Ухвала суду № 77165261, 16.10.2018, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

241/31/18

1-кп/264/205/2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2018 Колегія суддів Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області у складі: судді-доповідача ОСОБА_1, суддів Мирошниченко Ю.М., Кузнецова Д.В., за участі секретаря судового засідання Родіної Н.В., прокурора Сластіна М.С., обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, потерпілої ОСОБА_11, ОСОБА_12, представників потерпілих ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в м.Маріуполі питання доцільності продовження тримання обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3 під вартою, клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_4, клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу та клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну умов запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_4,

У С Т А Н О В И Л А :

В провадженні Іллічівського районного суду м.Маріуполя знаходиться кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні злочинів, передбачених ст.257, ч.3 ст.27, п.п.3, 6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.27, ч.3 ст.146, ч.3 ст.27, ч.3 ст.289, ч.2 ст.262, ч.1 ст.410, ч.1 ст.263, ч.3 ст.369 КК України, ОСОБА_3 у скоєнні злочинів, передбачених п.п.3, 6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.146, ч.3 ст.289, ст.257, ч.4 ст.296, ч.4 ст.407 КК України, ОСОБА_4 у скоєнні злочинів, передбачених ч.ч.4, 5 ст.27, п.п.3, 6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.ч.4, 5 ст.27, ч.3 ст.146, ч.1 ст.14, ч.2 ст.384 КК України.

Ухвалою Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 20.08.2018 року строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 продовжено до 18.10.2018 року, а відносно обвинуваченого ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 18.10.2018 року.

Під час розгляду питання щодо доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою прокурор просив продовжити строк дії запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_2, ОСОБА_3 мотивуючи тим, що ризики, які слугували підставою для обрання запобіжних заходів не зменшились і продовжують існувати, в зв’язку з чим застосування більш м’яких запобіжних заходів неможливе, оскільки вони не забезпечать їх запобіганню. Відносно обвинуваченого ОСОБА_4 заявив клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, в обґрунтування якого вказав, що під час обрання та продовження запобіжного заходу відносно останнього встановлено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які до теперішнього часу не зменшились та продовжують існувати. ОСОБА_4 тривалий час проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, має міцні зв’язки з керівниками органів влади, правоохоронними органами та іншими особами, внаслідок чого здійснює тиск на свідків, спонукаючи останніх до дачі неправдивих показів по кримінальному провадженню. Запобігти настанню вказаних ризиків неможливо при застосуванні більш м,яких запобіжних заходів.

Потерпілі разом зі своїми представниками підтримали позицію прокурора, вважали доцільним продовжити відносно обвинувачених ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обрані запобіжні заходи, мотивуючи тим, що на теперішній час судове слідство по справі не проведено, свідки не допитані, докази не досліджені, а отже ризики передбачені нормами КПК продовжують існувати.

Захисники ОСОБА_8, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 звернулись з клопотанням про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили обрати інший не пов’язаний з позбавленням волі, а саме передати на особисту поруку народному депутату ОСОБА_16, голові осередку ГО НР"Перших Спалах", волонтеру й журналісту всеукраїнської інформаційно-правової газети ОСОБА_17 та волонтеру підприємцю ОСОБА_18, або обрати цілодобовий домашній арешт за місцем реєстрації. Своє клопотання обґрунтовували тим, що їх підзахисний перебуває під вартою досить тривалий період, в той час як тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом і може застосовуватись у випадках доведеності прокурором підозри, наявності ризиків та неможливості застосувати інші запобіжні заходи. Зазначили, що суд жодного разу не сприйняв їх доводи щодо наявності обставин передбачених ст.178 КПК та не оцінив в сукупності з ризиками, не врахував вимоги статті 5 Конвенції про захист прав людини й практики ЄСПЧ.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав позицію своїх захисників та просив змінити запобіжний захід на більш м,який, не пов’язаний з позбавленням воли, вказуючи на те, що тривалий час перебуває під вартою, в той час як існування наведених прокурором ризиків не доведено, а він є бойовим офіцером, має міцні соціальні зв’язки, онкохвору дружину та неповнолітню дитину.

Захисник ОСОБА_9 та його підзахисний ОСОБА_3 заявили клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, обґрунтовуючи тим, що прокурор не довів, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Зазначав, що ОСОБА_3 має стійкі соціальні зв’язки, місце проживання, хвору мати, та при обранні цілодобового домашнього арешту не зможе втекти, впливати на свідків, потерпілих, знищувати докази.

Захисники ОСОБА_6, ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_4 заперечували проти позиції прокурора, заявивши клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів, дозволивши останньому впродовж часу з 07-00 до 19-00 години з понеділка по п’ятницю покидати житло для звернення до медичних закладів, посилаючись на те, що жодного разу не ухилявся від слідства та суду, являється підприємцем, має постійне місце мешкання, міцні соціальні зв’язки, крім того страждає на ряд тяжких захворювань, в зв’язку з чим потребує постійного лікування.

Колегія суддів, заслухавши учасників кримінального провадження, приходить до наступного.

Частиною 3 статті 331 КПК України передбачено, що до спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

При вирішенні даного питання суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та відповідно до процедури, встановленої законом.

У кожному випадку суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою визначається судом з урахуванням обставин, викладених в ст.ст.177, 178 КПК України, зокрема обвинувачення у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад десять років або довічне позбавлення волі та наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити ці дії. Метою застосування такого виду запобіжного заходу є запобігання спробам обвинуваченого здійснювати вплив на потерпілих та свідків, переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню та продовжити кримінальне правопорушення.

Вказані ризики наразі залишаються реальними і триваючими, і вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м’який, у зв’язку з чим колегія суддів, керуючись вимогами ч.3 ст.331 КПК України, вважає за доцільне продовжити ОСОБА_19 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Маріупольському слідчому ізоляторі строком на шістдесят днів.

Посилання захисника ОСОБА_20 на необхідність здійснення обвинуваченим догляду за хворою матір’ю не підтверджені ані медичними документами ані документами щодо відсутності інших родичів які б могли здійснювати нагляд за останньою.

Стосовно клопотань сторони обвинувачення та захисту щодо запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 суд виходить з наступного.

Захисники ОСОБА_4, посилаючись на те, що обвинувачений має сім’ю, є патріотом України, надає волонтерську підтримку військовослужбовцям в зоні АТО, жодного разу не ухилявся від слідства або суду, а також страждає на ряд тяжких захворювань, а саме гіпертонічну хворобу серця 3-го ступеню, потребує постійного лікування, консультації кардіолога для вирішення питання стаціонарного лікування, заявили клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з дозволом в період часу з 07-00 години до 19-00 годину з понеділка по п’ятницю залишати житло для звернення до медичних закладів.

Однак, колегія суддів, зазначає, що раніше обираючи ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, суд враховував наявність ризиків незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або перешкоджати судовому розгляду кримінального провадження іншим чином, оскільки тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, може негативно вплинути на хід подальшого судового розгляду, тобто наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України. При цьому колегія суддів враховує вік та стан здоров'я обвинуваченого, наявність постійного місця проживання, дружини, яка є інвалідом та дочки студентки, спосіб громадського життя, а також відсутність даних щодо ухилення останнього від органів слідства та з метою забезпечення належної процесуальної поведінки, вважає доцільним, у якості альтернативи тримання під вартою, обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який не перешкоджає в разі виникнення необхідності, шпиталювання та лікування саме в лікарській установі, та забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Вирішуючи питання про запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Харченко проти України» від 10.02.2011 р., справу «ОСОБА_20 проти України» від 16.05.2013р., «Калашников проти Росії» від 15.07.2002р., в яких Європейським судом з прав людини викладено принципи, що їх дотримується Суд у вирішенні питань щодо застосування тримання під вартою, а саме: тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі; у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.

Для позбавлення особи свободи суд повинен вмотивовувати свої рішення про продовження тримання її під вартою іншими підставами, які в даному кримінальному провадженні прокурор не наводить, щоразу посилаючись на обставини, які були актуальними на час обрання обвинуваченому запобіжного заходу. Такі підстави мають бути чітко зазначені стороною обвинувачення, а доводи «за» і «проти» звільнення з-під варти не повинні бути «загальними й абстрактними»

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків в цьому кримінальному провадженні.

Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу судом вивчається можливість застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даного питання.

Враховуючи викладене та наявність позитивних характеристик обвинуваченого ОСОБА_2, військових досягнень, постійного місця проживання, відсутність судимостей, міцні соціальні зв’язки, має дружину, котра страждає онкозахворюванням, неповнолітню дитину, а також той факт, що обвинувачений понад півтора роки перебуває під вартою, при цьому судовий розгляд по справі тільки розпочато, суд вважає за можливе змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який - цілодобовий домашній арешт за місцем реєстрації.

За вимогами ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, і може бути застосований до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачене покарання у виді позбавлення волі.

Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це суд. Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених не неї зобов'язань.

Враховуючи наведене, суд вважає, що такий запобіжний захід як цілодобовий домашній арешт забезпечить дотримання обвинуваченим процесуальних обов'язків під час судового розгляду кримінального провадження та у зв’язку з його обранням відмовляє у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 194,199, ч.3 ст.331 КПК України,ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у Державній установі «Маріупольський слідчий ізолятор» продовжити до шістдесяти днів, тобто до 14.12.2018 року включно.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, що мешкає в смт.Мангуш Мангушського району Донецької області, вул.Горького, буд.29-а, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши обвинуваченому цілодобово залишати житло.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов’язки:

- Прибувати на виклик суду, а в разі неможливості з’явитися через поважні причини- завчасно повідомляти про це суд.

Роз’яснити обвинуваченому, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з’являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань пов’язаних із виконанням покладених на нього зобов’язань, використовувати електронні засоби контролю.

Термін дії домашнього арешту та обов’язків покладених судом строком до 14.12.2018 року.

Ухвалу передати для виконання органу Національної поліції за місцем мешкання обвинуваченого, зокрема Мангушському ВП ГУВП в Донецькій області.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, що мешкає в м.Бердянську Запорізької області, вул.Піонерська, буд.51-а/58, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, заборонивши обвинуваченому цілодобово залишати житло, звільнивши з під варти в залі суду.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 наступні обов’язки:

- Прибувати на виклик суду, а в разі неможливості з’явитися через поважні причини- завчасно повідомляти про це суд.

Роз’яснити обвинуваченому, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з’являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань пов’язаних із виконанням покладених на нього зобов’язань, використовувати електронні засоби контролю.

Термін дії домашнього арешту та обов’язків покладених судом строком до 14.12.2018 року.

Ухвалу передати для виконання органу Національної поліції за місцем мешкання обвинуваченого, зокрема Бердянському ВП ГУВП в Запорізькій області, Державній установі «Маріупольський слідчий ізолятор» та обвинуваченому ОСОБА_2

В задоволенні решти клопотань відмовити.

Повний текст ухвали суду оголошено о 14 годині 17 жовтня 2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя : Т. В. Пустовойт

Суддя: Ю.М. Мирошниченко

Суддя: Д.В. Кузнецов