Рішення № 77183006, 09.10.2018, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/673/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.10.2018 м. Івано-ФранківськГосподарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., при секретарі судового засідання Сегін І. В., за участю представника позивача Жиляка М. Д., представників відповідача Гаврон Н. М. та Борищак Н. Я., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 909/673/18 за позовом комунального підприємства Івано-Франківської міської ради "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія" до Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити дії.

КП "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України із наступними позовними вимогами:

- визнати незаконними дії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо відмови КП "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія" у перегляді рішення адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14 грудня 2016 р. № 41 у справі № 27/II-2016;

- зобов'язати Івано-Франківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України повторно розглянути заяву КП "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія" про перегляд рішення від 14 грудня 2016 р. № 41 у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції № 27/II-2016 від 31 травня 2018 р. вх. № 01-03/517, у порядку та у межах повноважень встановлених (наданих) чинним законодавством України.

В обґрунтування своїх позовних вимог КП "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія" зазначає, що відповідач в порушення визначеної законом процедури безпідставно та незаконно відмовив позивачу у перегляді рішення адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14 грудня 2016 р. у справі № 27/II-2016.

08 серпня 2018 р., суд відкрив провадження у справі та постановив розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, а підготовче засідання призначив на 29 серпня 2018 р.

23 серпня 2018 р., до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позов, у якому він виклав свої заперечення щодо позовних вимог та зазначив, що розгляд заяви позивача про перегляд рішення адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14 грудня 2016 р. у справі № 27/II-2016 було здійснено відповідно до вимог чинного законодавства.

29 серпня 2018 р., підготовче засідання суд відклав на 12 вересня 2018 р.

12 вересня 2018 р., підготовче провадження у справі суд закрив, а розгляд справи по суті призначив на 03 жовтня 2018 р.

03 жовтня 2018 р., суд оголошував в засіданні перерву до 09 жовтня 2018 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд

в с т а н о в и в:

рішенням адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14 грудня 2016 р. № 41 по справі 27/ІІ-2016 визнано відповідно до ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" комунальне підприємство Івано-Франківської міської ради "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія" на ринку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у територіальних межах м. Івано-Франківська та прилеглих до нього населених пунктів, які відносяться до Івано-Франківської міської ради, де розташовані житлові будинки разом з закріпленими за ними прибудинковими територіями, які знаходяться в управлінні та обслуговуванні КП "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія" у 2015 році та першому кварталі 2016 року займало монопольне (домінуюче) становище з часткою 100 відсотків, не маючи при цьому жодного конкурента; визнано дії КП "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія" щодо надання для встановлення Виконавчому комітету Івано-Франківської міської ради та застосування з 02 квітня 2015 р. по 31 березня 2016 р. скоригованих тарифів на послугу з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання, гарячого водопостачання, водовідведення, теплопостачання та зливової каналізації для мешканців будинків, зазначених в рішенні виконкому від 27 березня 2015 р. № 169, в той час як для мешканців усіх інших будинків механізм корегування тарифів не застосовувався, порушенням, передбаченим п. 2 ст. 50 та п. 2 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, шляхом застосування різних цін до рівнозначних угод із покупцями без об'єктивно виправданих на те причин; за вчинене порушення накладено на комунальне підприємство Івано-Франківської міської ради "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія" штраф у розмірі 24 814 грн; зобов'язано комунальне підприємство Івано-Франківської міської ради "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія" у двохмісячний термін здійснити перерахунок зайво нарахованих коштів за послугу з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання, гарячого водопостачання, водовідведення, теплопостачання та зливової каналізації для мешканців будинків, зазначених в рішенні виконкому від 27 березня 2015 р. № 169 за період з 02 квітня 2015 р. по 31 березня 2016 р. про що повідомити територіальне відділення.

КП "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія" не погодившись із зазначеним рішенням адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України оскаржила його до суду.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 27 квітня 2017 р. у справі № 909/201/17 у задоволенні позовних вимог КП "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія" відмовлено.

Дане рішення було залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26 червня 2017 р. та постановою Вищого господарського суду України від 10 жовтня 2017 р.

Рішення адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14 грудня 2016 р. № 41 по справі 27/ІІ-2016 було також перевірено та залишено без змін Антимонопольним комітетом України, про що ухвалено відповідне рішення від 05 квітня 2018 р. № 149-р.

31 травня 2018 р., КП "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія" звернулось до Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України із заявою про перегляд рішення адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14 грудня 2016 р. № 41 по справі 27/ІІ-2016, зазначивши, що згадане рішення було прийнято на підставі недостовірної інформації, оскільки вважає, що при прийнятті такого рішення відповідач не досліджував та не аналізував рішення Івано-Франківської міської ради від 25 квітня 2013 р. № 1043-35.

19 червня 2018 р., відповідач надіслав позивачу листа № 59-02/627 за підписом голови Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якому повідомив позивачу, що зазначені останнім у заяві від 31 травня 2018 р. обставини не відповідають дійсності, оскільки правомірність прийняття оспорюваного рішення була перевірена в судовому порядку в межах справи № 909/201/17, а також Антимонопольним комітетом України.

Вважаючи, що відповідач своєю відмовою у перегляді рішення від 14 грудня 2016 р. № 41 по справі 27/ІІ-2016 порушив його права не дотримавшись процедури, визначеної Законом України "Про захист економічної конкуренції" та Правилами розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що затверджені розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 року № 5, звернувся до суду з даним позовом, оскільки за результатами перегляду органи Антимонопольного комітету України можуть приймати наступні рішення: про залишення заяви про перегляд без руху, без розгляду, а по суті перегляду - залишити рішення без змін, змінити рішення, скасувати рішення або прийняти нове рішення.

Отже, предметом даного спору є вимога позивача про визнання незаконними дій відповідача щодо відмови у перегляді рішення органу Антимонопольного комітету України та зобов'язання повторно розглянути відповідну заяву відповідача.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України, що передбачено у ст. 6 Закону України "Про Антимонопольний комітет України".

За змістом ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявам і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, тощо.

За результатами розгляду справ про порушення економічної конкуренції та про недобросовісну конкуренцію Комітет може прийняти рішення по суті (статті 28, 31, 48, 52, 53 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ст. 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції").

Разом з тим, розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та про недобросовісну конкуренцію у певних випадках підлягає закриттю без прийняття рішення по суті (наприклад, статті 32, 49 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ч. 3 ст. 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції").

Положення Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачають, що рішення органів Комітету можуть бути переглянуті ними за заявами осіб чи з власної ініціативи у разі наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 58 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Згідно з абз. 1 п. 47 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, заява особи про перегляд рішення (далі - заява про перегляд), прийнятого адміністративною колегією територіального відділення Комітету, подається до відповідного відділення. Заява про перегляд рішень інших органів Комітету подається до Комітету.

Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

У ч. 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначені підстави для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, а саме: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Так, вбачаючи підстави для повторного перегляду по суті рішення адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14 грудня 2016 р. № 41 по справі 27/ІІ-2016, позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою про його перегляд та не погоджується із формою отриманої відмови, оскільки вважає, що відповідач порушив визначену законом процедуру такого перегляду.

Натомість, такі твердження позивача спростовуються матеріалами справи, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України "Про захист економічної конкуренції", органи Антимонопольного комітету України з власної ініціативи чи за заявами осіб можуть переглянути рішення, прийняті ними у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та у заявах, справах про узгоджені дії, концентрацію, у разі: якщо істотні обставини не були і не могли бути відомі органам Антимонопольного комітету України, що призвело до прийняття незаконного або необґрунтованого рішення; якщо рішення було прийнято на підставі недостовірної інформації, що призвело до прийняття незаконного або необґрунтованого рішення; невиконання учасниками узгоджених дій, концентрації вимог і зобов'язань, якими було обумовлене рішення органів Антимонопольного комітету України щодо узгоджених дій, концентрації відповідно до частини другої статті 31 цього Закону; якщо обставини, на підставі яких було прийняте рішення про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб'єктів господарювання, вже не існують; наявності інших підстав, передбачених законами України.

Відповідно до п. 47 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, заява про перегляд подається в письмовій формі й повинна містити вимоги заявника, у тому числі очікувані ним рішення за результатами перегляду, які передбачені ч. 3 ст. 58 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також зазначення підстав для перегляду рішення, передбачених ч. 1 ст. 58 Закону України "Про захист економічної конкуренції", та відповідних доказів на їх підтвердження.

Згідно з п. 48 Правил, у разі коли заяву про перегляд подано без додержання вимог, установлених в п. 47 цих Правил, державний уповноважений, голова територіального відділення Комітету залишають її без руху, про що письмово повідомляють заявника і надають йому строк для усунення недоліків.

Як видно із наявних у матеріалах справи документів, 25 січня 2017 р. позивач звернувся до Антимонопольного комітету України із завою про перевірку рішення від 14 грудня 2016 р. № 41 по справі 27/ІІ-2016. Згодом, розгляд такої заяви був зупинений до вирішення господарським судом справи за позовом КП "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія" про визнання недійсним цього ж рішення.

В свою чергу, Вищий господарський суд України постановою від 10 жовтня 2017 р. у справі № 909/201/17 підтвердив правомірність винесення відповідачем рішення від 14 грудня 2016 р. № 41 по справі 27/ІІ-2016.

Отже, рішення відповідача від 14 грудня 2016 р. № 41 по справі 27/ІІ-2016 є законним та відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" - обов'язковим до виконання.

05 квітня 2018 р., Антимонопольний комітет України в ході відповідної перевірки також не знайшов підстав для скасування рішення від 14 грудня 2016 р. № 41 по справі 27/ІІ-2016.

Таким чином, за відсутності підстав для повторного перегляду рішення від 14 грудня 2016 р. № 41 по справі 27/ІІ-2016, суд не вбачає й підстав для задоволення позову КП "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія", оскільки в ході перегляду цього рішення як в судовому порядку, так і самим Антимонопольним комітетом України, позивачу було надано відповідь на всі істотні питання, що стосувалися оспорюваного рішення як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. При цьому суд також враховує, що у своєму позові КП "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія" не наводить жодної обґрунтованої підстави щодо наявності підстав для скасування рішення від 14 грудня 2016 р. № 41 по справі 27/ІІ-2016, а також не оспорює й мотивів відмови у його перегляді.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, у справі "Руїз Торіха проти Іспанії", Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Судовий збір, згідно з вимогами ст. 129 ГПК України, суд покладає на позивача.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

у позові комунального підприємства Івано-Франківської міської ради "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія" (76002, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 161) до Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, буд. 6) про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Ткаченко І. В.

Повне рішення складено 17 жовтня 2018 р.