Рішення № 77185846, 12.10.2018, Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа номер 237/4211/18

Номер провадження 2/237/1533/18

РІШЕННЯ

Іменем України

08.10.18 року м. Курахове

Мар’їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Медведського М.Д.

при секретарі: Махно Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Курахове Донецької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 соціального захисту населення Мар'їнської райдержадміністрації Донецької області, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору дійсним та зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

03.09.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Мар'їнського районного суду Донецької області із позовною заявою до ОСОБА_2 соціального захисту населення Мар'їнської райдержадміністрації Донецької області, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору дійсним та зобов’язання вчинити певні дії .

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Позивач ОСОБА_1 зазначає, що він має статус особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи у зв’язку із чим рішенням комісії Мар’їнської райдержадміністрації Донецької області щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей від 24.04.2018 року йому була призначена грошова компенсація в розмірі 690192,00 гривень для придбання житла площею не менше 58,87 кв. м., які були перераховані на спеціальний поточний рахунок в ПАТ «Державний ощадний банк України». Після цього позивач відшукав собі квартиру для подальшої купівлі загальною площею 60,3 кв.м. ціною 665000,00 гривень та 29.08.2018 року позивач та третя особа – ОСОБА_3 уклали договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 загальною площею 60,3 кв.м., який був посвідчений приватним нотаріусом Мар’їнського районного нотаріального округу Донецької області ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі № 1324. Позивач стверджує, що продаж квартири вчинявся за домовленістю сторін за 665000,00 гривень, однак відповідно до звіту ФОП ОСОБА_5 № 346-08 про незалежну оцінку вартості квартири, вартість квартири становила 606459,00 гривень, але податки від продажу квартири були сплачені з більшої суми, а саме від фактичної ціни продажу квартири. Отримавши другий примірник договору купівлі-продажу квартири, позивач надав його до ОСОБА_2 соціального захисту населення Мар'їнської райдержадміністрації Донецької області для отримання згоди на перерахування коштів грошової компенсації із спеціального рахунка як оплату за договором. Однак, позивач стверджує, що 31.08.2018 року відповідач надав йому письмову відмову в наданні згоди на перерахування коштів грошової компенсації із спеціального рахунка як оплату за договором, мотивуючи це тим, що у п. 2 Договору ціна продажу квартири відрізняється від вартості квартири згідно звіту про незалежну оцінку вартості майна, крім того договір підписаний ОСОБА_6, а не особисто позивачем. У зв’язку із чим позивач змушений був звернутися до суду із позовними вимогами про визнання договору дійсним та зобов’язання відповідача вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 07.09.2018 року було відкрито спрощене позовне провадження у справі та залучено до участі у справі в якості особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПАТ «Державний ощадний банк України».

У судове засідання, яке було призначено на 08.10.2018 року не з’явився позивач ОСОБА_1, надав до суду заяву, відповідно до якої просив позовні вимоги задовольнити та справу розглянути без його участі.

У судове засідання, яке було призначено на 08.10.2018 року не з’явився представник відповідача ОСОБА_7 надав до суду заяву, відповідно до якої просив справу розглянути без його участі за матеріалами, які міститься у справі.

У судове засідання, яке було призначено на 08.10.2018 року не з’явився третя особа приватний нотаріус Мар’їнського районного нотаріального округу Донецької області – ОСОБА_4, надав до суду заяву, відповідно до якої просив справу розглянути без його участі, зазначив, що згоден з позовними вимогами.

У судове засідання, яке було призначено на 08.10.2018 року не з’явилася третя особа – ОСОБА_3, надала до суду заяву, відповідно до якої просила справу розглянути без її участі, зазначила, що з позовними вимогами згодна.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

27.09.2018 року від представника відповідача ОСОБА_2 соціального захисту населення Мар'їнської райдержадміністрації Донецької області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого він просив позовні миги залишити без задоволення у зв’язку із тим, що у п.2 договору купівлі-продажу квартири від 29.08.2018 року, ціна квартири складає 6650000,00 гривень, що відрізняється від вартості квартир згідно звіту № 346-08 про незалежну оцінку вартості квартири від 28.08.2018 року та складає 606459,00 гривень. Крім того, у розділі договору «підписи сторін», у графі «покупець» стоїть підпис ОСОБА_6, посилаючись на те, що у зв’язку із хворобою ОСОБА_1 не має можливості підписати текст договору (а.с.25-26).

