Рішення № 77184101, 02.10.2018, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2018 року Справа № 915/797/18

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

представника позивача: Заливчого Я.В. - дов.б/н від 25.07.2018;

представника відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дикий Сад ЛТД"

(54029, м.Миколаїв, просп.Центральний, буд.52, кв.4),

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Чугунової Соф'ї Андріївни

(АДРЕСА_1),

про: стягнення заборгованості в розмірі 42043,10 грн, з яких: 36887,30 грн сума основного боргу, 5155,80 грн пені, -

в с т а н о в и в:

31.07.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Дикий Сад ЛТД" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 23.07.2018, в якій просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Чугунової Соф'ї Андріївни 42043,10 грн заборгованості, з яких: 36887,30 грн сума основного боргу та 5155,80 грн пені, нарахованих у зв'язку з невиконанням відповідачем умов Договору №06-16-3 оренди нежитлового приміщення від 01.02.2016.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що в порушення приписів чинного законодавства та умов Договору №06-16-З оренди нежитлового приміщення від 01.02.2016 відповідачем не здійснено оплату за оренду нежитлових приміщень, у зв'язку з чим утворилась заборгованість з орендної плати за період з 01.09.2016 по 01.11.2016 та за період з 01.03.2017 по 01.04.2018 у загальній сумі 36887,30 грн. У зв'язку з неналежним виконанням умов Договору №06-16-З оренди нежитлового приміщення від 01.02.2016, позивачем нараховано також пеню.

Ухвалою суду від 06.08.2018 даний позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, - десять днів з дня вручення цієї ухвали.

15.08.2018 ухвалою суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 31.08.2018.

Ухвалою суду від 31.08.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 02.10.2018.

Під час розгляду справи, представник позивача підтримав доводи, викладені у позові.

Відповідач в судові засідання не з'явився, відзив на позов не надав.

Про час та місце розгляду справи відповідач був належним чином повідомлений ухвалами суду від 15.08.2018 та 31.08.2018, які надіслані за місцезнаходженням відповідача, але повернулись до суду з відміткою поштової установи через не запит.

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцем знаходженням відповідача є: АДРЕСА_1. Тобто, ухвали суду направлялись на правильну адресу відповідача.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно п.1) ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення про причини неявки.

За вказаних обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 02.10.2018 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів у їх сукупності, а також приймаючи до уваги, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступні обставини.

01.02.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дикий Сад ЛТД" (позивач у справі, орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Чугуновою Соф'єю Андріївною (відповідач у справі, орендар) укладено Договір №06-16-З оренди нежитлового приміщення (надалі - Договір), згідно п.п.1.1.-1.3., якого орендодавець здає, а орендар приймає в оренду об'єкт нерухомості. Об'єкт, що орендується, становить частку нежитлових приміщень, що належать орендодавцю, згідно технічного плану який є невід'ємною частиною цього договору, загальною площею 147,1 кв.м, розміщено за адресою АДРЕСА_2 (а.с.10-14).

Відповідно п.2.1 Договору, об'єкт передається в оренду з метою розташування офісу орендаря.

Об'єкт оренди, що передається за Договором належить позивачеві на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_1 від 05.12.2008 (а.с.50).

У відповідності до п.3.1 Договору, приймання-передача об'єкта, що орендується, здійснюється двосторонньою комісією, що складається з представників сторін.

Згідно п.3.5. Договору, об'єкт, що орендується, вважається переданим в орендне користування з моменту підписання акту здачі-приймання.

У відповідності до п.9.1. Договору цей договір укладено на термін 1 (один) рік та набуває чинності з моменту підписання Акту приймання-передачі приміщення.

Об'єкт оренди за Договором передано орендарю на підставі Акту приймання передачі (Додаток №1) орендованого приміщення загальною площею 147,1 кв.м на другому поверху адмінбудівлі, відповідно із прикладеним планом (Додаток №2) (а.с.15, 16).

