Ухвала суду № 77171314, 17.10.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/15083/18

1кп/755/1509/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про призначення судового розгляду

"17" жовтня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Галиги І.О.,

при секретарі Ляшинській А.Ю.,

за участю прокурора Козія А.А.,

захисника Чопівської С.С.,

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянув у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100040007896 відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

З Київської місцевої прокуратури №4, надійшов для розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100040007896 відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор доповів про можливість призначення обвинувального акту відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України до судового розгляду, оскільки дотримано норм кримінально-процесуального законодавства та підстав для його повернення прокурору або його закриття не встановлено.

Сторона захисту вважали за можливе призначити кримінальне провадження до судового розгляду, оскільки обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття провадження, внесення подання про визначення підсудності немає.

Потерпілі подали до суду заяви про проведення підготовчого судового засідання без їхньої участі та зазначили, що цивільні позови ними заявлятися не будуть.

Заслухавши думки учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що є достатні підстави для призначення його до судового розгляду, оскільки, згідно з наданим до суду обвинувальним актом, складеним слідчим, відповідно до вимог КПК України, прокурором також дотримані вимоги КПК України та підстав для його повернення прокурору не встановлено.

Дане кримінальне провадження підсудне Дніпровському районному суду м. Києва.

У підготовчому судовому засіданні будь-яких клопотань, які б перешкоджали призначенню судового розгляду, не заявлено.

У підготовчому судовому засіданні, відповідно до положень ч. 2 ст. 318, п. п. 19, 25, 26 ч. 1 ст. 3 КПК України, судом визначено коло осіб з боку обвинувачення та захисту, які братимуть участь у судовому розгляді.

Крім того, прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про те, що до ОСОБА_2 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, а відносно ОСОБА_3 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки вони обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину (кримінального правопорушення), можуть впливати на потерпілих та свідків, продовжити злочинну діяльність та ухилятися від слідства і суду.

Захисник Чопівська С.С. у судовому засіданні просила обрати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби.

Обвинувачений ОСОБА_2 у підготовчому судовому засіданні підтримав думку захисника.

Обвинувачений ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні просив обрати відносно нього запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до наступного.

Згідно ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Також, суд ураховує, що згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ст. 177 КПК України).

Відповідно до норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

У цій ситуації у вказаному кримінальному провадженні було висунуто обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кожному окремо, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченому ч.3 ст. 185 КК України.

На цей час свідки в даному кримінальному провадженні не допитані.

Докази передбачені ст. 84 КПК України з боку обвинувачення та захисту, у цей період, не досліджені.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_2 суд враховує наступне.

Відповідно до обвинувального акту встановлено такі відомості: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, українець, громадянин України, з не повною середньою освітою, не працюючий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимий.

Обвинувачений ОСОБА_2 на час вирішення даного питання за своїм віком і станом здоров'я не має специфічних особливостей стану здоров'я, має типові соціальні зв'язки для особи його віку та статусу, прийнятну репутацію, є раніше судимою особою.

Так суд враховує, що ОСОБА_2 висунуто обвинувачення за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

При цьому ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 23 серпня 2018 року до ОСОБА_2 було застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, у зв'язку з наявністю ризиків із числа передбачених ст. 177 КПК України, з покладанням обов'язків із числа визначених ч. 5 ст. 194 КПК України. В судовому засіданні не було встановлено наявності будь-яких порушень даного запобіжного заходу ОСОБА_2, всі умови запобіжного заходу останнім дотримано в повному обсязі.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 суд враховує наступне.

Відповідно до обвинувального акту встановлено такі відомості: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець м. Києва, українець, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, зареєстрований та проживаючий до затримання за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий.

Обвинувачений ОСОБА_3 на час вирішення даного питання за своїм віком і станом здоров'я не має специфічних особливостей стану здоров'я, має типові соціальні зв'язки для особи його віку та статусу, є раніше судимою особою.

