
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2018 року м.Одеса Справа № 1540/3534/18
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
судді Іванова Е.А.
за участі : секретаря Ягенської К.О.,: позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу №22-дс від 23.06.2018 року, зобов’язання перерахувати та виплатити, невиплачене преміювання з часу винесення оскаржуваного наказу,
ВСТАНОВИВ:
Позивач обґрунтовує позовні вимоги (з урахуванням уточненої позовної заяви) тим, що 21.04.2017 року згідно Наказу №157-о від 21.04.2017 року ОСОБА_3 управління ДФС в Одеській області, ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_4, позивач), був призначений на посаду головного державного інспектора відділу супроводження судових спорів з планових перевірок юридичного управління ОСОБА_3 управління ДФС в Одеській області. За період роботи на державній службі жодного разу до дисциплінарної відповідальності не притягувався. На підставі Наказу №22 - дс від 23.06.2018 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1В.», позивача, було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Згідно Наказу №22 - дс від 23.06.2018 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1В.», підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності є: подання дисциплінарної комісії ГУ ДФС в Одеській області від 13.06.2018 року, висновок службового розслідування від 13.06.2018 року, пояснення ОСОБА_1 від 05.06.2018 року. Позивач зазначає що, будь-яких порушень трудової дисципліни з його боку не було, а оголошення йому догани не має законного підґрунтя і є наслідком неприязних стосунків, що склалися між ним та його керівництвом. Як свідчать обставини, в основу порушення дисциплінарної справи стосовно позивача, як головного державного інспектора відділу супроводження судових спорів з планових перевірок юридичного управління ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_1, покладено доповідна записка заступника начальника управління - начальника відділу супроводження судових спорів з позапланових перевірок юридичного управління ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_5 від 28.02.2018 року №26/11/15-32-10-06, щодо невиконання або неналежного виконання посадових обов'язків покладених на ОСОБА_1 що призвело до відсутності реєстрації виконавчого листа по справі №815/4019/16 у ГУ ДФС в Одеській області. На підставі зазначеної доповідної записки, було винесено Наказ №3026 від 04.05.2018 року «Про проведення службового розслідування ОСОБА_1В.», та було призначене службове розслідування стосовно ОСОБА_1 На підставі Наказу №3759 від 30.05.2018 року «Про продовження терміну проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1В.», та було продовжено термін проведення службового розслідування стосовно позивача, без конкретних та обґрунтованих причин. Позивач вважає, що вказаний Наказ №22 - дс від 23.06.2018, відповідно до якого його притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосоване дисциплінарне стягнення, у вигляді догани, є протиправним, незаконним та таким, що винесений з особистих та зацікавлених мотивів його керівництва, та підлягає скасуванню, з підстав того, що позивач не вчиняв жодних дисциплінарних проступків, не порушував трудової дисципліни та належним чином і в повному об'ємі виконував всі свої посадові обов'язки, головного державного інспектора відділу супроводження судових спорів з планових перевірок юридичного управління ГУ ДФС в Одеській області визначені Законом України «Про державну службу» та посадовою інструкцією. В зв’язку з чим позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову та надав до суду письмовий відзив, який мотивований тим, що на виконання вимог наказу ГУ ДФС в Одеській області від 04.05.2018 № 3026 «Про проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1В.», керуючись ст.71 Закону України від 10.12.2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (зі змінами), Положенням про дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарних справ ГУ ДФС в Одеській області, затвердженого наказом ГУ ДФС в Одеській області від 16.06.2016 № 909 (зі змінами), дисциплінарною комісією ГУ ДФС в Одеській області проведено службове розслідування стосовно головного державного інспектора відділу супроводження судових спорів з планових перевірок юридичного управління ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_1 В ході службового розслідування, проведеного з метою з'ясування обставин викладених в доповідній записці заступника начальника управління-начальника відділу супроводження судових спорів з позапланових перевірок юридичного управління ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_5 від 28.02.2018 № 26/11/15-32-10-06, щодо невиконання, або неналежного виконання посадових обов'язків головним державним інспектором відділу супроводження судових спорів з планових перевірок юридичного управління ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_1, а саме пропуску строку для пред'явлення до примусового виконання протягом трьох місяців виконавчого листа по справі № 815/4019/16 було встановлено, що позивач 13.05.2017 року отримав виконавчий лист, та в порушення п.п.1.2., 2.10 посадової інструкції головного державного інспектору відділу супроводження судових спорів з планових перевірок юридичного управління ОСОБА_3 управління ДФС в Одеській області ОСОБА_1, ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII даний виконавчий лист по теперішній час не був переданий через загальну канцелярію ГУ ДФС в Одеській області для належного стягнення органами ДФС з ОСОБА_6 заборгованості перед бюджетом у сумі 95446,27 грн. у встановлений законодавством термін - три місяці, що в свою чергу привело до ймовірних втрат до бюджету на вказану суму. За неналежне виконання своїх посадових обов'язків, що виразились у порушенні п.п.1.2., 2.10 посадової інструкції головного державного інспектору відділу супроводження судових спорів з планових перевірок юридичного управління ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_1, та в ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII застосовно дисциплінарне стягнення у вигляді догани до головного державного інспектора відділу супроводження судових спорів з планових перевірок юридичного управління ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_1.
