Рішення № 77178111, 01.10.2018, Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 733/2012/17

№ 2/733/68/18

Рішення

Іменем України

"01" жовтня 2018 р. Ічнянський районний суд Чернігівської області

в складі:

головуючого судді: Карапиш Т.В.

при секретарі: Донченко В.Ю.

за участю прокурора Лаєвського В.М.

та відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ічня цивільну справу за позовом Військового прокурора Сумського гарнізону в інтересах держави, уповноваженим органом якого є Міністерство оборони України, в особі Військового інституту Київського національного університету імені ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача ОСОБА_3 частина А 1476 про відшкодування непогашених витрат,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 прокурор Сумського гарнізону в інтересах держави, уповноваженим органом якого є Міністерство оборони України, в особі Військового інституту Київського національного університету імені ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування непогашених витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі в розмірі 65047 (шістдесят п’ять тисяч сорок сім) гривень 13 копійок. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач на підставі наказу Начальника Військового інституту Київського національного університету імені ОСОБА_2 від 30 серпня 2014 року № 167 був зарахований в списки особового складу курсантом 2-го курсу Військового інституту Київського національного університету імені ОСОБА_2, присвоєно звання «солдат», призначено на посаду курсанта та поставлено на всі види забезпечення за курсантськими нормами. 30 серпня 2014 року солдат ОСОБА_1 підписав контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу з Міністерством оборони України в особі начальника Військового інституту Київського національного університету імені ОСОБА_2 генерал – майора ОСОБА_4

Згідно укладеного контракту відповідач взяв на себе зобов'язання відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утримуванням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), для проходження військової служби на посадах офіцерського складу в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення закладу.

Наказом начальника Військового інституту Київського національного університету імені ОСОБА_2 від 25 квітня 2017 року № 83 відповідача ОСОБА_1 було відраховано з 25 квітня 2017 року з числа курсантів "за недисциплінованість" з яким достроково припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України та якого відповідно до ст. 25 ЗУ «Про військовий обов’язок та військову службу» направлено у розпорядження командира військової частини польова пошта В 1060 для подальшого проходження строкової служби як такого, що не вислужив встановленого строку строкової військової служби, виключено із списків нормою харчування № 1 з 25 квітня 2017 року, видано продовольчий атестат та вважається таким, що вибув до нового місця служби військової частини польова пошта В 1060 м. Суми.

25 квітня 2017 року на адресу командира військової частини польова пошта В 1060 (з 01 липня 2017 року згідно наказу командира військової частини використовується дійсне найменування військова частина А 1476) надійшов лист від начальника Військового інституту Київського національного університету імені ОСОБА_2 про те, що за солдатом ОСОБА_1 рахується непогашене нарахування за утримання у вищому навчальному закладі. Згідно розрахунку відшкодування витрат на утримання відповідача в зв’язку з достроковим розірванням контракту становлять 65085 гривень 13 копійок.

Під час проходження військової служби у військовій частині ОСОБА_1 здійснено часткове відшкодування витрат у розмірі 38 гривень 00 копійок.

Враховуючи порушення відповідачем умов контракту ОСОБА_3 прокурор Сумського гарнізону просить стягнути з відповідача на користь Міністерства оборони України в особі Військового інституту Київського національного університету імені ОСОБА_2 витрати пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 65047 (шістдесят п’ять тисяч сорок сім) гривень 13 копійок, а також судовий збір в сумі 1600 гривень 00 копійок.

В судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини.

ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечував проти позову, але вказав, що на даний момент він ніде не працює, має тяжке матеріальне становище, в зв’язку з чим відсутні кошти на повне погашення витрат за утримання у вищому навчальному закладі.

Суд, дослідивши наявні у справі матеріали та оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно п. 3 ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури України покладається представництво інтересів громадянина чи держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі наказу Начальника Військового інституту Київського національного університету імені ОСОБА_2 від 30 серпня 2014 року № 167 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, був зарахований в списки особового складу курсантом 2-го курсу Військового інституту Київського національного університету імені ОСОБА_2, присвоєно звання «солдат», призначено на посаду курсанта та поставлено на всі види забезпечення за курсантськими нормами (Том 1 а.с.13).

30 серпня 2014 року солдат ОСОБА_1 підписав контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу з Міністерством оборони України в особі начальника Військового інституту Київського національного університету імені ОСОБА_2 генерал – майора ОСОБА_4 (Том 1 а.с.14). Згідно даного контракту відповідач взяв на себе зобов'язання відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утримуванням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), для проходження військової служби на посадах офіцерського складу в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення закладу (Том 1 ст. 14).