Крім того, 27.09.2018 року від представника відповідача ОСОБА_2 соціального захисту населення Мар'їнської райдержадміністрації Донецької області через канцелярію суду надійшло клопотання про закриття провадження по справі в порядку ст. 255 ЦПК України. Клопотання обґрунтовано тим, що позивачем об’єднано в одне провадження вимоги, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства у зв’язку із тим, що вимога позивача про зобов’язання органу державної влади здійснити певні дії підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а вимога про визнання дійним договору купівлі продажу квартири підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (а.с.29-30).

Дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

З копії паспорта громадянина України серії ВЕ 614826, який виданий Селидівським МВ УМВС України в Донецькій області 28.03.2002 року, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України (а.с. 6-8).

З копії посвідчення серії Є № 029193, яке видано 10.10.2013 року, вбачається, що ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни. Посвідчення безтермінове і дійсне на всій території України (а.с.9).

З копії членського квитка Українського товариства сліпих № 1756 від 02.04.2012 року вбачається, що ОСОБА_1 є інвалідом зору другої групи (а.с.10).

З протоколу № 1 засідання комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей від 24.04.2018 року вбачається, що позивачу ОСОБА_1 було вирішено надати компенсацію у сумі 690192 гривень для купівлі жилого приміщення площею 58.87 кв.м., розмір якої визначено виходячи з нормативів, встановлених «Порядком виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.20.18 року № 214 (а.с.11-12).

З копії договору № 191756412060 від 04.05.2018 року вбачається, що ОСОБА_1 було відкрито спеціальний поточний рахунок № 26209075641206 у ПАТ «Державний ощадний банк України» для зарахування грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей (а.с.13-14).

З копії повідомлення ОСОБА_2 соціального захисту населення Мар'їнської райдержадміністрації Донецької області за вихідним номером № 5157/02-09 від 31.07.2018 року ОСОБА_1 було повідомлено, що на його спеціальний поточний рахунок, який було відкрито в ПАТ «Державний ощадний банк України» 31.07.2018 року перераховані кошти для придбання квартири у розмірі 690192, 00 гривень та повідомлено про те, що протягом року з дня зарахування коштів грошової компенсації ОСОБА_1 самостійно використовує призначену грошову компенсацію на придбання житла як у прийнятих в експлуатацію житлових будинках на первинному або вторинному ринку, так і шляхом інвестування в об’єкти житлового будівництва відповідно до Законів України « Про інвестиційну діяльність» і «Про кооперацію» в будь-якому населеному пункті на території України (а.с.15).

Відповідно до копії договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 загальною площею 60,3 кв.м., вбачається, що він був укладений 29 серпня 2018 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 та посвідчений приватним нотаріусом Мар’їнського районного нотаріального округу Донецької області ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі № 1324 (а.с. 16).

З договору (пп.1.1,1.2) вбачається, що предметом договору є квартира, яка складається із трьох жилих кімнат загальною площею 60,3 кв.м., житловою площею 36,7 кв.м., яка розташована в АДРЕСА_2.

З договору (пп.2.1,2.2) вбачається, що продаж квартири за домовленістю сторін вчиняється за 665000 грн. 00 коп., які будуть отримані Продавцем (ОСОБА_3М.) від Покупця (ОСОБА_1І.) після підписання договору до 01.09.2018 року шляхом перерахування грошей на поточний рахунок, вартість квартири згідно звіту № 346-08 про незалежну оцінку вартості квартири ФОП ОСОБА_5 від 28.08.2018 року становить 606459, 00.

З копії відмови ОСОБА_2 соціального захисту населення Мар'їнської райдержадміністрації Донецької області за вихідним номером № 5846/02-09 від 31.08.2018 року вбачається, що ОСОБА_1 було відмовлено в наданні згоди на переказ коштів грошової компенсації із його спеціального рахунку за договором купівлі-продажу квартира від 29.08.2018 року № 1324 у зв’язку із тим, що у п. 2 вищезазначеного договору, ціна продажу квартири відрізняється від вартості квартири згідно звіту № 346-08 про незалежну вартість квартири. У розділі «Підписи сторін» договору, у графі «Покупець» стоїть підпис ОСОБА_6 (а.с.17).

1.Щодо клопотання відповідача про закриття провадження у справі, суд зауважує наступне.