Ухвалою суду від 17.07.2018 року адміністративний позов залишений без руху.
Ухвалою суду від 19.09.2018 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 31.08.2018 року у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.
Ухвалою суду від 11.09.2018 року продовжено строк підготовчого провадження у справі до 19.10.2018 року.
Ухвалою суду від 11.09.2018 року заяву про призначення судової почеркознавчої експертизи залишено без руху та надано відповідачу ОСОБА_3 управлінню ДФС в Одеській області строк на усунення недоліків заяви – 5-ть робочих днів з дня проголошення ухвали.
Ухвалою суду від 11.09.2018 року у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі відмовлено.
Ухвалою суду від 19.09.2018 року клопотання представника відповідача задоволено та залишено без розгляду клопотання представника відповідача від 11.09.2018року про призначення почеркознавчої експертизи.
Ухвалою суду від 19.09.2018 року у задоволенні клопотання представника відповідача про призначення почеркознавчої експертизи та зупиненні провадження у справі на час її проведення відмовлено.
Дослідивши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 21.04.2017 року згідно Наказу №157-о від 21.04.2017 року ОСОБА_3 управління ДФС в Одеській області, ОСОБА_1, призначений на посаду головного державного інспектора відділу супроводження судових спорів з планових перевірок юридичного управління ОСОБА_3 управління ДФС в Одеській області.
На підставі Наказу №22 - дс від 23.06.2018 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1В.», позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Підставою зазначеною в Наказі для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є: подання дисциплінарної комісії ГУ ДФС в Одеській області від 13.06.2018 року, висновок службового розслідування від 13.06.2018 року, пояснення ОСОБА_1 від 05.06.2018 року.
В основу порушення дисциплінарної справи стосовно позивача, як головного державного інспектора відділу супроводження судових спорів з планових перевірок юридичного управління ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_1, покладено доповідну записку заступника начальника управління - начальника відділу супроводження судових спорів з позапланових перевірок юридичного управління ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_5 від 28.02.2018 року №26/11/15-32-10-06, щодо невиконання або неналежного виконання посадових обов'язків покладених на ОСОБА_1 що призвело до відсутності реєстрації виконавчого листа по справі №815/4019/16 у ГУ ДФС в Одеській області (т. 1 а.с. 111-113).
На підставі зазначеної доповідної записки, ГУ ДФС в Одеській області винесено Наказ №3026 від 04.05.2018 року «Про проведення службового розслідування ОСОБА_1В.», та було призначене службове розслідування стосовно ОСОБА_1 (т.1 а.с. 131-133).
Як зазначає позивач на підставі доповідної записки від 28.02.2018 року №26/11/15-32-10-06 ОСОБА_7, до винесення наказу від 04.05.2018 №3026 «Про проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1В.», на усний запит головного державного інспектора відділу взаємодії з кадрових питань управління по роботі з кадрами ОСОБА_8, ОСОБА_1 надав письмові пояснення стосовно викладеного у доповідної записці ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 129).
