Ухвала суду № 77178802, 28.09.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/36353/18

Провадження № 1-кс/761/24641/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2018 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Кіпчарський О.М., з участю секретаря судового засідання Салати В.В., представника володільця майна ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 про скасування арешту майна -

в с т а н о в и в :

до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва звернувся адвокат ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 із клопотанням про скасування скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного м. Києва від 21.12.2016 року.

В обгрунтування заявленого клопотання зазначає, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32016100000000135 від 9 листопада 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 218-1 КК України, за фактом доведення банківської установи ПАТ «Банк Камбіо» до неплатоспроможності.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року було задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС 1-го ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві Харлап М.Д. про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32016100000000135 від 9 листопада 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 218-1 КК України та накладено арешт на грошові кошти фізичних осіб, які знаходяться в банківській установі ПАТ «Банк Камбіо» (код ЄДРПОУ 26549700), на 1096 рахунках фізичних осіб, у тому числі на грошові кошти ОСОБА_2, (РНОКПП НОМЕР_1), рахунок № НОМЕР_3, з забороною посадовим особам ПАТ «Банк «Камбіо», а також будь-яким іншим особам відчужувати, розпоряджатись та використовувати грошові кошти на які накладено арешт.

Як зазначає заявник, арешт, накладений на грошові кошти, які належать ОСОБА_2 є необґрунтованим і на даний час у застосуванні такого заходу потреби немає, оскільки ані ОСОБА_2, ані зазначені грошові кошти не мають жодного відношення до ознак складу злочину, передбаченого ст. 218-1 КК України, були набуті ОСОБА_2 правомірним шляхом та не є речовими доказами в розумінні ст. 98 КПК України.

Разом з тим, заявник зазначає, що ОСОБА_2 не є підозрюваним у кримінальному провадженні №32016100000000135, обвинуваченою або особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не є особою, щодо якої здійснюється провадження та щодо якої може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, органом досудового розслідування не встановлено причетності ОСОБА_2 до вчинення злочину.

Також органами досудового розслідування жодним чином не доведено, що на банківські рахунки, на які накладено арешт, незаконно надходили кошти від інших фізичних чи юридичних осіб, або ж саме ці кошти є предметом злочинної діяльності, а отже такі банківські рахунки та кошти на них не можуть бути речовим доказом у кримінальному провадженні № 32016100000000135 від 09 листопада 2016 року.

Враховуючи вищевикладене заявник просить слідчого суддю: скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016100000000135 від 9 листопада 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 218-1 КК України, в частині накладення арешту на безготівкові грошові ОСОБА_2, (РНОКПП НОМЕР_1), рахунок № НОМЕР_3, що відкритий у ПАТ «Банк Камбіо» (код ЄДРПОУ 26549700) за адресою: 01001, м. Київ, вул. Подвисоцького, буд. 10/10; Скасувати заборону посадовим особам ПАТ «Банк Камбіо» (код ЄДРПОУ 2115919924), а також будь-яким іншим особам відчужувати, розпоряджатись та використовувати безготівкові грошові кошти ОСОБА_2, (РНОКПП НОМЕР_1), рахунок № НОМЕР_3, що відкритий у ПАТ «Банк Камбіо» (код ЄДРПОУ 26549700) за адресою: 01001, м. Київ, вул. Подвисоцького, буд. 10/10, у кримінальному провадженні №32016100000000135 від 9 листопада 2016 року.

В судовому засіданні ОСОБА_1 клопотання підтримав, надав пояснення аналогічні доводам клопотання, просить таке задовольнити.

Слідчий в судове засідання не з'явились, причини неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду клопотання.

Його неявка не є перешкодою у розгляді заявленого клопотання.

Заслухавши пояснення представника володільця майна, дослідивши надані докази та матеріали, оцінивши їх в сукупності, слідчим суддею встановлено наступне.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року було задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС 1-го ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві Харлап М.Д. про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32016100000000135 від 9 листопада 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 218-1 КК України та накладено арешт на грошові кошти фізичних осіб, які знаходяться в банківській установі ПАТ «Банк Камбіо» (код ЄДРПОУ 26549700), на 1096 рахунках фізичних осіб, у тому числі на грошові кошти ОСОБА_2, (РНОКПП НОМЕР_1), рахунок № НОМЕР_3, з забороною посадовим особам ПАТ «Банк «Камбіо», а також будь-яким іншим особам відчужувати, розпоряджатись та використовувати грошові кошти на які накладено арешт.

В ухвалі слідчого судді вказано, що зазначене майно відповідає критеріям речового доказу у кримінальному провадженні, а тому арешт накладається з метою його збереження.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного.

Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.

За приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також недоторканості права власності, відповідно до якої позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

За вимогами ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку . Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення, в тому числі, збереження речових доказів; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

За приписами ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як вбачається із ухвали про накладення арешту від 21.12.2016 року така не конкретизує, яким чином та за якими критеріями безготівкові грошові ОСОБА_2, (РНОКПП НОМЕР_1), рахунок № НОМЕР_3, що відкритий у ПАТ «Банк Камбіо» віднесено до речового доказу у кримінальному провадженні № 32016100000000135 від 09 листопада 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 218-1 КК України, а також яке відношення має ОСОБА_2 чи його майно до вказаного правопорушення.

Із змісту ухвали від 21.12.2016 року вбачається, що на момент розгляду клопотання про арешт майна, вказані обставини не були встановлені, а відтак, арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи вищенаведені обставини у їх сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання адвоката ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 про скасування арешту майна є підставним та підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 2, 7-9, 170, 173, 174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в :

клопотання адвоката ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016100000000135 від 9 листопада 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 218-1 КК України, в частині накладення арешту на безготівкові грошові ОСОБА_2, (РНОКПП НОМЕР_1), рахунок № НОМЕР_3, що відкритий у ПАТ «Банк Камбіо» (код ЄДРПОУ 26549700) за адресою: 01001, м. Київ, вул. Подвисоцького, буд. 10/10.

Скасувати заборону посадовим особам ПАТ «Банк Камбіо» (код ЄДРПОУ 2115919924), а також будь-яким іншим особам відчужувати, розпоряджатись та використовувати безготівкові грошові кошти ОСОБА_2, (РНОКПП НОМЕР_1), рахунок № НОМЕР_3, що відкритий у ПАТ «Банк Камбіо» (код ЄДРПОУ 26549700) за адресою: 01001, м. Київ, вул. Подвисоцького, буд. 10/10, у кримінальному провадженні №32016100000000135 від 9 листопада 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О.М. Кіпчарський