Згідно ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно роз'яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, які викладені в пунктах 2, 3 постанови від 01.03.2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 15 ЦПК). Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Право власності на майно, на речове право на чуже майно, захист цих прав регулюються цивільним законодавством, і власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (стаття 391 ЦК), тому такі спори з урахуванням вимог статті 15 ЦПК підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, якщо однією із сторін є фізична особа, незалежно від участі у них органу державної влади та/або органу місцевого самоврядування (суб'єкта владних повноважень). (п.26 )

Відповідно до цього спори, що пов'язані з захистом права власності, у яких хоча б однією стороною є фізична особа згідно ст. 15 ЦПК України розглядаються у порядку цивільного судочинства.

П. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

П. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов’язує надавати такі послуги виключно суб’єкта владних повноважень, і спір виник у зв’язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб’єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв’язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб’єкта владних повноважень або іншої особи;

Таким чином, суд приходить до висновку, що виниклий між позивачем та відповідачем спір не є публічно-правовим, незважаючи на статус відповідача ОСОБА_2 соціального захисту населення Мар’їнської райдержадімінстрації Донецької області, адже позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного цивільного права, а саме права власності на майно, отже такі вимоги підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, отже у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі слід відмовити.

2.Щодо позовних вимог про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири, який був укладений 29 серпня 2018 року, суд зазначає наступне.

Оцінюючи відмову ОСОБА_2 соціального захисту населення Мар'їнської райдержадміністрації Донецької області в наданні згоди на переказ коштів грошової компенсації із спеціального рахунку позивача, суд приходить до висновку про те, що фактично відповідач ставить під сумнів дійсність та правомірність правочину, а саме договору купівлі – продажу квартири від 29.08.2018 року, який був укладений між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_3.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В силу ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити актам цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 640 ч.3 ЦК України договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Зокрема, ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З договору (пп.2.1,2.2) вбачається, що продаж квартири за домовленістю сторін вчиняється за 66500 грн. 00 коп., які будуть отримані Продавцем (ОСОБА_3М.) від Покупця (ОСОБА_1І.) після підписання договору до 01.09.2018 року шляхом перерахування грошей на поточний рахунок, вартість квартири згідно звіту № 346-08 про незалежну оцінку вартості квартири ФОП ОСОБА_5 від 28.08.2018 року становить 606459, 00.

Відповідно до 6.3 Порядку, нотаріус посвідчує правочин, який передбачає будь-який перехід права власності на об’єкти рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів), крім їх успадкування та дарування, за наявності документа про сплату до бюджету податку на доходи фізичних осіб, обчисленого з ціни, зазначеної у правочині, та документа про оціночну вартість такого майна, визначену суб’єктом оціночної діяльності згідно з вимогами нормативно-правових актів з оцінки майна.

Так само відповідно до п. 172.4. ст. 172 Податкового кодексу України під час проведення операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку.

Отже, сторонами, виходячи із принципу свободи договору було добровільно самостійно погоджено ціну квартири, як те передбачає ст. 627,628 ЦК України, крім того, суд зауважує, що оцінка нерухомого майна здійснюється в певних випадках з метою оподаткування, і не може бути беззаперечною підставою для скасування укладених правочинів, і позбавлення права власності.

Відповідно до пункту 4 статті 207 Цивільного кодексу України, якщо фізична особа у зв’язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа.

Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом, або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 (далі – Порядок), а саме, пункти 4-9 глави 9 розділу І передбачають, що при вчиненні нотаріальних дій, що потребують прикладення власноручного підпису осіб, нотаріус перевіряє справжність підпису цих осіб шляхом здійснення ними підпису у його присутності. Встановлення їх особи здійснюється за документами, визначеними Законом України "Про нотаріат".

Відповідно до п. 5 Порядку, якщо фізична особа внаслідок фізичної вади, хвороби або іншої причини (наприклад, неписьменна) не може власноручно підписати документ, то за її дорученням у її присутності та в присутності нотаріуса цей документ може підписати інша особа, яка визначається зазначеною фізичною особою. Про причини, з яких фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, не мала змоги підписати документ, зазначається у тексті документа та в посвідчувальному написі. Правочин за особу, яка не може підписати його, не може підписувати особа, на користь або за участю якої його посвідчено.

