Рішення № 77182961, 09.10.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/59/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2018 Справа № 908/1517/18

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л.

при секретарі судового засідання Юсубовій Д.В.

розглянувши матеріали справи № 908/1517/18

за позовом: Моторного (транспортного) страхового бюро України, 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8

до відповідача: військової частини А 1978, 69068, Запорізька обл., м. Запоріжжя

про стягнення 17802,55 грн.

Представники учасників справи:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: М’якенький Ю.В., довіреність № 93 від 09.01.18.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі МТСБУ) за вих. від 20.06.18 № 36704/УБК до військової частини А 1978 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, у сумі 17 802,55 грн.

Позов обґрунтовано здійсненою позивачем виплатою страхового відшкодування постраждалій стороні в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що має наслідком відшкодування завданої шкоди в порядку регресу, а також зверненням до відповідача з претензією про компенсацію цих витрат, яка залишена відповідачем без відповіді, а також п. 21.1 ст. 21, ст. 35, п. 36.2 ст. 36, ст. 38, п. 39.1 ст. 39, пп. а п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.04 № 1961-ІV, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 993, ч. 1 ст. 1166, ч. 2 ст. 1187, ч. 1 ст. 1191 ЦК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.18 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Корсун В.Л.

Ухвалою від 10.08.18 судом позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1517/18 за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 05.09.18.

Ухвалами від 05.09.18 та від 24.09.18 судом оголошувалась перерва у справі на 24.09.18 та на 09.10.18.

05.09.18 на адресу суду від відповідача надійшов відзив від 03.09.18 № 4005 на позов, а 24.09.18 від позивача надійшла відповідь від 11.09.18 № 36704/1/УБК на відзив.

04.10.18 на адресу суду від позивача надійшло клопотання за вих. від 01.10.18 № 12524/УБК про розгляд справи без участі представника позивача.

У судове засідання 09.10.18 представник позивача не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання позивача повідомлено належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали від 24.09.18 у цій справі за вих. № 012479) представнику позивача 01.10.18.

Представник відповідача у судовому засіданні 09.10.18 проти позовних вимог заперечив повністю з підстав викладених у відзиві за вих. від 03.09.18 № 4005. Зокрема, посилався на те, що витрати страхувальника на оплату вартості послуг аварійного комісару не входять до суми страхового відшкодування та не передбачені ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Також відповідач вказував на солідарну відповідальність власника та водія транспортного засобу, який спричини ДТП та не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

У засіданні суду 09.10.18, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представнику відповідача повідомлено коли буде складено повне рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 01.11.16 у справі № 337/3978/16-п встановлено, що ОСОБА_2 11.10.16 керуючи автомобілем марки УРАЛ 4320, державний номер НОМЕР_3 в м. Запоріжжі, на перехресті вул. Чарівної з вул. Вороніна, здійснював буксирування автомобіля КАМАЗ державний номер НОМЕР_5 та напівпричепу державний номер НОМЕР_4. Під час буксирування розігнувся зчіпний пристрій (гак) внаслідок чого автомобіль КАМАЗ державний номер НОМЕР_5 з напівпричепом здійснив наїзд на автомобіль SKODA FABIA державний номер НОМЕР_6 під керуванням ОСОБА_3, чим порушив вимоги п. 23.5 ПДР України. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, травмованих не має.

Згідно з вказаною постановою, судом визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.

Як свідчить зміст постанови від 01.11.16 у справі № 337/3978/16-п, вина ОСОБА_4 підтверджена сукупністю доказів, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення від 11.02.16 № АП №385838, схемою ДТП, письмовими поясненнями та визнанням вини.

Відповідно до довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 3016286633091602 (форми-2) транспортний засіб УРАЛ 4320, державний номер НОМЕР_3 та транспортний засіб КАМАЗ, державний номер НОМЕР_5 належить на праві власності військовій частині А 1978.

Згідно з поясненнями позивача, водій ОСОБА_2 станом на час скоєння вказаної ДТП перебував у трудових відносинах з військовою частиною А 1978, що підтверджується постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 01.11.16 у справі № 337/3978/16-п.

Як зазначено вище, у результаті зазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль SKODA FABIA державний номер НОМЕР_7 власником якого є ПП «Техіндустрія». Вартість матеріального збитку, згідно висновку експерта від 27.10.16 № 297, складеного СПД Завгородний Р.А., спричиненого володільцю автомобіля SKODA FABIA державний номер НОМЕР_7 в результаті його пошкодження, з урахуванням ПДВ на запчастини, склала 17 902,55 грн.

Внаслідок настання страхового випадку до МТСБУ звернулась потерпіла сторона - ПП «Техіндустрія», що є власником автомобіля SKODA FABIA державний номер НОМЕР_7 з повідомленням від 13.10.16 про дорожньо-транспортну пригоду, а згодом із заявою від 05.12.16 про виплату страхового відшкодування відповідно до ст. 35 та п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Цивільна-правова відповідальність потерпілої особи - власника автомобіля SKODA FABIA державний номер НОМЕР_7 застрахована в ПрАТ «СГ «ТАС» згідно полісу № АЕ/8577804, а відповідальність власника транспортного засобу УРАЛ 4320, державний номер НОМЕР_3 та транспортного засобу КАМАЗ, державний номер НОМЕР_5 - відповідача у цій справі, не була застрахована відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на момент настання дорожньо-транспортної пригоди.

10.02.17 за наслідками зазначеної події, передбаченої п. п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ здійснило виплату страхового відшкодування ПП «Техіндустрія» у розмірі 16 502,55 грн., відповідно до наказу МТСБУ від 09.02.17 № 1048 про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, що підтверджується копією платіжного доручення від 10.02.17 № 1048рв.

Предметом даного спору є вимоги позивача про стягнення з відповідача 17 802,55 грн. шкоди в порядку регресу, у т.ч. 1300 грн. витрат позивача на залучення аварійного комісара, які підтверджується доданими до позовної заяви копіями рахунку від 19.12.16 № 55 на суму 1300 грн. та платіжного доручення від 15.02.17 № 55рв.

Вирішуючи спір у даній справі по суті спору суд виходив з того, що спеціальним Законом, який регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України є Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.04 № 1961-IV (далі Закон № 1961-IV).

Відповідно до п.п. 33.1.4 п. 33.1 ст. 33 Закону, у разі настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Згідно з пп. 38.2.1. п. 38.2.ст. 38 Закону № 1961-IV, МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у п. 13.1 ст. 13 цього Закону.

Положеннями абзаців 1-2 п. 39.1. ст. 39 Закону № 1961-IV закріплено, що Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту.

Відповідно до п. 39.2.1 ст. 39 Закону № 1961-IV, основними завданнями МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.

Пункт 40.3. ст. 40 Закону № 1961-IV визначає, що МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у ст. 41 цього Закону.

Підпунктом а) п. 41.1. ст. 41 Закону № 1961-IV передбачено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам п. 1.7 ст. 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

За загальними правилом закріпленим у ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела.

Згідно з нормою ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

З аналізу змісту глави 82 ЦК України вбачається, що законодавець розрізняє поняття «особа, яка завдала шкоду» та «особа, яка відповідає за шкоду». За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі ч. 1 ст.1191 ЦК України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Так, ч. 2 ст. 1187 ЦК України встановлено особливого суб'єкта, відповідального за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки. А саме, таким суб'єктом є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Не є таким суб'єктом і не несе відповідальності перед потерпілим за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Зазначений висновок узгоджується і з нормою ч. 1 ст.1172 ЦК України та ч. 2 ст.1187 ЦК України.

Отже, аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Судом враховано, що відповідач не спростував факту того, що ОСОБА_2 на момент скоєння ДТП перебував у трудових відносинах із військовою частиною А 1978.

А тому, з огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що у відповідача виник обов'язок по відшкодуванню шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини ОСОБА_2

Доказів відшкодування відповідачем позивачу шкоди, завданої ОСОБА_2 під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, у розмірі суми сплаченого позивачем потерпілій особі суми страхового відшкодування - 16 502,55 грн. матеріали справи не містять.

З огляду на викладені вище норми права та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність вимог позивача про стягнення з відповідача 16 502,55 грн. в порядку регресу шкоди (в сумі виплаченого страхового відшкодування).

Вимога позивача про стягнення оплачених послуг аварійного комісара у сумі 1300 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача, як шкоду в поряду регресу, є необґрунтованою, оскільки при суброгації до страховика переходить лише частина вимоги страхувальника до заподіювача шкоди, яка дорівнює розміру страхового відшкодування. У порядку суброгації страховик: не має права вимагати відшкодування вартості оплачених послуг аварійних комісарів у зв'язку з тим, що такі витрати страховика не є страховим відшкодуванням. Ці витрати належать до звичайної господарської діяльності страховика і не підлягають стягненню з особи, відповідальної за спричинену шкоду.

З підстав викладених вище, суд вважає безпідставними вимоги позивача про стягнення 1300 грн. витрат, понесених у зв'язку із залученням аварійного комісара.

У зв'язку із чим, вимоги позивача про стягнення з відповідача 1300 грн. шкоди в порядку регресу судом залишено без задоволення.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у сумі 1633,28 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 11, 12, 13, 14, 15, 24, 129, 236, 237, 238, 240, главою 5, 10 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з військової частини А 1978 (69068, Запорізька область, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 08160298) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8, код ЄДРПОУ 21647131) суму страхового відшкодування (завдану шкоду в порядку регресу) у розмірі 16 502 (шістнадцять тисяч п'ятсот дві) грн. 55 коп. та 1633 (одну тисячу шістсот тридцять три) грн. 28 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та пп. 17.5. п. 1 Розділу XI «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.

Повне рішення складено 16.10.2018.

Суддя В.Л. Корсун