На виконання вимог наказу ГУ ДФС в Одеській області від 04.05.2018 № 3026 «Про проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1В.», дисциплінарною комісією ГУ ДФС в Одеській області проведено службове розслідування стосовно головного державного інспектора відділу супроводження судових спорів з планових перевірок юридичного управління ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_1
В ході службового розслідування, проведеного з метою з'ясування обставин викладених в доповідній записці заступника начальника управління-начальника відділу супроводження судових спорів з позапланових перевірок юридичного управління ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_5 від 28.02.2018 № 26/11/15-32-10-06, було встановлено наступне:
15.02.2018 до юридичного управління ГУ ДФС в Одеській області надійшла службова записка від управління погашення боргу ГУ ДФС в Одеській області № 31/11/15-32-17-09-07, щодо повідомлення стану виконавчого листа та передачі його для виконання по справі № 815/4019/16 з додатком (лист ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 09.02.2018 № 219/8/15-51-10-07). Вказаним листом ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області повідомляла про те, що 07.10.2016 Одеським окружним адміністративним судом було прийнято постанову, якою адміністративний позов ДПІ задоволено.
16.02.2017 ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду апеляційна скарга ОСОБА_6 залишена без задоволення, рішення суду першої інстанції по справі №815/4019/16 залишено без змін.
Рішення суддів першої та апеляційної інстанції прийнято на користь ДПІ, яким вирішено стягнути з ОСОБА_6 заборгованості перед бюджетом у сумі 95 446, 27 грн.
30.01.2018 року при виконанні контрольного доручення ДФС України від 11.01.2018 № 918/7/99-99-10-04-17 «Про надання інформації» було встановлено, що до ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області виконавчий лист по справі № 815/4019/16 не надійшов.
За неналежне виконання своїх посадових обов'язків, що виразились у порушенні п.п.1.2., 2.10 посадової інструкції головним державним інспектором відділу супроводження судових спорів з планових перевірок юридичного управління ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_1, та в ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. А відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Так згідно оскаржуваного наказу до позивача застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани за неналежне виконання службових обов’язків, що виразились у порушенні п.п. 1.2, та 2.10 посадової інструкції ОСОБА_1
Відповідно до п. 1.2 Посадової інструкції головного державного інспектора відділу супроводження судових спорів з планових перевірок юридичного управління ГУ ДФС в Одеській області (далі - Інструкція) при здійсненні посадових обов’язків керується Конституцією України, Податковим кодексом України, Законом України «Про державну службу», Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та Законів України, актами Кабінету Міністрів України, міжнародними договорами України, Положенням про відділ супроводження планових перевірок, Положенням про Управління, Цією інструкцією, а також іншими нормативно – правовими актами.
Відповідно до п. 2.10 Інструкції головний державний інспектор веде облік документів, забезпечує їх зберігання, оперативний пошук, доставку та надання інформації про них.
Та в обов’язки позивача не входить отримання в суді документів чи кореспонденції для ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, яке на той час (13.05.2017 року) було юридичною особою, та працівником якої він не являвся.
Як встановлено судом в провину позивачу ставиться те, що ним був отриманий, проте не був переданий через загальну канцелярію ГУ ДФС в Одеській області виконавчий лист по справі №815/4019/16 для належного стягнення органами ДФС з ОСОБА_6 заборгованості перед бюджетом у сумі 95446,27 грн. у встановлений законодавством термін - три місяці, що в свою чергу привело до ймовірних втрат до бюджету на вказану суму.
Судом встановлено, що 31.03.2017 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява від представника ДПІ у Київському районі м. Одеси ОСОБА_9 про видачу виконавчого листа по вищевказаній справі.
Статтею 58 КАС України визначені документи, що підтверджують повноваження представників:
Повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю. Оригінали довіреностей або засвідчені підписом судді копії з них приєднуються судом до справи.
Довіреності від імені осіб приватного права видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те особи. Довіреності від імені особи публічного права видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те особи і засвідчуються печаткою такої особи публічного права (за наявності).
Довіреність фізичної особи на ведення справи в адміністративному суді посвідчується нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності.
Відповідно до положень ст. 58 КАСУ повноваження на ведення справи в суді дає представникові право на вчинення від імені особи, яку він представляє, усіх процесуальних дій, які може вчинити ця особа. Розпорядження довірителя представникові, який бере участь в адміністративному процесі на основі договору, щодо ведення справи є обов'язковими для нього.
Повноваження представника чинні протягом часу провадження у справі, якщо інший строк не зазначено у довіреності.
Як встановлено судом, довіреність на представництво інтересів ДПІ у Київському районі м. Одеси (яке станом на 13.05.2017 року було юридичною особою) на ОСОБА_1 не оформлювалась та не видавалась, та він не приймав участі у розгляді даної справи в судах першої та другої інстанції.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 не подавав до суду заяву про видачу виконавчого листа по справі №815/4019/16.
