Рішення № 77189290, 10.10.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/968/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулкевич І.З.,

секретар судового засідання Іванес Х.О.,

за участю : представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому з асіданні в залі суду в місті Львові адміністративну справу за позовом Дрогобицької міської ради Львівської області до Броницької сільської ради Дрогобицького району Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення,-

Встановив:

Дрогобицька міська рада Львівської області звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Броницької сільської ради Дрогобицького району Львівської області, в якому просить : визнати протиправним та скасувати рішення Броницької сільської ради від 14.02.2018 р №234 «Про заборону приймання ТПВ на Дрогобицький міський полігон твердих побутових відходів на території Броницької сільської ради».

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем протиправно прийнято рішення 14.02.2018 р №234 «Про заборону приймання ТПВ на Дрогобицький міський полігон твердих побутових відходів на території Броницької сільської ради», оскільки таке рішення прийняте з порушенням процедури передбаченої Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив повністю, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити, оскільки Дрогобицький міський полігон твердих побутових відходів на території Броницької сільської ради вичерпав свій ресурс для приймання та утилізації твердих побутових відходів, а також враховуючи обурення жителів села Брониці щодо несанкціонованого приймання побутових відходів на сміттєзвалище, відповідачем правомірно винесено рішення №234 від 14.02.2018 р про заборону приймання ТПВ на Дрогобицький міський полігон твердих побутових відходів на території Броницької сільської ради.

Дослідивши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини та надавши оцінку всім аргументам учасників справи, ґрунтуючись на засадах верховенства права, суд вказує про наступне.

Судом встановлено, що Департамент міського господарства Дрогобицької міської ради на підставі державного акта на право користування землею Б№039729 від 1981 р є землекористувачем земельної ділянки, яка надана для будівництва міського сміттєзвалища. Зазначена земельна ділянка і сміттєзвалище знаходиться за 2 км біля села Брониця, що підтверджується державним актом Б №039729 від 1981 р, паспортом видалення відходів від 21.12.2007 р і використовується Дрогобицькою міською радою, Департаментом міського господарства, комбінатом міського господарства для вивозу сміття з міста Дрогобича.

25.01.2018 р між Броницькою сільською радою та Дрогобицькою міською радою укладено договір про продовження експлуатації Дрогобицького міського сміттєзвалища на території Броницької сільської ради на 2018 р.

Відповідно до п.2.1.1 вищезазначеного договору Броницька сільська рада зобов’язується забезпечити безперешкодну експлуатацію Дрогобицького міського сміттєзвалища твердих побутових відходів на території Броницької сільської ради при умові повного виконання Дрогобицькою міською радою зобов’язань згідно договору у вказані терміни. Згідно п.2.2.1 Броницька сільська рада зобов’язується забезпечити експлуатацію полігону твердих побутових відходів згідно розробленого плану заходів по забезпеченню експлуатації міського сміттєзвалища у с. Брониця згідно вимог «Санітарних планів обслуговування і утримання полігонів твердих побутових відходів».

14.02.2018 р сільським головою Броницької сільської ради прийнято рішення №234 «Про заборону приймання твердих побутових відходів на Дрогобицький міський полігон твердих побутових відходів на території Броницької сільської ради».

Позивач вважає, що оскаржене рішення прийняте протиправно, звернувся до суду за захистом своїх прав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 8 ОСОБА_3 України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_3 України має найвищу юридичну силу. ОСОБА_3 України є нормами прямої дії.

Статтею 5 ОСОБА_3 України передбачено, що народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 2 ст. 19 ОСОБА_3 України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_3 та законами України. Аналогічні за змістом положення містить ч. 3 ст. 24 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до ОСОБА_3 України визначено Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 року.

Відповідно до вимог ст. 10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені ОСОБА_3 України, цим та іншими законами.

Відповідно до ст.25 Закону України "Про місцеве самоврядування" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені ОСОБА_3 України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно до ст. 33 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: а) власні (самоврядні) повноваження: 1) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності за забруднення довкілля та інші екологічні збитки; встановлення платежів за користування комунальними та санітарними мережами відповідних населених пунктів; 2) підготовка і подання на затвердження ради проектів місцевих програм охорони довкілля, участь у підготовці загальнодержавних і регіональних програм охорони довкілля; 3) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо прийняття рішень про організацію територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів про оголошення природних та інших об'єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам'ятками природи, історії або культури, які охороняються законом, підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо прийняття рішень про оголошення в місцях масового розмноження та вирощування потомства дикими тваринами "сезону тиші" з обмеженням господарської діяльності та добуванням об’єктів тваринного світу; 4) справляння плати за землю; б) делеговані повноваження: 1) здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів; 3) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; 4) погодження клопотань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів загальнодержавного значення; 5) вирішення земельних спорів у порядку, встановленому законом; 6) вжиття необхідних заходів щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій відповідно до закону, інформування про них населення, залучення в установленому законом порядку до цих робіт підприємств, установ та організацій, а також населення; 7) визначення території для розміщення відходів відповідно до законодавства; 7-1) здійснення контролю за діяльністю суб'єктів підприємницької діяльності у сфері поводження з відходами; 8) підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; 9) організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою; 10) здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою; 11) створення та забезпечення функціонування місцевих екологічних автоматизованих інформаційно-аналітичних систем, які є складовою мережі загальнодержавної екологічної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи забезпечення доступу до екологічної інформації; 12) здійснення контролю за додержанням юридичними та фізичними особами вимог у сфері поводження з побутовими та виробничими відходами та розгляд справ про адміністративні правопорушення або передача їх матеріалів на розгляд інших державних органів у разі порушення законодавства про відходи; 13) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону.

