Рішення № 77186891, 18.10.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 2/243/3039/2018

Справа № 243/8883/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«18» жовтня 2018 року Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого – судді Неминущого Г.Л.,

за участю секретаря судового засідання – Нікіфорової В.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду № 8 Слов’янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Слов’янської міської ради Донецької області, ОСОБА_2 про визнання права забудовника на 1/6 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області із позовною заявою до Слов’янської міської ради Донецької області, ОСОБА_2 про визнання права забудовника на 1/6 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, 12 липня 2010 року помер її чоловік – ОСОБА_3.

Після його смерті залишилось спадкове майно, в склад якого увійшла 1/2 частка житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: провулок Підгірний, 45 у м. Слов’янську Донецької області та 3/20 нежитлової будівлі картоплесховища №4, яке розташоване у місті Слов’янську по вулиці Комяхова, 15.

Спадкоємцями на спадщину померлого чоловіка є його мати ОСОБА_4 і син спадкодавця відповідач ОСОБА_2 Спадщину у встановлений шестимісячний строк прийняла Позивач та син спадкодавця, а мати спадкодавця відмовилась від спадщини на користь ОСОБА_2

На підставі договору купівлі-продажу померлому ОСОБА_3 належав житловий будинок з господарськими побудовами по провулку Підгірному, 45 .

У зв’язку з тим, що належний ОСОБА_3 житловий будинок прийшов у стан непридатний для використання за прямим призначенням, ОСОБА_3 зніс цей житловий будинок і на його місці власними силами та за власні кошти побудував новий житловий будинок, що підтверджено записами в технічному паспорті.

Оскільки будівництво нового житлового будинку ОСОБА_3 проводив без відповідних дозвільних документів, він в 1998 році звернувся до виконкому Слов’янської міської Ради з заявою, визнати за ним право розпоряджатися недобудованим житловим будинком № 45 по провулку Підгірному в м. Слов’янську.

Виконавчий комітет Слов’янської міської Ради рішенням від 17.06.1998 року з урахуванням того, що суттєвих відхилень у будівництві житлового будинку від санітарних, протипожежних і будівельних норм не виявлено, визнав за ОСОБА_3 право розпоряджатися самовільно збудованим недобудованим житловим будинком з мансардою по провулку Підгірний, 45 у м. Слов’янську, та зобов’язав БТІ внести поточні зміни в архівні документи. Будівництво нового житлового будинку було завершено в 1999 році. З цього часу спадкодавець ОСОБА_3 проживав в цьому будинку, користувався будинком на праві приватної власності, підтримував будинок у придатному для користування та проживання стані, користувався земельною ділянкою, сплачував усі необхідні платежі.

Однак, постановою державного нотаріуса Першої Слов’янської державної нотаріальної контори ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документу та державної реєстрації права власності на житловий будинок № 45 по провулку Підгірному в м. Слов’янську Донецької області на ім’я спадкодавця.

Просить суд, визнати за нею, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1 в порядку спадкування за законом право забудовника на 1/6 частку житлового будинку № 45 по провулку Підгірному в м. Слов’янську Донецької області, загальною площею 92,3 кв.м., житловою площею 36,3 кв.м. та господарських будівель та споруд : літньої кухні «Б», сараю «В», вбиральні «Г», огорожі №1, розташованих на земельній ділянці земель Слов’янської міської ради площею 604 кв.м., що вбачається із Договору купівлі-продажу, зареєстрованого в реєстрі за № 1-518 від 15 лютого 1989 року (а.с.10-11).

Позивач ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання, до суду не з’явилася. Відповідно до Довіреності від 14 серпня 2015 року, реєстровий № 1-696, ОСОБА_1 цією довіреністю уповноважила ОСОБА_5 представляти її інтереси у суді, з усіма процесуальними правами та обов’язками, які надано законом Позивачу (а.с. 28). 02 жовтня 2018 року ОСОБА_5 надала суду Заяву, в якій просила справу слухати за її відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягала (а.с.27).

