Рішення № 77188042, 09.10.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2018 р. Справа№805/5072/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В.,

при секретарі судового засідання Скрипник К.О.,

за участю:

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК “Високовольтні мережі” до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК «Високовольтні мережі» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 вересня 2017 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4.

2 липня 2018 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі №805/5072/18-а, призначив підготовче засідання на 24 липня 2018 року. Ухвалою від 24 липня 2018 року суд здійснив відкладення підготовчого судового засідання в адміністративній справі № 805/5072/18-а на 8 серпня 2018 року. Ухвалою від 8 серпня 2018 року суд продовжив строк підготовчого провадження у справі № 805/5072/18-а та здійснив відкладення підготовчого судового засідання на 18 вересня 2018 року. Ухвалою від 18 вересня 2018 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 9 жовтня 2018 року, під час якого судом було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Позивач не погоджується із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями від 20 вересня 2017 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, посилаючись на дію ОСОБА_2 України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VII, Указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, яким введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочате проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей. Зазначає про наявність сертифікатів Торгово-промислової палати про настання обставин непереборної сили.

Відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому заперечує проти позовних вимог, вважає вимоги, викладені у позовній заяві, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та просить суд відмовити у задоволені позову. Відповідач вважає, що згідно наданої позивачем податкової звітності за 2016 рік, останнім самостійно нарахована орендна плата у сумі 229595 грн. 40 коп. та 491 грн. 16 коп. В подальшому, підприємством надано уточнюючи податкові декларації з плати за землю на зменшення податкових зобов’язань у 2015 році на 100129 грн. 31 коп. та 214 грн. 20 коп., внаслідок чого відбулось повне погашення податкового боргу та здійснилось нарахування штрафних санкцій у сумі 44332 грн. 03 коп. та 57 грн. 89 коп., які і були застосовані оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями. Зазначає, що рішення податковим органом були прийняті правомірно з дотриманням діючого законодавства України.

Від представника позивача через відділ діловодства та документообігу суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК «Високовольтні мережі» зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 31018149, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, роздрукованого з офіційного веб-сайту Міністерства юстиції України, перебуває на податковому обліку у Дніпропетровському управлінні Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Судом встановлено, що 30 серпня 2017 року відповідачем була проведена камеральна перевірка позивача щодо своєчасності сплати узгодженого податкового зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки за 2016 рік, за результатами якої було складено акт від 30 серпня 2017 року № 70/05-99-12-10/31018149. За висновками акту перевірки було встановлено несвоєчасна сплата самостійно визначеного грошового зобов’язання.

20 вересня 2017 року відповідачем відповідно до акту перевірки від 30 серпня 2017 року та на підставі статті 126 Податкового кодексу України були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № НОМЕР_1, яким позивача було зобов’язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 50 грн. 28 коп. за платежем орендна плата з юридичних осіб за порушення строку сплати суми грошового зобов’язання з орендної плати з юридичних осіб, визначеного підпунктом 57.1 статті 57, пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України за затримку на 108, 107, 77, 47, 45, 44, 43 календарних днів сплати грошового зобов’язання в сумі 251 грн. 34 коп.;

- № НОМЕР_2, яким позивача було зобов’язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 7 грн. 61 коп. за платежем орендна плата з юридичних осіб за порушення строку сплати суми грошового зобов’язання з орендної плати з юридичних осіб, визначеного підпунктом 57.1 статті 57, пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України за затримку на 16, 15, 13, 12 календарних днів сплати грошового зобов’язання в сумі 76 грн. 10 коп.;

- № НОМЕР_3, яким позивача було зобов’язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 42303 грн. 91 коп. за платежем орендна плата з юридичних осіб за порушення строку сплати суми грошового зобов’язання з орендної плати з юридичних осіб, визначеного підпунктом 57.1 статті 57, пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України за затримку на 138, 135, 109, 108, 107, 105, 104, 78, 77, 47 календарних днів сплати грошового зобов’язання в сумі 211519 грн. 53 коп.;

- № НОМЕР_4, яким позивача було зобов’язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 2028 грн. 12 коп. за платежем орендна плата з юридичних осіб за порушення строку сплати суми грошового зобов’язання з орендної плати з юридичних осіб, визначеного підпунктом 57.1 статті 57, пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України за затримку на 19 календарних днів сплати грошового зобов’язання в сумі 20281 грн. 22 коп.

Дані рішення були отримані позивачем 27 вересня 2017 року, про що свідчить відмітка на супровідному листі відповідача від 21 вересня 2017 року № 21300/10/05-99-12-10-14.

3 жовтня 2017 року позивачем до Державної фіскальної служби України була направлена скарга на оскаржувані податкові повідомлення-рішення за вихідним № 08-07/1240, за результатами розгляду якої податковим органом було прийнято рішення від 14 грудня 2017 року № 30017/6/99-99-11-03-01-25, яким скарга була залишена без задоволення.

