
Справа № 713/1545/18
Провадження №2/713/599/18
РІШЕННЯ
іменем України
16.10.2018 м. Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Пилип’юка І.В., з участю секретаря судового засідання Паучек Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вижниця в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання права власності на спадкове майно, -
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання права власності на спадкове майно.
У позові вказувала, що 18.05.2002 року помер її батько ОСОБА_6, який проживав ІНФОРМАЦІЯ_1. Після його смерті залишилася спадщина у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями та господарськими спорудами 1935-1950 років побудови, що розташовані за вищевказаною адресою.
За життя, 01.04.1998 року ОСОБА_6 склав заповіт, за яким на випадок своєї смерті заповідав їй вказаний будинок.
Вона своєчасно прийняла спадщину, в передбачений законом термін звернулася до державного нотаріуса Вижницької державної нотаріальної контори із заявою про оформлення спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказане майно, де була заведена спадкова справа №227/2016 року.
Однак своєю постановою від 14.09.2016 року державний нотаріус ОСОБА_7 відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок.
Підстав оскаржувати дану постанову немає, оскільки за життя її батько ОСОБА_6 не зареєстрував у бюро технічної інвентаризації свій будинок і свідоцтво про право власності на нього не отримував.
Крім неї, спадкоємцями першої черги є ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які не заперечують щоб право власності на вказане спадкове майно було визнане за нею.
Просила визнати за нею право власності на спадкове майно, а саме житловий будинок з надвірними будівлями та господарськими спорудами, що розташовані по вул. Головна, 108 в с. Черешенька Вижницького району Чернівецької області, що належали ОСОБА_6
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явилася, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, про що є відомості в матеріалах справи. До початку розгляду справи її представник ОСОБА_8 надав суду заяву, у якій просив справу розглядати за їх відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.
Представник відповідача – Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області у судове засідання не з’явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що є відомості в матеріалах справи. До початку розгляду надав суду заяву про розгляд справи без участі їх представника, позов визнають.
Відповідачі – ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про що є відомості в матеріалах справи. До початку розгляду надали суду заяви, у яких просили справу розглядати за їх відсутності, позов визнають.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, врахувавши визнання позову відповідачами, дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному об’ємі з таких підстав.
Судом установлено, що 18.05.2002 року помер ОСОБА_6, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія І-МИ №078669 від 18.05.2002 року, виданого виконкомом Черешенської сільської ради Вижницького району Чернівецької області.
Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок 1935-х років побудови з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що розташований по вул. Головна, 108 в с. Черешенька Вижницького району Чернівецької області, загальною вартістю 109042,00 грн., що підтверджується копією технічного паспорту №5/134, виготовленого станом на 09.08.2016 року КП «Вижницьке РБТІ» та довідкою Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області №161 від 06.08.2018 року.
01.04.1998 року ОСОБА_6 склав заповіт, згідно якого все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, на що він за законом матиме право на день його смерті заповідав дочці ОСОБА_1. Заповіт посвідчений секретарем виконкому Черешенської сільської ради ОСОБА_9 01.04.1998 року та зареєстрований в реєстрі за №9 і станом на 10.09.2013 року він не змінювався і не скасовувався, що підтверджується його копією.
Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 є дочкою померлого 18.05.2002 року ОСОБА_6, що підтверджується копією паспорта серія КР 533385, виданого 05.06.2000 року Вижницьким РВ УМВС України в Чернівецькій області, копією свідоцтва про її народження серія І-УР №940853, виданого 21.10.1960 року Берегометською селищною радою Вижницького району Чернівецької області та копією свідоцтва про укладення шлюбу серія І-МИ №311355, виданого 24.11.1979 року Черешенською сільською радою Вижницького району Чернівецької області.
Позивач ОСОБА_1, спадкоємець за заповітом, вчасно прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_6, оскільки постійно проживала з ним у спадковому будинку на момент його смерті, що підтверджується зазначеною вище довідкою Вижницької міської ради.
14.09.2016 року ОСОБА_1, від імені якої діяла ОСОБА_10, звернулася у Вижницьку державну нотаріальну контору із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_6, де того ж дня було заведено спадкову справу №227/2016, що підтверджується її копією.
Крім позивача, спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_6 є його діти – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, що також підтверджується зазначеною вище довідкою Вижницької міської ради.
Спадкоємці ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пропустили шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті батька, а тому вважаються такими, що не прийняли її. На спадщину не претендують, оскільки позов визнали.
Інших спадкоємців та осіб, які б мали право на обов’язкову частку у спадщині немає.
Нотаріусом видано свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частину спадкового майна ОСОБА_6, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, що складається із житлового будинку №108 з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться у с. Черешенька по вул. Головній Вижницького району Чернівецької області, ОСОБА_1 державним нотаріусом відмовлено у зв'язку з тим, що нею не були надані належним чином оформлені документи, що посвідчують право власності ОСОБА_6 на дане майно, що підтверджується копією постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії №1096/02-31 від 14.09.2016 року, винесеної державним нотаріусом Вижницької державної нотаріальної контори Чернівецької області ОСОБА_7
Дана відмова стала підставою для звернення ОСОБА_1 з даним позовом до суду.
Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.
У п.1 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначено, що при вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилася і була прийнята до 01.01.2004 року, не допускається застосування судами норм ЦК 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР.
Відповідно до п.1 ч.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, а тому суд вважає, що оскільки на час відкриття спадщини діяв Цивільний кодекс Української РСР в редакції 1963 року, то при вирішенні питання про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом слід керуватись саме його положеннями.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Згідно ст.524 ЦК УРСР 1963 року спадкування здійснюється за законом і за заповітом.
Відповідно до ч.1 ст.534 ЦК УРСР 1963 року кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.
Відповідно до ст.548 ЦК УРСР 1963 року, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Відповідно до ч.1, 2 ст.549 ЦК УРСР 1963 року, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Враховуючи зазначені вимоги закону, а також з урахуванням наведених вище досліджених судом доказів, Суд приходить до висновку, що житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, який розташований в с. Черешенька Вижницького району Чернівецької області по вул. Головній, 108 належав ОСОБА_6, позивач, як спадкоємець за заповітом прийняла вказану спадщину, спору відносно спадкового майна немає, а тому її позов про визнання права власності на вказане спадкове майно в порядку спадкування за заповітом є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі ст.ст.524, 534, 548, 549 ЦК УРСР 1963 року, ст.ст.16, 328 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 141, 247 ч.2, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 354 України, Суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, право власності на спадкове майно померлого 18.05.2002 року ОСОБА_6, а саме на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що розташований по вул. Головній, 108 в с. Черешенька Вижницького району Чернівецької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Вижницький районний суд до Апеляційного суду Чернівецької області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: І. В. Пилип'юк
Судове рішення № 77169068, Вижницький районний суд Чернівецької області було прийнято 16.10.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 713/1545/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: