Рішення № 77189917, 03.10.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

03 жовтня 2018 р. № 820/5018/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,

представника позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

третьої особи - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області до ОСОБА_2, третя особа на стороні позивача: ОСОБА_3, про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд зобов'язати ОСОБА_2 (РПОКПП НОМЕР_1, паспорт серії ММ № 946846) знести самочинно побудовану прибудову літ. “А3-1”, розташовану за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. В. Рогань, вул. Чугуївська, 30.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що ОСОБА_2 було побудовано прибудову літ. “А3-1”, розташовану за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. В. Рогань, вул. Чугуївська, 30. Вказаний об’єкт відповідачем збудовано без відповідного документа, що надає право на виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Представниками позивача було проведено перевірку вказаного об’єкту та у зв’язку з відсутністю у відповідача відповідних документів на будівництво винесено припис про усунення порушень вимог чинного законодавства. В подальшому, відповідачем вимоги припису виконано не було, з огляду на що останню було притягнуто до адміністративної відповідальності із одночасним винесенням нового припису про усунення порушень законодавства. Отже, як вказано позивачем, ОСОБА_2 вимоги приписів не виконала, встановлені перевіркою порушення не усунула, чим грубо порушила норми Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», та що в свою чергу послугувало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 26.07.2018 року прийнято позовну заяви до розгляду та відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом, а також призначено розгляд справи у підготовчому провадженні.

Відповідач правом подання до суду відзиву на позов не скористалася.

Третьою особою на стороні позивача ОСОБА_3 до суду подано пояснення третьої особи, в яких вказано, що перевірки позивача були обумовлені її зверненнями, як співвласника будинку відповідача. Також вказано, що самочинна побудова відповідача порушує права і законні інтереси третьої особи, а отже наявні підстави для задоволення позову.

Представник позивача у судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Відповідач у судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечувала та зазначила що нею сплачено усі штрафи застосовані до неї відповідачем, однак зносити самостійно збудовану прибудову вона не буде, оскільки збудувала її за власний кошт та власними силами.

Третя особа в судове засідання прибув, позовні вимоги позивача підтримала та просила суд задовольнити позов.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.

На підставі наказу Держархбудінспекції від 08.09.2015 року №976 та листа ОСОБА_3 від 15.06.2015 року директором Департаменту було видано направлення для проведення позапланової перевірки №297-Н від 07.06.2016 року для здійснення позапланової перевірки об’єкта за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. В. Рогань, вул. Чугуївська, 30/1 у період з 08 липня по 14 липня 2016 року.

Судовим розглядом справи встановлено, що представниками департаменту у встановлений направленням для проведення позапланової перевірки строк здійснено виїзд на об’єкт з метою проведення перевірки.

Результати проведеної перевірки оформлено у вигляді акту №297/307-А від 18.07.2016 року перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (а.с.17).

За результатами перевірки встановлено факт наявності прибудови (літ. А3-1) на території домоволодіння №30 по вул. Чугуївській в смт. В.Рогань Харківського району Харківської області. Під час проведення перевірки власником частини 29/50 домоволодіння гр. ОСОБА_2 представлено технічний паспорт, виданий КП "Харкїнське районе БТІ" (інвент. справа № 123, реєстрований № 10-1058) виготовлений 25.06.2015 та договір купівлі – продажу 29/50 частини житлової будівлі з відповідною частиною надвірних будівель, згідно якого ОСОБА_2 надходять житловий будинок літ А-1, а саме жила кімната 2-6, жила кімната 2-5, кухня 2-4, коридор 2-3, кухня 2-2, тамбур літ а3, льохи літ. б, вбиральня літ. В, сарай літ. Б, 1/2 вбиральні літ. В та 1/2 огорожі № на підставі свідоцтва про права особистої власності на жилий будинок, виданого виконкомом Харківської районної Ради народних депутатів 25.01.1989 р., зареєстрованого в Харківському міжміському бюро технічної інвентаризації 2б.01.1989 р. В реєстровій книзі №10 за реєстровим №1058. За результатами перевірки встановлено, що гр. ОСОБА_2 у 2012 році самовільно збудовано прибудову (літ. А3-1) за адресою: Харківська область, Харківський р-н. смт. В. Рогань, вул. Чугуївська, 30 без отримання документа, що надає право на початок виконання будівельних робіт, що є порушенням п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України ''Про регулювання місто6удівної діяльності».