Відповідно до наданої позивачем інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єкта нерухомого майна щодо суб’єкта у позивача наявні земельні ділянки.

Судом також встановлено, що позивачем до податкового органу були надані податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік від 4 лютого 2016 року, якою була самостійно визначена сума грошового зобов’язання з орендної плати за рік у розмірі 229595 грн. 84 коп., за 2017 рік від 2 лютого 2017 року, якою була самостійно визначена сума грошового зобов’язання з орендної плати за рік у розмірі 243374 грн. 65 коп.

20 квітня 2017 року позивачем до контролюючого органу були подані уточнюючи податкові декларації з плати за землю за 2016 рік, якою було зменшено суму грошового зобов’язання з орендної плати та визначено грошове зобов’язання у сумі 276 грн. 96 коп., 13 квітня 2017 року за 2016 рік, якою було зменшено суму грошового зобов’язання з орендної плати та визначено грошове зобов’язання у сумі 110477 грн. 55 коп., 20 квітня 2017 року за 2016 рік, якою було збільшено суму грошового зобов’язання з орендної плати та визначено грошове зобов’язання у сумі 129466 грн. 53 коп., 13 квітня 2017 року за 2016 рік, якою було зменшено суму грошового зобов’язання з орендної плати та визначено грошове зобов’язання у сумі 236 грн. 34 коп.

Платіжними дорученнями від 15 серпня 2016 року № НОМЕР_5 у сумі 40 грн. 93 коп., від 13 жовтня 2016 року № НОМЕР_6 у сумі 40 грн. 93 коп., від 14 листопада 2016 року № НОМЕР_7 у сумі 40 грн. 93 коп. позивачем частково була сплачена орендна плата за землю.

Крім того, позивачем до суду були надані доповнення до адміністративного позову, в яких позивач, зокрема, зазначив, що специфіка діяльності підприємства позивача обумовлена специфічного обладнання, а саме: обладнання електричних мереж, як розподільчі системи, електричні щити (розподільні щити, щити обліку, щити управління і автоматизації), кабельні лінії, трансформатори. Розподільні щити призначені для управління потоками електричної енергії та виконання функцій захисту електроспоживачів, кабельних ліній, трансформаторів, генераторів. Щити керування призначені для управління технологічними процесами, електродвигунами, лініями електроосвітлення. Електричні щитові, перш за все, призначені для розміщення і зберігання приладів і апаратів, що входять до складу систем енергопостачання і систем обліку електроенергії виробничих, адміністративних, торговельних і житлових будівель, приміщень і споруд. Щитове обладнання крім самих щитів також об'єднує в собі всі електротехнічні засоби та пристрої, які монтуються всередині них. Лінії електропередачі (ЛЕП) є один з компонентів електричної мережі призначені для передачі електричної енергії. Розрізняють кабельні та повітряні лінії електропередачі. Зазначене обладнання позивача розташоване на території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, у зоні проведення АТО, що є під впливом форс-мажорних обставин. За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта земельні ділянки, на які у позивача наявне право користування (сервітут), оренди, права власності об'єктів нерухомого майна, знаходяться в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (розпорядження КМУ від 07.11.2014 р. №1085 (в редакції розпорядження КМУ від 02.12.2015 р. №1276-р) та в населених пунктах, на території яких здійснювалася антитерористична операція (розпорядження КМУ від 02.12.2015 р. №1275-р).

Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) та ОСОБА_2 України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VІІ (надалі - Закон № 1669-VII).

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Нормою пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до статті 59.1 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу. При цьому, відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, порядок надіслання платникові податків податкової вимоги є тотожним порядку надіслання податкового повідомлення-рішення. У свою чергу, відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до матеріалів справи відповідач знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції (далі - АТО), а саме м. Краматорськ Донецької області. Крім того, за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта земельні ділянки, на які у позивача наявне право користування (сервітут), оренди, права власності об'єктів нерухомого майна, знаходяться в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (розпорядження КМУ від 07.11.2014 р. №1085 (в редакції розпорядження КМУ від 02.12.2015 р. №1276-р) та в населених пунктах, на території яких здійснювалася антитерористична операція (розпорядження КМУ від 02.12.2015 р. №1275-р). Більш того, згідно наявної в матеріалах справи інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, окрім іншого, позивач є користувачем земельних ділянок у м. Костянтинівна Донецької області, цільовим призначенням яких є виробництво та розподілення електричної енергії, земельних ділянок Соловйовської сільради Ясинуватського району. Орлівської сільради Ясинуватського району, підстанцій у селах Олександрівського району, м. Дружківка. м. Вугледар, смт. Новотроїцьке Волноваського району, м. Маріуполі та інших, що включені розпорядженням КМУ № 1275-р від 30.10.2014 до переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція. Суд наголошує, що територія населених пунктів Донецька, Макіївки, Горлівки, Єнакієво, Часів Яр, Дружківки, Харцизьку, Ясинуватського району, Мар'їнського району та інші, на якій позивач проводить господарську діяльність є територіями проведення АТО, яка не підконтрольна українській владі.

