Ухвала суду № 77167083, 16.10.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/534/18

Провадження № 1-кс/461/8599/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2018 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова Зубачик Н.Б., при секретарі судових засідань Пелех О.А., за участю слідчого Бучинського В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові клопотання слідчого слідчого управління ГУ Національної поліції у Львівській області Бучинського В.С. про надання дозволу на примусове відібрання біологічних зразків у ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12018140000000003 від 03.01.2018 року -

в с т а н о в и в :

Слідчим слідчого управління ГУ Національної поліції у Львівській області Бучинським В.С. проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018140000000003 від 03.01.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Слідчий слідчого управління ГУ Національної поліції у Львівській області Бучинський В.С., за погодженням із прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду прокуратури Львівської області Пристаюком В.Б., звернувся до суду з клопотанням про надання дозволу на примусове відібрання біологічних зразків у підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Своє клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, а саме у вчиненні незаконного придбання, зберігання, перевезення з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів та незаконному збуті особливо небезпечних наркотичних засобів, вчиненому повторно.

В ході досудового розслідування 16.07.2018 року проведено ряд обшуків та за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 виявлено та вилучено:

- пакет білого кольору із надписом «Гіпс Г-5 НІІ»;

- порожню пляшку ємністю 750 мл. (барвник);

- згорток фольги із залишками гіпсу чорно-сірого кольору;

- картонну коробку з надписом «Ніке», в якій знаходяться 54 елементи у формі квадрату чорно-сірого кольору з речовиною світо-коричневого кольору в середині;

- картонну коробку чорного кольору, в якій знаходяться 4 резинові форми під квадрат червоного кольору, дві тарілки червоного та синього кольору, гумові рукавиці синього кольору, мірна ложка, ганчірка та дві банки барвника;

- банківську картку «Приватбанк» НОМЕР_1;

- банківську картку НОМЕР_2;

- тримач для сім картки «Лайфселл» НОМЕР_3;

- прозорий пакет із порошкоподібною речовиною білого кольору;

- металевий тубус із замком в середині якого знаходиться 26 прозорих пакетів на защіпку із порошкоподібною речовиною білого кольору;

- 50 згортків фольги із речовиною світло-коричневого кольору;

- мобільний телефон «Huawei» ІМЕІ1:НОМЕР_4;

- мобільний телефон «Самсунг SM-B105Е» ІМЕІ: НОМЕР_5 без батареї;

- сім карти в кількості 5-ти штук з серійними номерами: НОМЕР_6;

- електронна вага «Diamonol» сірого кольору;

- електронна вага «Moment» чорного кольору с/н 9612201402021;

- електронна вага чорно-сірого кольору;

- дві вагові гирі по 5 грам кожна;

- ноутбук марки «НР» чорного кольору с/н CND 5382XLM, із зарядним пристроєм який знаходиться в матерчаті сумці сірого кольору.

18.07.2018 року по вилучених речах призначено комплексну молекулярно-генетичну експертизу та експертизу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.

04.09.2018 року прокурором Прокуратури Львівської області Пристаюком В.Б. винесено постанову про відібрання біологічних зразків для проведення експертизи у підозрюваного ОСОБА_3

05.09.2018 року підозрюваний ОСОБА_3 письмово відмовився добровільно надати біологічні зразки.

Слідчий зазначає, що для ефективності досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018140000000003, з метою подальшого проведення необхідних експертиз потрібно відібрати біологічні зразки у ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Просить клопотання задоволити.

На підставі ч.2 ст.163 КПК України слідчий суддя вважає за можливе розглядати клопотання у відсутності особи, у володінні якої можуть знаходитись речі та документи, тимчасовий дозвіл на доступ до яких та можливість їхнього вилучення просить слідчий.

Слідчий у судовому засіданні просив задоволити подане клопотання, надав пояснення аналогічні викладеним у клопотанні.

Заслухавши пояснення слідчого, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

03.01.2018 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018140000000003 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

17 липня 2018 року ОСОБА_3 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

За практикою Європейського суду з прав людини фізична недоторканість особи охоплюється поняттям «приватне життя», що охороняється статтею 8 Конвенції (рішення від 26 березня 1985 року у справі «Х та Y проти Нідерландів») і стосується найбільш інтимних аспектів приватного життя, а обов'язкове медичне втручання, навіть незначне, становить втручання у це право.

