Рішення № 77190833, 17.10.2018, Вишгородський районний суд Київської області

17.10.2018 Справа № 363/2802/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2018 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Баличевої М.Б., секретаря Рибки І.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого вказав, що відповідно до укладеного договору б/н від 29.05.2013 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 4 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між нею та позивачем ОСОБА_2, про що свідчить підпис ОСОБА_1 у заяві. Згідно до умов договору позичальник зобов’язаний погашати заборгованість, однак, свої зобов’язання не виконує. Станом на 24.05.2018р. створилась заборгованість в розмірі 28 881, 04 грн., яка складається з: тіла кредиту – 3 849, 04 грн.; нарахованих відсотків за користування кредитом – 1 147, 40 грн.; нарахованої пені – 22 033, 12 грн.; а також штрафів відповідно до пункту 2.1.1.7.6. Умов та Правил надання банківських послуг: штрафу (фіксована частина) – 500 грн., штрафу (процентна складова) – 1 351, 48 грн. Оскільки ОСОБА_1 ухиляється від сплати заборгованості, позивач просить у примусовому порядку стягнути з неї суму заборгованості 28 881, 04 грн. та судові витрати в сумі 1 762 грн.

Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 20.06.2018 року по справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач ОСОБА_1 скористалася своїм правом та надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, в якій вказала, що позовні вимоги визнає частково, а саме в частині стягнення з неї заборгованості за тіло кредиту.

Враховуючи те, що відповідачем до суду подано заяву про часткове визнання позову, представник позивача в поданій позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує, тому суд приходить до переконання, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження у відповідності до вимог ч .5 ст. 279 ЦПК України проводиться з повідомленням сторін по наявним матеріалам справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинно виконуватись відповідно до вимог закону або договору.

Судом встановлено, що дійсно 29.05.2013 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір б/н відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 4000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, про що свідчить його Заява позичальника.

Підписання заяви позичальником і є підтвердженням укладення між сторонами Договору, що складається з заяви позичальника та Умов та правил надання банківських послуг.

Розмір, зміна кредитного ліміту відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг встановлюються за рішенням Банку без згоди позичальника.

Підписання цього Договору є прямою та безумовного згодою позичальника на встановлені банком умови.

Під час укладення угоди сторони керувались положеннями ст. 634 ч.1 ЦК України, а саме: договір приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови.

Відсотки за користування кредитом нараховуються відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг.

Свої зобов’язання за кредитним договором відповідач не виконує, станом на 24.05.2018р. заборгованість складає 28 881, 04 грн., яка складається з тіла кредиту – 3 849, 04 грн.; нарахованих відсотків за користування кредитом – 1 147, 40 грн.; нарахованої пені – 22 033, 12 грн.; а також штрафів відповідно до пункту 2.1.1.7.6. Умов та Правил надання банківських послуг: штрафу (фіксована частина) – 500 грн., штрафу (процентна складова) – 1 351, 48 грн., що підтверджується розрахунком, долученим до матеріалів справи.

В свою чергу банком свої зобов’язання, визначені в ст. 1054 ЦК України, а також Умовах та Правилах надання банківських послуг щодо надання грошових коштів позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, виконано.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов’язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

В разі порушення умов договору з боку позичальника Умовами та Правилами надання банківських послуг передбачено повернення кредиту, оплата винагороди банку, сплата штрафу тощо.

В зв’язку з неналежним виконанням своїх зобов’язань боржником банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, з письмовою заявою про розірвання договору або проханням щодо зміни тарифів позичальник не звертався.

Водночас суд доходить до висновку про відсутність підстав для стягнення штрафів: 500 гривень (фіксована частина) та 1 351, 48 гривень (процентна складова), виходячи з наступного.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею), є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Договором передбачена сплата штрафів, як виду цивільно-правової відповідальності за правопорушення, а саме порушення строків платежів по будь-якому грошовому зобов'язанню, передбаченому Договором.

Відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року в справі № 6-2003цс15).

В даному випадку пеня і два види штрафу, нараховані в один і той же період, тобто є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому є неправомірним їх одночасне застосування, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення штрафу (фіксована частина) в розмірі 500 грн. та штрафу (процентна складова) в розмірі 1 351, 48 грн., не підлягають задоволенню, оскільки за цей же період суд вважає необхідним і обґрунтованим стягнути пеню відповідно до Умов і правил надання банківських послуг.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», положення частини 3 ст. 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною 2 ст. 625 ЦК України, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями ст. 1054, 1056-1 ЦК України, у такому порядку не підлягають зменшенню через не співмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу. Істотними обставинами в розумінні частини 3 ст. 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Положення ст. 616 ЦК України, передбачають право суду за певних умов зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Зазначене стосується цивільно-правової відповідальності боржника, а не сплати ним основного грошового боргу за кредитним договором, що суд на підставі вказаної норми закону змінити не може.

Суд враховуючи заяву відповідача в якій вона просить суд зменшити розмір пені, вважає, що розмір пені може бути зменшений, оскільки він значно перевищує розмір збитків. Враховуюче зазначене, суд вважає, що розмір заборгованісті за пенею в сумі 22 033, 12 грн. слід зменшити до 3 849, 04 грн. - до суми основного боргу.

Таким чином, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» слід задовольнити частково.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про часткову доведеність тих обставин, на які посилається ПАТ КБ «ПриватБанк», як на підставу своїх вимог до відповідача ОСОБА_1, а тому підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 29.05.2013 року станом на 24.05.2018 року в сумі 8 845, 48 грн., а саме: тіла кредиту – 3 849, 04 грн.; нарахованих відсотків за користування кредитом – 1 147, 40 грн.; нарахованої пені – 3 849, 04 грн.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем були порушені зобов’язання по кредитному договору, до наступного часу заборгованість не погашена, позивачем з свого боку виконані всі умови договору, права позичальника не порушені, позивачем давалась змога відповідачу в добровільному порядку погасити заборгованість, однак, нею вимоги позивача ігнорувались, в зв’язку з чим суд вважає за необхідне стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості на користь позивача.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 258-259,263,264,265,268,352,354 ЦПК України, на підставі ст.ст. 526, 530, 610, 614, 634, 1054 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь ПАТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО 305299, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д) – заборгованість за кредитним договором у розмірі 8 845 (вісім тисяч вісімсот сорок п'ять) гривень 48 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь ПАТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО 305299, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д) судовий збір в сумі 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення через Вишгородський районний суд Київської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий М.Б. Баличева