Рішення № 77189769, 02.10.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 жовтня 2018 року м. Рівне №1740/1787/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Рибалка Н.О. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1,

відповідача: представник ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_3 доГоловного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, нарахування та виплату грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3М.) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області (далі - відповідач, ГУНП в Рівненській області) та просив:

визнати протиправним та скасувати наказ №505 від 15.05.2018 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності";

визнати протиправним та скасувати наказ від 31.05.2018 №101 о/с "По особовому складу";

зобов’язати ГУНП в Рівненській області поновити ОСОБА_3 на службі в поліції на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Рівненського районного відділення поліції Рівненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області з 01.06.2018;

зобов'язати ГУНП в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 01.06.2018 по день поновлення позивача на раніше займаній посаді.

Обґрунтовуючи позов, позивач зазначив, що відповідно до приписів чинного законодавства підставами для притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника поліції є повне доведення вини особи в ході службового розслідування, метою якого і є саме з'ясування обставин вчинення дисциплінарного порушення, уточнення ступеня вини особи, а також виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи рядового або начальницького складу ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Разом з тим, позивач вказав, що підставою проведення як службового розслідування, так і винесення оскаржуваного наказу від 15.05.2018 № 505, зокрема, було складення працівниками УПП в Рівненській області ДПП НПУ протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №048562 від 14.05.2018 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Однак постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 21.06.2018 у справі №569/9507/18 провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_3 про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрите у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до закріпленого у ч. 1 ст. 62 Конституції України принципу презумпції невинуватості, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Позивач також зазначив, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У рішенні від 10.02.1995 в справі "Аллене де Рібермон проти Франції" Європейський Суд з прав людини підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Позивач вважає, що сам по собі факт складення працівниками УПП в Рівненській області ДПП НПУ протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №048562 від 14.05.2018 за ч. 1 ст. 130 КУпАП не свідчить про доведеність його вини у вчиненні правопорушення, отже в ході службового розслідування обставини вчинення дисциплінарного порушення відповідачем не з'ясовані, вина позивача не доведена, а жодні докази вчинення дисциплінарного проступку в матеріалах службового розслідування відсутні.

Разом з тим, позивач зауважив, що відповідачем при його звільненні, за відсутності беззаперечних доказів вчинення дій, які негативно впливають на імідж та репутацію Національної поліції України, а також підривають довіру населення до поліцейських, на підставі лише одного протоколу про адміністративне правопорушення, по якому не винесено постанову суду, порушено необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані застосовані заходи дисциплінарного впливу, тому наказ від 15.05.2018р. №505 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" прийнятий без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та з порушенням принципу розсудливості.

За таких обставин, позивач вважає протиправним наказ ГУНП в Рівненській області №505 від 15.05.2018 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" та наказ від 31.05.2018 №101 о/с "По особовому складу" про звільнення позивача зі служби в поліції. Простить оскаржені накази скасувати, зобов'язати відповідача поновити позивача на службі в поліції на раніше займаній посаді, нарахувати та виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

Ухвалою суду від 11.07.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач позов не визнав, подав відзив на позовну заяву (а.с.31-34). На обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що виданню наказів ГУНП від 15.05.2018 №505 та від 31.05.2018 № 101 о/с передувало службове розслідування, висновок якого 15.05.2018 затверджений начальником ГУНП. Службовим розслідуванням встановлено, що 14.05.2018 о 02:45 в м. Рівне, по вул. Гагаріна, 75, екіпажем працівників ДПП УПП в Рівненській області ДПП НПУ "ТОР- 0002" зупинено автомобіль НОМЕР_1, під керуванням водія оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Рівненського районного відділення поліції Рівненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_3. Під час перевірки документів встановлено, що ОСОБА_3 перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння останній відмовився в присутності двох свідків. На водія ОСОБА_3 працівниками УПП в Рівненській області складено протокол про адміністративне правопорушення серії БД 1 №048562 від 14.05.2018 за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Вищевказані обставини під час службового розслідування були встановлені з пояснень поліцейських батальйону УПП в Рівненській області ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 Також були опитані свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які пояснили, що в їх присутності водію ОСОБА_3 було запропоновано пройти обстеження на встановлення стану алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі, на що водій в їх присутності категорично відмовився. Також в ході службового розслідування отримано відеофайли із записом обставин складання адміністративного протоколу на ОСОБА_3 за ч.1 ст.130 КУпАП, під час перегляду яких видно і чути, як працівники патрульної поліції в присутності свідків пропонують ОСОБА_3 пройти медичне обстеження на місці зупинки за допомогою технічного приладу та в медичному закладі, на що останній відмовився.

