Рішення № 77189497, 16.10.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2018 року м. ПолтаваСправа № 1640/3168/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги:

- визнання дій відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 28.04.2016 року по 31.12.2017 року та з 01.01.2018 року по 31.08.2018 року по день фактичної виплати донарахованої частини протиправними;

- зобов'язання відповідача здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2018 року у справі № 552/8455/17 за період з 28.04.2016 року по 31.12.2017 року та з 01.01.2018 року по 31.08.2018 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

11 вересня 2018 року ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1В.) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі також - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.

Аргументи учасників справи

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що відмова відповідача у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати є протиправною, оскільки таке право передбачено Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

24 вересня 2018 року до суду надійшов відзив відповідача на позов, у якому представник ГУ ПФУ в Полтавській області просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що в даному випадку нараховані позивачу кошти були виплачені у період менший за один календарний місяць, що унеможливлює застосування Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", яким передбачена сплата компенсації у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати громадянам нарахованих доходів.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Обставини справи, встановлені судом

Позивач отримує пенсію по інвалідності згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Полтавській області.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2018 у справі № 552/8455/17 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2018 по справі № 552/8455/17 скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволений. Визнані дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо утримання з пенсії ОСОБА_1 суми індексації з квітня 2016 року та зміни базового місяця нарахування індексації пенсії починаючи з 28.04.2016 неправомірними. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 безпідставно утриману з квітня 2016 року частину пенсії у вигляді індексації та відновити без перевизначення базового місяця індексації пенсії наростаючим підсумком відповідно до п.п.1-1 п. 1 Порядку проведення грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.

Відповідачем на виконання судового рішення було здійснено перерахунок пенсії за період з 28.04.2016 року по 31.12.2017 року, з 01.01.2018 року по 31.08.2018 року та перераховано в серпні 2018 року на картковий рахунок позивача кошти у сумі 3681,52 грн та 732,64 грн /а.с. 10/.

23 серпня 2018 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою про проведення розрахунку, нарахування і виплату компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати частини пенсії згідно з судовим рішенням за період з 28.04.2016 року по 31.12.2017 року та з 01.01.2018 року по 31.08.2018 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії /а.с. 12/.

Листом від 05.09.2018 року № 1400/0-03 відповідач повідомив ОСОБА_1, що оскільки в даному випадку перерахунок та виплату здійснено у період менший за один календарний місяць, то відповідно відсутні підстави для нарахування компенсації втрати частини доходу.

Позивач, вважаючи такі дії щодо відмови у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії, протиправними, звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).

Згідно зі статтями 1, 2 Закону № 2050-ІІІ, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Висновки щодо правозастосування

Виходячи з вищенаведеного слідує, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер. У зв'язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18 листопада 2014 року у справі № 21-518а14, від 11 липня 2017 року у справі № 21-2003а16; Верховним Судом у постановах від 06 лютого 2018 року у справі № 681/423/15-а, від 20 лютого 2018 року у справі № 522/5664/17.

Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства (Stretch v. the United Kingdom № 44277/98).

У межах вироблених Європейським Судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Фон Мальтцан та інші проти Німеччини). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність (Maltzan (Freiherr Von) and others v. Germany № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02).

Матеріалами справи підтверджено, що частина пенсії, на яку позивач мав право в період з 28.04.2016 року по 31.12.2017 року відповідно до судового рішення, яке набрало законної сили, виплачена позивачу із затримкою - у серпні 2018 року, також частина пенсії за період з 01.01.2018 року по 31.08.2018 року виплачена позивачу - у серпні 2018 року.

Тобто порушення терміну виплати нарахованої пенсії на строк більше одного місяця мало лише за період з 28.04.2016 року по 31.12.2017 року та період з 01.01.2018 року по 01.07.2018 року. Період затримки виплати з 01.07.2018 року по 31.08.2018 року не підпадає під дію Порядку № 159, оскільки затримка становить менше одного календарного місяця. З матеріалів справи слідує, що сума доплати до пенсії, виплачена за період з 01.01.2018 року по 01.07.2018 року становить 548,48 грн (а.с.11 зворотний бік).

Таким чином, суд дійшов висновку про неправомірність відмови ГУ Пенсійного фонду України в Полтавській області, оформленої листом № 1400/0-03 від 05.09.2018 року, у нарахуванні та виплаті позивачу суми компенсації втрати частини доходів, за період з 28.04.2016 року по 31.12.2017 року та період з 01.01.2018 року по 01.07.2018 року у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 3681,52 грн. та 548,48 грн відповідно. Оскільки підвищення (доплата) пенсії за період з 01.07.2018 року по 31.08.2018 року виплачена позивачу у серпні 2018 року, то підстав застосовувати нарахування компенсації за несвоєчасну виплату, яка мала місце менше, ніж за один календарний місяць - немає.

Порушене право позивача має бути відновлене шляхом зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу суму компенсації втрати частини доходів за період з 28.04.2016 року по 31.12.2017 року та період з 01.01.2018 року по 01.07.2018 року у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 3681,52 грн. та 548,48 грн відповідно.

Отже позов підлягає частковому задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про зобов'язання ГУ ПФУ в Полтавській області подати протягом п'ятнадцяти днів, з дня набрання рішення законної сили, звіт про виконання судового рішення, суд зазначає про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, за приписами вказаної норми покладення таких зобов'язань на суб'єкта владних повноважень є правом, а не обов'язком суду.

Крім того, суд не вбачає підстав для застосування зазначеної форми контролю за виконанням судового рішення, оскільки не вважає, що відповідачем після набрання рішенням суду законної сили не будуть добровільно вживатися заходи з метою виконання даного судового рішення.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", позивач як інвалід 2 групи звільнений від сплати судового збору. Доказів щодо понесення інших судових витрат позивачем не надано.

Отже підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 (вул. Маршала Бірюзова, б. 54, кв. 58, м. Полтава, Полтавська область, рнокпп НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, б. 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, б. 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 (вул. Маршала Бірюзова, б. 54, кв. 58, м. Полтава, Полтавська область, рнокпп НОМЕР_1) компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 28.04.2016 по 31.12.2017 та період з 01.01.2018 року по 01.07.2018 року у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії -протиправними.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, б. 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (вул. Маршала Бірюзова, б. 54, кв. 58, м. Полтава, Полтавська область, рнокпп НОМЕР_1) компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2018 року у справі №552/8455/17 за період з 28.04.2016 року по 31.12.2017 року та період з 01.01.2018 року по 01.07.2018 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_3