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_6, яка діє на підставі, Ордеру серії ДН № 043038 від 12 вересня 2018 року (а.с.1), у судове засідання не з’явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання. 02 жовтня 2018 року надала суду Заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити (а.с.26).

Відповідач - Слов’янська міська рада Донецької області явку свого представника у судове засідання не забезпечила. Суду надано Заяву про розгляд справи у відсутності представника відповідача, в якій Слов’янська міська рада Донецької області проти позовних вимог не заперечує (а.с. 25).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання. 02 жовтня 2018 року надав суду Заяву про розгляд справи за його відсутності, проти позовних вимог не заперечує (а.с.29).

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Слов’янської міської ради Донецької області, ОСОБА_2 про визнання права забудовника на 1/6 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування, підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на їх законність та обґрунтованість.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Першої Слов’янської державної нотаріальної контори Донецької області 15 лютого 1989 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1-518, належав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, провулок Підгірний, 45 (а.с.10-11).

Відповідно до Свідоцтва про шлюб, серії І-НО № 117650 від 21 грудня 2007 року ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_3 (а.с. 9).

12 липня 2010 року ОСОБА_3 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії I-НО № 487314 (а.с.8).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається із житлового будинку, що розташований за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, провулок Підгірний, 45.

Відповідно до Довідки № 385-2/0.45/01 від 20 лютого 2015 року, виданої КП «Бюро технічної інвентаризації» житловий будинок по провулку Підгірному, 45 в м. Слов’янську, що належав ОСОБА_3 був знесений. У 1999 році на даній земельній ділянці побудовано новий житловий будинок, право власності на який за станом на 01 січня 2013 року в КП «БТІ» не був зареєстрований (а.с.12).

Згідно з Рішенням виконавчого комітету Слов’янської міської ради від 17 червня 1998 № 265/5 за ОСОБА_3 було визнано право розпоряджатися самовільно збудованим незакінченим житловим будинком з мансардою по провулку Підгірному, 45 у м. Слов’янську. Зобов’язано бюро технічної інвентаризації внести поточні зміни в архівні матеріали. (а.с.15).

30 травня 2011 року реєстратором КП «Бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_7 було відмовлено у державній реєстрації права власності на житловий будинок по провулку Підгірному, 45 у м. Слов’янську Донецької області, оскільки ОСОБА_3 не отримав акт прийому в експлуатацію, не зареєстрував право власності на вищевказане нерухоме майно і помер, тому згідно ст. 346 Цивільного кодексу України право власності припиняється з моменту смерті власника (а.с.13).

Як вбачається з ОСОБА_8 про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 25213009 від 04 листопада 2010 року після смерті ОСОБА_3, 04 листопада 2010 року була заведена спадкова справа № 1018/2010 в Першій Слов’янській державній нотаріальній конторі Донецької області (а.с.14).

16 жовтня 2018 року на адресу Слов’янського міськрайонного суду Донецької області надійшла відповідь на запит від 19 вересня 2018 року № 1960/02-14 від 01 жовтня 2018 року, державного нотаріуса Першої Слов’янської державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_9, в якій остання повідомила про заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_3, який помер 12 липня 2010 року, надіслано копію спадкової справи № 1018/2010 на 98 аркушах (а.с.36).

З матеріалів Спадкової справи № 1018/2010 вбачається, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом першої черги, спадщину прийняла своєчасно, у встановленому законом порядку (а.с.47), окрім неї спадкоємцями першої черги були: син спадкодавця - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який прийняв спадщину у встановлений законом строк (а.с.43) та мати спадкодавця – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка відмовилась від прийняття спадщини на користь сина спадкодавця (а.с.45).

