Рішення № 77164791, 28.09.2018, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/5914/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2018 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мартиненко В. С.

за участю секретаря судового засідання Ліман С.М., Кюсєвої Т.О.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

АТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду 30 листопада 2017 року з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 03.12.2010 року в загальному розмірі 61072,13 грн. та судових витрат у розмірі 1600,00 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 03.12.2010 р. між ним та відповідачем по справі було укладено кредитний договір шляхом підписання заяви приєднання, який складається із самої заяви та, запропонованих АТ КБ «Приватбанк», «Умов та правил надання банківських послуг», «Правил користування платіжною карткою», які викладені на банківському сайті. Відповідач отримав кредит у розмірі 5400,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Проте кредитні зобов'язання не виконує, у зв'язку з чим станом на 31.10.2017 р. утворилася заборгованість в сумі 61072,13 грн., а саме: заборгованість за кредитом – 5014,36 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом - 49491,60 грн., заборгованість за пенею та комісією – 3181,60 грн., а також штраф (фіксована частина) в розмірі 500,00 грн., штраф (процентна складова) в розмірі 2884,39 грн.

Позивач надав письмові пояснення, в яких зазначив, що нарахування процентів на поточну та на прострочену заборгованість здійснювалось до 04.2014 року за формулою:

- нарахування процентів на поточну заборгованість: N*M/365*Y=Z, де N – поточне тіло кредиту, M – процентна ставка, 360/365 – кількість днів у році, Y – кількість днів за які здійснюється нарахування, Z – сума нарахованих процентів;

- нарахування процентів на прострочену заборгованість: N*M/365*Y=Z, де N – поточне тіло кредиту, M – процентна ставка, 360/365 – кількість днів у році, Y – кількість днів за які здійснюється нарахування, Z – сума нарахованих процентів;

З 04.2014 року нарахування процентів здійснюється за формулою:

- нарахування процентів на поточну заборгованість: N*M/365*(2 або 1)*Y=Z, де N – заборгованість за кредитом (поточне тіло кредиту, нараховані відсотки та санкції (в попередньому місяці), M – процентна ставка, 360/365 – кількість днів у році, 2 або 1 – коефіцієнт процентної ставки (1 – застосовується у разі належного виконання зобов’язань, 2 – підвищення процентної ставки за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості), Y – кількість днів за які здійснюється нарахування, Z – сума нарахованих процентів;

- нарахування процентів на прострочену заборгованість: N*M/365*2*Y=Z, де N – заборгованість за кредитом (поточне тіло кредиту, виставлені до сплати та не погашені проценти та санкції станом на перше число попереднього місяця), M – процентна ставка, 360/365 – кількість днів у році, 2 - коефіцієнт підвищення процентної ставки за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості, Y – кількість днів за які здійснюється нарахування, Z – сума нарахованих процентів.

Щодо зміни процентної ставки зазначив, що у разі зміни процентної ставки розрахунок процентів на заборгованість, що виникла до зміни нараховується за діючою процентною ставкою на момент використання цих коштів, якщо частина боргу використана вже після зміни процентної ставки, розрахунок процентів на цю частину заборгованості здійснюється за новою процентною ставкою. Дана умова не діє при нарахуванні процентів на прострочену заборгованість.

Відповідач надав відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що позивачем не надано оригіналів письмових доказів.

З 21 травня 2018 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (скорочена назва – ПАТ КБ «ПриватБанк») змінило назву на акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (скорочена назва – АТ КБ «ПриватБанк»), що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 01.06.2018 року за клопотанням представника відповідача витребувано у публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» оригінали документів анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг ПАТ КБ “ПриватБанк” щодо ОСОБА_2, довідки про умови кредитування ОСОБА_2 з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», довідки про зміну умов кредитування кредитної карти, оформленої на ОСОБА_2, довідки про надані ОСОБА_2 кредитні картки, Умов і Правил надання банківських послуг ПАТ КБ “ПриватБанк”, виписки щодо кредитної картки ОСОБА_2, відомостей про надіслані ОСОБА_2 короткі мобільні повідомлення про зміну процентної ставки.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву та заявив про застосування строку позовної давності.

З’ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 03.12.2010 року було укладено кредитний договір № б/н, відповідно до якого відповідач за рахунок кредитного ліміту, користуючись платіжними картками, строк дії останньої – 10/15, здійснювала витрати та платежі на погашення заборгованості на умовах сплати процентів за користування кредитними коштами в розмірі 30% річних, в результаті чого за відповідачем утворилась заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5014 грн. 36 коп., що підтверджується випискою з особового рахунку ОСОБА_2 (а.с. 5, т. 2).

Відповідно до п. п. 5.4 -5.6 Постанови Правління Національного Банку України №264 від 18.06.2003 року «Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України» ( в редакції, що діяла на час видачі документу) особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня. Форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити: номер особового рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; суму вхідного залишку за рахунком; код банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

На підставі викладено суд дійшов висновку про те, що вказаний доказ є належним та допустимим.

