Рішення № 77189664, 09.10.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/2163/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Шевякова І.С.,

за участю:

секретаря судового засідання – Голубенко В.В.

представника позивача – ОСОБА_1

представника відповідачів – ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ-2017" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Полтавській області про зобов'язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги:

-визнання протиправним та скасування рішення № 656343/41554355 від 19.04.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 30 від 31.03.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних накладну № 30 від 31.03.2018 року, складену та подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "СМАРТ-2017", в строки, визначені нормами діючого законодавства.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

21 червня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СМАРТ-2017" (надалі також - позивач, ТОВ "СМАРТ-2017") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою від 26 червня 2018 року Полтавський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження, призначив підготовче судове засідання.

Своєю ухвалою від 16 серпня 2018 року суд залучив до участі у справі № 816/2163/18 в якості другого відповідача ОСОБА_3 Управління ДФС у Полтавській області (надалі також - відповідач-2, ГУ ДФС у Полтавській області).

У зв`язку із залученням другого відповідача позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати протиправним та скасувати рішення саме ГУ ДФС у Полтавській області про відмову у реєстрації податкової накладної № 30 від 31.03.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також зобов`язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - також ЄРПН) податкову накладну № 30 від 31.03.2018 року.

10 вересня 2018 року Полтавський окружний адміністративний суд своєю ухвалою закрив підготовче провадження і призначив справу до судового розгляду по суті /а.с. 125-126/.

Аргументи учасників справи

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на невідповідність спірного рішення вимогам чинного законодавства. За твердженням позивача, після зупинення реєстрації податкової накладної ТОВ "СМАРТ-2017" на вимогу фіскального органу були надані усі наявні документи на підтвердження реальності здійснення господарської операції. Проте, відповідні документи не були взяті до уваги, у зв'язку з чим прийняте рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

З квитанції про зупинення реєстрації та рішення про відмову в реєстрації незрозуміло, які саме недоліки відповідач виявив у первинних документах та в чому вони не відповідають закону. Позивачем також надані документи бухгалтерського обліку на підтвердження реальності та правомірності господарської операції.

Представник відповідачів у наданому до суду відзиві на позов /а.с. 104-105/ проти задоволення позовних вимог заперечував, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилався на правомірність та обґрунтованість спірного рішення. Зауважив, що позивачем разом з письмовими поясненнями не надано фіскальному органу усіх первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, а саме: не надано копії рахунку-фактури та платіжного доручення з постачальником ТОВ "Квант-Сервіс-ЛТД".

У своїй відповіді на відзив /а.с. 114-115/ позивач додатково наголошував, що оскаржуване рішення не містить чіткого визначення підстав для його прийняття. Надав до суду за договором суборенди автокрана копію рахунку на оплату № 7 від 31.03.2018 та копію платіжного доручення № 308 від 11.04.2018.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідачів проти задоволення позовних вимог заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Обставини справи, встановлені судом

ТОВ "СМАРТ-2017" (суборендодавець) 01 січня 2018 року уклало з ТОВ "Квант Плюс" (суборендар) Договір суборенди автокрана № 0101-МАZ /а.с.22-24/, який передбачав, що суборендодавець передає в тимчасове володіння і користування (суборенду), а суборендар приймає і оплачує суборенду транспортних засобів (автокранів), перелік якої встановлено в Специфікації, складеної за формою згідно з додатком №1, для використання її за призначенням і на свій розсуд у своїй господарській діяльності.

За цим договором в суборенду передані два вантажні спеціальні крани /а.с. 25,26/.

02 квітня 2018 року за даним договором суборендарем, ТОВ "Квант Плюс", здійснено оплату вартості суборенди у сумі 500 000 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 21577 /а.с. 31/.

За наслідками відповідної господарської операції складений акт надання послуг №164 від 31.03.2018 /а.с. 29/, рахунок на оплату №186 від 31.03.2018 /а.с. 30/, акти приймання-передачі транспортних засобів в суборенду /а.с. 37-38/.

31 березня 2018 року ТОВ "СМАРТ-2017" складено податкову накладну № 30 /а.с.16-17/ на загальну суму 500 000 грн та подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (надалі – ЄРПН).

Після направлення для реєстрації податкової накладної № 30 від 31.03.2018 року автоматизованою системою ДФС України було направлено платнику Квитанцію №1, у якій зазначено що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК від 31.03.2018 року зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості планика податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

На виконання зазначених вимог позивачем через автоматизовану систему на адресу відповідача направлені документи, які включали первинні документи на підтвердження реальності господарської діяльності та відповідних господарських операцій між позивачем та ТОВ "Квант Плюс" за договором суборенди № 0101-МАZ, та повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК /а.с. 19-21/: договір суборенди автокрана, акти приймання - передачі, акти надання послуг, рахунок на оплату, платіжне доручення, документи на підтвердження користування майном: договір суборенди автокрана № 0101-18-Б від 01.01.2018, акти приймання-передачі транспортних засобів, акт надання послуг суборенди.

Однак відповідач-2, зробивши висновок про недостатність наданих документів для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної, та/або про надання копій документів, які складені з порушенням законодавства, прийняв рішення від 19.04.2018 № 656343/41554355 про відмову у реєстрації податкової накладної.

Не погоджуючись з рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Норми права, які підлягають застосуванню

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, в редакції чинній на момент винесення оскаржуваного рішення, (надалі - ПК України), об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів;

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Висновки щодо правозастосування.

В даному разі у спірних правовідносинах Квитанція №1 щодо зупинення реєстрації податкової накладної № 30 від 31.03.2018 містить зазначену інформацію про те, що ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, що достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

Відповідно до запропонованого, позивачем складено та направлено відповідачу через автоматизовану систему повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення, а також первинну документацію на підтвердження реальності господарської операції з ТОВ "Квант Плюс".

Однак відповідачем вказані документи та пояснення до уваги взяті не були, з посиланням на ненадання платником податків копій документів, а також ненадання первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунків-фактур, актів приймання-передачі товарів тощо.

З огляду на викладене, Комісією ГУ ДФС у Полтавській області прийнято Рішення №656343/41554355 від 19.04.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 30 від 31.03.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України “Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації” № 190 від 29.03.2017р. встановлено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови № 190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку, або "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування", або "надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування".

Проте, в рішенні вказано, що його підставою стало ненадання позивачем документів щодо постачання товарів зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження, складських документів, рахунків - фактури, актів приймання - передачі. У відзиві на позов відповідачем зазначено, що безпосередньою підставою для прийняття оскаржуваного рішення стала відсутність копії рахунків-фактури та платіжного доручення з постачальником ТОВ "Квант-Сервіс-ЛТД".

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивач не міг передбачити, що відсутність саме цих двох документів стане підставою для відмови в реєстрації відповідної податкової накладної.

Одночасно, позивачем надані до суду на підтвердження здійснення повного розрахунку за договором суборенди автокрана № 0101/18-Б від 01.01.2018 копія розрахунку на оплату № 7 від 31.03.2018 та копія платіжного доручення № 308 від 11.04.2018 /а.с. 116-117/.

Отже, на думку суду, оскаржуване рішення не є обґрунтованим та не відповідає критеріям правомірності рішення суб’єкта владних повноважень, що встановлені ст. 2 КАС України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про належне проведення господарської операції між позивачем та ТОВ "Квант Плюс", контролюючий орган не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної № 30 від 31.03.2018 року; платник податку (позивач) має право податкового кредиту за господарською операцією на підставі спірної податкової накладної.

Відтак, позовна вимога про скасування протиправного рішення щодо відмови в реєстрації податкової накладної підлягає задоволенню.

Також позивач просив зобов’язати відповідача-1 зареєструвати податкову накладну №30 від 31.03.2018 року в ЄРПН.

Зважаючи на те, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної контролюючим органом обрано лише відповідність такої накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, а обґрунтованість даної підстави не знайшла свого підтвердження у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну у № 30 від 31.03.2018 року датою її подання.

Беручи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов до висновку про задоволення позову ТОВ "СМАРТ-2017" повністю.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1762 грн і суд дійшов висновку про задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 1762 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт-2017" (АДРЕСА_1 41554355) до Державної фіскальної служби України (площа Львівська, 8 м.Київ ЄДРПОУ 39292197), Головного управління ДФС у Полтавській області (вул.Європейська, 8 м.Полтава ЄДРПОУ 39461639) задовольнити в повному обсязі.

Рішення ГУ ДФС у Полтавській області № 656343/41554355 від 19 квітня 2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 30 від 31 березня 2018 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт-2017" - визнати протиправним та скасувати.

Зобов"язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 30 від 31 березня 2018 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт-2017" у Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідності до строків її подання.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт-2017" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області витрати зі сплати судового збору у сумі 1 762,0 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 18 жовтня 2018 року.

Головуючий суддя ОСОБА_4