Однак перевіряючими вказано, що відповідно до ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з для його виявлення, у зв’язку з чим термін накладення адміністративного стягнення за виявлене порушення закінчився.

У графі акту «Зауваження щодо здійснення перевірки» відповідачем вказано, що нею, ОСОБА_2 прибудова літ.А3-1 збудована у 2012 році.

Вказаний акт перевірки відповідачем було отримано 18.07.2016 року.

У зв’язку із встановленими порушеннями посадовими особами позивача складено припис №297/307 Пр, яким вимагалось від відповідач усунути виявлені порушення в термін до 18.01.2017 року.

В подальшому, як свідчать матеріали справи, на підставі наказу Держархбудінспекції від 08.09.2015 року №976 та припису від 18.07.2016 року №297/307 Пр, в.о. Директора Департаменту видано направлення для проведення позапланової перевірки №24-Н від 07.02.2017 року об’єкта за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. В. Рогань, вул. Чугуївська, 30/1 у період з 07 лютого по 13 лютого 2016 року (а.с. 19).

Судовим розглядом справи встановлено, що представником департаменту у встановлений направленням для проведення позапланової перевірки строк здійснено виїзд на об’єкт з метою проведення перевірки.

Результати проведеної перевірки оформлено у вигляді акту №24-Н від 07.02.2017 року перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (а.с.20).

У акті перевірки зафіксовано, що під час попередньої перевірки 18.07.2016 р. було встановлено, що гр. ОСОБА_2 було проведено будівельні роботи з будівництва прибудови (літ. А3-1) до житлового будинку за адресою: Харківська область. Харківський район, смт. В. Рогань, вул. Чугуївська, 30, без отримання документа про початок виконання будівельних робіт та без забезпечення технічного нагляду під час будівництва об'єкта, у зв’язку з чим ОСОБА_2 було надано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №297/307-Пр від 18.07.2016 р. з вимогою усунути виявлені порушення та повідомити Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області в строк до 18.01.2016 р. При цьому, вказано, що під час проведення перевірки документ, що надає право на початок виконання будівельних робіт гр. ОСОБА_2 не надано. Також, інформація про виконання вимог припису до Департаменту ДАБІ у Харківській області не надходила. В Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, дані щодо будівництва за вищезазначеною адресою відсутні.

З огляду на встановлені перевіркою обставини перевіряючі дійшли висновку, що ОСОБА_2 не виконано вимоги припису, чим порушено абз.2, п.14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 та пп. а п.3 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідачем жодних зауважень до акту від 07.02.2017 року №24-А не вказано та примірник акту отримано 07.02.2017 року, про що свідчать підпис останньої у відповідній графі акту.

За результатами проведеної перевірки 07.02.2017 року складено припис №24-Пр, яким від відповідача за виявлені порушення вимагалось виконати вимоги припису від 07.02.2017 №24 в строк до 07.08.2017 року, а також протокол про адміністративне правопорушення.

При цьому, відповідачем у графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» вказано пояснення та зазначає, що свою вину остання визнає.

Посадовою особою позивача за результатами розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме акту позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №24-А від 07.02.2017, протоколу про адміністративне правопорушення від 07.02.2017 року встановлено порушення відповідачем абз. 3 п.14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 та пп. а п. 3 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», за яке передбачена відповідальність ч.1 ст. 188-42 КУпАП, та визнано ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 188-42 КУпАП та накладено на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 грн.

Вказаний штраф відповідачем було сплачено, про що свідчить копія квитанції, наявна в матеріалах справи (а.с. 23).

Також судовим розглядом справи встановлено, що на підставі наказу Держархбудінспекції від 08.09.2015 року №976 та задля перевірки виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 07.02.2017 №24-Пр заступником директора Департаменту видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу №81-Н від 16.02.2018 року для здійснення позапланової перевірки об’єкта за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. В. Рогань, вул. Чугуївська, 30/1 у період з 21 лютого до 02 березня 2018 року.

Судовим розглядом справи встановлено, що представниками департаменту у встановлений направленням для проведення позапланової перевірки строк здійснено виїзд на об’єкт з метою проведення перевірки.

Результати проведеної перевірки оформлено у вигляді акту, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктами містобудування вимог законодавства у фері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт №81-А (а.с.25).

У акті перевірки №81-А зафіксовано, що ОСОБА_2 не виконано вимоги припису №24-Пр.

У зв’язку із вказаними порушеннями посадовими особами позивача видано припис №81-Пр про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 02.03.2018 року, вимагалось від відповідача усунути виявлене порушення шляхом оформлення відповідної документації на об’єкт будівництва «Прибудова літ. «А3-1» до житлового будинку згідно до вимог чинного законодавства або привести земельну ділянку в попередній стан в термін до 02.05.2018 р., а також протокол про адміністративне правопорушення.

Акт №81А, протокол від 02.03.2018 року та припис №81Пр від 02.03.2018 року були направлені відповідачу засобами поштового зв’язку, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази (а.с.34).

З матеріалів справи вбачається, що посадовою особою позивача за результатами розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме акту позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №81-А від 02.03.2018, протоколу про адміністративне правопорушення від 02.03.2018 року встановлено порушення відповідачем абз. 3 п.14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 та пп. а п. 3 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», за яке передбачена відповідальність ч.1 ст. 188-42 КУпАП, та визнано ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 188-42 КУпАП та накладено на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5100,00 грн. (а.с. 33).

Вказаний штраф відповідачем було сплачено, про що свідчить копія квитанції, наявна в матеріалах справи.

Під час судового розгляду справи встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 14.04.1989 р. право власності на 29/50 частин житлового будинку № 30 по вул. Чугуївській в смт. Рогань Харківського району Харківської області зареєстроване за ОСОБА_2

Також відповідно до договору купівлі-продажу від 12.05.2011 р. право власності на 21/50 частин житлового будинку № 30 по вул. Чугуївській в сел. Рогань Харківського району Харківської області зареєстроване за третьою особою по справі ОСОБА_3

Згідно із положеннями ст.10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

Суд зазначає, що відповідно до положень статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; 4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема: 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт;

Вказані положення кореспондуються із приписами положень пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до якого посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

При цьому, як передбачено положеннями ч.1 ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Як передбачено положеннями ч.5 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Згідно із положеннями ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема, подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до положень ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.

Як передбачено положеннями ч.1 ст.37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

За рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об'єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.

При цьому, як передбачено приписами статті 376 Цивільного кодексу України якщо власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливою або особа, яка здійснила будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила будівництво.

Під час судового розгляду справи встановлено, що відповідач фактично заперечуючи проти позову послалась на обставини самостійного будівництва вказаної прибудови задля забезпечення власних потреб, при цьому у наданих поясненнях останньою було вказано, що самостійно зносити або перебудовувати таку прибудову вона не збирається.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про неможливість перебудови об'єкту, враховуючи відмову відповідача від такої перебудови.

Крім того, суд зазначає, що самочинна прибудова порушує права третьої особи, за захистом яких третя особа і звернулась до позивача зі зверненням.

При цьому, заслуговують уваги обставини того, що порушення прав третьої особи, виникло у зв’язку з будівництвом такої самочинної прибудови відповідачем на межі земельних ділянок, порядок користування якими визначено в рамках розгляду цивільної справи № 635/8107/15-ц.

Таким чином, враховуючи неможливість здійснення перебудови самочинно збудованого відповідачем об’єкта, та з огляду на здійснені позивачем у справі усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача знести самочинно побудовану прибудову літ. “А3-1”, розташовану за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. В. Рогань, вул. Чугуївська, 30.

Відповідно до положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області до ОСОБА_2, третя особа на стороні позивача: ОСОБА_3, про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_2 (РПОКПП НОМЕР_1, паспорт серії ММ № 946846) знести самочинно побудовану прибудову літ. “А3-1”, розташовану за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. В. Рогань, вул. Чугуївська, 30.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 16 жовтня 2018 року.

Суддя Мельников Р.В.