Рішення № 77186009, 18.10.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 жовтня 2018 р. Справа № 0240/2835/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Альчука Максима Петровича,

за участю секретаря судового засідання: Краєвської І.В.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

представника третьої особи: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_4

до: Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 Пенсійного фонду України у м. Вінниці, Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини

про: визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_4 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 Пенсійного фонду України у м. Вінниці, Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, в якій просить:

визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 54486208 від 09.08.2018 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що постанова Замостянського районного суду м. Вінниці у адміністративній справі № 2-а-284/2011, якою визнано неправомірну відмову та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії ОСОБА_4 у відповідності до ст.. 50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ із розрахунку 6 мінімальних пенсій за віком (державна пенсія) та 50% мінімальної пенсії за віком (додаткова пенсія), а також рішення Європейського суду з прав людини №10035/07 від 15.06.2017 року, про зобов’язання Уряду виконати рішення національних судів, зазначених у додатку, які ще підлягають виконанню, виконані частково. У зв’язку з цим, на думку позивача, оскаржувана постанова прийнята відповідачем передчасно та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 27.08.2018 року позовну заяву залишено без руху.

Згідно ухвали від 07.09.2018 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, залучено до участі в справі третіх осіб.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, згідно якого проти задоволення адміністративного позову заперечує. Також зазначає, що рішення Європейського суду з прав людини в частині заяви ОСОБА_4 виконано в повному обсязі, у зв'язку з чим, постанова про закінчення виконавчого провадження є правомірною та скасуванню не підлягає. Також, зазначає, що у зв'язку із внесенням змін до законодавчих норм, порядок і розмір соціальних виплат позивача було змінено та забезпечено виконання постанови національного суду на підставі рішення Європейського суду з прав людини.

Представником третьої особи – УПФУ в місті Вінниці надано письмові пояснення, відповідно до яких проти задоволення адміністративного позову заперечує. Також зазначає, що у зв'язку зі змінами в пенсійному законодавстві, пенсія ОСОБА_4 приведена у відповідність до норм чинного законодавства. Також, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини зазначає, що дія рішення суду закінчилась, у зв'язку із внесенням змін до законодавства, яке регулювало пенсійні виплати, та відсутність права у судів та виконавчої служби в українському законодавстві скасовувати закони або зобов’язувати державу вносити зміни в закон про бюджет.

Третьою особою Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини також надано пояснення щодо позовної заяви, згідно яких він зазначає, що виконав усі необхідні дії, що належать до його компетенції щодо координації виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі «ОСОБА_6 та 191 інша заява проти України» в частині заяви ОСОБА_4 На виконання вимог закону Урядовий уповноважений повідомив Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про ухвалення Європейським судом рішення у справі «ОСОБА_6 та 191 інша заява проти України» і надіслав автентичний переклад рішення українською мовою та копію листа Європейського суду про набуття рішенням статусу остаточного. Кошти справедливої сатисфакції у розмірі 30999,38 грн. (еквівалент 1000 євро) були нараховані на особовий рахунок заявника 08.09.2017 платіжним дорученням Міністерства юстиції України від 07.09.2017 року № 2695, а заборгованість за рішенням національного суду у розмірі 46360,72 грн. – 26.02.2018 року платіжним дорученням Міністерства юстиції України від 21.02.2018 року № 181.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити, посилаючись на доводи позовної заяви.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення адміністративного позову, посилаючись на обґрунтування відзиву.

Представник третьої особи Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини в судовому засіданні заперечила проти задоволення адміністративного позову, з підстав, наведених у письмових поясненнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити, з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 28.01.2011 року у справі № 2-а-284/11, зокрема зобов'язано ОСОБА_5 Пенсійного фонду України у Замостянському районі м. Вінниці провести перерахунок пенсії ОСОБА_4, як постраждалому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та інваліду ІІІ групи, захворювання якого пов’язане з виконанням службових обов’язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, виходячи з розміру 6-ти мінімальних пенсій за віком відповідно до вимог ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 17.07.2010 року щомісячно та виплатити різницю між нарахованою та виплаченою пенсією.

Рішенням Європейського суду з прав людини заява № 10035/07 у справі «ОСОБА_6 проти України та 191 інша заява» в частині заяви ОСОБА_4 передбачено, що «Уряд визнає надмірну тривалість виконання рішень національних судів, зазначених у додатку до цієї декларації.

Уряд готовий виконати рішення національних судів, зазначених у додатку, які ще підлягають виконанню, а також сплатити кожному заявнику 1000 євро.