В подальшому між сторонами було підписано Договір №1 про внесення змін та доповнень до Договору №06-16-З від 01.07.2016 (надалі - Договір №1), за умовами якого з 01.07.2016 загальна площа об'єкту оренди складає 83 кв.м, а розмір щомісячної орендної плати становить - 6640,00 грн на місяць з урахуванням ПДВ (а.с.17).

Згідно умов Договору та Договору №1 позивач прийняв, а відповідач здав 30.06.2016 приміщення 201, 201А, 211, 212 загальною площею 138,1 кв.м на другому поверху адмінбудівлі, відповідно із планом, що зафіксовано в Акті приймання передачі від 30.06.2016 (а.с.18).

Крім того, на підставі умов вищезазначених договорів позивач передав, а відповідач прийняв в оренду з 01.07.2016 приміщення 302 та 303 загальною площею 74 кв.м на третьому поверху адмінбудівлі, відповідно із прикладеним планом, що зафіксовано Акті приймання передачі від 01.07.2016 (а.с.19).

У відповідності 4.1 Договору, розмір місячної орендної плати складає 80,00 грн з урахуванням ПДВ за 1 кв.м, що в цілому по договору складає 11768,00 грн на місяць з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п.п.4.2, 4.6 Договору орендна плата сплачується орендодавцю не пізніше 10 числа поточного місяця, згідно виставленого рахунку. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць розраховуються шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на офіційний індекс інфляції на поточний місяць.

Згідно п.п.6.1.2. Договору, орендар за цим договором бере на себе зобов'язання зокрема своєчасно здійснювати орендні та інші платежі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач мав сплатити заборгованість по орендній платі у загальній сумі 36897,30 грн, за наступні періоди:

1) за період з 01.09.2016 по 01.11.2016 відповідач мав сплатити орендну плату у сумі 13345,96 грн, у зв'язку з чим позивачем складались відповідні акти та виставлялись рахунки: рахунок-фактура №3 від 12.09.2016 на суму 6613,46 грн (з ПДВ) та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №00337 від 30.09.2016 на суму 6613,46 грн (з ПДВ); рахунок-фактура №4 від 10.10.2016 на суму 6732,50 грн (з ПДВ) та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №00376 від 31.10.2016 на суму 6732,50 грн (з ПДВ).

2) за період з 01.03.2017 по 01.04.2018 відповідач мав сплатити орендну плату у сумі в сумі 23551,34 грн, у зв'язку з чим позивачем складались відповідні акти та виставлялись рахунки: рахунок-фактура №8 від 10.03.2017 на суму 2181,60 грн (з ПДВ) та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №00152 від 31.03.2017 на суму 2181,60 грн (з ПДВ); рахунок-фактура №166 від 11.04.2017 на суму 2220,76 грн (з ПДВ) та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №00198 від 30.04.2017 на суму 2220,76 грн (з ПДВ); рахунок-фактура №204 від 11.05.2017 на суму 2241,00 грн (з ПДВ) та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №00254 від 31.05.2017 на суму 2241,00 грн (з ПДВ); рахунок-фактура №307 від 09.06.2017 на суму 2270,16 грн (з ПДВ) та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №00309 від 30.06.2017 на суму 2270,16 грн (з ПДВ); рахунок-фактура №855 від 10.07.2017 на суму 2306,34 грн (з ПДВ) та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №00366 від 31.07.2017 на суму 2306,34 грн (з ПДВ); рахунок-фактура №345 від 10.08.2017 на суму 2310,94 грн (з ПДВ) та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №00423 від 31.08.2017 на суму 2310,94 грн (з ПДВ); рахунок-фактурою №404 від 11.09.2017 на суму 2308,78 грн (з ПДВ) та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №00468 від 30.09.2017 на суму 2308,78 грн (з ПДВ); рахунок-фактура №428 від 11.10.2017 на суму 2363,04 грн (з ПДВ) та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №00512 від 31.10.2017 на суму 2363,04 грн (з ПДВ); рахунок-факта №471 від 10.11.2017 на суму 2391,40 грн (з ПДВ) та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №00536 від 30.11.2017 на суму 2391,40 грн (з ПДВ); рахунок-фактура №521 від 11.12.2017 на суму 720,00 грн (з ПДВ) та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №00605 від 31.12.2017 на суму 720,00 грн (з ПДВ); рахунок-фактура №590 від 11.01.2018 на суму 736,24 грн (з ПДВ) та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №00004 від 31.01.2018 на суму 736,24 грн (з ПДВ); рахунок-фактура №635 від 12.02.2018 на суму 747,18 грн (з ПДВ) та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №00063 від 28.02.2018 на суму 747,18 грн (з ПДВ); рахунок-фактура №666 від 12.03.2018 на суму 753,90 грн (з ПДВ) та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №00150 від 31.03.2018 на суму 753,90 грн (з ПДВ).

Як зазначає позивач у позові, вищезазначені бухгалтерські документи вручались відповідачеві особисто, проте підписаних зі свого боку примірників відповідач позивачеві не повернув.

Відповідачем вказані обставини не заперечені та не спростовані.

З метою досудового врегулювання спору позивач 11.05.2018 направив на адресу відповідача претензію №1005/3 від 10.05.2018, в якій вимагав сплатити заборгованість з орендної плати в розмірі 37623,32 грн, повідомів про припинення дію Договору №06-16-З від 01.02.2016 в порядку визначеному п.п.5.1, 9.4, та вимагав негайно звільнити орендоване приміщення.

Крім того, позивачем разом із претензією направлено відповідачу Акт звіряння взаємних розрахунків між ФОП Чугунової С.А. та ТОВ "Дикий Сад ЛТД" станом на 01.05.2018 за період з 01.02.2016 по 30.04.2018 включно на зазначену вище суму. Проте відправлення з вказаними документами повернулося не вручене відповідачеві у зв'язку із закінченням терміну зберігання (а.с.54-57).

Оскільки, вказані вище рахунки-фактури та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), залишились без оплати, це стало підставою звернення позивача до суду.

На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам позивача, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного та Господарського кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до приписів ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (оренди).

За приписами ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Заборгованість по орендній платі відповідача, станом на день звернення до суду із позовом, склала 36897,30 грн, що підтверджується наявними у справі доказами та не заперечено відповідачем.

На день розгляду справи, відповідач не надав суду доказів погашення боргу по орендній платі у сумі 36897,30 грн.

Оскільки у позові, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 36887,30 грн, суд, враховуючи принцип диспозитивності, не може вийти за межі позовних вимог, тому стягненню з відповідача підлягає саме 36887,30 грн боргу.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до п.3) ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, що узгоджується із ч.1 ст.550 ЦК України.

За приписами ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.8.4. Договору оренди, орендар несе відповідальність зокрема, у випадку прострочення по сплаті орендних платежів, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Позивачем нарахована пеня за період з 12.09.2016 по 23.07.2018 у сумі 5155,80 грн. Розрахунок пені відповідачем не заперечений.

Перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку про його обґрунтованість та наявність підстав для стягнення з відповідача пені у сумі 5155,80 грн.

Згідно ст.ст.73, 74, 77, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, факт порушення відповідачем зобов'язань за Договором №06-16-З оренди нежитлового приміщення від 01.02.2016 належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір підлягає покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 210, 220, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Чугунової Соф'ї Андріївни (АДРЕСА_1, РНКОПП НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дикий Сад ЛТД" (54029, м.Миколаїв, просп.Центральний, буд.52, кв.4, код ЄДРПОУ 30625659) 36887,30 грн основного боргу, 5155,80 грн пені та 1762,00 грн судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення складено 12.10.2018 року.

Суддя М.В. Мавродієва