Забезпечення дотримання права на повагу до гідності та обмеження втручання у приватне життя є одним з визначальних засад правової держави, якою є Україна, що закріплюється та гарантується як міжнародно-правовими актами (ст.ст.5, 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року) так і нормами національного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Разом з цим, ч. 1 ст. 8 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до вимог ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно до вимог ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 245 КПК України у разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею. У випадку, якщо проведення експертизи доручено судом, відібрання зразків для її проведення здійснюється судом або за його дорученням залученим спеціалістом. Порядок відібрання зразків з речей і документів встановлюється згідно з положеннями про тимчасовий доступ до речей і документів (статті 160 - 166 цього Кодексу). Відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими статтею 241 цього Кодексу. У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається в порядку, передбаченому статтями 160 - 166 цього Кодексу, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов'язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово.

Слідчий суддя зазначає, що у клопотанні не конкретизовано, який саме вид біологічних зразків у підозрюваного ОСОБА_3 необхідно вилучити.

Обов'язковою передумовою надання права тимчасового доступу до відомостей, що містять охоронювану законом таємницю, є можливість використання як доказів таких відомостей та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих відомостей (ч.6 ст.163 КПК України).

Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертав увагу на недопущення застосування до особи примусових заходів задля отримання від неї даних, які можуть бути використані як підстава для висунення обвинувачення такій особі. Право не свідчити проти себе передбачає, зокрема, що у кримінальній справі сторона обвинувачення, намагаючись довести вину обвинуваченого, не може використовувати докази, здобуті всупереч волі обвинуваченого за допомогою методів примусу чи тиску (справа «Яллох проти Німеччини», рішення від 11.07.2006р.; «Функе проти Франції», рішення від 25.02.1993р.; «Джей.Бі. проти Швейцарії», рішення від 03.05.2001р.).

Викладені в даних справах висновки ЄСПЛ не означають того, що відібрання біологічних зразків в примусовому порядку в будь-якому разі суперечить Конвенції. Натомість, коли ж біологічні зразки в особи вилучаються з метою встановлення причетності її до вчинення злочину, і обумовлені відсутністю інших доказів для обґрунтованості висунення підозри, то примусове їх надання суперечитиме положенням ст.6 Конвенції. До того ж в такому випадку порушуються і засади, закріплені ст.63 Конституції України та ст.18 КПК України.

Ст. 18 КПК України передбачено, що жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення. Кожна особа має право не говорити нічого з приводу підозри чи обвинувачення проти неї, у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання, а також бути негайно повідомленою про ці права. Жодна особа не може бути примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні її близькими родичами чи членами її сім'ї кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 63 Конституції України особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

Визначений ст. 18 КПК України, ст. 63 Конституції України принцип свободи від самовикриття не слід тлумачити буквально, у контексті заборони примусу виключно щодо дачі пояснень, показань відносно себе та близьких родичів. Ця гарантія поширюється і на право ненадання відомостей у будь-який інший спосіб, що може прямо чи побічно, безпосередньо чи опосередковано бути використано проти інтересів особи.

Відповідно до статті 32 Конституції України, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Примусове відібрання біологічних зразків суперечитиме положенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, адже право не свідчити проти себе та близьких родичів має будь-яка особа. Враховуючи прецедентну практику Європейського Суду з прав людини, зокрема, рішення у справі «Яллох проти Германії» (№ 5481/00), слідчий суддя наголошує, що біологічні зразки у особи можуть бути отримані поза її згодою лише тоді, коли метою відібрання таких зразків не є отримання доказів обвинувачення особи, яка надає такі зразки.

Слідчий в даному клопотанні просить слідчого суддю надати дозвіл на примусове відбирання біологічних зразків у підозрюваного ОСОБА_3 для проведення молекулярно-генетичної експертизи. Проте, надання дозволу на примусове відбирання біологічних зразків у підозрюваного ОСОБА_3 з метою отримання доказів та проведення молекулярно-генетичної експертизи порушуватиме кримінальний процесуальний принцип свободи від самовикриття.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні клопотання слідчого про примусове відбирання біологічних зразків у підозрюваного.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.160-166, 241, 245 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого слідчого управління ГУ Національної поліції у Львівській області Бучинського В.С. про надання дозволу на примусове відібрання біологічних зразків у ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12018140000000003 від 03.01.2018 року - відмовити.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Зубачик Н.Б.