Суд не бере до уваги письмовий доказ «Умови та Правила надання банківських послуг» як частину кредитного договору, укладеного з відповідачем, оскільки вказаний документ не підписано позичальником, що відповідає правовій позиції Верховного Суду України по справі №22-2320цс16 від 22 березня 2017 року.

Суд не бере до уваги наступні докази копії анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг ПАТ КБ “ПриватБанк” ОСОБА_2, довідки про умови кредитування ОСОБА_2 з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», довідки про зміну умов кредитування кредитної карти, витяги з програмного забезпечення про надіслання ОСОБА_2 коротких мобільних повідомлень про зміну процентної ставки, оскільки судом були витребувані оригінали вказаних доказів, проте позивач всупереч ч. 6 ст. 95, ч. 5 ст. 100 ЦПК України їх не подав.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В порушення ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідач кредитні зобов'язання за договором не виконав, у зв'язку з чим станом на 31.10.2017 р. позивачем нарахована заборгованість в розмірі 61072,13 грн., яка складається з:

- 5014,36 грн. – заборгованість за кредитом,

- 49491,78 грн. – заборгованість за процентами за користування кредитом,

- 3181,60 грн. – заборгованість за пенею та комісією,

а також штрафи відповідно до п.8.6 Умов і Правил надання банківських послуг: - 500 грн. – фіксована частина, - 2884,39 грн. – процентна складова.

Суд, вирішуючи питання обґрунтованості вимог за наведеним розрахунком, виходить з того, що стороною відповідача не спростовано отримання відповідачем ОСОБА_2 кредитних коштів та наявності заборгованості за тілом кредиту в сумі 5014,36 грн. Проте позивачем не обґрунтовано розрахунок в частині заборгованості за процентами за користування кредитними коштами з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки судом встановлено, що остання кредитна картка, на підставі якої відповідач користувалась кредитним лімітом, мала строк дії до 31 жовтня 2015 року, що відповідає строку кредитування, а іншого строку дії договору та інших умов виконання зобов’язань сторони не передбачили, суд дійшов висновку про те, що нарахування процентів за кредитним договором після спливу вказаного строку припиняється, що відповідає висновку, викладеному у постанові ОСОБА_3 Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь заборгованості за процентами, що виникла з 01 листопада 2015 року по 31 жовтня 2017 року задоволенню не підлягають.

Посилання позивача на формулу розрахунку заборгованості за процентами, запроваджену банком з 04.2014 року є необґрунтованим, оскільки судом не встановлено, що сторонами було погоджено застосування такого розрахунку процентів, та крім того, вказана формула суперечить ч. 2 ст. 550 ЦК України, відповідно до якої проценти на неустойку не нараховуються.

Враховуючи те, що судом встановлена необґрунтованість вказаного розрахунку процентів, та жодна із сторін не скористалась своїм правом самостійно подати до суду висновок експерта або заявити клопотання про призначення судово-бухгалтерської експертизи, суд дійшов висновку про те, що розмір процентів за користування кредитом, має вираховуватися, виходячи з формули, яка діяла на час укладання договору та до 04.2014 року, виходячи з наступного.

З виписки з особового рахунку ОСОБА_2 вбачається, що станом на 05.04.2014 року заборгованість за процентами склала 215,19 грн. Заборгованість за тілом кредиту, на яку нараховувались проценти у період з 05.04.2014 року по 18.04.2014 року (14 днів), складала 5276,35 грн., у період з 19.04.2014 року по 22.04.2014 року (4 дні) - 5061,48 грн., у період з 23.04.2014 року по 23.05.2014 року (31 день) - 5277,48 грн., у період з 24.05.2014 року по 26.05.2014 року (3 дні) - 5202,85 грн., у період з 27.05.2014 року по 30.05.2014 року (4 дні) - 5195,00 грн., у період з 01.06.2014 року по 30.06.2014 року (30 днів) - 5139,28 грн., у період з 01.07.2014 року по 31.10.2015 року (486 днів) - 5014,36 грн. До одностороннього збільшення позивачем процентної ставки банком нараховувалися, а клієнтом сплачувалися проценти, розмір яких складав 30,00 % річних.

Застосовуючи формулу N*M/365*Y=Z, яку запроваджено банком для розрахунку процентів поточної та простроченої заборгованості, та яка діяла до 04.2014 року, отримуємо наступний розрахунок процентів:

За період з 05.04.2014 року по 18.04.2014 року включно, що складає 14 днів, а саме: 5276,35*30,00% / 365*14=60,71, де 5276,35 – тіло кредиту (в грн.), 30,00 % – процентна ставка, 365 – кількість днів у році, 14 – кількість днів за які здійснюється нарахування, 60,71 – сума нарахованих процентів (в грн.).

За період з 19.04.2014 року по 22.04.2014 року включно, що складає 4 дні, а саме: 5061,48*30,00% / 365*4=16,64, де 5061,48 – тіло кредиту (в грн.), 30,00 % – процентна ставка, 365 – кількість днів у році, 4 – кількість днів за які здійснюється нарахування, 16,64 – сума нарахованих процентів (в грн.).

