
ЄУН справи 678/349/14-ц
Провадження № 2-678-13/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 вересня 2018 року смт. Летичів
Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Лазаренка А.В.,
за участю: секретаря - Козка Л.М.,
представник позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
представника відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Летичів справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», представник позивача за довіреністю ОСОБА_1, до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
27 жовтня 2014 року представник Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернувся до суду з позовною заявою згідно якої відповідно до укладеного кредитного договору №HML0GA0000000009 від 07 квітня 2008 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 21000,00 доларів США на термін до 07 квітня 2028 року, кредитні кошти зобов’язався повернути і сплатити відсотки за їх користування в строки та в порядку, що встановлені кредитним договором.
ОСОБА_2 порушив умови кредитного договору і не надавав своєчасно грошові кошти ПАТ КБ «ПриватБанк» для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами згідно умов кредитного договору та станом на 27 серпня 2014 року у нього існувала заборгованість в сумі 23442,08 доларів США, з них: заборгованість за кредитом – 19733,68 доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитом – 2083,79 доларів США, заборгованість по комісії за користування кредитом – 62,35 доларів США, пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором – 428,83 доларів США, штраф (фіксована частина) – 18,00 доларів США, штраф (процентна складова) – 1115,43 доларів США.
Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 23442,08 доларів США, що за курсом 13,89 відповідно до службового розпорядження НБУ від 27 серпня 2014 року складало 325610,51 грн., а також судові витрати (т. 1 а.с. 2-3).
Заочним рішенням Летичівського районного суду Хмельницької області від 21 листопада 2014 року задоволено позовні вимоги і стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № HML0GA0000000009 від 07 квітня 2008 року у розмірі 23442,08 доларів США, що за курсом НБУ складає 325610,51 грн., та судовий збір в розмірі 3256,11 грн. (т. 1 а.с. 32).
08 грудня 2016 року ОСОБА_2 звернувся із заявою про перегляд заочного рішення (т. 1 а.с. 41-43).
27 лютого 2017 року заочне рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 21 листопада 2014 року скасовано, призначено судовий розгляд (т. 1 а.с. 110).
31 липня 2017 року представником ПАТ КБ «ПриватБанк» подано уточнену позовну заяву згідно якої станом на 18 липня 2017 року у ОСОБА_2 існує заборгованість за кредитним договором № HML0GA0000000009 від 07 квітня 2008 року в сумі 23896,14 доларів США, з них: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) – 15740,38 доларів США, заборгованість по відсоткам за користування кредитом – 4693,20 доларів США, заборгованість по комісії за користування кредитом – 308,76 доларів США, пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором – 3153,80 доларів США.
Законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості, а кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом, тому ПАТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № HML0GA0000000009 від 07 квітня 2008 року в сумі 8155,76 доларів США, що за курсом 25,96 відповідно до службового розпорядження НБУ від 18 липня 2017 року складає 211723,53 грн. з них: заборгованість по відсотках за користування кредитом – 4693,20 доларів США, заборгованість по комісії за користування кредитом – 308,76 доларів США, пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором – 3153,80 доларів США, а також судові витрати (т. 1 а.с. 142-143, 207-209).
22 серпня 2017 року ОСОБА_2 подав письмові заперечення і просить відмовити в задоволенні уточнених позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» у зв’язку з тим, що з 21 серпня 2014 року по 06 жовтня 2015 року був мобілізований, у лютому 2015 року отримав поранення, яке призвело до втрати працездатності та отримання 3 групи інвалідності.
На виконання умов кредитного договору до 27 червня 2013 року щомісячно погашав кредитні зобов’язання в повному обсязі, тобто сплачував щомісячний платіж в сумі 240,86 доларів США. Частково сплачував кошти й до січня 2014 року, проте після девальвації гривні і різкого збільшення його вартості не спроможний був в подальшому виконувати свої зобов’язання належним чином. Про це неодноразово повідомляв і відділення Банку за місцем проживання, а також центральний офіс Банку, пропонував в рахунок погашення заборгованості реалізувати заставне майно (квартиру), однак в цьому йому було відмовлено, не надано було також можливості реструктуризувати кредитний борг.
