Рішення № 77166874, 02.10.2018, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 336/1059/18

провадження № 2/336/1269/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2018 року м.Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Дмитрюк О.В.,

за участю секретаря Петрова С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до голови правління об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лелека-8» ОСОБА_2 про зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 05.03.2018 р. звернувся до суду з позовом, який уточнив в процесі розгляду справи. В позовній заяві зазначив, що він є членом ОСББ «Лелека 8», що було створено власниками приміщень, розташованих за адресою: м.Запоріжжя, вул.Спартака Маковського, 8. Він є співвласником квартири № 108 у багатоквартирному житловому будинку № 8 по вул.Спартака Маковського в м.Запоріжжя. Відповідач є керівником вказаного ОСББ, а саме головою правління.

У відповідності до ЗУ «Про звернення громадян», ЗУ «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку», він звернувся до відповідача з проханням надати для ознайомлення низку документів, які стосуються діяльності ОСББ, оскільки у позивача виникла низка запитань з приводу законності певних дій та рішень в діяльності ОСББ. В своїх зверненнях він пропонував привести діяльність ОСББ у відповідність до чинного законодавства, прохав надати інформацію стосовно діяльності ОСББ для ознайомлення та зняття виписок, копій документів, що стосуються діяльності ОСББ.

Відповідач є керівником вказаного ОСББ та цілеспрямовано не отримує і особисто ухиляється від отримання письмових звернень, які позивач намагався передати відповідачу.

Посилаючись на порушення вимог чинного законодавства, позивач просить визнати неправомірною бездіяльність голови правління ОСББ «Лелека 8» ОСОБА_2 щодо відмов у прийнятті його письмових звернень від 15.12.2017 р., 16.12.2017 р. та 15.01.2018 р. та стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

Ухвалою від 12.03.2018 р. відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання на 05.04.2018 р.

05.04.2018 р. відкладено підготовче судове засідання на 24.04.2018 р. на підставі п.3 ч.1 ст.198 ЦПК України за клопотанням відповідача.

24.04.2018 р. підготовче судове засідання відкладено на 29.05.2018 р. на підставі п.3 ч.1 ст.198 ЦПК України.

29.05.2018 р. підготовче судове засідання відкладено на 12.06.2018 р. за клопотанням представника відповідача на підставі п.3 ч.1 ст.198 ЦПК України.

12.06.2018 р. закрито підготовче провадження та призначено її до судового розгляду на 27.08.2018 р. та закрито провадження у справі в частині зобов’язання ОСОБА_2 вчинити певні дії.

27.08.2018 р. розгляд справи відкладено на 25.09.2018 р. з підстав неможливості проведення фіксування судового процесу.

25.09.2018 р. в судовому засіданні оголошено перерву до 02.10.2018 р. перед судовими дебатами.

Позивач в судовому засіданні підтримав позов та просив його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач та його представник просили відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов (а.с.50).

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, допитавши свідків, з’ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних міркувань.

Так, судом встановлено, що позивач мешкає в квартирі № 108 багатоквартирного будинку № 8 по вул.Спартака Маковського в м.Запоріжжі та є членом ОСББ «Лелека 8». Вказані обставини не заперечувались відповідачем в процесі розгляду справи.

Відповідач є головою правління ОСББ «Лелека 8» (а.с.9).

З наданих позивачем письмових доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 направляв до ОСББ «Лелека 8» та безпосередньо до відповідачу поштовою кореспонденцією заяви про надання інформації (а.с.10-25).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно ст.ст. 18, 19, 20 ЗУ «Про звернення громадян», громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги. Органи державної влади місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення. Звернення громадян розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Термін розгляду звернень (пропозицій, заяв, скарг) обчислюється з дня надходження звернення та його реєстрації в органі чи установі юстиції. Якщо ж останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, визначений відповідно до закону, днем закінчення строку є перший після нього робочий день.

Як стверджує ОСОБА_1 та свідчать матеріали справи поштову кореспонденцію від позивача відповідач не отримував (а.с.26, 27, 28, 32, 34).

ОСОБА_1 в позовній заяві стверджував, що намагався вручити відповідачу письмові звернення на загальних зборах членів ОСББ «Лелека 8» 23.12.2017 р.

За ст. 12 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Аналогічним чином питання обов'язків доказування і подання доказів регулює ст. 81 ЦПК. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зазначені твердження позивача в процесі розгляду справи належними, допустимими та достатніми доказами не підтверджені.

Так, допитані за клопотанням ОСОБА_1 свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснили, що їм було відомо про наміри позивача звернутися з низкою заяв до голови правління ОСББ «Лелека 8», але жоден зі свідків впевнено не підтвердив, які саме заяви були передані позивачем відповідачу в день проведення загальних зборів 23.12.2017 р. та за яких обставин.

Допитані за клопотанням відповідача свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, які є членами правління ОСББ «Лелека 8» та ОСОБА_7 і ОСОБА_8, що є членами ревізійної комісії об’єднання, в суді пояснили, що були присутні на загальних зборах членів ОСББ 23.12.2017 р. та у їх присутності позивач не вручав відповідачеві будь-яких заяв та звернень.

Крім того, як вбачається з акту про надання документів для ознайомлення за запитом співвласників від 28.12.2017 р. (а.с.70-71) на виконання вимог статуту ОСББ «Лелека 8» ОСОБА_1 були надані на ознайомлення документи щодо діяльності ОСББ, про що свідчить підпис позивача.

Звернувшись до суду з позовом, ОСОБА_1 просить визнати дії відповідача щодо неотримання його запитів неправомірними.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ст.ст.11, 15 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють визначені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Стаття 16 ЦК України містить перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів, а саме: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Цей перелік не є вичерпним і суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Отже, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Разом із тим, виходячи з перелічених вище вимог ЗУ «Про звернення громадян», вбачається право особи на отримання інформації за її запитом у визначені строки з моменту отримання такого запиту, а такий обраний позивачем спосіб захисту, як визнання бездіяльності щодо неотримання запитів, не узгоджується з чинним законодавством України, а тому не підлягає захисту у обраний ним спосіб.

Тому суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому не підлягають задоволенню.

На підставі ч.1 ст.141 ЦПК України, суд не стягує з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 261, 264, 265, 280-284, 354ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до голови правління об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лелека-8» ОСОБА_2 про зобов’язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Запорізької області протягом тридцяти днів через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В.Дмитрюк