Щодо посилання позивача на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 21.06.2018 у справі № 569/9507/18, якою закрито провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_3 про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, відповідач зазначив, що право накладати дисциплінарні стягнення відповідно до ст.12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України віднесено до компетенції відповідача за результатом службового розслідування та не пов'язано з рішенням суду за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідач ствердив, що позивач, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керував транспортним засобом, що негативно впливає на імідж та репутацію Національної поліції, а також підриває довіру населення до поліцейських.

З огляду на наведене, відповідач вважає, що позивача за вчинення дисциплінарного проступку правомірно притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку, визначеному Дисциплінарним статутом, та звільнено за пунктом 6 ч. 1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту. Застосоване дисциплінарне стягнення відповідає тяжкості проступку та обставинам, за яких його скоєно. Враховуючи викладене, відповідач просив відмовити в позові повністю.

Позивач подав відповідь на відзив (а.с.66-71), в якій заперечив доведення його вини матеріалами службового розслідування. Зокрема, вказав на невідповідність моделі газоаналізатора, вказаного у протоколі про адміністративне правопорушення серії БД № 048562 від 14.05.2018 та письмових поясненнях свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ("Alkotest" № 6810), та в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння ("Drager"). Позивач зауважив, що всі вищевказані газоаналізатори взагалі не застосовувалися на місці зупинки, а огляд за їх допомогою не проводився, оскільки про це чітко вказано в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.05.2018. Окрім цього, позивач зазначив, що направлення на огляд водія транспортного засобу, долучене до матеріалів справи, не відповідало формі, затвердженій Додатком № 1 до "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", оскільки в графі "особу на огляд у заклад охорони здоров'я доставив" не була вказана посада, найменування підрозділу Національної поліції України, спеціальне звання, ПІБ, серія та номер службового посвідчення, відсутній підпис, а є лише запис про те, що ОСОБА_3 не доставлявся для проходження огляду у медичному закладі.

Таким чином, позивач зазначив, що працівниками поліції не було видано належним чином оформленого направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Окрім цього, позивач вказав, що поліцейський роти № 1 батальйону УПП в Рівненській області капрал поліції ОСОБА_4, складаючи протокол про адміністративне правопорушення, діяв з порушенням вимог п.7 розділу І, п.п. 8, 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", відповідно до яких у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного, поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпП.

Позивач також зазначив, що Рівненським міським судом в постанові у справі № 569/9507/18 від 21.06.2018, яка набрала законної сили 02.07.2018, встановлено, що дії працівника поліції, який складав протокол відносно ОСОБА_3, не відповідали встановленим законом вимогам, оскільки була порушена Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Позивач вважає, що зазначені обставини не підлягають доказуванню відповідно до ч.4 ст.78 КАС України та беззаперечно підтверджують відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпП.

Також позивач зазначив, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 поставили свої підписи у шаблонних письмових поясненнях, заповнених поліцейським, з яких випливає, що вони були свідками відмови ОСОБА_3 від проходження медичного огляду на стан виявлення алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі. Однак, водій у медичний заклад не доставлявся. Також позивач зауважив, що свідки вказали, що ОСОБА_3 14.05.2018 близько 03:00 відмовився від проходження медичного огляду в медичному закладі, однак направлення в цей заклад було виписане 14.05.2018 у 03:02. Протокол же складено о 03:07, тобто через 7 хвилин, за які свідки разом з поліцейськими встигли повернутися з КЗ РОЦПЗН. Відтак, Рівненським міським судом в постанові у справі № 569/9507/18 від 21.06.2018 вірно встановлено, що доказів того, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 були свідками того, що в їх присутності ОСОБА_3 14.05.2018 близько 03 год. 00 хв. відмовився від проходження медичного огляду у КЗ РОЦПЗН, матеріали справи не містять.