Так суд враховує, що ОСОБА_3 висунуто обвинувачення за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

При цьому ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 23 серпня 2018 року до ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, у зв'язку з наявністю ризиків із числа передбачених ст. 177 КПК України, з покладанням обов'язків із числа визначених ч. 5 ст. 194 КПК України. Однак через порушення вказаного запобіжного заходу ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 14 вересня 2018 року ОСОБА_3 було змінено запобіжний захід на тримання під вартою.

Поряд з цим, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, суд серед іншого враховує, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною.

Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з врахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява № 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX).

Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов'язковою і неодмінною умовою (sine qua non) належності її продовжуваного тримання під вартою рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 219, заява № 42310/04).

Аналогічні висновки ЄСПЛ викладено і у п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року та випливають з ч. 3 ст. 17 КПК України.

У даній справі, строк утримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою не виходить за межі визначені КПК України та є необхідною мірою в ній з огляду на те, що в ході судового розгляду було встановлено наявність передумов регламентованих п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 даного Кодексу, тобто тривалість строку утримання під вартою відповідає критерію розумності.

Вислухавши доводи сторони обвинувачення та врахувавши вищенаведені обставини, суд приходить до висновку що на даний час є дійсними обставини регламентовані ст. 177, п. 1-2 ч. 1 ст. 194 КПК України.

Таким чином, враховуючи, що відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого, враховуючи, той факт, що стороною обвинувачення було доведено наявність ризиків, визначених п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме наявність об'єктивних даних, які свідчать про те, що обвинувачені можуть вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, та вважає за необхідне обрати обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло, з покладенням обов'язків визначених ч. 5 ст. 194 КПК України терміном на 2-а місяці, а обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 2-а місяці, оскільки саме дані запобіжні заходи дадуть змогу уникнути встановлених судом ризиків (обвинувачені можуть вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на потерпілих та свідків і переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду) та забезпечити виконання ними покладених процесуальних обов'язків.

Також, суд враховує вимоги ст. 183 КПК України та вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_3 заставу у розмірі, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків, з урахуванням вимог ст. 182 вказаного Кодексу, а саме 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить - 52860 гривень та покладенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Серед іншого, зазначене судове засідання, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.

При визначенні строку проведення судового розгляду суд враховує положення ст. 28 КПК України в частині того, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, а обвинувачення в найкоротший строк стало предметом судового розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 194, 314-316 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100040007896 за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. О. Кошиця, 5, на 26 жовтня 2018 року о 14 годині 00 хвилин.

Судовий розгляд проводити суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до обвинуваченого ОСОБА_2 та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_2, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло, за адресою: АДРЕСА_2 м, до 15 грудня 2018 року.

Покласти на ОСОБА_2 строком до 15 грудня 2018 року включно, такі обов'язки:

1) не відлучатись за межі м. Києва без дозволу суду;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

3) утримуватись від спілкування із потерпілими, свідками, обвинуваченим та іншими учасниками по даному кримінальному провадженню без дозволу суду, прокурора та/або слідчого;

4) прибувати за кожною вимогою до суду.

Роз'яснити ОСОБА_2, що Управління поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.

Обрати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 15 грудня 2018 року включно.

Визначити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 52860 гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок ТУДСАУ у місті Києві (одержувач - ТУДСАУ у місті Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, банк одержувач - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, розрахунковий рахунок - № 37318005112089), із зобов'язанням обвинуваченого у разі такого внесення застави прибувати до суду за першою вимогою у рамках цього кримінального провадження та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покладенням протягом 2 місячного терміну дії обов'язків, у разі внесення застави, з дня її внесення, наступних обов'язків: 1) прибувати за кожною вимогою до суду; 2) не відлучатися із населеного пункту - м. Києва без дозволу суду; 3) утримуватись від спілкування із потерпілими, свідками, обвинуваченим та іншими учасниками по даному кримінальному провадженню без дозволу суду, прокурора та/або слідчого; 4) повідомляти суд про зміну свого місця проживання; 5) здати при наявності на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.

З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого обрано запобіжний захід у вигляді застави.

У судове засідання викликати сторін кримінального провадження.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального Кодексу України.

Суддя