Рішення № 77175294, 03.10.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.10.2018 Справа №607/7051/15-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Грицака Р.М.

за участю секретаря Чех Ю.

представника прокуратури Тернопільської області ОСОБА_1 представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом Прокуратури Тернопільської області в інтересах держави в особі Ступківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області до ОСОБА_4 районної державної адміністрації, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання незаконним та скасування розпоряджень, визнання недійсним свідоцтва про право власності та витребування земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

Виконувач обов’язків прокурора Тернопільської області в інтересах держави в особі Ступківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 районної державної адміністрації Тернопільської області, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області в якому просить визнати незаконним та скасувати розпорядження голови ОСОБА_4 районної державної адміністрації №509 від 12 травня 2010 року про складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 0,64 гектара для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Ступківської сільської ради, визнати незаконним та скасувати розпорядження голови ОСОБА_4 районної державної адміністрації №1328-од від 10 грудня 2012 року, яким затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,64 гектара для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Ступківської сільської ради, визнати недійсним свідоцтво про право власності за ОСОБА_5 на нерухоме майно – земельну ділянку за №13501228 від 27 листопада 2013 року з кадастровим номером земельної ділянки 6125287700:01:001:0910. А також просить витребувати із незаконного володіння ОСОБА_6 та зобов'язати повернути земельну ділянку площею 0,64 га на користь держави в особі Ступківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області вартістю 57 216,00 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що вказані розпорядження є незаконними, оскільки прокуратурою Тернопільської області за результатами розгляду звернення Ступківського сільського голови в рамках кримінального провадженя було встановлено факт порушення ОСОБА_4 РДА прав Ступківської сільської ради на розпорядження земельними ділянками комунальної власності, а саме розпорядження земельною ділянкою, яка знаходиться в межах с.Ступки не органом місцевого самоврядування - сільською радою, а органом державної влади - ОСОБА_4 РДА в порушення вимог ст.12, ч.1 ст. 122 Земельного кодексу України та п.12 Перехідних положень цього Кодексу.ОСОБА_4 райдержадміністрація, надавши дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передавши у власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,64 га в межах населеного пункту с.Ступки Тернопільського району на території Ступківської сільської ради, вийшла за межі наданих їй повноважень, оскільки правом розпорядження вказаною ділянкою наділена лише Ступківська сільська рада. Оскільки спірна земельна ділянка вибула з комунальної власності територіальної громади с.Ступки без згоди сільської ради та не з її волі, а в подальшому за договором купівлі-продажу відчужена відповідачем ОСОБА_5 у власність ОСОБА_6, вважає, що вона підлягає поверненню з чужого незаконного володіння на користь власника - Ступківської сільської ради в силу вимог ст.388 ЦК України. В судовому засіданні прокурор прокуратури Тернопільської області ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просить суд їх задовольнити. Представник Ступківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримала та вважає, що він підлягає до задоволення. Представник відповідача ОСОБА_4 районної державної адміністрації Тернопільської області ОСОБА_3 в судовому засіданні вважає, що позов не підлягає до задоволення, оскільки зазначені спірні рішення було прийнято відповідно до Закону України «Про місцеві державні адміністрації», Земельного кодексу України, Закону України «Про землеустрій». Представник відповідач ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_7 подав суду письмове пояснення, які підтримав в судовому засіданні та зокрема зазначив, що на час прийняття розпорядження голови ОСОБА_4 РДА №509 від 12 травня 2010 року про надання позивачу ОСОБА_5 дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, не було встановлено межі адмінутворення села Ступки на території Ступківської сільської ради, що підтверджується пізніше прийняттям рішенням 43-ї сесії 5-о скликання ОСОБА_4 обласної ради №1375 від 14 червня 2012 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення меж адмінутворення села Ступки на території Ступківської сільської ради Тернопільського району», тобто станом на 12 травня 2010 року адміністративні межі села Ступки, у спосіб, передбачений законом, встановлені не були. Вважає, що позивачем не представлено суду належного доказу, який б підтверджував межі села Ступки. Також зазначив, що відповідач ОСОБА_5 з цілю безоплатного отримання у власність спірної земельної ділянки у встановленому законом порядку звернувся із відповідною заявою до органу виконавчої влади, за його замовленням землевпорядною організацією складено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який погоджений компетентними органами влади, та який затверджений рішенням органу виконавчої влади. Докази порушень закону з боку відповідачів ОСОБА_8 при отриманні ним у власність спірної земельної ділянки в матеріалах справи відсутні, як і докази порушення закону з боку ОСОБА_4 РДА при передачі у власність останньому спірної земельної ділянки. На підставі наведеного просить відмовити в задоволенні позову у повному обсязі за безпідставністю та недоведеністю позовних вимог. 12.06.2018 року представник відповідач ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_7 подав до суду заяву в якій просить застосувати строк позовної давності оскільки вважає, що позивачем пропущено трирічний строк на оскарження розпорядження голови ОСОБА_4 районної державної адміністрації №509 від 12 травня 2010 року про складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки ОСОБА_5 Відповідач ОСОБА_6 подав суду письмове заперечення в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, щодо визнання недійним свідоцтва про право власності на нерухоме майно №13501228 від 27.11.2013 року та витребування із його володіння спірної земельної ділянки, оскільки вважає що земельну ділянку він набув у встановленому законом порядку та такої підстави припинення права власності на земельну ділянку, як скасування рішення органу виконавчої влади, на підставі якого було видано державний акт на право власності на земельну ділянку, ЗК України не передбачено. Представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області в судове засідання не з’явився, однак подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності на підставі наявних у справі документів.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:

