ЦПК України є підставою для перегляду судового рішення.

31.08.2018 року до суду надійшов відзив ОСОБА_1 на заяву про перегляд рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами, в якій останній зазначає, що ОСОБА_3, звертаючись до суду із вказаною заявою пропустив строки, передбачені п.1 ч.1 ст.424 ЦПК України.

Крім того, ОСОБА_4 та його представник в даному випадку повинні довести той факт, що сторона відповідача не могла дізнатися про існування обставин, вказаних у заяві. Цей обов’язок випливає із загального правила, встановленого статтею 12 ЦПК України.

Також, ОСОБА_1 вказав, що зазначені у заяві обставини не є істотними в контексті даної справи. Суд вірно, на підставі доказів, котрі містяться в матеріалах справи, встановив, що квартира № 62 в будинку № 10 по вул. Новокузнецькій в м. Запоріжжі була зареєстрована за ОСОБА_6 до 25.02.2010 року. Після цього, на підставі підробленого рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04.02.2010 року по справі № 2-134/10, всупереч волі законного власника квартира була невідомими зловмисниками зареєстрована власністю ОСОБА_5 без її відома з використанням недійсного на той час паспорту останньої. 10.03.2010 року спірна квартира була зареєстрована власністю відповідача (на підставі договору купівлі-продажу від 09 березня 2010 р., що посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_10 зареєстровано в реєстрі за №465).

Крім цього, ОСОБА_1 вказує на те, що ВССУ розглянув касаційну скаргу відповідача по суті та відхилив її, а не відмовився відкривати провадження, як про це вказано в заяві про перегляд. Якщо ОСОБА_6 мав намір продати квартиру, то чому ж він її так і не продав, а вибула вона з його власності в результаті підробленого рішення суду, тобто злочину. ОСОБА_3 не вказує і не підтверджує доказами, що саме завадило йому встановити обставини, на які він зараз посилається, під час розгляду справи по суті.

За таких умов, ОСОБА_1 вважає, що відсутні підстави для скасування рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21.05.2015 року за нововиявленими обставинами.

17.09.2018 року до суду надійшла відповідь ОСОБА_3 на відзив ОСОБА_6, в якій вказано, що строк звернення про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами не був пропущений. Так, моментом, з якого стало достеменно відомо про існування обставин, що стали підставою для перегляду рішення суду є час, коли було отримано витяг з реєстру нотаріальних довіреностей, а саме: 04.08.2018 року та 07.08.2018 року.

Крім того, на заперечення ОСОБА_1 щодо применшення в даній справі значення довіреностей, виданих від імені ОСОБА_6, ОСОБА_3 вказує, що:

- довіреність є: офіційним документом для представництва особи в усіх державних та не державних органах України на всій її території; документом в якому засвідчено, що особу довірителя на момент видачі довіреності встановлено на підставі офіційного, чинного посвідчення особи та підтверджено, що особа перебувала в ясній пам’яті та здоровому розумі, мала вільне волевиявлення;

- в даних довіреностях відображена не лише воля ОСОБА_6 на продаж його квартири саме особою, яку він знав, як ОСОБА_5, а й прямі вказівки на вчинення саме такої дії. В подальшому саме це й було зроблено ОСОБА_5

Тому вказані довіреності є прямим доказом того, що ОСОБА_6 мав намір і бажав продажу своєї квартири, а також бажав, щоб квартира була продана саме особою, яку він знав, як ОСОБА_5

У період з 15.03.2010 року по 05.03.2015 року син ОСОБА_1 разом з братом – ОСОБА_11 та своїм сином – ОСОБА_1 самовільно вселились та жили у спірній квартирі. При цьому, не сплачували комунальних платежів, а особові рахунки були оформлені на ОСОБА_4, в зв’язку з чим комунальні служби направляли на ім’я останнього фінансові претензії. ОСОБА_3 вважає, що сімейство ОСОБА_11 в такий спосіб вирішило квартирне питання для сина ОСОБА_1, який полягав в отриманні грошових коштів від продажу квартири, придбання іншого житла для ОСОБА_6 десь в селі, де він практично й прожив майже все своє життя до переїзду в м. Запоріжжя, а натомість самі безкоштовно вселились в його квартиру.

У своїх запереченнях на відповідь ОСОБА_3 на відзив ОСОБА_1, представник останнього зазначив, що заява про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами подана до суду із пропущенням строку для такого звернення, так як ще у заяві ОСОБА_3 від 21.05.2018 року було вказано, що про існування довіреностей останньому стало відомо 27.04.2018 року.

Крім того, виходячи з правової позиції Верховного Суду, вказані ОСОБА_3 обставини не є нововиявленими, так як вони на час розгляду справи не повинні були бути відомі ні заявникові, ні суду. Доказів з приводу цього ОСОБА_4 та його представник суду не надали. Обставини, вказані ОСОБА_3 у заяві, не є істотними, тобто такими коли їх врахування судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято.

У судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав вимоги заяви про перегляд рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами та просив її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у вказаній заяві та у відповіді та відзив.

ОСОБА_1 та його представник – ОСОБА_2 у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні заяви на підставі фактів та обставин, викладених у відзиві на заяву про перегляд рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами та запереченнях на відповідь на відзив.