Рішенням Слов’янського міськрайонного суду від 26 травня 2015 року у цивільній справі № 243/3309/15-ц, за ОСОБА_2 було визнано право забудовника на 5/6 частин будівництва житлового будинку з господарськими і побутовими спорудами, який розташований за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, провулок Підгірний, 45 (а.с.19-20). ОСОБА_2 звернувся до суду у зв’язку із відмовою у видачі свідоцтва про право власності на частку житлового будинку, розташованого по провулку Підгірному, 45 у м. Слов’янську, у зв’язку з тим, що буди відсутні правовстановлюючі документи на вищевказаний житловий будинок. Тобто, позовні вимоги ОСОБА_2 ідентичні позовним вимогам ОСОБА_1

Проте, постановою державного нотаріуса Першої Слов’янської державної нотаріальної контори ОСОБА_8 № 2767/01-32 від 07 жовтня 2015 року ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме: видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/6 частку житлового будинку, у зв’язку з тим, що нею не надані правовстановлюючі документи, що підтверджують право власності спадкодавця на спадкове майно (а.с. 16-17).

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється в момент її смерті.

Стаття 1216 ЦК України визначає, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом ст. ст. 269-270, 1219 ЦК України, право померлого ОСОБА_3, як забудовника, не є таким, що нерозривно пов'язане з особою померлого, а отже, входить до складу спадщини.

Судовою практикою, що склалася, також підтримується правова позиція, згідно з якою у разі здійснення будівництва згідно з законом, у разі смерті забудовника всі його права та обов'язки як забудовника, входять до складу спадщини (п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування").

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Позивач через несвоєчасне вирішення питання про оформлення та прийняття житлового будинку, що знаходиться за адресою : Донецька область, м. Слов’янськ, провулок Підгірний , 45 до експлуатації померлим ОСОБА_3, позбавлена можливості оформити право на спадщину в порядку вчинення нотаріальних дій, а отже її право оспорюється.

Способом захисту цивільних прав і інтересів може бути, зокрема, визнання права (ст. 16 ЦК України).

Оскільки нерухоме майно, відносно якого ставиться питання про визнання за позивачем права забудовника, було споруджене на підставі відповідних дозволів та згідно з нормами чинного на той час законодавства, але не прийнято до експлуатації, то за позивачем ОСОБА_1 слід визнати право забудовника на нерухоме майно, це право входить до складу спадщини після смерті ОСОБА_3.

Оскільки будівництво житлового будинку, що розташований за адресою : Донецька область, м. Слов’янськ, провулок Підгірний, 45 здійснювалось спадкодавцем згідно із законом, що вбачається з вищезазначених документів, однак за життя спадкодавець не набув у встановленому порядку право власності на створений ним об'єкт будівництва саме як на об'єкт нерухомого майна, тому після його смерті до складу спадщини входять усі належні спадкодавцеві як забудовнику права та обов'язки, а саме:

- право власності на будівельні матеріали та обладнання, які були використані спадкодавцем у процесі цього будівництва;

- право завершити будівництвом об'єкт (як правонаступник спадкодавця - замінений у порядку спадкування забудовник);

- право передати від свого імені для прийняття в експлуатацію завершений будівництвом об'єкт;

- право одержати на своє ім'я свідоцтво про право власності та зареєструвати право власності.

Враховуючи сукупність наведених обставин суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги позивача, оскільки зазначене не заперечує закону та інтересам сторін.

Керуючись ст.ст. 16, 25,269-270, 328, 331, 1216, 1218-1219,1258, 1261 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-78, 81, 229, 259, 263-265, 355 ЦПК України, п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Слов’янської міської ради Донецької області, ОСОБА_2 про визнання права забудовника на 1/6 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1 в порядку спадкування за законом право забудовника 1/6 частки житлового будинку № 45 по провулку Підгірному в м. Слов’янську Донецької області, загальною площею 92,3 кв.м., житловою площею 36,3 кв.м. та господарських будівель та споруд: літньої кухні «Б», сараю «В», вбиральні «Г», огорожі №1, розташованих на земельній ділянці земель Слов’янської міської ради площею 604 кв.м. після смерті ОСОБА_3, який помер 12 липня 2010 року.

Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п. п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду ОСОБА_10