Розпорядженням голови ОСОБА_4 районної державної адміністрації №509 від 12 травня 2010 року ОСОБА_5 дано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,64 гектара для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Ступківської сільської ради. ТОВ «ГЕОЗЕМСЕРВІС» розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_5 Розпорядженням голови ОСОБА_4 районної державної адміністрації №1328-од від 10 грудня 2012 року затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,64 гектара для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Ступківської сільської ради. Державним реєстратором Реєстраційної служби ОСОБА_4 районного управління юстиції прийнято рішення про державну реєстрацію права власності від 27.11.2013 року, відповідно до якого проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6125287700:01:001:0910 за ОСОБА_5 видано Свідоцтво про право власності № 13501228. На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки посвідченого 01.09.2014 року, приватним нотаріусом ОСОБА_4 районного нотаріального округу ОСОБА_9, право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 6125287700:01:001:0910 перейшло до ОСОБА_6 та 23.10.2013 року зареєстровано за ним у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відповідно до інформації Ступківської сільської ради №208 від 20 жовтня 2014 року згідно проекту встановлення меж і території Ступківської, Чернилів - Руської сільської ради народних депутатів Тернопільського району Тернопільської області, технічного звіту по корегуванню планового матеріалу зйомок минулих років Ступківської сільської ради та проекту землеустрою щодо становлення меж адмінутворення села Ступки на території Ступківської сільської ради, затвердженого рішенням ОСОБА_4 обласної ради від 14 червня 2012 року №1375 земельна ділянка площею 0,64 га. за кадастровим номером 6125287700:01:001:0910, знаходиться в межах населеного пункту с. Ступки Тернопільського району. Крім того, згідно звіту 6-зем вказана земельна ділянка відноситься до земель загального користування (пасовище). Згідно Висновку експерта за результатами проведеної земельно- технічної експертизи від 13 березня 2015 року №1332/14-22 вартість земельної ділянки площею 0,64 га в межах населеного пункту Ступки становить 57 216,00 гривень. Дана експертиза проведена в рамках кримінального провадження №12014210180000658 від 11 листопада 2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 Кримінального кодексу України, незаконне надання у власність посадовими особами ОСОБА_4 районної державної адміністрації земельної ділянки площею 0,64 га ОСОБА_5

Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно ч. 7 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідно до п. 8 ст. 118 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Згідно п. 9 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов’язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Статтею 12 ЗК України визначено, що до повноважень сільських рад у галузі земельних відносин на території сіл належить розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об’єкти комунальної власності.