Сума у розмірі 1000 євро є відшкодуванням будь-якої матеріальної та моральної шкоди, а також судових та інших витрат, буде конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу. Держава виплатить вищезазначені кошти і виконає рішення національних судів, які ще підлягають виконанню, протягом трьох місяців з дати повідомлення про ухвалення Судом рішення відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У випадку несплати цих сум і невиконання рішень національних судів протягом зазначеного тримісячного строку Уряд зобов’язується сплатити пеню за період з моменту спливу тримісячного строку і до моменту остаточного розрахунку у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в цей період, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Ці виплати та виконання зазначених рішень національних судів становитимуть остаточне вирішення цих справ».

Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини 03.08.2017 року до Департаменту державної виконавчої служби направлено службову записку № 4695/12.6.1/48-17 щодо виконання вказаного рішення, автентичний переклад рішення українською мовою та копію листа Європейського суду про набуття рішенням статусу остаточного.

Постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 18.08.2017 року відкрито виконавче провадження № 54486208 про примусове виконання рішення Європейського суду з прав людини № 10035/07, виданого 15.06.2017 року, згідно якого «Уряд визнає надмірну тривалість виконання рішень національних судів, зазначених у додатку до цієї декларації.

Уряд готовий виконати рішення національних судів, зазначених у додатку, які ще підлягають виконанню, а також сплатити кожному заявнику 1000 євро.

Сума у розмірі 1000 євро є відшкодуванням будь-якої матеріальної та моральної шкоди, а також судових та інших витрат, буде конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу. Держава виплатить вищезазначені кошти і виконає рішення національних судів, які ще підлягають виконанню, протягом трьох місяців з дати повідомлення про ухвалення Судом рішення відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У випадку несплати цих сум і невиконання рішень національних судів протягом зазначеного тримісячного строку Уряд зобов’язується сплатити пеню за період з моменту спливу тримісячного строку і до моменту остаточного розрахунку у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в цей період, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Ця виплата та виконання зазначених рішень національних судів становитимуть остаточне вирішення цих справ».

Платіжним дорученням Міністерства юстиції України № 2965 від 07.09.2017 стягувачу перераховано грошові кошти у розмірі 30999,38 грн. (еквівалент 1000 євро).

01.12.2017 державним виконавцем направлено вимогу до ОСОБА_5 Пенсійного фонду України в м. Вінниці (боржнику за рішенням національного суду) та Державної казначейської служби України про надання інформації про стан виконання рішення національного суду.

Листом від 11.01.2018 № 5-08/495-854 Державна казначейська служба України повідомила про те, що рішення національного суду перебуває на виконанні в органі державного казначейства та залишається невиконаним, у зв’язку із відсутністю коштів.

Листом від 18.12.2017 № 4976/06-32-1/09 ОСОБА_5 Пенсійного фонду України в м. Вінниці повідомило відділ про те, що на виконання вищевказаного рішення національного суду ним здійснено перерахунок та сума доплати, яка залишається невиплаченою, у зв’язку із відсутністю бюджетного фінансування складає 46 360,72 грн.

На підставі отриманої інформації, 13.02.2018 державним виконавцем направлено вимогу до Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Міністерства юстиції України для необхідності виплати на користь стягувача заборгованості за рішенням національного суду в розмірі 46 360,72 грн.

Платіжним дорученням Міністерства юстиції України № 181 від 21.02.2018 стягувачу перераховано грошові кошти у розмірі 46360,72 грн. (заборгованість за рішенням національного суду).

09.08.2018 року Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийнято постанову у виконавчому провадженні № 54486208 про закінчення виконавчого провадження. Дана постанова одночасно являється предметом оскарження у даній справі.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 року (далі – Закон № 1404-VIII від 02.06.2016 року) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону № 1404-VIII від 02.06.2016 року органи та особи, які здійснюють примусове виконання рішень примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII від 02.06.2016 року передбачено, що виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов’язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VIII від 02.06.2016 року).

Пунктом 9 ст. 39 Закону № 1404-VIII від 02.06.2016 року передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII від 02.06.2016 року відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23.02.2006 року (далі – Закон № 3477-IV від 23.02.2006 року) рішення - а) остаточне рішення Європейського суду з прав людини у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; б) остаточне рішення Європейського суду з прав людини щодо справедливої сатисфакції у справі проти України; в) рішення Європейського суду з прав людини щодо дружнього врегулювання у справі проти України; г) рішення Європейського суду з прав людини про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Закону № 3477-IV від 23.02.2006 року рішення є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції.

Порядок виконання Рішення визначається цим Законом, Законом України "Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами з урахуванням особливостей, що передбачені цим Законом.

Виконання Рішення здійснюється за рахунок Державного бюджету України (ст. 3 Закону № 3477-IV від 23.02.2006 року).

Відповідно до ст. 7 Закону № 3477-IV від 23.02.2006 року протягом десяти днів від дня отримання повідомлення Суду про набуття Рішенням статусу остаточного Орган представництва: а) надсилає Стягувачеві повідомлення з роз'ясненням його права подати до державної виконавчої служби заяву про виплату відшкодування, в якій мають бути зазначені реквізити банківського рахунка для перерахування коштів; б) надсилає до державної виконавчої служби оригінальний текст і переклад резолютивної частини остаточного рішення Суду у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції ( 995_004 ), оригінальний текст і переклад резолютивної частини остаточного рішення Суду щодо справедливої сатисфакції у справі проти України, оригінальний текст і переклад рішення Суду щодо дружнього врегулювання у справі проти України, оригінальний текст і переклад рішення Суду про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України. Автентичність перекладу засвідчується Органом представництва.

Державна виконавча служба упродовж десяти днів з дня надходження документів, зазначених у пункті "б" цієї частини, відкриває виконавче провадження.

Частиною 5 ст. 8 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що підтвердження списання відшкодування, отримане від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та підтвердження виконання всіх вимог, зазначених у резолютивній частині остаточного рішення Суду у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції( 995_004 ), резолютивній частині остаточного рішення Суду щодо справедливої сатисфакції у справі проти України, у рішенні Суду щодо дружнього врегулювання у справі проти України, у рішенні Суду про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України, є для державної виконавчої служби підставою для закінчення виконавчого провадження.

Згідно ч. 6 ст. 8 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» державна виконавча служба протягом трьох днів надсилає Органу представництва постанову про закінчення виконавчого провадження та підтвердження списання коштів.

Матеріали справи свідчать та не заперечується сторонами, що на виконання рішення Європейського суду з прав людини № 10035/07, виданого 15.06.2017 року, платіжним дорученням Міністерства юстиції України № 2965 від 07.09.2017 ОСОБА_4 перераховано грошові кошти у розмірі 30999,38 грн. (еквівалент 1000 євро).

Платіжним дорученням Міністерства юстиції України № 181 від 21.02.2018 ОСОБА_4 перераховано грошові кошти у розмірі 46360,72 грн. (заборгованість за рішенням національного суду).

Разом з тим, фактичною підставою для звернення позивача з даним позовом до суду стало, на його думку, часткове виконання рішення Європейського та на національного суду, а саме здійснення перерахунку і виплати пенсії лише до 22.07.2011 року.

З даного приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,

які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством.

Відповідно до вимог Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" (із змінами № 3491-VI від 14.06.2011) передбачено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону № 796-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Аналогічні застереження щодо застосування положень статей 50, 54 Закону № 796-XII також містили Закони України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», «;Про Державний бюджет України на 2013 рік», «Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік» та «Про Державний бюджет України на 2015 рік».

Так, на виконання вищевказаної норми Закону Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 1210 від 23.11.2011, якою врегульовано порядок обчислення розміру пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою відповідно до Закону № 796-XII.

З урахуванням наведених правових норм суд також враховує правову позицію ЄСПЛ з даного питання, викладену у справі «Великода проти України», у якій заявниця скаржилась на невиконання рішення, яким управління Пенсійного фонду України було зобов'язано здійснити перерахунок та виплачувати їй пенсію з 01.12.2008.

Так, у пункті 21 рішення від 03.06.2014 у справі «Великода проти України» (заява №43331/12) щодо частин скарг заявниці стосовно невиконання рішення суду від 19.01.2010 після внесення у 2011 році змін до законодавства, Європейський суд з прав людини констатував, що подальша дія вищезазначеного судового рішення закінчилася, коли у законодавство, яке регулювало пенсійні виплати заявниці, було внесено зміни. Відповідно, обов'язок Уряду забезпечити виконання рішення закінчився щонайпізніше 1 листопада 2011 року, коли змінене законодавство було застосовано до пенсії заявниці. Протягом зазначеного періоду заявниця отримувала пенсію згідно з рішенням суду від 19.01.2010, отже, для скарги немає підстав.

Цим же рішенням Європейський суд з прав людини підтвердив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Отже, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії Касаційного адміністративного суду в постанові від 11.07.2018 року справа № 820/3181/16.

Частиною 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Згідно ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши досліджені в ході розгляду справи докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити.

Згідно ст. 139 КАС України судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 (21023, АДРЕСА_1, АА № 619305) до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622), третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 Пенсійного фонду України у м. Вінниці (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21000, код ЄДРПОУ 37979905), Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13), про визнання протиправним та скасування рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Вінницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Альчук Максим Петрович