Позивач вказав, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими доказами не є доказом на доведення вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, тим більше, що відмова від проходження медичного огляду на місці зупинки на стан алкогольного сп'яніння не є безумовним підтвердженням такого стану сп'яніння, а відмова у медичному закладі ОСОБА_3 не доведена належними засобами доказування та не підтверджена не менш як двома свідками. Таким чином, в порушення вимог ст. 251 КУпАП до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено жодного належного та допустимого доказу вчинення ОСОБА_3 дій, зазначених в протоколі.

Також позивач зауважив, що згідно з записами в Послужному списку його на підставі наказу № 1 від 07.06.2016 було нагороджено грошовою премією за сумлінне виконання службових обов'язків, що свідчить про наявність позитивних особистих якостей, які сприяють якісному виконанню службових обов'язків.

В судовому засіданні представники сторін підтримали доводи та аргументи, наведені в заявах по суті справи.

Представник позивача також повідомив, що відповідно до повноважень, наданих Законом України "Про Національну поліцію", у разі відмови водія на місці зупинки транспортного засобу пройти обстеження на стан сп'яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі, працівники поліції були зобов'язані застосувати до такого водія спецзасоби та примусово доставити у відповідний заклад охорони здоров'я для проведення обстеження. Вважає, що відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі має бути зафіксована саме в медичному закладі. Всупереч наведеному, позивач в медичний заклад доставлений не був.

З'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, перевіривши їх дослідженими доказами, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд встановив та врахував таке.

Відповідно до записів у Послужному списку особистий номер М-222945 ОСОБА_3 проходив службу в органах внутрішніх справ з червня 2013 року, в органах Національної поліції з 07.11.2015; з 29.04.2016 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Рівненського районного відділення поліції Рівненського відділу поліції ГУНП в Рівненській області (а.с.39-44).

Суд встановив, що наказом ГУНП в Рівненській області від 15.05.2018 № 505 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" на підставі матеріалів проведеного службового розслідування за порушення службової дисципліни, пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", статті 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, що виразилося в порушенні Правил дорожнього руху у вигляді керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, наказано звільнити ОСОБА_3 зі служби в Національній поліції на підставі ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (а.с.45).

Наказом ГУНП в Рівненській області від 31.05.2018 № 101 о/с "По особовому складу" ОСОБА_3 звільнено зі служби в поліції у запас Збройних Сил з постановкою на військовий облік за пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби), на підставі наказу ГУНП в Рівненській області від 15.05.2018 № 505 (а.с.64).

Не погодившись з вищевказаними наказами, позивач оскаржив їх до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи правомірність оскаржених наказів відповідача, суд встановив таке.

Наказом ГУНП в Рівненській області № 902 від 14.05.2018 на підставі п.п. 2.1, 2.5, 3.3, 5.2 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 № 230, призначено службове розслідування за фактом зупинки 14.05.2018 о 02:45 працівниками патрульної поліції транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_3, на якого було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.46).

15.05.2018 начальником ГУНП в Рівненській області затверджено висновок службового розслідування за фактом порушення транспортної дисципліни працівником поліції, яким встановлено, що до ВІОС УКЗ ГУНП надійшла інформація про те, що 14.05.2018 о 02:45 в м. Рівне по вул. Гагаріна,75 екіпажем працівників УПП в Рівненській області ДПП НПУ "ТОР-0002" зупинено автомобіль НОМЕР_1, під керуванням водія оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Рівненського РВП Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 Під час перевірки документів встановлено, що ОСОБА_3 перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння останній відмовився в присутності двох свідків. ОСОБА_3 перебував поза службою в цивільному одязі, без зброї. На час завершення службового розслідування остаточне рішення за результатом розгляду судом не прийнято.