У відповідності із ч.1 ст.122 ЗК України сільські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для ведення водного господарства, будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо) та індивідуального дачного будівництва.

Разом з тим, згідно п.12 Розділу X «Перехідні положення» Земельного Кодексу України (чинного упродовж 2010-2012 років) до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розмежування землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно ч.10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними у судовому порядку. Згідно з п.п. «в», «г» ст. 152 ЗК України, захист прав на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, визнання угоди недійсною.

Відповідно до ст.ст. 16, 21 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) одним із способів захисту цивільних прав є визнання незаконним рішень органів влади або органів місцевого самоврядування, визнання правочину недійсним. Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Статтею 393 ЦК України передбачено, що правовий акт органу державної влади, який не відповідає законові та порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Згідно з ч.3 ст. 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства скасовуються в судовому порядку.

У відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно із ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Рішенням сесії ОСОБА_4 районної ради №83 від 13.03.2011 року погоджено Проект землеустрою щодо встановлення меж адмінутворення с.Ступки Тернопільського району, згідно якого спірна земельна ділянка знаходиться в межах с.Ступки. Рішенням сесії ОСОБА_4 обласної ради №1375 від 14.06.2012 року затверджено Проект землеустрою щодо встановлення меж адмінутворення с.Ступки Тернопільського району, загальною площею 724,12 га. Статтями 173 та 176 Земельного кодексу України передбачено, що межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій. Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою, які розробляються відповідно до техніко-економічного обґрунтування їх розвитку, генеральних планів населених пунктів. Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.06.2017 року за клопотанням представника відповідача ОСОБА_5 – ОСОБА_7 по справі призначено проведення судової земельно-технічної експертизи. Згідно висновку судової земельно-технічної експертизи за №669/17-22 від 25.10.2017 року, земельна ділянка із кадастровим номером 6125287700:01:001:0910 станом на момент погодження проекту землеустрою комісією 15.08.2012 року, прийняття 10.12.2012 року розпорядження ОСОБА_4 РДА про його затвердження, оформлення права власності ОСОБА_5 на вказану земельну ділянку, знаходилася в межах населеного пункту с.Ступки. Одночасно експертом не надано відповіді на питання чи знаходилася вказана земельна ділянка в межах с. Ступки станом на момент видачі розпорядження голови ОСОБА_4 РДА №509 від 12.05.2010 року, у зв’язку із відсутністю затвердженого станом на 2010 рік Проекту встановлення меж с.Ступки. Проте в описовій частині висновку судової земельно-технічної експертизи №669/17-22 від 25.10.2017 року експертом зазначено, що методом зіставлення контурів земельної ділянки та кальки контурів технічного звіту по корегуванню матеріалів зйомок минулих років Ступківської сільської ради з використанням експлікації земель по контурах, зведеної експлікації земельних угідь по населених пунктах станом на 2010 рік спірна земельна ділянка знаходиться в контурі угіддя №4 (городи), що в межах населеного пункту. В судовому засіданні експерт ОСОБА_10, яким було виконано вищевказану судову експертизу, підтримав зроблені ним висновки крім того зазначив, що хоча вказаний ним у висновку Технічний звіт по коректуванню планового матеріалу зйомок минулих років Ступківської сільської ради прийнятий 18.06.1998 року не має статусу офіційного документу, проте він використовувався та мав враховуватися органами Держкомзему та сільською радою для врахування площ контурів угідь, складання експлікації земель, так як інших документів до 2012 року не було. Згідно вказаного технічного звіту по корегуванню матеріалів зйомок минулих років Ступківської сільської ради спірна земельна ділянка також знаходиться в межах с.Ступки. Вирішуючи позовну вимогу про визнання незаконним та скасування розпорядження голови ОСОБА_4 РДА №509 від 12.05.2010 року, суд вважає її такою, що підлягає до задоволення, зважаючи на те, що відповідачами не надано жодного доказу, який би спростовував твердження експерта про розташування спірної земельної ділянки станом на 12.05.2010 року в межах с.Ступки. В судовому засіданні встановлено, що 15.08.2012 року на Комісії при РДА при розгляді питання про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,64 га у власність ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства, не було ретельно досліджено питання в частині перевірки місця розташування земельної ділянки, зважаючи на наданий Управлінням Держкомзему у ОСОБА_4 районі позитивний висновок №939 від 01.12.2010 року про погодження проекту землеустрою щодо встановлення меж адмінутворення с.Ступки на території Ступківської сільської ради Тернопільського району. Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 28.01.2016 року у справі №607/7137/15-к про обвинувачення ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, яка набрала законної сили встановлено, що ОСОБА_11, перебуваючи на посаді заступника начальника Управління Держкомзему у ОСОБА_4 районі та виконуючи обов’язки начальника Управління, 15 серпня 2012 року на засіданні Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, діючи відповідно до п.13. Типового положення про комісію з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою затвердженого Постановою КМУ №1420 від 23.12.2009 року), як уповноважений на підписання та скріплення печаткою відповідних висновків представник Управління Держкомзему у ОСОБА_4 районі та будучи відповідно до п.14 вказаного положення головою даної комісії, внаслідок неналежного виконання своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, підписала та завірила гербовою печаткою висновок №597, яким вирішено погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,64 га у власність ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства на території Ступківської сільської ради (за межами населеного пункту) Тернопільського району. Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 28.01.2016 року у справі №607/7137/15-к суд бере до уваги, як належний доказ, оскільки нею встановлюється факт неправомірності дій голови Комісії при прийнятті рішення 15.08.2012 року про погодження проекту землеустрою ОСОБА_5 Аналізуючи вищенаведені докази, зокрема висновок судової земельно-технічної експертизи №669/17-22 від 25.10.2017 року, покази експерта, ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 28.01.2016 року у справі №607/7137/15-к), суд вважає доведеним є факт того, що висновок Комісії від 15.08.2012 року ґрунтувався на землевпорядній документації, яка не відповідає Проекту землеустрою щодо встановлення меж адмінутворення с.Ступки Тернопільського району, погодженого рішенням сесії ОСОБА_4 районної ради №83 від 13.03.2011 року та затвердженого рішенням сесії ОСОБА_4 обласної ради №1375 від 14.06.2012 року. За таких обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 РДА, передавши у власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,64 гектара на території Ступківської сільської ради вийшла за межі наданих їй повноважень, так як право на розпорядження вказаною ділянкою відносилося до компетенції Ступківської сільської ради, а тому розпорядження ОСОБА_4 РДА №1328-од від 10 грудня 2012 року є незаконними та підлягає скасуванню. Судом встановлено, що Ступківська сільська рада дізналась про існування спірних розпоряджень та передачі спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_5, яка знаходиться на території Ступківської сільської ради у 2015 році під час кримінального провадження №12014210180000658 від 11 листопада 2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 Кримінального кодексу України, незаконне надання у власність посадовими особами ОСОБА_4 районної державної адміністрації земельної ділянки площею 0,64 га ОСОБА_5, а тому не пропустила загального строку позовної давності, встановленого статтею 257 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права. Право власності оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», статтею 26 якого передбачено, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Зважаючи на те, що розпорядження голови ОСОБА_4 районної державної адміністрації №1328-од від 10 грудня 2012 року, подане для реєстрації права власності ОСОБА_5 на земельну ділянку, не відповідає вимогам закону, свідоцтво про право власності за ОСОБА_5 на нерухоме майно – земельну ділянку за №13501228 від 27 листопада 2013 року з кадастровим номером земельної ділянки 6125287700:01:001:0910 слід визнати недійсним.