Статтею 6 ОСОБА_2 № 1669-VII встановлено, що під час проведення АТО суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення АТО, звільняються від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Період проведення АТО - це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення АТО або військових дій на території України (абзац перший статті 1 ОСОБА_2 № 1669).

З аналізу зазначених норм ОСОБА_2 № 1669-VII та Податкового кодексу України (надалі – ПКУ) вбачається, що зазначеним ОСОБА_2 встановлено пільги щодо орендної плати за землю, що сплачується на відповідній території, а саме щодо податку який сплачується суб'єктами господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення АТО. Зазначені норми ОСОБА_2 № 1669-VII не суперечать вимогам ПКУ.

Перелік земельних ділянок державної та комунальної власності, на які розповсюджуються пільги, встановлені статтею 6 ОСОБА_2 № 1669-VII, визначається виходячи з переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, згідно переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до вимог пункту 5 статті 11 ОСОБА_2 № 1669-VII. Остаточний перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, буде затверджено у десятиденний строк з дня закінчення антитерористичної операції.

Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р від 30 жовтня 2014 року, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. В подальшому, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція». Тобто, зазначене розпорядження Кабінету Міністрів України було чинним та не скасовувалось, дія якого лише була зупинена на відповідний час. 2 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України». Зазначене розпорядження опубліковано 8 грудня 2015 року на єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал».

Пунктом 1 та 3 вказаного розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком та визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053».

Суд зазначає, що вказаними розпорядженнями затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція з початку її проведення та на теперішній час. Згідно з додатками до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р та № 1053-р від 30 жовтня 2014 року.

З огляду на викладене, оскільки відповідач зареєстрований та здійснює свою господарську діяльність на території якого здійснювалась та здійснюється антитерористична операція, земельна ділянка також розташована на зазначеній території, період проведення антитерористичної операції триває, пільги, встановлені статтею 6 ОСОБА_2 № 1669-VII, поширюються на відповідача як платника орендної плати за землю, який перебував та перебуває на території проведення антитерористичної операції.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були отримані Сертифікати (висновки) про настання обставин непереборної сили від 5 вересня 2014 року № 2889/05-4, № 2891/05-4, якими було засвідчено настання обставин непереборної сили з 14 квітня 2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні норм законодавчих актів України, які стосуються продовження граничних строків для подання податкової декларації.

Суд також зазначає, що Закон № 1669 є спеціальним законом у спірних правовідносинах, а тому його застосування не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до Податкового кодексу України. Статтею 6 ОСОБА_2 №1669, яка має пряму дію, не вимагається додаткове отримання сертифіката про засвідчення настання форс-мажорних обставин. Сертифікат Торгово-промислової палати України потрібен для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, у той час як стаття 6 ОСОБА_2 №1669 передбачає звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, тобто від виконання зобов'язань, а не звільнення від відповідальності від виконання зобов'язань. Відтак, згідно з положеннями ОСОБА_2 № 1669 достатньою підставою для звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності та скасування орендної плати за користування державним та комунальним майном стосовно конкретних суб'єктів господарювання є встановлення факту здійснення ними діяльності на території проведення антитерористичної операції. Згідно з частиною третьою статті 11 ОСОБА_2 № 1669, закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому ОСОБА_2. Положення цього ОСОБА_2 підлягають застосуванню у межах спірних відносин виходячи із положень податкового принципу презумпції правомірності рішень платника податку закріпленого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України та пунктом 56.21 статті 56 цього кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність спірних податкових повідомлень-рішень в порядку частини 2 статті 77 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд не приймає до уваги інші аргументи сторін, оскільки ці аргументи не впливають на правовий висновок про те, що в період з 2014 року позивач ОСОБА_2 №1669-VII був звільнений від сплати орендної плати з фізичних осіб.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Судовий збір позивачем був сплачений відповідно до платіжного доручення від 7 лютого 2018 року № НОМЕР_8 на суму 1762 грн.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК “Високовольтні мережі” до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 20.09.2017 року №0044791210, від 20.09.2017 року №0044811210, від 20.09.2017 року №0044831210, від 20.09.2017 року №0044851210.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК “Високовольтні мережі” (код ЄДРПОУ 31018149; юридична адреса: 84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Островського, буд. 8) судові витрати у сумі 1762,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, юридична адреса: 87526, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця 130 Таганрозької дивізії, будинок 114).

Рішення прийняте в нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 09.10.2018 року.

Повний текст рішення виготовлено 18.10.2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Загацька Т. В.