Опитаний з даного приводу поліцейський роти № 1 батальйону УПП в Рівненській області ОСОБА_4 повідомив, зокрема, що під час спілкування з водієм ОСОБА_3 було помітно, що останній керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а тому було запропоновано пройти обстеження на встановлення стану алкогольного сп'яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі, на що водій в присутності двох свідків категорично відмовився. Також при спілкуванні з водієм було встановлено, що він являється працівником поліції. В подальшому про дану подію повідомлено чергову частину УПП в Рівненській області, а відносно ОСОБА_3 складено адміністративний протокол, після чого останній пішов в невідомому напрямку.

Аналогічні пояснення надали поліцейські ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

Опитаний свідок даної події гр. ОСОБА_9 пояснив, що він 14.05.2018 приблизно о 03:30 був запрошений працівниками УПП в Рівненській області при оформленні адміністративних матеріалів стосовно гр. ОСОБА_3 У його присутності ОСОБА_3 запропоновано пройти обстеження на встановлення стану алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки, так і в медичному закладі, на що водій в його присутності категорично відмовився. Під час спілкування працівників поліції з водієм ОСОБА_3 було помітно, що водій керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння.

Пояснення аналогічного змісту надав інший свідок вказаної події гр. ОСОБА_10

Також у висновку службового розслідування зазначено, що в ході здійснення перегляду відеофайлів з відеореєстраторів працівників патрульної поліції взято до уваги безперервний відеозапис, підтверджуючий факт керування ОСОБА_3 автомобілем НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Також на відеозаписі чутно і видно, як працівники патрульної поліції в присутності свідків пропонують ОСОБА_3 пройти медичне обстеження на місці зупинки за допомогою технічного приладу "Drager" та в медичному закладі, на що останній відмовився.

За результатами службового розслідування беззаперечно встановлено факт порушення службової дисципліни, а саме транспортної, ОСОБА_3, яке виразилося у порушенні Правил дорожнього руху та перебуванні за кермом транспортного засобу у стані алкогольного сп'яніння, що знижує увагу та швидкість реакції.

За наведених обставин у висновку службового розслідування зазначено, що такі дії, як негідна поведінка в поза службовий час, перебування з ознаками алкогольного сп'яніння, що пов'язано з керуванням транспортним засобом, негативно впливають на імідж та репутацію Національної поліції, а також підривають довіру населення до поліцейських. Своїми діями ОСОБА_3 вчинив проступок, несумісний з подальшим проходженням служби в Національній поліції України.

За наслідками службового розслідування уповноважені особи відповідача, які проводили службове розслідування, вважали звільнити ОСОБА_3 зі служби в Національній поліції на підставі ч.1 п.6 ст.77 Закону України "Про національну поліцію" (а.с.16-19).

На підставі матеріалів службового розслідування були видані оскаржені позивачем накази ГУНП в Рівненській області від 15.05.2018 № 505 та від 31.05.2018 № 101 о/с.

Перевіряючи обставини, відображені у висновку службового розслідування, суд встановив таке.

Сторонами не заперечується, що 14.05.2018 в нічний час близько 03:00 в м. Рівне по вул. Гагаріна,75 екіпажем працівників УПП в Рівненській області ДПП НПУ "ТОР-0002" було зупинено автомобіль НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3 (а.с.52).

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 048562 від 14.05.2018 за ч.1 ст.130 КУпАП, складеним о 03 год. 07 хв. поліцейським роти № 1 батальйону УПП в Рівненській області ДПП ОСОБА_4, громадянин ОСОБА_3 14.05.2018 о 02:45 в м. Рівне по вул. Гагаріна,75 керував транспортним засобом Volkswagen Caddy ВК2805ВО з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора "Аlkotest" 6810 та проведення такого огляду в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (а.с.48).

Також судом встановлено, що 14.05.2018 о 03 год. 02 хв. ОСОБА_3 виписано направлення в КЗ РОЦПЗН на огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху, в якому зазначено, що у результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Також зазначено, що огляд за допомогою спеціального технічного засобу, дозволеного до застосування МОЗ та Держспоживінспекцією України, не проводився; особа на огляд в заклад охорони здоров'я не доставлявся (а.с.47).

Згідно з рапортом інспектора роти № 1 батальйону УПП в Рівненській області ДПП ОСОБА_6 від 14.05.2018 на ім'я начальника УПП в Рівненській області ДПП під час патрулювання екіпажем ТОР-2 14.05.2018, спільно з ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_7, близько 2 год. 40 хв. було отримано усне звернення громадян про те, що водій автомобіля НОМЕР_2 можливо перебуває в стані алкогольного сп'яніння. По вул. Гагаріна у м. Рівне було помічено вищевказаний автомобіль та зупинено по вул. Гагаріна,75. За кермом перебував громадянин ОСОБА_3 У водія були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці). Водій ОСОБА_3 відмовився від проходження виявлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора "Драгер" та в медичному закладі в присутності двох свідків. Було складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.49).

Відповідно до пояснення ОСОБА_9, 14.05.2018 о 03:00 в його присутності водій ОСОБА_3 відмовився від проведення огляду на виявлення алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів, а саме за допомогою газоаналізатора "Аlkotest" 6810 на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі КЗ РОЦПЗН. Водій ОСОБА_3 знаходився з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Також в його присутності складено протокол про адміністративне правопорушення.

Аналогічного змісту пояснення від 14.05.2018 о 03:00 надано громадянином ОСОБА_10 (а.с.50).

Свідками ОСОБА_10 та ОСОБА_9 підписано складений поліцейським роти № 1 УПП в Рівненській області ОСОБА_8 Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_3, в графі якого "Результати огляду на стан сп'яніння" зазначено: "Відмовився" (а.с.51).

Судом також досліджено пояснення, відібрані під час службового розслідування уповноваженими особами ВІОС УКЗ ГУНП в Рівненській області за вищевказаним фактом, а саме:

від 14.05.2018 ОСОБА_3, який від надання будь-яких пояснень відмовився в категоричній формі (а.с.54);

поліцейських патрульної поліції від 14.05.2018 ОСОБА_5, ОСОБА_4, від 15.05.2018 ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які підтвердили обставини зупинки 14.05.2018 в нічний час автомобіля НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3, який перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння, при цьому в присутності свідків відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі (а.с.56,57,59,60,61);

від 15.05.2018 ОСОБА_9, який пояснив, що 14.05.2018 по вул. Гагаріна в м. Рівне приблизно о 03:30 був запрошений працівниками УПП у якості свідка при оформленні адміністративних матеріалів стосовно гр. ОСОБА_3 В його присутності ОСОБА_3 запропоновано пройти обстеження на встановлення стану алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки, так і в медичному закладі, на що водій в його присутності категорично відмовився. Під час спілкування працівників поліції з водієм ОСОБА_3 було помітно, що водій керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння (а.с.58);

від 15.05.2018 ОСОБА_10 аналогічного змісту (а.с.62).

Всі зазначені вище обставини знайшли своє відображення в висновку службового розслідування від 15.05.2018 та були враховані відповідачем при видачі оскаржених наказів.

Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд враховує, що правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" № 580-VIII від 02.07.2015 (далі - Закон № 580-VIII).

Статтею 18 Закону № 580-VІІІ визначені основні обов’язки поліцейського.

Так, відповідно до частини першої цієї статті, поліцейський зобов’язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у звязку з виконанням службових обов'язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону № 580-VІІІ у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 19 Закону № 580-VІІІ підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Пунктом 9 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23.12.2015 № 901-VIII визначено, що до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" № 3460-IV від 22.02.2006 (далі – Дисциплінарний статут).

Відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

В свою чергу, в розумінні статті 2 Дисциплінарного статуту, дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Службовою дисципліною відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту є дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України N 1306 від 10.10.2001, зі змінами, в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 161 від 22.03.2017, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з підпунктом "а" пункту 2.9 Правил дорожнього руху в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 161 від 22.03.2017, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Дотримання наведених вимог Правил дорожнього руху є обов'язком всіх без винятку водіїв, а відтак суд зазначає, що дотримання поліцейськими транспортної дисципліни є складовою службової дисципліни відповідно до приписів Дисциплінарного статуту.

Стаття 14 Дисциплінарного статуту встановлює, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Порядок проведення службових розслідувань регулюється Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, затвердженою наказом МВС України від 12.03.2013 № 230.

Згідно з пп.2.2.5 цієї Інструкції службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі: скоєння особою РНС адміністративного правопорушення.

Якщо вину особи повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органів внутрішніх справ ( пункту 5.4. Інструкції).

Відповідно до досліджених судом матеріалів службового розслідування, працівниками патрульної поліції 14.05.2018 був зупинений транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_3 у зв'язку з підозрою про перебування водія в стані алкогольного сп'яніння, при цьому ОСОБА_3 було запропоновано пройти огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння.

Суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 затверджено Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі - Порядок №1103). Цей Порядок визначає процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - огляд), і проведення такого огляду.

Згідно з пунктом 2 Порядку №1103 огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Пунктами 3, 4 Порядку № 1103 визначено, що огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

Відповідно до пунктів 6 та 10 Порядку № 1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.

Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам.

Відповідно до висновку службового розслідування, ОСОБА_3 в присутності двох свідків відмовився від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі. При цьому позивач не заперечує, що він не погодився пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, однак стверджує, що він не був доставлений в медичний заклад для такого огляду, що свідчить про порушення встановленої законом процедури огляду.

З метою перевірки висновків службового розслідування, доводів та заперечень учасників справи, судом було допитано як свідків поліцейських Управління патрульної поліції ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які підтвердили наведені вище обставини щодо зупинки транспортного засобу, оформлення адміністративних матеріалів стосовно водія ОСОБА_3 за фактом керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння в нічний час 14.05.2018, у тому числі факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі. Свідки ствердили, що саме у зв'язку з означеною відмовою водій ОСОБА_3 в заклад охорони здоров'я не доставлявся, що було відображено в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленні на огляд.

Окрім цього, свідки заперечили наявність у патрульних поліцейських повноважень щодо примусового доставлення водія для огляду в заклад охорони здоров'я в разі відмови від проходження такого огляду.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що 14.05.2018 в нічний час він рухався автомобілем по вул. Гагаріна в м. Рівне, був зупинений поліцейськими та запрошений в якості свідка у зв'язку з відмовою водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Підтвердив, що в його присутності поліцейськими було роз'яснено водію права та обов'язки, від пропозиції пройти огляд за допомогою технічного засобу на місці зупинки та в медичному закладі водій відмовився, у зв'язку з чим було складено адміністративний протокол. Також свідок вказав на невідповідність поведінки водія, який закрився в салоні автомобіля та відмовлявся виходити. Підтвердив, що під час зазначених подій був присутній ще один свідок, запрошений поліцейськими.

Окрім цього, свідок ОСОБА_9 підтвердив правдивість та достовірність його пояснень від 14.05.2018 на місці зупинки транспортного засобу та від 15.05.2018 в УКЗ ГУНП в Рівненській області щодо відмови водія пройти медичний огляд на місці зупинки автомобіля та в медичному закладі (а.с.50,58), а також факт підписання акту огляду на стан сп'яніння (а.с.51)

В судовому засіданні за участю представників сторін було здійснено перегляд відеофайлів з відеореєстратора патрульної поліції (а.с.38) та достовірно встановлено, що позивач на запитання поліцейського підтвердив факт вживання алкогольних напоїв, спочатку погодився пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, однак за деякий час в присутності двох свідків повідомив, що такий огляд проходити не бажає, а в медичному закладі - не буде.

За встановлених обставин, зібраними у справі доказами підтверджено факт відмови ОСОБА_3 від проходження огляду на стан сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі. А відтак суд вважає, що такий огляд не було проведено у встановленому порядку безпосередньо у зв'язку з відмовою водія.

При цьому чинне законодавство України не наділяє поліцейських повноваженнями примусового доставлення в медичний заклад водія, який відмовився пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, та відмовився проходити такий огляд в медичному закладі.