Вказана заява подавалась до суду представником ДПІ у Київському районі м. Одеси ОСОБА_9
Проте під час проведення службового розслідування жодний член комісії не ознайомлювався з матеріалами справи №815/4019/16, так само не відбирались пояснення у ОСОБА_9 з підстав того чому, якщо вона подавала до суду заяву про видачу виконавчого листа, вона не отримала його після виготовлення або не з’ясувала хто його забрав, та чи зверталась вона до позивача з проханням забрати виконавчий лист.
Також в матеріалах службового розслідування відсутні відомості коли був виписаний судом виконавчий лист та коли була подана заява ОСОБА_9 про його видачу.
Крім того, доказ того, що підпис на розписці про отримання виконавчого листа виконаний саме ОСОБА_1 в матеріалах службового розслідування відсутній.
Суд не може прийняти як доказ отримання позивачем виконавчого листа копію розписки про його отримання (т.1. а.с. 121), оскільки під час проведення службового розслідування позивач пояснював, що він не отримував виконавчий лист та не розписувався в його отриманні, тобто про дану обставину відповідачу було відомо, та він мав можливість перевірити її, але не зробив це, та доказів які це спростовують матеріали службового розслідування не містять.
Також суд зазначає, що відповідно до пояснень безпосереднього керівника позивача – заступника начальника управління – начальника відділу супроводження судових спорів з планових перевірок юридичного управління ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_10 (т. 1 а.с. 127-128) вона особисто не уповноважувала позивача на отримання виконавчого листа по справі №815/4019/16 за позовом ДПІ у Київському районі м.Одеси.
Також згідно характеристики позивача складеної заступником начальника управління – начальником відділу супроводження судових спорів з планових перевірок юридичного управління ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_10 ОСОБА_11 за період роботи на посаді здійснює супроводження судових справ з додержанням процесуальних строків, та не має дисциплінарних стягнень та зауважень при виконанні своїх службових обов’язків.
Таким чином всі твердження дисциплінарної комісії ГУ ДФС в Одеській області повністю ґрунтуються на припущеннях, не відповідають дійсності та не підтверджуються жодними доказами.
Згідно ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином суд в рішенні надає оцінку правомірності оскаржуваного рішення на час його прийняття та за тими доказами якими користувався суб’єкт владних повноважень під час прийняття оскаржуваного наказу.
Відповідно до ч. 1 статті 65 Закону України «Про державну службу» підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Відповідно до ч. 2 стаття 74 Закону України «Про державну службу» дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.
Виходячи з правої природи інституту дисциплінарної відповідальності, при притягнені працівника до даного виду відповідальності у вигляді догани, суб'єкт призначення повинен навести конкретні факти допущеного ним невиконання або неналежного виконання покладених на нього службових обов'язків, що привели до вчинення дисциплінарного проступку. При пред'явленні державному службовцю претензій з приводу неналежного виконання, повинно бути доведено, які конкретні дії не зробив службовець, які він повинен був зробити відповідно до своєї Посадової інструкції.
По - перше, обставиною, яку потрібно довести при здійсненні дисциплінарного проступку, є вина службовця в невиконання або неналежному виконанні покладених на нього обов'язків. Вина працівника у вчиненні дисциплінарного проступку може бути виражена у формі прямої або непрямого наміру. Тобто має бути доведено, що службовець бажав або несвідомо допускав настання несприятливих наслідків.
По - друге, обставиною, що вимагають доведення при вчиненні службовцем дисциплінарного проступку є неправомірність дії ( бездіяльності ) державного службовця.
По - третє, обставиною, яка підлягає доказуванню при вчиненні службовцем дисциплінарного проступку, є наявність причинного зв'язку між винними і неправомірними діями ( бездіяльністю ) і порушенням або неналежним виконанням покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч. 2 статті 65 Закону України «Про державну службу». Дисциплінарними проступками є:
порушення Присяги державного службовця;
порушення правил етичної поведінки державних службовців;
вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;
дії, що шкодять авторитету державної служби;
невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;
недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;
перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення;
невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;
використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;
подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну, службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;
неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;
прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;
поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;
прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення;
прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.
