Рішення № 77167501, 16.10.2018, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

16.10.2018 Провадження № 2/337/1825/2018

ЄУН 337/3645/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2018 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді – Салтан Л.Г.

при секретарі – Гальцевій К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, що зареєстрований та мешкає: АДРЕСА_1) до ПАТ «Запоріжжяобленерго» (юридична адреса: 69035, м.Запоріжжя, вул.Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926) про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

В С Т А Н О В И В :

14.08.2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Запоріжжяобленерго», в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість заробітку плату та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 99251,25 грн., посилаючись на невиконання зобов’язання відповідачем, вобґрунтування вказав, що з 02.10.2012 року по 07 березня 2018 року він працював на посаді електрослюсаря ПАТ «Запоріжжяобленерго». 7 березня 2018 року згідно з наказом № 950-к у зв’язку з невиконанням власником законодавства про працю його було звільнено з підприємства на підставі ч.3 ст. 38 КЗпП України. В день звільнення розрахунок та на час звернення до суду у повному обсязі з ним не проведений.

Ухвалою суду від 17.08.2018 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін за наявними матеріалами у справі, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше, визначено відповідачу п’ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

10.09.2018 року від відповідача надійшов відзив на позов,в якому просить суд у задоволенні позову відмовити у зв’язку із тим, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» знаходиться в складному фінансовому становищі, на рахунках відповідача, призначених для розрахунків із заробітної плати, були відсутні кошти, крім того, 23.08.2018 року заборгованість з заработної плати позивачеві сплачена у повному обсязі, затримка розрахунку з позивачем при звільненні станом на 31. 07.2018 року становила 97 робочих дня, середньоденний дохід склав 415,51 грн. 16.10.2018 року позивач надав суду заяву. В якій зменшив заявлені вимги. У зв’язку з частковим виконанням відповідачем своїх зобов’язань,в заяві зазначив, що заборгованість з заробітної плати виплачена у повному обсязі, крім того частково відшкодований середній заробіток за час затримки у сумі 630 грн.

В судове засідання сторони не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали заяву щодо розгляду справи у їх відсутність по матеріалам. наявним у проваджені суду.

З’ясувавши повно, всебічно та об’єктивно усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв’язку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов’язком суду.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Крім того, згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) та правових позицій, викладених в рішенні Європейського Суду з прав людини по справі «Бендерський проти України (заява № 22750/02 параграф 42) - відповідно до практики, яка відображає принцип здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлині обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом.

За вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд встановлює такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню для цих правовідносин.

Судом встановлено:

Позивач ОСОБА_1 з 02.10.2012 року по 7 березня 2018 року працював на посаді електрослюсаря ПАТ «Запоріжжяобленерго».

7 березня 2018 року згідно з наказом № 950к у зв’язку з невиконанням власником законодавства про працю його було звільнено з підприємства на підставі ч.3 ст. 38 КЗпП України з виплатою вихідної допомоги у розмірі не менше середнього заробітку згідно ст. 44 КЗпП України.

Згідно статті 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Розрахунок при звільненні з ОСОБА_1 у день звільнення у повному обсязі не проведено, згідно довідки № 226 від 7 березня 2018 року наявна заборгованість з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 57246,49 грн.

Після звернення позивача з позовом до суду, під час судового провадження, заборгованість з заробітної плати у повному розмірі виплачена позивачеві 23 серпня 2018 року, а також було сплачено 28.09.2018 року частково суму середнього заробітку за час затримки у розмірі -373 грн, та 10.10.2018 року -275 грнґ

Відповідно до ст. 117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Середньоденний заробіток позивача становить( з розрахунку заробітку за січень та лютий 2018 року складає : 11 634,39 грн. (5118,80 гривень + 6515,59 гривень ) : 28дні) 415.51 грн., при обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки день слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки виходячи з кількості робочих днів ,виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно положень Порядку. ( висновок ВСУ від 01.03.2018 по справі 6-2807цс16)

Затримка у розрахунку при звільненні до 31 липня 2018 року (дата, визначена позивачем) склала 97 днів , таким чином середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку складає 40304,47 грн ( 415,51 х 97= 40304,47 грн) . Відповідач обставини, вказані позивачем не оспорює, так само як суму сплаченого середнього заробітку за час затримки у розмірі 648 грн.

Таким чином, вимоги позивача є законними та обґрунтованими, та тому підлягають частковому задоволенню в сумі 39656,47 (40304,47-648) грн..

Позивач на підставі п.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, а тому судовий збір в сумі 704,80 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ «Запоріжжяобленерго» код за ЄДРПОУ 00130926, (69035, м.Запоріжжя вул.Сталеварів, буд.14) ) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, що зареєстрований та мешкає: АДРЕСА_1) середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку в розмірі 39656,47(тридцять дев’ять тисяч шістсот п’ятдесят шість грн. 47 коп)

В іншій частині заявлених позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ПАТ «Запоріжжяобленерго» код за ЄДРПОУ 00130926, (69035, м.Запоріжжя вул.Сталеварів, буд.14) судовий збір на користь держави (Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку (МФО): 899998; Отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код ЕДРПОУ отримувача: 37993783; Номер рахунку отримувача: 31211256026001. Код класифікації доходів бюджету: 22030106) за розгляд справи в розмірі 704,80грн.

Копію рішення надіслати сторонам.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги.

Повний текст виконаний 17 жовтня 2018 року

Суддя: Л.Г. Салтан