Відповідно до ч.1 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

За приписами частини першої статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд встановив, що постановою судді Рівненського міського суду від 21.06.2018, яка набрала законної сили 02.07.2018, в справі № 569/9507/18 закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Зазначеним судовим рішенням встановлено, що дії працівника поліції, який складав протокол відносно ОСОБА_3, не відповідали встановленим законом вимогам, оскільки була порушена Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Крім того, доказів, що в присутності свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ОСОБА_3 14.05.2018 близько 03 год. 00 хв. відмовився від проходження медичного огляду у КЗ РОЦПЗН, матеріали справи не містять (а.с.74-75).

Відповідно до ч.6 ст.78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З урахуванням наведеного, суд враховує, що постановою Рівненського міського суду від 21.06.2018 в справі № 569/9507/18 встановлено відсутність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, однак не встановлено відсутності події правопорушення.

Згідно з частинами 1, 2 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

В ході судового розгляду справи дослідженими письмовими доказами, показаннями свідків, переглядом відеофайлів з відеореєстратора нагрудної камери поліцейського судом безпосередньо встановлено обставини, пов'язані з відмовою ОСОБА_3 в присутності двох свідків від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і його відмова пройти обстеження в медичному закладі, за наявності у поліцейських підозри щодо перебування водія в стані алкогольного сп'яніння.

За таких обставин відсутність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення не спростовує встановленого під час службового розслідування та підтвердженого в судовому засіданні факту порушення позивачем службової дисципліни, що виразилося в порушенні Правил дорожнього руху у вигляді керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та відмови пройти відповідний огляд.

Оцінюючи інші доводи та аргументи позивача, суд зазначає, що незначні розбіжності (в кілька хвилин) в часі оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та направлення на огляд в медичний заклад не спростовують фактичних обставин справи. Так само, не впливає на оцінку доказів у справі різне найменування в адміністративних матеріалах газоаналізатора "Alkotest" № 6810 та "Drager", позаяк фактично огляд за допомогою технічного пристрою не проводився, що позивачем не заперечується. Доводи позивача про те, що відповідно до записів в послужному списку він 07.06.2016 був заохочений грошовою виплатою за сумлінне виконання службових обов'язків, не спростовують факту порушення ним службової дисципліни.

Суд вважає, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення відповідачем враховано всі обставини справи, тяжкість проступку, ступінь вини позивача, відношення до виконання службових обов'язків, наявність непогашеного дисциплінарного стягнення.

На думку суду, в оскарженому наказі № 505 від 15.05.2018 цілком підставно відповідач зазначив, що вчинений позивачем дисциплінарний проступок завдає суттєвої шкоди авторитету відомства на етапі його становлення. Такі дії, як негідна поведінка в поза службовий час, перебування з ознаками алкогольного сп'яніння, що пов'язано з керуванням транспортним засобом, негативно впливають на імідж та репутацію Національної поліції України, а також підривають довіру населення до поліцейських.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

За результатами судового розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку, що при притягненні позивача до дисциплінарної відповідальності відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений чинним законодавством, обґрунтовано, добросовісно та розсудливо, з урахуванням всіх обставин справи, з пропорційним втручанням в право особи.

Доводи позивача не спростовують правомірності поведінки відповідача у спірних правовідносинах та не дають суду підстав для скасування наказів ГУНП в Рівненській області № 505 від 15.05.2018 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" та №101 о/с від 31.05.2018 "По особовому складу" про звільнення ОСОБА_3 зі служби в поліції, а відтак позов в цій частині вимог до задоволення не підлягає.

Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на службі в поліції на раніше займаній посаді та нарахування й виплату грошового забезпечення за час вимушеного прогулу є похідними від позовних вимог про визнання протиправними й скасування наказів про звільнення позивача, щодо яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення, відтак в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

ОСОБА_3 (35340 с. Великий Житин, Рівненського району, Рівненської області, вул. Шевченка,22, РНОКПП НОМЕР_4) в позові до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, нарахування та виплату грошового забезпечення за час вимушеного прогулу відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 12 жовтня 2018 року.

Суддя Дорошенко Н.О.