У зв’язку з тим, що є зарахованим в обов’язковому порядку до військового оперативного резерву першої черги в особливий період, тому у відповідності до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та їх сімей» заборгованість по відсоткам, по комісії та пені за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором йому не повинні нараховуватися (т. 1 а.с. 158-163).
22 серпня 2017 року ОСОБА_2 подано клопотання про призначення судової економічної експертизи (т. 1 а.с. 164-167).
22 серпня 2017 року клопотання ОСОБА_2 задоволено, призначено судову економічну експертизу, провадження по справі зупинено ( т. 1 а.с. 225-226).
20 березня 2018 року справа повернулась з експертної установи без проведення експертизи, оскільки ОСОБА_2 не здійснено оплату (т. 1 а.с. 233).
27 березня 2018 року справу прийнято до провадження суддею Лазаренко А.В. у зв’язку із закінченням 23 серпня 2017 року повноважень у судді Ходоровського І.Б. (т. 1 а.с. 241-243).
В судовому засіданні представник ПАТ КБ «ПриватБанк» уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить позов задовольнити.
В судовому засіданні відповідач та його представник позов визнали частково в сумі 1703,15 дол. США, що в еквіваленті – 44213 грн. 77 коп., в решті позову просять відмовити.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши докази по справі, суд встановив наступні обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 626, ст. 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У ч. 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
У відповідності до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У ст. 629 ЦК України вказано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Так, 07 квітня 2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (Банк) та ОСОБА_2 (Позичальник) укладено кредитний договір НМL0GA0000000009 згідно якого Банк зобов’язується надати Позичальникові кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк з 07 квітня 2008 року по 07 квітня 2028 року включно, у вигляді непоновлювальної лінії (Кредит) у розмірі 25500,00 доларів США на наступні цілі: у розмірі 21000,00 доларів США - на споживчі цілі, у розмірі 420,00 доларів США – на сплату винагороди за надання фінансового інструменту у момент надання кредиту, 120 доларів США – страхування майна, 105,00 доларів США – особисте страхування, а також у розмірі 4500,00 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених п. 2.1.3, 2.2.7 кредитного договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,00% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 2,00% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00% від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати, винагорода за резервування ресурсів у розмірі 0,48% річних від суми зарезервованих ресурсів, винагорода за проведення додаткового моніторингу, згідно п. 7.2 кредитного договору. Щомісячний платіж складає 240,86 доларів США згідно графіку погашення кредиту (п. 8.1, п. 8.7).
Забезпеченням виконання позичальником зобов’язань за даним договором виступає іпотека двохкімнатної квартири загальною площею 41,00 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а також всі інші види застави, іпотеки, поруки й т.п., надані Банку з метою забезпечення зобов’язань за даним договором (п. 8.3) (т. 1 а.с. 7-9, 168-170).
У додатку №1 до кредитного договору наведено інформацію про загальну вартість кредиту, умови кредитування (т. 1 а.с. 173).
В додатку №2 до кредитного договору визначено графік погашення кредиту (т. 1 а.с. 171-172).
Як додаток №1, так і додаток №2 є невід’ємними частинами до кредитного договору (п. 8.9), містять підписи представника Банку та позичальника.
Відповідно до заяви на видачу готівки №8 від 10 квітня 2008 року отримувачем кредиту за кредитним договором №HML0GА0000000009 є ОСОБА_2, загальна сума складає 21000,00 доларів США, що еквівалентно 106050,00 грн. (т. 1 а.с. 10).
Матеріали справи містять розрахунки заборгованості станом на 27 квітня 2014 року, станом на 18 липня 2017 року, виписки по рахунку ОСОБА_2 за період з 07 квітня 2008 року по 10 травня 2016 року із яких вбачається, що ОСОБА_2 отримав кредитні кошти по кредитному договору №HML0GА0000000009 та здійснював погашення заборгованості по цьому кредитному договору (т. 1 а.с. 4-5, 200-205, 210-221).
Суд приймає до уваги те, що сторони не заперечують факт укладення кредитного договору, а ОСОБА_2 визнає факт користування кредитними коштами та періодичне його погашення в межах своїх фінансових можливостей.
Таким чином, усні пояснення сторін та досліджені письмові докази дають підстави суду зробити висновок, що ОСОБА_2 отримав у ЗАТ КБ «ПриватБанк» кредитні кошти по договору №HML0GА0000000009 від 07 квітня 2008 року, ними користувався.