Відповідно до ч.4 ст. 42 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” до повноважень сільського, селищного, міського голови входять : забезпечення здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання ОСОБА_3 та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; підписує рішення ради та її виконавчого комітету; вносить на розгляд ради пропозицію щодо кандидатури на посаду секретаря ради; вносить на розгляд ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету відповідної ради; вносить на розгляд ради пропозиції щодо структури виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету, їх штатів, встановлених відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України; здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету; скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання; призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів; скликає загальні збори громадян за місцем проживання; вносить на розгляд ради пропозиції про утворення спеціалізованої установи з надання безоплатної первинної правової допомоги; вносить на розгляд ради пропозиції щодо кандидатури на посаду керівника установи з надання безоплатної первинної правової допомоги; забезпечує виконання рішень місцевого референдуму, відповідної ради, її виконавчого комітету; є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою; представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства; звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження ради та її органів; укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради; веде особистий прийом громадян; забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об'єднань; бере участь у здійсненні державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності в межах та у спосіб, встановлені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності"; здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів; видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Відповідно до п. 3 ст. 46 ЗУ «Про місцеве самоврядування в України» сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Пунктом 11 ст. 46 ЗУ «Про місцеве самоврядування в України» визначено, що сесію сільської, селищної, міської ради відкриває і веде відповідно сільський, селищний, міський голова, а у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, - секретар ради; сесію районної у місті, районної, обласної ради - голова ради або відповідно заступник голови районної у місті, районної ради чи перший заступник, заступник голови обласної ради. У випадку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, сесію відкриває за дорученням групи депутатів, з ініціативи якої скликана сесія, один з депутатів, що входить до її складу, а веде за рішенням ради - один з депутатів цієї ради.

Пунктом 12 ст. 46 ЗУ «Про місцеве самоврядування в України» встановлено, що сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

Положеннями п. 13 ст. 46 ЗУ «Про місцеве самоврядування в України» визначено, що пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян. Пропозиції щодо прийняття рішень, які відповідно до закону є регуляторними актами, вносяться з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Відповідно до ч.1, 4 ст. 47 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету. Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.

З матеріалів справи встановлено, що головою Броницької сільської ради прийнято рішення про заборону приймання твердих побутових відходів на Дрогобицький міський полігон твердих побутових відходів на території Броницької сільської ради, що суперечить ст. 42 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, яка передбачає, що сільський голова в межах своїх повноважень видає розпорядження.

Відповідно до оскаржуваного рішення Броницької сільської ради, останнє не було внесено головою сільської ради на розгляд сесії, не розглянуто на засіданні комісії з питань земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища, яка діє в раді, або іншою компетентною постійною комісією, що підтверджує, що таке рішення прийняте з порушенням процедури, передбаченої Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

Також, згідно державного акту на право користування землею Б №039729 від 1981 р , земельна ділянка, на якій розташоване міське сміттєзвалище знаходиться в районі с. Брониця Дрогобицького району, а саме 2 км від с. Брониця, що також підтверджується паспортом видалення відходів від 21.12.2007 р.

Відповідно до ст. 10 Земельного кодексу України до повноважень районних рад у галузі земельних відносин на території району належить розпорядження землями на праві спільної власності відповідних територіальних громад.

Статтею 124 Земельного кодексу України визначено, що районні ради передають земельні ділянки у власність або користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб.

Отже, розпорядженням земельною ділянкою, яка знаходиться поза межами населеного пункту с. Брониця, здійснюється відповідною районною радою, що підтверджує факт прийняття оскаржуваного рішення в супереч вимогам чинного законодавства.

Крім того, суд зазначає, що договір від 25.01.2018 р між Броницькою сільською радою та Дрогобицькою міською радою про продовження експлуатації Дрогобицького міського сміттєзвалища на території Броницької сільської ради на 2018 р є чинним, в судовому порядку недійсним невизнанний.

Згідно з частиною 10 статті 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності ОСОБА_3 або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем сільським головою Броницької сільської ради при прийняті рішення №234 від 14.02.2018 р «Про заборону приймання твердих побутових відходів на Дрогобицький міський полігон твердих побутових відходів на території Броницької сільської ради» перевищено надані йому повноваження та вказане рішення прийняте всупереч вимогам ОСОБА_3 України та законів України.

Згідно з частиною 2 статті 55 ОСОБА_3 України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною законом № 475/97-ВР від 17.07.1997- кожен, чиї права та свободи, визнані у цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 05.04.2005 "Афанасьєв проти України" вказав, що спосіб захисту, що вимагається статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - повинен бути "ефективним" як у законі так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Отже, "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

На підставі досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, пп. пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ “Перехідні положення” КАС України, суд -

Вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Броницької сільської ради від 14.02.2018 р №234 “Про заборону приймання ТПВ на Дрогобицький міський полігон твердих побутових відходів на території Броницької сільської ради”.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 18 жовтня 2018 року.

Суддя Гулкевич І.З.