Відповідно до ст. 131 ЗК України, громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Укладення таких угод здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 153 ЗК України визначає, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до норм статті 321 ЦК України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ч. 2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

За умовами п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», зокрема п.26 роз'яснено, що відповідно до положень частини першої статті 388 ЦК власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. В судовому засіданні належними та допустимими доказами доведено, що спірна земельна ділянка вибула з комунальної власності територіальної громади с.Ступки без згоди сільської ради та не з її волі, та за договором купівлі-продажу відчужена відповідачем ОСОБА_5 ОСОБА_6, а відтак на підставі ст. ст. 387, 388 Цивільного кодексу України, підлягає поверненню на користь власника - Ступківської сільської ради шляхом її витребування від добросовісного набувача ОСОБА_6

Суд критично оцінює твердження відповідачів, що земельна ділянка не може бути витребувана від ОСОБА_6, так, як особа не може відповідати за помилки державних органів, оскільки на думку суду при розгляді позовних вимог про витребування земельної ділянки у ОСОБА_6 слід врахувати і практику ЄСПЛ щодо принципу застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції, зокрема, встановлення чи є втручання законним; чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном ) пропорційним визначеним цілям. Задоволення вимог про повернення Ступківській сільській раді спірної земельної ділянки цілком відповідає критерію законності, оскільки ст.12 ЗК України чітко визначено, що розпорядження землями комунальної власності здійснюється виключно органами місцевого самоврядування та зважаючи на те, що власника незаконно позбавили вказаного права, то відповідно до вимог ст.317 ЦКУ вимоги про відновлення своїх правомочностей щодо володіння, користування та розпорядження є правомірними. У справі «Рисовський проти України» зокрема у пункті 71 ЄСПЛ зазначив, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип «належного урядування» може не лише покладати на державні органи обов’язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку, а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові. Таким чином принцип «належного урядування» не встановлює абсолютної заборони на витребування із приватної власності майна, в тому числі й земельних ділянок, на користь держави, якщо майно вибуло з власності територіальної громади в незаконний спосіб, а передбачає критерії, які слід з’ясувати та враховувати при вирішенні цього питання для того, щоб оцінити правомірність і допустимість втручання держави в право на мирне володіння майном. Враховуючи наведене суд вважає за необхідне зазначити, що в межах провадження у справі, яка розглядається, не вирішується питання про надання ОСОБА_6 компенсації у зв’язку із витребуванням земельної ділянки, однак це не свідчить про порушення принципу пропорційності при задоволенні позову прокурора про повернення у комунальну власність цього майна, яке вибуло із такої власності незаконно, оскільки добросовісний власник, із власності якого майно витребовується, не позбавлений можливості відновити своє право на підставі ст.661 ЦК України. Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов’язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. На думку суду, при вирішенні питання про витребування земельної ділянки у ОСОБА_6 не буде порушено принципу пропорційності, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що спірна земельна ділянка використовується відповідачем ОСОБА_6, водночас внаслідок прийняття ОСОБА_4 РДА неправомірних розпоряджень про надання у власність комунальних земельних ділянок, територіальна громада с.Ступок зазнає суттєвого обмеження прав як законного володільця та власника землі. Аналізуючи вищенаведені обставини, суд приходить до переконання, що позов виконувача обов’язків прокурора Тернопільської області в інтересах держави в особі Ступківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області підлягає до задоволення в повному обсязі, як такий, що підтвердженний матеріалами справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства та не спростовані належними та допустимими доказами відповідачами. На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10-13, 76-82, 89, 141, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, ст.ст. 261, 321, 330, 387, 388, 393, 655, ЦК України, ст.ст. 12,17,83,118,122,125,153 ЗК України, Законом України «Про місцеві державні адміністрації», Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», суд, –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови ОСОБА_4 районної державної адміністрації №509 від 12 травня 2010 року про складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 0,64 гектара для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Ступківської сільської ради.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови ОСОБА_4 районної державної адміністрації №1328-од від 10 грудня 2012 року, яким затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,64 гектара для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Ступківської сільської ради.

Визнати недійсним свідоцтво про право власності за ОСОБА_5 на нерухоме майно – земельну ділянку за №13501228 від 27 листопада 2013 року з кадастровим номером земельної ділянки 6125287700:01:001:0910.

Витребувати із незаконного володіння ОСОБА_6 та зобов'язати повернути земельну ділянку площею 0,64 га на користь держави в особі Ступківської сільської ради Тернопільського району Тернопільській області вартістю 57 216,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення строку на апеляційне скарження в порядку вимог ч. 2 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 12 жовтня 2018 року.

Головуючий суддяОСОБА_12