Отже, ЗАТ «КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.
Згідно розділу 1 п. 1.1 Статуту ПАТ КБ «ПриватБанк» та свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 17 липня 2009 року підставою заміни свідоцтва про державну реєстрацію є зміна найменування юридичної особи з ЗАТ КБ «ПриватБанк» на ПАТ КБ «ПриватБанк», який є правонаступником всіх прав та зобов’язань ЗАТ КБ «ПриватБанк» (т. 1 а.с. 13, 14).
У абз. 5,6 п. 1.7.ст. 1 статуту Акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» зазначено, що згідно рішення Єдиного акціонера Банку від 21.05.2018 року № 519 змінено тип банку з публічного на приватне акціонерне товариство та змінено найменування банку на акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» і дане товариство є правонаступником всіх прав та зобов‘язань ПАТ КБ «ПриватБанк».
ПАТ КБ «ПриватБанк» на підтвердження існування заборгованості у ОСОБА_2 за кредитним договором № HML0GA0000000009 від 07 квітня 2008 року надано розрахунок заборгованості станом на 18 липня 2017 року згідно якого існує заборгованість в сумі 23896,14 доларів США, з них: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) – 15740,38 доларів США (еквівалент - 408620,26 грн.), заборгованість по відсоткам за користування кредитом – 4693,20 доларів США (еквівалент – 121835,47 грн.), заборгованість по комісії за користування кредитом – 308,76 доларів США (еквівалент – 8015,41 грн.), пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором – 3153,80 доларів США (еквівалент – 81872,65 грн.) (т. 1 а.с. 210-221, т. 2 а.с. 21).
ОСОБА_2 доказів, які б стосувалися відсутності заборгованості або існування заборгованості в іншому розмірі, суду не надав, не реалізував своє право на проведення експертизи (за його клопотанням експертизу призначено, однак її проведення не оплатив).
За вказаних обставин суд вважає, що позивач надав належні і допустимі докази, які підтверджують існування заборгованості у ОСОБА_2 перед ПАТ КБ «ПриватБанк».
Реалізуючи своє право, ПАТ КБ «ПриватБанк» заявив позовні вимоги про стягнення лише 8155,76 доларів США, що за курсом 25,96 відповідно до службового розпорядження НБУ від 18 липня 2017 року складає 211723,53 грн. з них: заборгованість по відсотках за користування кредитом – 4693,20 доларів США (еквівалент – 121835,47 грн.), заборгованість по комісії за користування кредитом – 308,76 доларів США (еквівалент – 8015,41 грн.), пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором – 3153,80 доларів США (еквівалент – 81872,65 грн.).
Отже, відповідач ОСОБА_2 не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості відповідно до умов кредитного договору, тобто зобов`язання за договором належним чином не виконав, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Суд відхиляє твердження ОСОБА_2 щодо незаконності нарахування йому ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості по відсоткам, по комісії та пені за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором в зв’язку з розповсюдженням на нього дії п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та їх сімей» виходячи з наступного.
Так, У абз. 4 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Згідно з абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до абз. 5 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Таким чином, особливий період настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію та охоплює час мобілізації та вводиться в дію Указами Президента України та відповідними законами, якими встановлюється тривалість особливого періоду.
Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20 травня 2014 року, який набрав чинності з 08 червня 2014 року, ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено п. 15 відповідно до якого військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов’язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов’язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
Відповідно до п. 3 р. II «Прикінцеві положення» означеного Закону дію вказаної норми поширено на військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду, а на резервістів та військовозобов'язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.
Аналіз вказаних норм законодавчих актів свідчить, що право на ці пільги мають лише мобілізовані позичальники.
Так, 21 серпня 2014 року наказом військового комісара Летичівсько-Старосинявського об’єднаного районного військового комісаріату (по стройовій частині) на виконання вимог Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 21 липня 2014 року №607/2014 призвано військовозобов’язаного ОСОБА_2 на військову службу під час мобілізації, на особливий період, у військову частину В2731 м. Новоград Волинський з 21 серпня 2014 року (т. 1 а.с. 52).
Факт призову на військову службу під час мобілізації на особливий період з 21 серпня 2014 року та перебування на військовій службі підтверджується повідомленням Летичівсько-Старосинявського об’єднаного районного військового комісаріату від 26 серпня 2014 року та довідкою військової частини від 09 вересня 2014 року (т. 1 а.с. 53, 54).