За період з 23.04.2014 року по 23.05.2014 року включно, що складає 31 день, а саме: 5277,48*30,00% / 365*31=134,31, де 5277,48 – тіло кредиту (в грн.), 30,00 % – процентна ставка, 365 – кількість днів у році, 31 – кількість днів за які здійснюється нарахування, 134,47 – сума нарахованих процентів (в грн.).

За період з 24.05.2014 року по 26.05.2014 року включно, що складає 3 дні, а саме: 5202,85*30,00% / 365*3=12,83, де 5202,85 – тіло кредиту (в грн.), 30,00 % – процентна ставка, 365 – кількість днів у році, 3 – кількість днів за які здійснюється нарахування, 12,83 – сума нарахованих процентів (в грн.).

За період з 27.05.2014 року по 30.05.2014 року включно, що складає 4 дні, а саме: 5195,00*30,00% / 365*4=17,08 де 5195,00 – тіло кредиту (в грн.), 30,00 % – процентна ставка, 365 – кількість днів у році, 4 – кількість днів за які здійснюється нарахування, 17,08 – сума нарахованих процентів (в грн.).

За період з 01.06.2014 року по 30.06.2014 року включно, що складає 30 днів, а саме: 5139,28*30,00% / 365*30=126,72 де 5139,28 – тіло кредиту (в грн.), 30,00 % – процентна ставка, 365 – кількість днів у році, 30 – кількість днів за які здійснюється нарахування, 126,72 – сума нарахованих процентів (в грн.).

За період з 01.07.2014 року по 31.10.2015 року включно, що складає 486 днів, а саме: 5014,36*30,00% / 365*486=2003,00 де 5014,36 – тіло кредиту (в грн.), 30,00 % – процентна ставка, 365 – кількість днів у році, 486 – кількість днів за які здійснюється нарахування, 2003,00 – сума нарахованих процентів (в грн.).

А за підсумком сума заборгованості за процентами складає 2586 грн. 64 коп., що утворена шляхом додавання вищевказаних доданків (процентів за період з 05.04.2014 року по 30.10.2015 року включно та заборгованості за процентами станом на 05.04.2014).

Позовні вимоги щодо наявності заборгованості за комісією, пенею та штрафом суд вважає необґрунтованими з наступних підстав.

Судом не встановлено наявність умов кредитного договору щодо можливості нарахування банком комісії, крім того, в своїх розрахунках позивач не відокремлює суми заборгованості за пенею та комісією, ототожнюючи їх з неустойкою (пенею).

При нарахуванні відповідачу заборгованості за пенею та штрафом позивачем не враховані положення Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року та який набув чинності з 15 жовтня 2014 року (далі - Закон № 1669 -УП).

Відповідно до ст. 2 Закону № 1669-УП на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому КМУ переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особа підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому КМУ переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов’язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст.11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669 –УП цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 ст.11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

На виконання абзацу 3 п.5 ст.11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 р. № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. у № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

02 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».

Пунктом 1 та 3 вказаного Розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком та визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053».

Судом встановлено, що зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_2 є м. Костянтинівка Донецької області.

Місто Костянтинівка Донецької області відповідно до розпоряджень КМУ від 30.10.2014 р. та від 02.12.2015 р. входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що вимоги стягнення пені та комісії, а також штрафів є необґрунтованими. А отже, в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_2 станом на 31.10.2017 р. має заборгованість за кредитним договором № б/н від 03.12.2010 року станом на 31 січня 2017 року, яка включає: 5014 грн. 36 коп. - заборгованість за кредитом; 2586 грн. 64 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом, а всього 7601 грн. В цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню. Позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 03.12.2010 року станом на 31 жовтня 2017 року, яка включає: 46905 грн. 14 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 3181 грн. 60 коп. - заборгованість за пенею та комісією, 3384 грн. 39 коп. – заборгованість за штрафами, а всього 53471 гривня 13 копійок, задоволенню не підлягають.

Посилання відповідача про застосування строку позовної давності до боргового зобов’язання є необґрунтованим з наступних підстав.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Частиною 1 статті 264 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.(ч. 3 ст. 264 ЦК України).

З виписки з особового рахунку ОСОБА_2 вбачається, що останній платіж, здійснений відповідачем особисто на погашення заборгованості, датовано 18 березня 2015 року. А отже, строк позовної давності було перервано та його перебіг почався знову. В зв’язку з чим позов було подано в межах строку позовної давності.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у зв’язку із частковим задоволенням позову суд присуджує позивачеві з відповідача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що дорівнює 199,14 грн.

Керуючись ст. ст. 141, 259, 265, 268, 273, 354-355, п.п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України,–

В И Р І Ш И В:

Позов акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 03.12.2010 року станом на 31 січня 2017 року, яка включає: 5014 грн. 36 коп. - заборгованість за кредитом; 2586 грн. 64 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом, а всього 7601 (сім тисяч шістсот одну) гривню 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» витрати, пов’язані зі сплатою судового збору, в розмірі 199 (ста дев’яноста дев’яти) гривень 14 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дата складання повного тексту рішення – 08 жовтня 2018 року.

Позивач: акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження:м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1д, ЄРДПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_2, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1.

Суддя