Наказом начальника Військового інституту Київського національного університету імені ОСОБА_2 від 25 квітня 2017 року № 83 відповідача ОСОБА_1 було відраховано з 25 квітня 2017 року з числа курсантів "за недисциплінованість" з яким достроково припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України та якого відповідно до ст. 25 ЗУ «Про військовий обов’язок та військову службу» направлено у розпорядження командира військової частини польова пошта В 1060 для подальшого проходження строкової служби як такого, що не вислужив встановленого строку строкової військової служби, виключено із списків нормою харчування № 1 з 25 квітня 2017 року, видано продовольчий атестат та вважається таким, що вибув до нового місця служби військової частини польова пошта В 1060 м. Суми (Том 1 а.с.15,30).

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов’язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Види військової служби: військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

25 квітня 2017 року на адресу командира військової частини польова пошта В 1060 (з 01 липня 2017 року згідно наказу командира військової частини використовується дійсне найменування військова частина А 1476) надійшов лист від начальника Військового інституту Київського національного університету імені ОСОБА_2 про те, що за солдатом ОСОБА_1 рахується непогашене нарахування за утримання у вищому навчальному закладі в розмірі 65085 (шістдесят п’ять тисяч вісімдесят п’ять) гривень 13 копійок, в тому числі грошове забезпечення в сумі 6507 (шість тисяч п’ятсот сім) гривень 45 копійок; речове забезпечення в сумі 7040 (сім тисяч сорок) гривень 34 копійки; продовольче забезпечення в сумі 46449 (сорок шість тисяч чотириста сорок дев’ять) гривень 34 копійки; забезпечення комунальними послугами та енергоносіями в сумі 5088 (п’ять тисяч вісімдесят вісім) гривень 00 копійок (Том 1 а.с.16-25).

Під час проходження військової служби у військовій частині відповідачем ОСОБА_1 здійснено часткове відшкодування витрат у розмірі 38 гривень 00 копійок (Том 1 а.с.33).

Таким чином, загальна сума підлягає відшкодуванню в розмірі 65047 (шістдесят п’ять тисяч сорок сім) гривень 13 копійок (Том 1 а.с.32).

За положеннями ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, як це передбачається нормою ст. 526 ЦК України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, як передбачається п. 4 ст. 611 ЦК України, відшкодування збитків.

Згідно ст. 25 ч.10 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"визначено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів "е", "є", "ж", "и"частини шостої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року №964 «Про порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах» визначає підстави та порядок відшкодування витрат, пов'язаних із утриманням у вищих навчальних закладах.

Пунктом 3 Постанови передбачено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Пунктом 5 даної постанови визначено, що витрати відшкодовуються у повному розмірі особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого навчального закладу відповідно до пунктів «е», «є», «ж», «и»; «і» ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» - за весь період навчання. Також відповідно до п.7 цієї постанови у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.

Так, із розрахунку витрат вбачається, що відповідачу ОСОБА_1 доведено суму витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі, що підтверджується копією грошового атестату № 41620/37, виданого відповідачу (а.с.29).

Таким чином, дослідивши отримані докази та оцінивши їх в сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки відповідач у добровільному порядку не вчиняє дій, спрямованих на повернення витрат, пов’язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі тобто, не виконує свої зобов’язання за контрактом.

В порядку ст. 141 ЦПК України, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені і документально підтверджені судові витрати, а саме судовий збір в сумі 1 600 гривень 00 копійок.

Керуючись ст. ст. 4,19,76,81,83, 247, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 509, 526,610,611,626,6269 ЦК України, Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу", Порядком відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого Постановою КМУ від 12 липня 2006 року № 964, Конституцією України, ЗУ «Про прокуратуру» суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Військового прокурора Сумського гарнізону в інтересах держави, уповноваженим органом якого є Міністерство оборони України, в особі Військового інституту Київського національного університету імені ОСОБА_2, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН: НОМЕР_1, залишок непогашеного нарахування за утримання у вищому навчальному закладі на користь Міністерства оборони України в особі Військового інституту Київського національного університету імені ОСОБА_2 в розмірі 65047 (шістдесят п’ять тисяч сорок сім) гривень 13 копійок, що становить: грошове забезпечення в сумі 6469 (шість тисяч чотириста шістдесят дев’ять) гривень 45 копійок; речове забезпечення в сумі 7040 (сім тисяч сорок) гривень 34 копійки; продовольче забезпечення в сумі 46449 (сорок шість тисяч чотириста сорок дев’ять) гривень 34 копійки; забезпечення комунальними послугами та енергоносіями в сумі 5088 (п’ять тисяч вісімдесят вісім) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН: НОМЕР_1, на користь військової прокуратури Центрального регіону України (р/р 35212055082966 в ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 38347014, МФО 820172) судові витрати в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Т. В. Карапиш