Відповідно до довідки військової частини В2731 від 16 лютого 2015 року солдат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у військовій частині польова пошта В2731, яка входить до складу сил, що залучаються та беруть участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей в період з 25 січня 2015 року по теперішній час (т. 1 а.с. 48).
Із посвідчення №277676, виданого 03 червня 2015 року ОСОБА_2 Управлінням персоналу штабу військової частини А4583 вбачається, що пред’явник вказаного посвідчення має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій. Посвідчення є безтерміновим (т. 1 а.с. 47).
18 вересня 2015 року командиром військової частини – польова пошта В2731 (по стройовій частині) видано наказ №226 згідно якого солдата ОСОБА_2, санітарного інструктора 14 механізованої роти 5 механізованого батальйону, який рахується у розпорядженні командира військової частини – польова пошта В2731, звільненого наказом командира 30 окремої гвардійської механізованої бригади від 02 вересня 2015 року №139-рс з військової служби за призовом по мобілізації у запас керуючись п.п. «є» п. 1 ч. 8 ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» відповідно до Указу Президента України від 12 червня 2015 року №328/2015 «Про звільнення з військової служби військовослужбовців, які були призвані на військову службу під час мобілізації» на особливий період відповідно до Указу Президента України від 21 липня 2014 року №607 «Про часткову мобілізацію», та зарахувати в обов’язковому порядку до військового оперативного резерву першої черги в особливий період на посаду санітарного інструктора механізованої роти механізованого батальйону військової частини – польова пошта В2731. Вважати таким, що справи та посаду здав 18 вересня 2015 року (т. 1 а.с. 49).
30 листопада 2016 року Управлінням соціального захисту населення Летичівської районної державної адміністрації ОСОБА_2 видана довідка, що йому продовжено статус інваліда війни 3 групи до 01 жовтня 2018 року (т. 1 а.с. 50).
Із розрахунку заборгованості та повідомлення ПАТ КБ «ПриватБанк» від 12 січня 2016 року вбачається, що Банком для ОСОБА_2 проведено перерахунок простроченої заборгованості за кредитним договором №HMLOGA0000000009 від 07 квітня 2008 рокуза період з 21 серпня 2014 року по 18 вересня 2015 року (т. 1 а.с. 68, 196).
Суд вважає, що ПАТ КБ «ПриватБанк» виконав вимоги п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і за період мобілізації ОСОБА_2 з 21 серпня 2014 року по 18 вересня 2015 року штрафні санкції, пеню за невиконання зобов’язань, а також проценти за користування кредитом не нараховував.
В зв’язку із тим, що ОСОБА_2 на час розгляду справи вже не є мобілізованим, не проходить військову службу, а перебуває з 18 вересня 2015 року у запасі, тому суд відхиляє його твердження про розповсюдження на нього, після звільнення з військової служби у запас, положень п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та вважає правомірними дії ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо нарахування ОСОБА_2 після завершення ним проходження військової служби по мобілізації штрафних санкцій, пені, процентів за користування кредитом за неналежне невиконання своїх зобов’язань за кредитним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позов задоволено на суму 211723 грн. 53 копійки, то з відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2117,24 гривень.
Керуючись ст.ст. 10, 263, 265, 354 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податківНОМЕР_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, рах. №29092829003111 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО №305299, заборгованості за кредитним договором №HMLOGA0000000009 від 07 квітня 2008 рокув сумі 211723 гривні 53 копійки (8155,76 доларів США, що за курсом 25,96, відповідно до службового розпорядження НБУ від 18 липня 2017 року) з них: 121835 гривень 47 копійок (4693,20 доларів США) – відсотки за користування кредитом, 8015 гривень 41 копійка (308,76 доларів США) – комісія за користування кредитом, 81872 гривень 65 копійок (3153,80 доларів США) – пеня за несвоєчасне виконання зобов‘язань за договором, та витрати по сплаті судового зборув сумі 2117 гривень 24 копійки.
На рішення судуможе бути поданаапеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя:: ОСОБА_4
Судове рішення № 77176412, Летичівський районний суд Хмельницької області було прийнято 21.09.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 678/349/14-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: