Рішення № 77167265, 10.10.2018, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН № 336/2328/18

пр. № 2/336/1714/2018

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

10 жовтня 2018 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Дацюк О.І., при секретарі Скибі О.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Енергодарська міська рада Запорізької області, районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району, про позбавлення батьківських прав, —

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2, вказавши, що сторони є батьками неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з початку 2016 року проживають окремо, неповнолітня донька мешкає з позивачем. Відповідач ОСОБА_2 своїх батьківських обов'язків по відношенню до ОСОБА_3 не виконував, її вихованням не займався, про розвиток не піклувався, з дитиною не спілкувався, окрім цього, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності. Також ОСОБА_2 не турбувався і про матеріальне забезпечення доньки, оскільки не сплачував аліменти, стягнуті з нього на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 Оскільки відповідач не виконує свої батьківські обов'язки, не спілкується з донькою, не піклується про її життя та розвиток, не надає матеріальної допомоги, позивач просить позбавити відповідача батьківських прав щодо неповнолітньої ОСОБА_3

Позивач та її представник в ході розгляду справи позовні вимоги підтримали, пояснивши, що на даний час шлюб між сторонами розірвано на підставі рішення суду, дитина проживає разом з матір’ю та знаходиться на її утриманні, батько дитиною не цікавиться, має заборгованість по сплаті аліментів, зловживає забороненими препаратами та неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності. Дитина хворіє на аутизм та потребує соціалізації та реабілітації з метою пристосування до звичайного життя в тому числі і поза межами України, однак, за відсутності можливості поспілкуватись з відповідачем, який уникає зустрічей, у позивача відсутня можливість отримати від нього дозвіл на виїзд за кордон для здійснення лікування.

10.10.2018 року позивач в судове засідання не з’явилась, направила до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, проти винесення заочного рішення суду не заперечувала, вказуючи, що незважаючи на її численні звернення до органів опіки як за місцем проживання дитини, так і за місцем проживання відповідача. Жоден з органів опіки не виконав свого передбаченого законом обов’язку, не направив представника до суду, не провів перевірку та не надав висновку про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав, тож позивач та її представник просили розглянути справу за відсутності такого висновку.

Треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Енергодарська міська рада Запорізької області та районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району, в судове засідання представників не направили, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся відповідно ч. 11 ст. 128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України у зв’язку з відсутністю відомостей про місце проживання (перебування), у судове засідання не з’явився, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив.

Окрім цього, відповідач викликався за допомогою смс-повістки, направленої за номером телефону, а також шляхом направлення судових повісток за вказаною у позові адресою.

Керуючись ст. 280 ЦПК України, суд розглянув справу заочно.

В ході розгляду справи позивачем заявлені клопотання про витребування доказів, яке було задоволено судом.

З боку відповідача в ході розгляду справи будь-яких заяв чи клопотань не заявлялось та судом не вирішувалось, також відповідач не скористався правом надати відзив на позовну заяву.

Представником третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Енергодарської міської ради Запорізької області заявлено клопотання про заміну неналежної третьої особи на районну адміністрацію Запорізької міської ради по Шевченківському району, у задоволенні якого було відмовлено. В якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору додатково залучено районну адміністрацію Запорізької міської ради по Шевченківському району

При дослідженні матеріалів справи встановлено таке.

Згідно копії свідоцтва про шлюб, виданого Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького МУЮ, 28.03.2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюб, про що зроблено актовий запис № 152 (а. с. 7).

Згідно свідоцтва про народження, батьками неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а. с. 8).

Відповідно до копії рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06.06.2016 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 розірвано, ОСОБА_4 змінила прізвище на «Січкарь» (а. с. 9).

Відповідно до копії рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 06.07.2016 року, задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та коштів на утримання та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини із усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 18.05.2016 року, а також аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходів відповідача щомісячно, починаючи стягнення з 18.05.2016 року і до досягнення ОСОБА_3 трирічного віку (а. с. 10).

Як вбачається з розрахунку заборгованості, наданого державним виконавцем Шевченківського відділу ДВС м. Запоріжжя, станом на 28.03.2018 року, існує заборгованість по сплаті аліментів в сумі 32130,03 гривень (а.с. 11).

Відповідно до довідки Шевченківського відділу ДВС м. Запоріжжя від 26.03.2018 року, ОСОБА_1 не отримує аліменти від ОСОБА_2 за період з 01.10.2017 року по 31.03.2018 року за виконавчим листом № 316/711/16-ц виданим за рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 20.07.2016 року (а.с. 12).

Згідно з актом обстеження житлово-побутових умов малолітньої ОСОБА_3, 17.07.2014 року, виданого в.о. начальника служби у справах дітей Енергодарської міської ради від 19.03.2018 року, ОСОБА_1 створила сприятливі умови для проживання, виховання та розвитку малолітньої доньки ОСОБА_3, 17.07.2014 року (а.с. 13).

Як вбачається з виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 1168, картки стану здоров’я і розвитку дитини Запорізької обласної психолого-медико-педагогічної консультації, неповнолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, має певні захворювання та рекомендації для стаціонарного лікування (а.с. 15-16).

Відповідно до копії довідки № 58/02-12 від 14.03.2018 року, виданої Дошкільним навчальним закладом (ясла-садок) «Світлячок» № 3, батько ОСОБА_3 – ОСОБА_2, жодного разу не приходив до дитячого садка, не проявляв інтересу до справ дитини, стану її здоров’я та розвитку. Батьківські збори, свята та розваги також не відвідував (а.с. 17).

Окрім цього, ОСОБА_2 є неодноразово судимим за вчинення різноманітних злочинів, а саме:

-Вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30.11.2005 року за ст. 289 ч. 3 КК України, з урахуванням ст. ст. 69, 71 КК України ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений до п’яти років трьох місяців позбавлення волі без конфіскації майна (а.с. 80-81);

-Вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25.01.2006 року за ст. 194 ч. 2 КК України, на підставі ст. 70 КК України ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений до п’яти років шести місяців позбавлення волі (а.с. 82-83);

-Постановою Вільнянського районного суду Запорізької області від 29.11.2012 року, замінено ОСОБА_2 не відбуту частину покарання, призначеного вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05.12.2011 року за ст. 121 ч. 1 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України до двох років шести місяців позбавлення волі, більш м’яким – виправними роботами з відрахуванням 10% із заробітку на користь держави на строк, що залишився 10 місяців 21 день. На підставі ст. 72 КК України зараховано строк відбування покарання у вигляді позбавлення волі з дня винесення постанови до дня звільнення з розрахунку: один день позбавлення волі вдповдає трьом дням виправних робіт (а.с. 84-85);

-Вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 08.10.2015 року зміненого на підставі ухвали колегії суддів Апеляційного суду Запорізької області від 18.12.2015 року ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за ст. 125 ч. 2 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 50 (п’ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень (а.с. 86-93).

На даний час в провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя перебуває об’єднане кримінальне провадження за звинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні злочинів, передбачених ст. 125 ч. 2, ст. 263 ч. 1 КК України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зверталась до Енергодарської міської ради Запорізької області та районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району з приводу надання висновку щодо доцільності (недоцільності) позбавлення батьківських прав, однак, на даний час такий висновок не був наданий суду з невідомих причин, при цьому як вже вказувалось судом, органи опіки не лише не надали висновку, а ще і не забезпечили явки представників в судове засідання, що свідчить про неналежне виконання вказаними установами покладених на них законодавством функцій.

При вирішенні спору суд виходить з такого.

Згідно ст. 150 СК України батьки зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Як зазначено у ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку щодо утримання дитини.

За ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства» зазначає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Стаття 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Постановою Верховної ради України № 789 від 27.02.1991 року, вказує, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Статтею 27 Конвенції визнається право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Проаналізувавши вивчені по справі докази, заслухавши учасників провадження, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позову та позбавлення відповідача батьківських прав, оскільки, на переконання суду, відповідач не виконує своїх батьківських обов’язків стосовно малолітньої ОСОБА_3, не приймає участі у її вихованні, забезпеченні її гармонійного розвитку, не надає коштів на утримання, а спілкування з батьком, який систематично скоює злочини проти власності та здоров’я інших осіб, навряд піде на користь дитині.

За ст. 141 ч. 1 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ч. 3 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов’язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Зважаючи на викладене, суд вбачає підстави для стягнення з відповідача окрім судового збору також і судові витрати, які позивач понесла у зв’язку з розглядом справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

ОСОБА_5 Сергіївни до ОСОБА_2, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Енергодарська міська рада Запорізької області, районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району, про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьківських прав щодо неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витати, пов’язані з розглядом справи судовий збір в сумі 1409,60 гривень (одну тисячу чотириста гривень 60 коп.).

Відповідно до ст. 265 ч. 5 ЦПК України зазначаються наступні відомості:

Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, індивідуальний ідентифікаційний номер: НОМЕР_1.

Відповідач – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, індивідуальний ідентифікаційний номер: НОМЕР_2.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Енергодарська міська рада, яка розташована за адресою: м. Енергодар Запорізької області, вул. Курчатова, 11, код ЄДРПОУ 20514818.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 34, код ЄДРПОУ 37573885.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом двадцяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. З урахуванням положень п. 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України апеляційна скарга подається через суд першої інстанції.

Суддя О.І. Дацюк