Жодного з перелічених в Законі проступків позивачем вчинено не було та Дисциплінарною комісією не наведено.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 74 ЗУ «Про державну службу» дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.
Як було встановлено судом вище, в провину позивачу ставиться, те що він 13.05.2017 року отримав в Одеському окружному адміністративному суді виконавчий лист по справі №815/4019/16, та не передав його в цей же день до канцелярії ГУ ДФС в Одеській області для реєстрації.
Тобто дата вчиненого нібито позивачем проступку є 13.05.2017 року.
Таким чином позивача в разі вчинення дисциплінарного проступку можливо було притягнути до дисциплінарної відповідальності не пізніше 12.05.2018 року, тоді як позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за наказом ГУ ДФС в Одеській області від 23.06.2018 року №22 – дс, тобто з пропуском річного строку визначеного ЗУ «Про державну службу».
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача в частині визнання протиправним та скасування наказу ОСОБА_3 управління ДФС в Одеській області №22-дс від 23.06.2018 року підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги позивача про зобов’язання перерахувати та виплатити, невиплачене преміювання з часу винесення оскаржуваного наказу, суд зазначає наступне.
Преміювання працівників ГУ ДФС в Одеській області регулюється «Положенням про преміювання начальників, перших заступників (заступників) ДПІ (ОДПІ) ОСОБА_3 управління ДФС в Одеській області та працівників ОСОБА_3 управління ДФС в Одеській області» затвердженим Наказом ГУ ДФС в Одеській області від 27.05.2016 року №12 (у редакції наказу ГУ ДФС в Одеській області від 27.04.2018 року №2953) (далі – Положення про преміювання).
Відповідно до п. 7.2 Положення про преміювання працівники, що мали недоліки при виконанні посадових обов’язків, доручень керівництва або порушення внутрішнього трудового розпорядку, можуть бути позбавлені премії. Підставою для позбавлення премії є доповідна записка керівника відповідного підрозділу, погоджена Начальником або відповідним заступником та затверджений на підставі доповідної записки наказ ГУ.
Згідно п. 8.1 Положення про преміювання за місяць, у якому на державного службовця накладено дисциплінарне стягнення, щомісячна премія не виплачується. Разові премії не виплачуються державним службовцям протягом дії дисциплінарного стягнення.
Згідно додатку до Положення ГУ ДФС в Одеській області позивачу з червня 2018 року через накладення догани премія не виплачується, що визнається сторонами (т. 1 а.с. 240).
Та враховуючи те, що суд дійшов висновку, що наказ ОСОБА_3 управління ДФС в Одеській області №22-дс від 23.06.2018 року є протиправним та підлягає скасуванню, позивачу повинна бути нарахована та виплачена преміювання з часу винесення оскаржуваного наказу відповідно до Положення про преміювання.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Та відповідач – як суб’єкт владних повноважень не довів належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваного наказу.
Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд враховує, чи прийняті вони з використанням повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискредитації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь яким несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи те, що відповідач прийняв оскаржуваний наказ без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та за спливом строку притягнення до дисциплінарної відповідальності, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.9, 139, 241-246 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 управління ДФС в Одеській області задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ ОСОБА_3 управління ДФС в Одеській області №22-дс від 23.06.2018року.
Зобов’язати Головне управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646 м.Одеса вул. Семінарська 5) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ІПН 3360511932 м.Одеса пр.-т. Добровольського 114/1 кв.68)преміювання з часу винесення оскаржуваного наказу відповідно до Положення про преміювання начальників, перших заступників (заступників) ДПІ (ОДПІ) ОСОБА_3 управління ДФС в Одеській області та працівників ОСОБА_3 Управління ДФС в Одеській області (додаток 5 до наказу ГУ ДФС в Одеській області від 27.05.2016року №812 у редакції наказу ГУ ДФС в Одеській області від 27.04.2018 року №2953).
Стягнути з ОСОБА_3 управління ДФС в Одеській (код ЄДРПОУ 39398646 м.Одесавул..Семінарська 5) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 705грн. сплачені по квитанції №ПН4340 від 16.07.2018р. (оригінал знаходиться в матеріалах справи).
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст..255 КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуванням положень п.15-5 Перехідних положень КАС України.
Суддя Іванов Е.А.
.
Судове рішення № 77189591, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 08.10.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 1540/3534/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: