Ухвала суду № 77171614, 17.10.2018, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/13586/18

Провадження № 2-з/520/252/18

УХВАЛА

17.10.2018 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Огренич І.В.

при секретарі - Бусленко О.О.,

розглянувши у судовому засіданні заяву представника позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: державний реєстратор прав на нерухоме майно Комунального підприємства «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» ОСОБА_6, державний реєстратор прав на нерухоме майно Комунального підприємства «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» ОСОБА_7, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_8, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_9 про визнання майна спільною власністю подружжя, визнання недійсним договору про задоволення вимог, іпотечного договору, визнання недійсними рішень про державну реєстрацію права власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та рішень про державну реєстрацію прав та обов’язків, визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: державний реєстратор прав на нерухоме майно Комунального підприємства «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» ОСОБА_6, державний реєстратор прав на нерухоме майно Комунального підприємства «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» ОСОБА_7, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_8, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_9 про визнання майна спільною власністю подружжя, визнання недійсним договору про задоволення вимог, іпотечного договору, визнання недійсними рішень про державну реєстрацію права власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та рішень про державну реєстрацію прав та обов’язків, визнання права власності в порядку спадкування.

Представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надала до суду заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нежиле приміщення за адресою: м. Одеса, вулиця Космонавтів, будинок 13, загальною площею 97,1 кв.м. та нежилі приміщення 501 по вулиці Героїв прикордонників, будинок 3 у м. Одесі.

При цьому представник позивачки посилається на те, що спірне майно вже неодноразово було відчужено без згоди позивачки, а тому є підстави вважати, що воно знов може бути відчужено на користь третіх осіб, що у подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а тому вона вимушена звернутись до суду з даною заявою.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вивчивши матеріали справи, враховуючи вимоги ч. 3 ст.150 ЦПК України, відповідно до якої заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами, суд вважає, що заява представника позивачки підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.149-153, 157 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2, задовольнити.

Накласти арешт на нежиле приміщення за адресою: м. Одеса, вулиця Космонавтів, будинок 13, загальною площею 97,1 кв.м., що належить на праві спільної часткової власності відповідачам ОСОБА_4, ОСОБА_5, до розгляду справи по суті.

Накласти арешт на нежилі приміщення 501 по вулиці Героїв прикордонників, будинок 3 у м. Одесі, що належить на праві спільної часткової власності відповідачам ОСОБА_4, ОСОБА_5, до розгляду справи по суті.

Копію ухвали направити до Управління державної реєстрації юридичного департаменту ОМР, для виконання.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Огренич І. В.