ОСОБА_5 до суду не з’явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами, надала заяву, в якій просить суд подану ОСОБА_3 заяву розглянути без її участі. При цьому зазначила, що у 2006 році вона втратила свій паспорт громадянина України, про що відразу повідомила правоохоронні органи. Жодного договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_5 вона не укладала, довіреностей від ОСОБА_6 не отримувала та останнього вона не знає. Вважає, що її втрачений паспорт було використано невідомими особами для оформлення договору купівлі-продажу та посвідчення довіреності від імені ОСОБА_6

Суд, розглянувши заяву ОСОБА_3 про перегляд рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, дійшов до такого.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно з вимогами ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

Судом встановлено, що 21.05.2015 року Комунарський районний суд м. Запоріжжя прийняв рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння, яким позов задовольнив у повному обсязі та витребував у ОСОБА_4 належну останньому квартиру АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 28.01.2016 року апеляційна скарга ОСОБА_4 була відхилена та рішення суду першої інстанції було залишено в силі

30.03.2016 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду кримінальних та цивільних справ касаційна скарга ОСОБА_3, подана в інтересах ОСОБА_4, була відхилена, рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжі та ухвала Апеляційного суду Запорізької області від 28.01.2016 року залишено без змін.

Відповідно до ч.ч. 2, 4, 5 ст.423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

За змістом наведених правових норм необхідними умовами нововиявлених обставин, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, необхідно розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

У своїй заяві про перегляд судового рішення ОСОБА_3 посилається на факт надання ОСОБА_6 довіреностей на ім’я різних осіб на представництво його інтересів з питань підготовки і отримання правовстановлюючих документів на нерухоме майно та продажу нерухомого майна.

Дійсно матеріалами справи підтверджуються вказані факти. Так, 08.01.2009 року ОСОБА_6 видав довіреність на ім’я ОСОБА_7 на представництво його інтересів з питань підготовки та отримання правовстановлюючих документів на нерухоме майно та того ж дня видав довіреність на ім’я ОСОБА_8 на представництво його інтересів з питань продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_6. Крім того, 24.12.2009 року ОСОБА_6 видав довіреність на представництво його інтересів з питань отримання дублікатів документів.

На думку ОСОБА_3 факт надання ОСОБА_6 довіреностей свідчить про волевиявлення останнього на продаж свого нерухомого майна.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що питання про отримання ОСОБА_6 вказаних довіреностей не досліджувалося судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій.

Водночас, на думку суду, факт видачі довіреностей на продаж нерухомого майна не входить до предмету доказування у цій справі, так як продаж спірного майна фактично був здійснений за підробленим рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя, тому що саме це рішення стало підставою реєстрації права власності за ОСОБА_5 Тобто, сам факт надання цього підробленого рішення свідчить, що у даному випадку майно, яке належало ОСОБА_6 вибуло поза його волею. Твердження ОСОБА_3, що ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_12 та іншими особами шахрайським шляхом заволодів майном ОСОБА_4 на теперішній час не підтверджується жодним доказом.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. В даному випадку наявність довіреностей, які ОСОБА_6 видав у 2009 році не спростовують факти, викладені у рішенні Комунарського районного суду м. Запоріжжя, яке переглядається.

Твердження представника позивача ОСОБА_2 щодо пропуску строку звернення ОСОБА_3 із заявою про перегляд рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами у справі, суд не приймає до уваги. Аналіз змісту вказаної заяви свідчить, що ОСОБА_3 обставини, які на його думку, є нововиявленими стали відомими 17.05.2018 року.

Відповідно до вимог ст. 424 ЦПК України заяви про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами можуть бути подані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, протягом тридцяті днів з дня встановлення обставини, що є підставою для перегляду.

Враховуючи, що ОСОБА_3 вперше заяву подав 21.05.2018 року, яка у подальшому ухвалою суду від 19.06.2018 року була повернута останньому, тому суд вважає, що ОСОБА_3 не пропустив строк звернення із заявою про перегляд рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами. Крім того, ОСОБА_3 повторно звертався з аналогічною заявою до суду 13.07.2018 року, яка також ухвалою суду від 31.07.2018 року була повернута останньому.

Суд при вирішенні цього питання також враховує положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у розумінні ч.1 ст.6 Конвенції право кожного на судовий розгляд справи означає право кожної особи на звернення до суду та право на те, що її справа буде розглянута і вирішена судом. Водночас, особі, яка звернулася до суду за захистом свого права, повинна бути забезпечена можливість реалізувати вказані вище права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист визначає зміст права на доступ до суду. Тому, враховуючи вказані та встановлені у судовому засіданні обставини, на думку суду, заяву ОСОБА_3 необхідно було прийняти до розгляду та розглянути по суті заяву, не порушуючи право на доступ до суду ОСОБА_4, інтереси якого представляє останній.

Таким чином, враховуючи, що повідомлені ОСОБА_3 обставини, хоча і є нововиявленими, на думку суду, але вони справі не можуть вплинути на висновки Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21.05.2015 року, тому у задоволенні заяви ОСОБА_3 необхідно відмовити.

Керуючись ст. 12, 13, 260, 423, 424, ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_3 про перегляд рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, треті особи: Реєстраційна служба Запорізького міського управління юстиції Запорізької області, ОСОБА_5 про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення через Комунарський районний суд м. Запоріжжя до Апеляційного суду Запорізької області.

Учасник справи, якому повний текст ухвали не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 03.10.2018 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Р.С. Холод