Ухвала суду № 77174919, 17.10.2018, Апеляційний суд Сумської області

Справа №591/1885/18 Головуючий у суді у 1 інстанції - Номер провадження 11-сс/788/315/18 Суддя-доповідач - Філонова Ю. О. Категорія - Подання про обрання, зміну запобіжного заходу та продовження строків тримання під вартою, про проведення обшуку

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2018 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Філонової Ю. О.,

суддів - Матуса В. В., Литовченко Н. О.,

з участю секретаря судового засідання - Козупиці М.В.,

прокурора - Варфоломеєвої Н.П.,

підозрюваного - ОСОБА_2,

захисника - Пономаренко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні Іванющенка О.А. на ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 16 серпня 2018 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою в задоволенні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури Сумської області Алтухова О.В. В про продовження підозрюваному у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст.185, ч. 3 ст. 289 КК України ОСОБА_2 строку цілодобового домашнього арешту - відмовлено.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, прокурор у кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати, постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора задовольнити та продовжити ОСОБА_2 строк домашнього арешту терміном на 60 діб.

В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначає, що:

- ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 289 КК України, максимальний термін покарання за які передбачено у виді позбавлення волі на строк до 12 років, сума збитків завданих злочином складає більше 200 тис. дол. США, а тому, знаходячись на свободі та усвідомлюючи, яка міра покарання може йому загрожувати у випадку визнання винуватим у вчиненні даних злочинів, а також суму збитків які необхідно відшкодувати, останній може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що беззаперечно вказує на наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України;

- з урахуванням обставин кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_2, зокрема вчинення злочину групою осіб, із розподілом ролей, можливого покарання, передбаченого КК України, а також суму збитків які підлягають відшкодуванню, останній може чинити як фізичний, так і психологічний тиск на потерпілих та свідків, що являється прямим посиланням на ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України;

- на даний час триває досудове розслідування у провадженні, встановлюються свідки подій, а також викрадене майно, про місце знаходження якого може бути обізнаний ОСОБА_2, та щодо якого він може вчинити дії, пов'язані із його знищенням, і маючи свободу пересування, з метою створення доказів своєї непричетності до вчинення кримінальних правопорушень, чи спотворення вже наявних доказів, останній зможе вільно спілкуватися з іншими особами, з якими спільно вчинив особливо тяжкі кримінальні правопорушення, що свідчить про наявність ризику передбаченого п. 4 ч. 1 ст.177 КПК України;

- ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні двох особливо тяжких кримінальних правопорушень, ніде не працює, не має офіційного та підтвердженого джерела доходів, а тому, маючи свободу пересування, може вчинити інше кримінальне правопорушення, що також вказує на наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України.

Заслухавши доповідь головуючого судді, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та вказував на необхідність продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, підозрюваного ОСОБА_2 та його захисника Пономаренко О.В., які заперечували щодо задоволення апеляційної скарги прокурора та просили ухвалу слідчого судді залишити без зміни, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, слідчим управлінням ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР 28 грудня 2017 року за № 12017100050011992, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.185, ч.3 ст.289 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_2, таємно викрав чуже майно, а саме, 844 телевізори та 9 моніторів торгівельної марки «LG», на заявлену суму 179577, 97 доларів США, що належать ІП «Логін», та 223 телевізори торгівельної марки «LG», на заявлену суму 31220 доларів США, що належать ІП «І-АР-СІ», що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України, тобто таємного викрадення чужого майна, кваліфікуючими ознаками якого є: «вчинення за попередньою групою осіб» та «вчинене в особливо великих розмірах».

Крім того, умисними діями, які виразилися незаконному заволодінні транспортним засобом DAF 95 XF 430 д.н.з. НОМЕР_1 та напівпричепом Н/ПР-РЕФРИЖЕРАТОР-Е Lamberet VFS-3E д.н.з. НОМЕР_2, що належить ФОП ОСОБА_9, вартістю 222 790 грн. та 223 556,80 грн. відповідно, ОСОБА_6, за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ОСОБА_2, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.289 КК України, тобто незаконному заволодіння транспортним засобом, кваліфікуючими ознаками якого є: «вчинення за попередньою групою осіб» та «завдання великої матеріальної шкоди».

24 квітня 2018 року, ОСОБА_2 було затримано в порядку ст. 208 К ІІК України і в це же день повідомлено про підозру у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень.

Ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 26 квітня 2018 року відносно підозрюваного ОСОБА_2 було застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком до 22 червня 2018 року, який, ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 21 червня 2018 року було продовжено до 19 серпня 2018 року.

09 серпня 2018 року, прокурор у кримінальному провадженні Алтухов О.В. звернувся до слідчого судді районного суду з клопотанням про продовження строку тримання ОСОБА_2 під цілодобовим домашнім арештом з покладенням обов'язків, визначених в ухвалі слідчого судді від 26 квітня 2018 року, обґрунтовуючи його тим, що ризики, які існували при обранні та подальшому продовженні ОСОБА_2 запобіжного заходу ризики не зменшились та не відпали.

Розглядаючи вказане клопотання прокурора, слідчий суддя прийшов до висновку про відсутність підстав для його задоволення, з яким погоджується і колегія суддів, враховуючи наступне.

Так, перевіряючи законність оскаржуваного рішення, колегією суддів встановлено, що слідчим суддею, відповідно до вимог ст.ст. 176-178,181,194,199 КПК України, були з'ясовані всі обставини, які передбачають підстави для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та умови, за яких таке продовження можливе.

Як вбачається з клопотання про продовження підозрюваному ОСОБА_2 строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, прокурор зазначав, що ризики, які існували на момент обрання запобіжного заходу, а саме те, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення продовжують, існувати та вони не зменшилися.

Під час розгляду даного клопотання, слідчим суддею було вірно враховано, що відповідно до постанови першого заступника прокурора Сумської області Сидоренка І.А. від 14 серпня 2018 року, строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, а саме, до 24 жовтня 2018 року, у зв'язку з тим, що досудове розслідування становить особливу складність, і його завершити неможливо, оскільки необхідно провести цілий ряд слідчих та процесуальних дій.

В той же час, слідчим суддею було вірно встановлено, що зазначаючи про наявність всіх ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, переховування від органів досудового розслідування та суду, прокурор обгрунтував лише тяжкістю покарання, яке загрожує ОСОБА_2, в разі доведення його вини, що в свою чергу не може вказувати на те, що такий ризик, не зменшився, а ризик можливості вчинення інших кримінальних правопорушень, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - тим, що останній не працює та джерела доходу немає, однак не зазначив, яким чином підозрюваний може працювати після обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового арешту, не порушуючи такого запобіжного заходу.

При цьому, доводи прокурора щодо існування інших ризиків, передбачених п.п 2,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України грунтуються виключно на припущеннях і на їх підтвердження матеріали клопотання доказів не містять і прокурором надані не було.

Враховуючи вищезазначені обставини та інші дані про особу підозрюваного, а саме, що він належним чином виконував покладені на нього процесуальні обов'язки, має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимий, слідчий суддя прийшов до вірного висновку, що ризики, які існували на час обрання та продовження ОСОБА_2 запобіжного заходу, та які б обґрунтовували можливість продовження останньому строку цілодобового домашнього арешту, на даний час перестали існувати, а прокурором під час розгляду клопотання не було доведено того, що такі ризики, не зменшились або з'явились нові.

Що стосується посилання прокурора в апеляційній скарзі на те, що слідчий суддя не врахував тих обставин, що оскільки ОСОБА_2 може бути обізнаний про місце знаходження викраденого майна, щодо якого він може вчинити дії, пов'язані із його знищенням, і маючи свободу пересування, з метою створення доказів своєї непричетності до вчинення кримінальних правопорушень, чи спотворення вже наявних доказів, останній зможе вільно спілкуватися з іншими особами, з якими спільно вчинив особливо тяжкі кримінальні правопорушення, що свідчить про наявність ризиків передбачених п.п.2, 4 ч. 1 ст.177 КПК України, то на думку колегії суддів то вони не заслуговують на увагу, оскільки ґрунтуються лише на припущеннях прокурора щодо можливості такої поведінки підозрюваного в майбутньому і нічим не підтверджені.

При цьому твердження прокурора про неврахування слідчим суддею тяжкості інкримінованого підозрюваному ОСОБА_2 злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі до 12 років, також не заслуговують на увагу, оскільки сама по собі тяжкість вчиненого злочину, у якому підозрюється особа, на переконання колегії суддів, не є достатньою підставою, без урахування інших обставин кримінального провадження та особи підозрюваного, для продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що обґрунтовуючи існування ризиків, передбачених п.п.1, 3 ст. 177 КПК України, прокурор посилається на одні і ті ж обставини, а саме, на міру покарання, яка у випадку визнання винуватим у вчиненні даних злочинів може загрожувати ОСОБА_2 та на суму збитків які необхідно відшкодувати.

Що стосується доводів апелянта щодо існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який, на думку прокурора, існує у зв'язку з тим, що підозрюваний ніде не працює, то колегія суддів вважає їх надуманими, з врахуванням того, що в матеріалах провадження містяться докази того, що до обрання запобіжного заходу ОСОБА_2 працював водієм у ФОП Благого, крім того, прокурор не зазначив, яким чином повинен був діяти останній, щоб вказаного ризику не існувало, не порушуючи запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, що полягає у забороні залишати житло.

За таких обставин, зазначені прокурором в апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків слідчого судді про те, що прокурором під час розгляду даного клопотання не було доведено того, що ризики, які існували на час обрання та на час строку дії попередньої ухвали щодо продовження ОСОБА_2 строку цілодобового домашнього арешту не зменшились або з'явились нові ризики.

Будь-яких порушень норм КПК України, які могли б слугували підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено, рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, а тому апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 16 серпня 2018 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про продовження ОСОБА_2 строку цілодобового домашнього арешту, залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні Іванющенка О.А. - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

Філонова Ю. О. Матус В. В. Литовченко Н. О.