Рішення № 77174372, 17.10.2018, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/5489/18

Провадження № 2/591/2691/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2018 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого – судді Шелєхової Г.В.

за участю секретаря судового засідання – Бондар С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу№591/5489/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_3, третя особа – Служба у справах дітей Сумської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач свої вимоги мотивує тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. В квартирі крім неї зареєстрований відповідач та її донька ОСОБА_3, які з 2015 року в квартирі не мешкають, не здійснюють оплату за комунальні послуги, не несуть інших витрат по утриманню житла, не приймають участі у веденні спільного побуту. Через вказані обставини позивач несе зайві витрати по утриманню власності. Тому просить суд визнати ОСОБА_2 та її доньку ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2.

В судове засідання сторони не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені, надали письмові заяви про слухання справи у їх відсутність.

Відповідач подала письмову заяву про слухання справи у її відсутність, позов визнала, просила задовольнити.

Ухвалою суду від 21 вересня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 16 жовтня 2018 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що квартира АДРЕСА_3 (ОСОБА_4) в м. Суми належить на праві приватної власності ОСОБА_1, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину, витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі, витягу про державну реєстрацію речових прав (а.с.7-9)

В спірній квартирі зареєстровані: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3, що підтверджується довідкою №348/28082018-30121899 (а.с.10).

В процесі розгляду справи встановлено, що відповідач разом з донькою ОСОБА_3 з 2015 року проживають за межами України за адресою: Російська Федерація, Краясноярський Край, АДРЕСА_4, в спірній квартирі фактично не проживають, перешкод в користуванні житлом їм ніхто не чинить, їх особисті речі в квартирі відсутні. Участі у проведенні оплати комунальних послуг та утриманні житла відповідач не приймає.

Відповідач в письмовій заяві позов визнала, просила задовольнити, пояснила, що вона та її донька забезпечені житлом.

Згідно висновку Служби в справах дітей Сумської міської ради позов підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Вирішити проблему в позасудовому порядку позивач позбавлений можливості, оскільки відповідач мешкає поза межами України.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд, вважає, що право позивача на вільне користування та розпорядження належним йому житлом порушується та підлягає захисту.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог про визнання ОСОБА_2 та її доньки ОСОБА_3 такими, що втратили право користування квартирою № 13 в будинку №35 по вулиці Івана сірка в м. Суми.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 321, 386, 405 , 391 ЦК України, 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2), та малолітню ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4) такими, що втратили право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_2.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Сумської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення виготовлено 17 жовтня 2018 року.

Суддя Г.В. Шелєхова