Отже, судом встановлено та підтверджено документально, що у зв’язку із хворобою та фізичними вадами позивача ОСОБА_1, який є інвалідом зору другої групи, для якого вчинялася нотаріальна дія при укладанні ним договору купівлі-продажу квартири 29.08.2018 року, документ за нього за його дорученням в його та в присутності нотаріуса підписала інша особа – ОСОБА_6, про що зазначено в тексті документу та вказано причину, через яку документ підписала інша особа – у зв’язку із хворобою ОСОБА_1, у тому числі в посвідчувальному написі зазначено, що особу ОСОБА_6, який підписав договір встановлено, дієздатність перевірено.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що на час укладання спірного договору купівлі-продажу сторонами були дотримані усі умови для його посвідчення. При вчиненні нотаріальних дій, нотаріусом були вчинені всі дії, що передбачені чинним законодавством при вчиненні подібного виду нотаріальних послуг. Договір підписано в присутності нотаріуса, особи сторін встановлено, їх дієздатність та належність продавцю квартири, що відчужуються, перевірено, враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. Суд також зауважує, що відповідач не довів належними доказами, як це передбачено ст.ст. 77, 81 ЦПК України, недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного Кодексу України.

3.Щодо позовних вимог про зобов’язання ОСОБА_2 соціального захисту населення Мар’їнської райдержадімінстрації Донецької області надати згоду на переказ коштів грошової компенсації на рахунок, зазначений у договорі купівлі-продажу квартири від 29 серпня 2018 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 «Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей», який затверджено ПКМУ від 28 березня 2018 р. № 214 (далі – Порядок), право на отримання грошової компенсації відповідно до цього Порядку мають особи з інвалідністю I-II групи, визначені пунктом 7 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов’язаних з перебуванням в інших державах, які перебувають на квартирному обліку (далі - особи з інвалідністю).

Відповідно до п. 32 Порядку, для отримання згоди на перерахування коштів грошової компенсації із спеціального рахунка як оплату за договором заявник подає органу соціального захисту населення один примірник договору, в якому зазначається, що житло набувається у власність заявника.

Відповідно до п. 35 Порядку, орган соціального захисту населення дає згоду на переказ коштів грошової компенсації із спеціального рахунка заявника на рахунок, зазначений у договорі, за таких умов:

1) предметом договору є придбання у власність заявника житла, площа якого є не меншою від такої, що буде підставою для зняття з квартирного обліку;

2) ціна договору є меншою або дорівнює сумі коштів грошової компенсації на спеціальному рахунку заявника;

3) власником (співвласником) житла згідно з укладеним договором є малолітній або неповнолітній член сім’ї загиблого або повнолітня недієздатна особа, від імені яких укладено договір і яким призначалася грошова компенсація, в разі їх наявності;

4) строк виконання договору купівлі-продажу житла не перевищує двох місяців, а строк виконання інвестиційного договору чи договору про пайову участь не перевищує двох років з дня його укладення.

Відповідно до п. 36 Порядку, у разі виявлення порушення вимог, зазначених у пунктах 32 та 33, підпунктах 1-4 пункту 35 цього Порядку, орган соціального захисту населення письмово відмовляє заявнику в наданні згоди на переказ коштів грошової компенсації за його заявою із зазначенням причин такої відмови.

Таким чином, судом встановлено та підтверджено документально, що позивачем ОСОБА_1 було дотримано усіх умов, які передбачені чинним законодавством для отримання згоди відповідача на переказ коштів грошової компенсації із спеціального рахунка заявника на рахунок, зазначений у договорі, однак відповідач неправомірно відмовив йому в наданні згоди на переказ коштів грошової компенсації, отже суд приходить до висновку про зобов’язання відповідача надати згоду на переказ коштів грошової компенсації із спеціального рахунку ОСОБА_1 № 26209075641206, відкритий в ПАТ «Державний ощадний банк України» на рахунок, зазначений у договорі купівлі-продажу квартири від 29 серпня 2018 року та задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання договору дійсним та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити у повному обсязі.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 загальною площею 60,3 кв.м., який був укладений 29 серпня 2018 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 та посвідчений приватним нотаріусом Мар’їнського районного нотаріального округу Донецької області ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі № 1324.

Зобов’язати ОСОБА_2 соціального захисту населення Мар’їнської райдержадімінстрації Донецької області надати згоду на переказ коштів грошової компенсації із спеціального рахунку ОСОБА_1 № 26209075641206, відкритий в ПАТ «Державний ощадний банк України» на рахунок, зазначений у договорі купівлі-продажу квартири від 29 серпня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії цього рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення було виготовлено 12.10.2018 року.

Суддя М.Д.Медведський

Дата документу 12.10.2018 року