Рішення № 77182960, 09.10.2018, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.10.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/550/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П.А., секретар судового засідання Кучма І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державне міське підприємство "Івано-Франківськтеплокомуненерго", вул.Б.Хмельницького, буд.59А, м. Івано-Франківськ,76007

до відповідача: Житлово-будівельний кооператив №17, вул.В.Івасюка,38, кв.88, м.Івано-Франківськ,76000

про стягнення заборгованості в сумі 48 339 грн 25 к.

за участю:

Від позивача: не з"явились,

Від відповідача: Сирота В.А., (довідка № 591/28-1-205 від 16.09.2004 )-представник

в с т а н о в и в

Державне міське підприємство "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Житлово-будівельного кооперативу №17 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 48 339,25грн., обгрунтовуючи звернення невиконанням відповідачем взятих на себе зобов"язань за договором про постачання теплової енергії № 194 від 31.05.2013 щодо оплати вартості поставленої теплової енергії за період з 01.07.2015 по 30.09.2015

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 25.06.2018 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження

Представник позивача в судове засідання не з"явився, подав клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами справи ( вх. 15438/18 від 09.10.2018).

У якості обґрунтування власної позиції, позивач у позовній заяві вказав, що між сторонами 31.05.2013року укладений договір № 194 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, за умовами якого він зобов"язаний постачати теплову енергію відповідно до умов договору, а споживач ( відповідач) зобов"язаний своєчасно сплачувати вартість наданих послуг за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених договором.

На виконання умов договору, як вказує у позовній заяві позивач, останній забезпечував теплопостачання у період з 01.07.2015 по 30.09.2015, доказом чого є акти-рахунки, але оскільки ця сума відповідачем не сплачена, проведено нарахування 12275,15 грн. інфляційних втрат, 2723,00грн. річних.

Відповідач заявлені до нього вимоги не визнав та у поданому до суду у встановлений строк відзиві на позов, а також у судовому засіданні, надавши пояснення суду, послався на наступні аргументи.

Так, на його думку, у задоволенні позову суд повинен відмовити виходячи із того, що позивачем не доведений факт надання послуг з опалення, теплопостачання було відключене, оскільки за актом від 24.04.2015 відбулося роз"єднання труб в колодязі при відключенні від централізованої системи теплопостачання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, всебічно та повно з"ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об"єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що не підлягає до задоволення .

Відповідно до п.1.1 укладеного між сторонами Договору про постачання теплової енергії №194 від 31.05.2013р. (далі - Договір), Державне міське підприємство "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (далі позивач), зобов'язувалось постачати Житлово-будівельному кооперативу №17 (далі -відповідач) теплову енергію у відповідності з умовами договору, а споживач зобов'язувався своєчасно проводити оплату за використану енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим Договором.

У відповідності із п.7.4 Договору, оплата послуг здійснюється споживачем на підставі виставлених виробником рахунків-фактур та в розмірі суми, вказаної

в цих рахунках:

- з платежів поточного розрахункового періоду в 5-ти денний термін після дати одержання рахунку-рактури.

Згідно акту про відключення від опалення від 22.10.2015 встановлено, що приміщення споживача за адресами: вул.В.Івасюка, 38 та І.Павла, ІІ, 30 відключено від мереж теплопостачання методом видимого розриву, у зв"язку з чим нарахування плати за вказані послуги припинено.

За обрахунками позивача, що слідує з розрахунку спожитої теплової енергії за період з 01.07.2015 по 30.09.2015, ним надано відповідачу послуг у цьому періоді на загальну суму 33341,10грн. Водночас, безпосередніх доказів надання послуг відповідачу позивачем не надано.

Натомість з акту від 24.04.2015, складеного представниками обох сторін, слідує, що 24.04.2015 після закінчення опалювального сезону за адресами м.Івано-Франківськ, вул. Івана Павла ІІ, 30 та м.Івано-Франківськ, вул. В.Івасюка, 38 здійснене відключення системи опалення шляхом роз"єднання труб в колодязі. Вказані акти підписані повноважними представниками сторін.

Слід зазначити в матеріалах справи знаходиться Акт від 22.10.2015року про відключення від опалення , який містить висновок, що система опалення і г/в не придатна до експлуатації, в ж/б по вул. Івасюка, 38 та по вул. Івана Павла, ІІ 30 у зв"язку з демонтажем внутрішньобудинкової системи., відключення проведено методом видимого розриву.

Установлені судом обставини наявності укладеного між сторонами договору, свідчать про виникнення між ними майново-господарських зобов"язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

За частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобовязань (майново-господарських зобов"язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на його підставі, з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір про надання послуг.

Так, відповідно до приписів статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Зі змісту наведених норм слідує висновок, що особа, яка отримала послугу, зобов"язана сплатити її вартість, а безпосередньо між сторонами такого правочину виникають правовідносини послуг.

За змістом п .29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005, споживач має право на звільнення від плати за послуги у разі їх ненадання.

При цьому суд зазначає, що Правила не встановлюють будь-яких обмежень для вчинення таких дій, в залежності від причин ненадання послуг теплопостачання (обмеження теплопостачання, законне або самовільне відключення від мереж централізованого опалення тощо).

Отже, враховуючи, що відповідно до вищевказаних актів з 24.04.2018 було відключено систему опалення, суд приходить до висновку про відмову у позові про стягнення заборгованості за надання послуг з постачання теплоенергії, оскільки у період з 01.07.2015 по 30.09.2015 відповідач був відключений від теплопостачання, а зворотне позивачем не доведено.

Зокрема, за змістом частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на вимоги частин 1,3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1,2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України). Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог.

В силу пункту 2 статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання.

Отже позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 48339,25грн., визнається судом необґрунтованою, документально непідтвердженою, в позові слід відмовити.

Враховуючи приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на позивача.

Керуючись статтею 1291 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 173, 193 Господарського кодексу України, статтями 73-79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

у задоволенні позовних вимог Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" до Житлово-будівельного кооперативу №17 про стягнення заборгованості в сумі 48 339 грн 25 к. - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 17.10.2018

СУДДЯ ШКІНДЕР П.А.